Тест на витривалість. Захистити ТЕЦ України або пережити зиму без світла й тепла
18:24, 13.09.2022
13 хв.
В Росії нарешті перестали брехати про удари виключно по військових об’єктах і – не вперше - влупили по критичній інфраструктурі. Добра частина півночі та сходу України – та сама, яку "руські брати" вже півроку "звільняють від бандерівців з нацистами" – була звільнена від електрики. УНІАН спробував розібратися, наскільки ми готові до повторення цього у найближчі місяці та як ще можемо підготуватися.
Після успішної "операції зі згортання" на Харківщині, коли російська армія накивала п’ятами, диванні експерти в Росії швидко оговталися та почали закидати в інформпростір нові меседжі. Мовляв, Україна не залишила собі шансів на збереження критичної інфраструктури. Тож відтепер "залізна дорога, підстанції, електромережі, трубопроводи" стануть законною ціллю росіян. Правда пояснювати своїм читачам і глядачам, як "Україна сама усе це обстрілювала" останні вісім років, російські пропагандисти не стали. Однак ті так раділи блекауту в п’яти українських областях після ударів по Харківській та Кременчуцькій ТЕЦ, що пояснень не вимагали.
Звичайний тероризм
Президент України Володимир Зеленський назвав ракетні удари по об’єктах критичної інфраструктури, через які було знеструмлено Харківську та Донецьку області, а Запорізька, Дніпропетровська та Сумська зазнали проблем, терактами.
"Україна та цивілізований світ чітко бачать ці терористичні акти. Умисні та цинічні ракетні удари по цивільній критичній інфраструктурі. Жодних військових об'єктів", - зазначив він.
Відео дня
Нагадаємо, попри те, що Росія півроку задурювала голови усього світу "спеціальної воєнною операцією", а в Кремлі розповідали про удари "виключно по воєнних об’єктах", 11 вересня стався не перший й далеко не єдиний удар по системах критичної енергетичної інфраструктури України.
"Можна згадати цілий перелік - зруйновані ТЕЦ і ТЕС - в Чернігові, в Охтирці, в Маріуполі, у Світлодарську, Сєвєродонецьку, Лисичанську і так далі. Можна згадати Харківську ТЕЦ-3… Тому насправді це не сьогодні почалося. Ворог це робить весь час", - підкреслює президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
Як зазначає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, найсвіжіший теракт на Харківській ТЕЦ-5 – сигнал не тільки для України, а й для Європи. Зокрема європейських компаній, які готові споживати українську електроенергію (Україна експортує в країни ЄС енергію, вироблену на АЕС).
"Якщо в нас впаде виробіток, то експорт електроенергії може зменшитись або навіть припинитись", - розповів він.
Ще один сигнал Європі Кремль вже зробив щодо газу. Нещодавно Росія висунула Заходу умови транспортування через "Північний потік", основна з яких – зняття санкцій. Після того, як ЄС не пішли на поступки, почалися натяки на можливу зупинку поставок палива через українську ГТС.
"Робота енергетичної та газової систем є взаємопов'язаною, тому, звісно, ми вживаємо заходів, щоб мінімізувати ризики для здійснення безперебійного транспортування газу споживачам. Роль додаткового захисту від умисних масштабних пошкоджень відіграє для української ГТС транзит газу до Європи... У нас єдина система і немає окремих газопроводів для транзиту та окремих – для транспортування українським споживачам. З огляду на непередбачуваність дій з боку Росії, Оператор ГТС України підготувався до ключових сценаріїв із використанням наявних потужностей нашої унікальної системи, зокрема до роботи в умовах "нульового" транзиту газу. За відсутності транзиту буде змінено режими транспортування, роботу компресорних станцій. Невирішуваних технічних проблем при цілісній системі транспортування не має бути. Необхідні тільки наявність ресурсу й цілісність системи", - відповіли в прес-службі енергетичної компанії "Оператор ГТС України" на запит УНІАН щодо підготовки до можливих атак на інфраструктуру української "труби".
Проте усе це викликає занепокоєння в українців. Адже перспектива залишитись взимку без газу, світла та тепла – далеко не радісна. І цілком ймовірна.
Без світла не залишимось?
Чому удар по Харківській ТЕЦ-5 став знаковим? Річ у тім, що це – "репетиція" російських атак, на які варто чекати з приходом холодів.
