Газова бомба

Страшна трагедія на столичних Позняках, коли через вибух газу кілька поверхів багатоквартирного будинку просто обвалилися, поховавши під брилами бетону п’ятеро людей, - тривожний дзвіночок. Експерти запевняють, що від цього не застрахований будь-хто, хто проживає в газифікованому будинку. А люди, які лишилися без житла, не всі отримають компенсації.

Запах. Їдкий і запаморочливий. Його не переплутаєш ні з чим. Мешканці понівеченого будинку на Позняках кажуть - почали відчувати його за три дні до трагедії.

«Відчувався запах газу за два дні. Це підтвердили всі мешканці, наші сусіди. І неодноразові були телефонні дзвінки [до служби газу]», - розповідає одна з мешканок зруйнованого будинку. 

Чому жоден із цих дзвінків не був зафіксований в аварійній службі газу? «У нас всі дзвінки, які поступають на пульт, всі пишуться. Якби він поступав, це можна перевірити», - натомість говорить в.о. начальника служби аварійних робіт «Київгаз» Юрій Федюк. 

ТСН.Тиждень просить перевірити. «Київгаз» дає офіційну відповідь: «У період з 13 по 21 червня жодної заявки про несправність із під’їзду, де стався вибух, зокрема, і запах газу, в компанію не надходило».

Причини вибуху на Позняках - досі не з'ясовані. Але вже зараз зрозуміло – будинки будуть вибухати й далі. В Україні понад триста тисяч кілометрів газорозподільчих мереж. Щонайменше п’ятнадцять тисяч із них, як кажуть експерти, в аварійному стані. 

«Масштаби руйнування, яке спричиняє звичайний побутовий газ, можна порівняти з наслідками вибуху найпотужніших бойових речовин. Тобто майже кожна родина в Україні має в помешканні бомбу уповільненої дії, яка може спрацювати в будь-яку мить від необережного руху або недбалої профілактики», - зазначає спеціальний кореспондент ТСН.Тиждень Андрій Цаплієнко.

Формально газ не належить до вибухових речовин. Для того, щоби він розніс ущент чиюсь оселю, потрібен цілий збіг чинників. Зокрема, газово-повітряна суміш повинна сягнути певної концентрації. «Якщо є газова суміш, від 5 до 15 відсотків газу, цього достатньо, аби стався вибух. Якщо точно, то майже 10 відсотків – достатньо», - каже головний редактор видання «Промислова безпека» Андріан Галач. 

За такої концентрації газ у закритому приміщенні вибухає за принципом термобаричної зброї. Шанси вижити всередині - близькі до нуля. 

Американська 12-річна  Лінда Роджерз зняла свою смерть від вибуху газу в оселі. Випадкова іскра від плойки для волосся – останнє, що бачила дівчинка. Її батьки дозволили розповсюдити це відео для того, аби змусити газопостачальну компанію взяти на себе відповідальність за аварійну ситуацію.  

В Україні довести відповідальність газопостачальника за смерть людей майже неможливо / фото УНІАН

Але Україна – не Америка. Тут довести відповідальність газопостачальника за смерть людей майже неможливо. Здається, таке сталося лише одного разу, коли у 2007-му році вибух газу забрав життя 23 мешканців житлового будинку в Дніпрі. 

«В Дніпрі прорвався газ середнього тиску і за лічені хвилини загазував увесь дім», - розповідає експерт, колишній завідувач установи з контролю над особливо небезпечними об'єктами Геннадій Тюкавкін.

Утім, досвід експерта свідчить – у більшості випадків мільйони українців самі перетворюють свої оселі на знаряддя самогубства. ТСН. Тиждень зустрічається з фахівцем у звичайній «панельці» на околиці Києва. Просимо експерта нашвидкуруч знайти те, що може запустити механізм вибуху. 

«Порушення, звичайно, є. Ми починаємо огляд зі стояка і він закритий не легкознімною панеллю, а шкафчиком. Як його під’єднано, ми теж не бачимо. Газова плита вбудована впритул до горючих поверхонь. Вентиляційні канали – проблема… Це – елементарний спосіб перевірки. Чи є тяга? Ну, ви бачите, її немає зовсім», - оглядає квартиру і ділиться спостереженнями Геннадій Тюкавкін. 

Проте, вітчизняна система влаштована таким чином, що проконтролювати такі порушення практично неможливо. А газопостачальник зацікавлений насамперед у сплачених рахунках. Його відповідальність закінчується там, де газова труба входить у будинок. 

