"Це найскладніший період за усю війну. Понад 1100 будинків Києва не отримають тепла до кінця сезону", - експерт Харченко

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповів УНІАН про критичну ситуацію з електро- та теплопостачанням у Києві, ризики повторних аварій та спрогнозував, коли стан енергосистеми покращиться.

Росія майже щодня завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі. У ніч на 3 лютого Росія атакувала Київ балістикою та дронами, внаслідок чого два райони столиці залишилися без опалення. Пізніше стало відомо, що критичних пошкоджень зазначала Дарницька ТЕЦ, також відома як ТЕЦ-4.

Ще раніше, внаслідок обстрілів 9 та 13 січня були тимчасово зупинені найбільші столичні теплоелектроцентралі – ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Усе це робить ситуацію з теплозабезпеченням киян вкрай складною. І це на додачу до того, що жителі столиці регулярно потерпають від жорстких графіків відключень світла.

Окрім Києва, темрява та холод регулярно охоплюють Одесу та прифронтові регіони. Саме ці області постійно фігурують у звітах Міністерства енергетики як найпроблемніші.

Тим часом, систематичні обстріли ворога призводять до того, що українська енергосистема працює нестабільно і може похитнутися будь-якої миті. Так, 31 січня відбулась системна аварія, що призвела до масштабних відключень по всій країні.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв’ю УНІАН пояснив, наскільки критичними є наслідки масованих російських атак для Києва та регіонів, чому частина столиці фактично залишилася без теплопостачання, чи загрожує Україні справжній технічний блекаут і коли можливе пом’якшення графіків відключень.

Як би ви загалом охарактеризували поточний стан української енергосистеми сьогодні?

Об'єктивно, зараз найбільш складний період за усю війну. Велику роль у цьому зіграло те, що 9 січня, коли в нас не було достатньої кількості ракет для ППО, як сказав президент, велика кількість саме балістичних ракет уразили теплоелектроцентралі Києва. Це значно сказалося на міцності і стабільності енергопостачання в столиці, а заодно створило величезну проблему з забезпеченням тепла.

Після останньої атаки (3 лютого, - УНІАН), яка вже просто добивала Дарницьку ТЕЦ-4, 1100 будинків в Києві не мають зараз доступу до тепла і, скоріше за все, не отримають цього доступу вже до кінця цього опалювального сезону. Це, звісно, дуже складна ситуація.

У якому стані зараз перебувають столичні ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ? Наскільки серйозними є отримані ушкодження?

Про Дарницьку ТЕЦ я вже сказав. Там характер ушкоджень такий, що найближчими місяцями ми не очікуємо, що вона зможе навіть опалення подавати.

Що стосується ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, то вони працюють і опалення подають, але не на повну потужність. І, звісно, в міжопалювальний сезон потрібна буде величезна робота, щоб їх більш стабільно відновити, привести до ладу. І, можливо, якщо вдасться, то відновити частково і генеруючі електричні потужності, які конче потрібні для стабілізації енергопостачання в Києві.

За рахунок чого зараз столиця отримує електроенергію та теплопостачання?

Електрику отримують за рахунок зовнішніх високовольтних ліній, які обмежені в своїх можливостях. А тепло за рахунок ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і тих 187 котелень, які зараз працюють в Києві.

Якщо усе знищено, які є обхідні шляхи для опалення?. Усіх перепідключають на котельні? Як це взагалі відбувається?

Доволі довго і не просто. Технічний процес починається з того, щоб зробити проєкт підключень, аналіз, куди і як будемо підключатись, аналіз того, які є наявні потужності, що саме можна зробити, а чого зробити не вдається в даному конкретному місці.

Потім, відповідно, треба цю потужність опрацювати і приєднати фізично до певних конекторів. Потім потрібно протестувати, чи воно працює і чи працює воно коректно. Себто там багато етапів.

Будь-яка потужність потребує доволі великої роботи для того, щоб вона дійсно запрацювала.

Росія також постійно обстрілює підстанції, що забезпечують видачу потужності з АЕС. Експерти зазначали, що під час останньої атаки було пошкоджено підстанцію Рівненської АЕС. Як довго усуваються такі пошкодження?

Ці підстанції атакували не десятий, не двадцятий і не тридцятий раз. Вони, звісно, відновлюються і зазвичай мова йде про кілька днів.

Чи можна сказати, що серед всіх регіонів Київ перебуває у найскладнішому становищі? Які області сьогодні мають порівняну або навіть гіршу ситуацію?

Точно в схожій ситуації Одеса. По теплу - Харків. Також дуже складна ситуація в Дніпрі та Кривому Розі.

З чим наразі найбільше проблем: з теплопостачанням чи електропостачанням?