Без сумнівів, такі удари є болючими для України. Адже, хоча ТЕЦ та ТЕС не грають вирішальну роль в енергобалансі країни, а виробляють приблизно третину електроенергії, теплоелектроцентралі дозволяють енергосистемі країни балансувати, тобто тримати напругу в мережі. Якщо ж блекаут буде масовим, то, за словами Юрія Корольчука, "атомних потужностей, які залишаються, може не вистачити для того, щоб вирівняти ситуацію".
В такому випадку ми можемо розраховувати на європейські країни-сусідки, з якими у нас вже об’єднані мережі. Мова про Польщу, Угорщину, Румунію.
"Проте ці країни самі енергодефіцитні", - нагадав експерт.
Якщо ж не вистачає маневрових потужностей, то необхідно вимикати з мережі базову генерацію, тобто атомну. Виходом з ситуації Корольчук бачить віялові відключення: "В них нічого страшного немає. Це просто контрольована подача електроенергії. До віялових відключень інколи вдаються і європейські країни і США, тому що це нормальна практика".
Натомість експерт із питань енергетики Геннадій Рябцев звертає увагу, що Об’єднана енергетична система має великий запас надійності та велику кількість резервних ліній електропостачання. Крім того, оператор системи передачі та оператори системи розподілу електроенергії мають достатню кількість ремонтних бригад і ресурсів для відновлення після аварій.
Але проблема, за словами експерта, в тому, що достатньо велика кількість об’єктів, які входять до складу Північної, Дніпровської і Донецької електроенергетичних систем, перебувають під загрозою, адже знаходяться або на окупованих територіях, або близько до лінії фронту.
"Особливо це стосується Донецької системи, тут майже всі об’єкти перебувають на окупованій території. Також викликає занепокоєння стан забезпечення надійності Північної системи, яка постачає електроенергію на Сумщину, Полтавщину і Харківщину", - зазначив він.
Втім, після удару по Харкову 11 вересня, можна з упевненістю сказати: українські енергетики демонструють справжні дива, коли "з коліс" налагоджують схеми з подачі електрики в умовах війни.
"На прикладі ТЕЦ-5 Харкова – стався вибух, відбулися руйнування, електропостачання припинилось по цілому регіону. Однак вже на ранок наступного дня освітлення вже було, електротранспорт працював. Це стало можливим через те, що живлення йде не від конкретного об’єкта енергетики, а з об’єднаної енергосистеми. Зробили перепідключення й світло з’явилося. Але проблема в тому, що не з’явилося тепло", - нагадав Михайло Гончар.
Натомість директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко нагадує, що дива ці не будуть нескінченими: "Якщо атаки повторюватимуться знову й знову, в якийсь момент настане ситуація, коли якесь містечко чи місто залишились без джерела електрики або тепла. І це, на жаль, реально".
Традиційне тепло та його альтернативи
Специфіка роботи ТЕЦ, в які, як розповідають російські пропагандисти, РФ буде спрямовувати свої ракети, полягає в тому, що передусім вони дають тепло, а вже потім електроенергію. Саме тому росіяни приберегли удари по таких об’єктах на осінньо-зимовий період.
"В залежності від руйнувань, на відновлювальні роботи піде чимало місяців. І це – в кращому випадку", - підкреслює Михайло Гончар.
Тобто все робиться для того, щоб українцям бракувало часу на відновлення теплопостачання. І ми просто замерзали у своїх домівках.
Олександр Харченко також переконаний, що військові атаки на об’єкти інфраструктури, мережеві лінії, підстанції, ТЕЦ та ТЕС – головна проблема майбутнього опалювального сезону.
"Якщо ТЕЦ зруйнована, відновлення займе 2-3 роки", - підкреслив він.
За словами експерта, наразі міст, в яких повністю зруйновані ТЕЦ, в Україні небагато. Але серед таких вже можна назвати Охтирку та Кременчук.
"Зараз для здійснення опалення там потрібно шукати альтернативні технічні рішення. Терміново замінювати знищені котли, запускати все резервне обладнання. Місцева влада та уряд над цим працюють… Я вірю, що будинки там будуть опалюватись", - сказав він.
Тож, чи залишаться українці без світла та тепла, зараз залежатиме від спроможності органів місцевої влади швидко переводити свої населені пункти на самозабезпечення.
"Це можна зробити шляхом використання місцевих джерел енергії і встановлення модульних пересувних котелень, якщо йдеться про теплопостачання. А також мобільних генераторів, якщо йдеться про енергопостачання", - зазначив Геннадій Рябцев.