«Розподільчі компанії, які поставляють газ населенню, відповідають за маршрут від газорозподільчої станції до входу в будинок. Все, що всередині квартири, це відповідальність власника домоволодіння», - зауважує експерт з промислової безпеки Андріан Галач.

Побутовий газ щороку вбиває десятки людей / фото УНІАН

І те, що в кожній багатоповерхівці у вас серед сусідів знайдеться бодай одна невідповідальна, психічно хвора або алкозалежна людина - майже гарантований факт. А, відтак, побутовий газ щороку вбиває десятки людей. Врятувати життя могла б невеличка пластикова скринька. За словами Тюкавкіна, цей прилад розрахований на виявлення чадного газу і метану. «Якщо таку штуку встановити в потрібному місці, це, звісно, врятує життя», - каже він. 

Але чому будинки українців і надалі начиняють вибухівкою замість більш дешевої і безпечної електрики? Цього не може зрозуміти Маргарита, яка забирає зі зруйнованого будинку на Позняках речі своїх батьків. Вона зізнається, в її домівці – електрика. І якщо батьки могли б обирати, то теж вибрали б електрику, а не газ. 

«На сьогодні є багато технологій на заміну – і з точки зору опалення, і з нагріву води, і з приготування їжі, є достатньо рішень», - переконує Галач. 

Та й з точки зору вибухонебезпеки електрика безпечніша від газу. 

«Для кожного українця, який живе у багатоквартирному будинку, це буде означати «бомбу» уповільненої дії. Лише питання часу, коли вона спрацює», - каже Андріан Галач. 

Натомість, від Міністерства енергетики ми чуємо про зупинку трьох атомних енергоблоків та зменшення виробництва електроенергії ще на п'яти. Тож, небезпечна газифікація «висоток» триватиме. 

Мешканці зруйнованого будинку на Позняках чатують біля нього вже тиждень. У п’ятницю ТСН.Тиждень зустрів під під’їздом подружжя пенсіонерів – Лідію та Володимира Лозицьких. Вони сподіваються, що пощастить забрати щось із речей. Адже в цій оселі – усе їхнє життя. Тут вони прожили 23 роки. І їхня трикімнатна квартира на першому поверсі майже вціліла. Але переїжджати все одно доведеться. «Це психологічна травма – залишитися без нічого. І ремонт зробили, і меблі змінили. Готувались до старості…», - розповідають вони. 

Серед постраждалих є й ті, кого вирішили не помічати / фото УНІАН

День, коли будинок, фактично, перетворився на будівельне сміття, розділив життя його мешканців на «до» та «після». Зараз усі, хто вижив – у стресі. А їхні долі кардинально змінилися, адже доведеться розпочинати все з початку. Подружжю Лозицьких – звикати до всього нового після шістдесяти. 

Вони першими отримали квартиру у новобудові біля парку Феофанія – геть інший район міста, далеченько від центру, але досить зелений. Квартира від забудовника рівноцінна – трикімнатна. Зеленський особисто вручає сертифікати та символічні ключі. 

Окрім рівноцінних квартир, потерпілі отримують грошову допомогу – кожна квартира – п'ятдесят тисяч гривень. Кожен член родини додатково – дві тисячі п'ятсот гривень на відновлення документів. 100-то тисяч гривень – родичам на кожного загиблого.

Про квартири подбав Офіс президента та благодійники. Начебто ці гроші – не з бюджету. Але бюджетні є – окремо. За словами мера столиці Віталія Кличка, виділяється 30 мільйонів від міста і 30 мільйонів від Кабміну. «Якщо квартири будуть без ремонту, ми готові також зробити це, щоб люди повернулись у комфортні умови, тому що в один момент вони стали безхатьками», - зауважив Кличко. 

Втім, серед постраждалих є й ті, кого вирішили не помічати. І хто поки що не отримав жодної копійки навіть на відновлення документів. Попри те, що, як і в інших, всі речі залишилися в зруйнованих квартирах. 

Валерія мешкає в цьому будинку три роки. Дівчина 2014-го закінчила університет у Донецьку. Диплом отримувала вже під вибухи. Ця трагедія – її третій день народження. «Ми буквально за 10 хвилин до вибуху поїхали з дому. Вже були біля роботи, це на Печерську. І мені телефонує сусідка по квартирі і кричить, що дім вибухнув», - згадує Валерія. 

Дівчина ні на що не претендує, тільки просить допомогти їй забрати документи і речі. Бо все, що змогла колись вивезти з окупованого бойовиками рідного міста, лишилося тут, на дев’ятому поверсі. 