Теплопостачання є більш болючою проблемою. Без електрики ви в мороз можете себе почувати доволі нормально. От без теплозабезпечення при тих температурах, які були останні тижні і, на жаль, ще можуть повернутися, мʼяко кажучи, дуже складно.

Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що найближчим часом графіки відключень можуть погіршуватися. На вашу думку, які фактори, окрім російських обстрілів, можуть поглибити дефіцит?

Я не думаю, що мова йде про поглиблення дефіциту. Мова може йти про те, що для того, щоб відновлювати мережі, потрібно часом їх відключати. Тому для того, щоб процес відновлення тривав і, можливо, навіть прискорився, часом треба піти на жорсткі кроки, навіть тимчасово зробити графіки більш складними для того, щоб надалі повернути живлення.

Чи вистачає Україні зараз обладнання для оперативного відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів? Якщо так, то за поточної інтенсивності обстрілів – наскільки довго цих запасів може вистачити?

Не вистачає. Наразі партнери здебільшого довгий час надавали виключно моральну підтримку. Зараз, дякувати Богові, перші якісь грошові потоки пішли. Світовий банк надає 50 мільйонів доларів і ЄБРР надає десь понад 100 мільйонів для "Укренерго". І це дуже добрий знак, ми зможемо розпочати закуповувати абсолютно необхідне обладнання.

А що змінилось? Чому партнери раніше не допомагали, а зараз вирішили підтримати? 

Можливо, вони побачили, що Україна почала боротися з корупцією в енергетичній сфері. Ті розслідування, ті кроки до прозорості разом із зміною керівництва енергетичної галузі подали нашим партнерам сигнал, що є можливість відновлювати співпрацю.

У суботу, 31 січня, більшість українських регіонів запроваджували аварійні відключення, що не було пов’язано безпосередньо з обстрілами. Тоді ряд ЗМІ повідомили, що це блекаут, з якого швидко ми не вийдемо. Пізніше міністр Шмигаль повідомив, що трапилась системна аварія, що спричинила каскадне відключення в енергосистемі. Чи може така ситуація повторитись?

Ця ситуація була не першою за час війни, не другою і не третьою. Просто вона цього разу торкнулася Києва, в якому знищена внутрішня генерація. Таких ситуацій було декілька, і ми виходили з цих каскадних аварій за години, як і цього разу.

Тому чи можуть аварії повторитися? Можуть. Але я певен, що завдяки професіоналізму "Укренерго" і диспетчерського центру "Укренерго" вони будуть так само швидко локалізовані. 

У чому різниця між технічним блекаутом і тією аварією, яка сталася?

Головна різниця в тому, що коли ми кажемо про національний блекаут, це означає, що відключилися всі генераційні потужності і, відповідно, дуже складно відновлювати систему.

Коли ми кажемо про обмежену каскадну аварію, це технологічна ситуація, коли частина лінії відключилася, але в системі збереглася суттєва доля генерації, і суттєва частина енергосистеми залишилася робочою, що дає змогу швидко відновити роботу і тієї частини, яка постраждала.

Наскільки високою наразі є ймовірність справжнього технічного блекауту?

Я, чесно кажучи, не думаю, що це ймовірно.

А як довго, на вашу думку, українська енергетика здатна взагалі витримувати ці поточні навантаження, обстріли, погоду?

Якщо будуть гроші, то витримаємо.

Це, мабуть, до позитивного сигналу, що західні партнери почали більше нам додавати підтримки в енергетичному секторі?

Так, це дійсно дуже позитивно і дуже важливо.

Чи можна вважати, що найгірший сценарій енергосистема вже пройшла, з огляду на те, що вже останній місяць зими, та збільшується світловий день?

Я схиляюсь до цієї думки. Я підтримую ідею, що найважчий період ми дійсно вже пройшли. Так, важко й боляче, але ми його пройшли, і далі крок за кроком ситуація буде йти в позитивному тренді.

У які терміни, на вашу думку, ситуація в енергосистемі може почати стабілізуватися? Від чого це насамперед залежатиме?

Від наявності ресурсів - це важливо. Також це залежатиме від того, що саме буде відбуватися з атаками. Крім того, від погодних умов - якщо закінчаться морози, стане тепліше, відповідно, менше буде споживання. Все це разом призведе до покращення загальної ситуації.

Чи можливі такі ж масштабні відключення влітку, зокрема через ремонтну кампанію атомної генерації та традиційне зростання споживання влітку?

Безумовно, буде ремонтна кампанія. У мене немає сумнівів. Безумовно, буде літній пік споживання у відповідні місяці. Я думаю, що буде доволі складний період в липні-серпні, там цілком можуть бути доволі суворі обмеження. Я не готовий казати про масштаб. Сподіваюся, що вони будуть м'якішими, ніж зараз.

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News