Експерт вважає, що залежно від регіону, існують свої джерела альтернативної енергії. Зокрема, торф, енергетичне вугілля у Львівсько-Волинському басейні, газовий конденсат та пропан-бутану, якщо говорити про Полтавщину і Дніпропетровщину. А на півдні в основному в основному це біомаса – солома, лушпиння соняшника.
"Тобто є місцеві джерела енергії, які раніше не використовували, тому що в цьому не було потреби. Але тепер вони мають бути залучені якнайбільше та якнайшвидше. Тому, що розосередження об’єктів, ресурсів та потужностей – це те з чим Росія не зможе воювати", - підкреслив експерт.
Чергова потреба закрити небо
У будь-якому разі, поки температура за вікном не стала критичною, Україна має можливість краще підготуватись до нових атак непередбачуваного сусіда. Зважаючи, що головним ризиком пошкодження об’єктів критичної інфраструктури є воєнний, розв’язання проблеми полягає в можливості закрити небо від російських ракет.
"Сьогодні нам важливо тиснути на наших партнерів, щоб вони пришвидшили надання засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Крім того, варто просити більшу кількість ППО. Ми вже очікуємо на новітні норвезько-американські ракетні комплекси NASAMS та німецькі Gepard. Але поки що навіть останніх домовленостей на зустрічі "Рамштайн-5" недостатньо для захисту всіх об'єктів в країні", — розповів голова Українського центру безпеки та співпраці, військовий експерт Сергій Кузан.
На думку військового експерта Олега Жданова, повністю захистити критичну інфраструктуру України цілком реально, враховуючи, що ефективність збиття ворожих ракет вже досягає 70-80%.
"Ми вже маємо наземну охорону від диверсантів – цим займаються спецслужби та Нацгвардія. ППО у нас вже теж є, хоча проти ракет вона не завжди спрацьовує, для цього нам потрібні цільові комплекси для збиття ракет. Те, що ми навчилися збивати ракети за допомогою ППО, є досягненням наших військових. Але технічно вони не призначені для цього. Нам потрібні системи протиракетної оборони", - зазначає він.
Іншим способом посилення захисту може бути збільшення щільності протиповітряних засобів. Але для цього в Україні занадто багато критичних об'єктів.
"Що стосується фізичного захисту ТЕЦ, можна, наприклад, встановити довкола додаткові засоби ППО короткого радіуса дії, коли ці об’єкти будуть захищені в безпосередній близькості від ракет. Проте це дуже важка задача. Та й, в принципі, доволі безглузда, адже для того, щоб порушити систему енергопостачання, Росія може вдарити й лініях електропередачі", — розповів УНІАН військовий експерт Defense Express Валерій Рябіх.
На його переконання, ключ до розв’язання проблеми ймовірних атак на критичну інфраструктуру, - в отриманні більшої кількості ППО від партнерів.
"В питанні ППО ми маємо перейти на системи НАТО. Сьогодні мова йде, наприклад, про передачу нам зенітно-ракетних систем Iris-T. А США ведуть роботи з передачі NASAMS", - нагадав він.
Проте, за словами експерта, це лише одна зі складових створення системи: "Вона повинна бути трирівнева. Ми отримуємо короткої дальності, а є ще середньої дальності та великої".
Крім того, Валерій Рябіх переконаний, що Україна повинна подумати про засоби превентивної дії.
"Коли противник буде знати, що у нас є такі засоби, буде думати, чи завдавати черговий удар", - підкреслив експерт.
Щоб переконати партнерів та союзників в необхідності надання Україні усіх потрібних нам зразків зброї, маємо знову й знову звертатись до них та пояснювати, чим обертається їхня стриманість.
"Чим довше ця стриманість буде тривати, тим більше злочинів чинитимуть росіяни. Щоб викинути їх з території України назавжди, потрібне рішення про такі типи озброєнь як важкі танки, БМП, ППО, РСЗВ, літаки. Коли все це буде в України в достатній кількості, вже не буде потреби апелювати до імпотентного ООН. Ми зможемо реалізувати свої цілі", - зазначає екс-міністр МЗС Володимир Огризко.
А поки усі експерти закликають готуватись до складної зими. Адже Росія не припинить спроб зламати наш опір. Та, як днями зазначив Володимир Зеленський, холод, голод, темрява й спрага для нас не такі страшні й смертельні, як російська "дружба й братерство".
Ганна Бредіхіна, Анастасія Світлевська, Тетяна Урбанська
Новини партнерів