Проблема Лєри і ще п’ятьох мешканців – до речі, серед них мама з двома дітьми, в тому, що вони винаймали житло. Ні очільник Дарницької адміністрації, ані голова міста – ніхто жодним чином не дав відповіді – що їм робити. Від них зараз просто відмахуються. 

У поліції кажуть, що квартировинаймачі, які втратили майно, теж можуть бути визнані потерпілими. Цей статус може допомогти в отриманні матеріальної допомоги. «Вони звертаються з заявою, її на місці розглядають слідчі з урахуванням того, що дані особи поясняють. Вирішується питання щодо залучення їх до даного кримінального провадження в якості потерпілих», - каже заступник начальника відділу слідчого управління ГУ Нацполіції України Микола Мазуров.

Матеріальна допомога та компенсація – речі різні й обидві тонкі. Приміром, у Фастові, де у 2018-му вибухнула п’ятиповерхівка, матдопомогу отримали в розмірі вісімдесяти п'яти тисяч гривень на квартиру. Нове житло тридцятьом потерпілим ніхто не давав. Сказали, що їхній будинок придатний для життя. За словами мешканця фастівського аварійного будинку Сергія Мацвейка, коштів, які вони отримали як компенсацію, не вистачило на нове житло. «Довелося докласти кошти, залізти в борги, але забути про цю трагедію», - каже він. 

Чоловік, у квартирі якого й стався вибух, загинув на місці. Сам Сергій - ледь вижив.  Його завалило. Він утратив свідомість, але, на щастя, прийшов до тями і зумів вибратися. Два тижні – в лікарні. Кримінальне провадження триває. Визначено матеріальні збитки та моральні. Але з кого стягувати – не зрозуміло. Незрозуміле майбутнє і в сусідів квартир, які ніби й не постраждали. Але постраждають тепер, під час розбирання підірваного будинку. І це при тому, що сам дім - у тріщинах. У деякі - залазить кулак. 

Річ у тім, що за законом, компенсувати втрачене потерпілим має винуватець, а не держава. Але чи знайшли його?

«Наразі проводиться комплекс слідчих та розшукових дій, а також призначено ряд експертиз. За результатами яких буде встановлено саме причину вибуху. Розглядається декілька версій, серед яких також версія щодо витоку побутового газу», - розповідає заступник начальника відділу слідчого управління ГУ Нацполіції України Микола Мазуров.

Рятувальники, конструктори, інженери проводять геодезичні роботи, аби зрозуміти, як поводиться будинок / фото dsns.gov.ua

Експертизи триватимуть, мінімум, два місяці, тому підозрюваних наразі немає. Кримінальне провадження відкрили за фактом порушення встановлених вимог пожежної безпеки. Покарання передбачає до восьми років. Взагалі, ця справа - важка, склад злочину – тяжкий. Велика кількість потерпілих та свідків – поліціянтам треба опитати не тільки весь будинок, де стався вибух, а це шість під’їздів, а й прилеглий, і всіх навколо. Слід провести десятки слідчих дій. 

Але люди свій вердикт уже винесли – винен «Київгаз». Бо відразу, як у них забрали газові лічильники на повірку і замість них установили якісь трубочки – саме в цьому зруйнованому під’їзді почало тхнути газом. Мешканці жалілися. Але газовики їх заспокоювали, що, начебто, все нормально.  

Валерій Жук - мешканець сусіднього зі зруйнованим під’їзду, каже - газу в будівлі з моменту вибуху немає. Жити в квартирах дозволили, адже житло начебто для цього придатне. 

Зараз рятувальники, конструктори, інженери проводять геодезичні роботи, аби зрозуміти, як поводиться будинок. Є загроза обвалу верхніх поверхів, бо вони тяжкі й фактично висять у повітрі. Після вимірювань – пошкоджений під’їзд розбиратимуть. Але що станеться з прилеглим під'їздом, зараз сказати не може ніхто. Але вже зрозуміло, його надійність - хитка. 

Історія вибуху будинку на Позняках, вочевидь, матиме продовження. І навряд чи просте. Бо щорічні газові вибухи, здається, нікого нічому не вчать. А історії з вибухами будинків у Дніпрі та Фастові свідчать - справедливість люди шукатимуть десятиліттями. 

Андрій Цаплієнко, Андрій Вєтошкін, Ірина Курило, Роман Сизченко, Андрій Поставець, Олександр Гаращенко, Денис Ярошенко, Сергій Моргун

УНІАН в Google News