Значна частина бізнесменів ризикує залишитися без роботи після карантину / скріншот

Вбивчий карантин. Чи рятуватиме влада малий бізнес в Україні від вірусу банкрутства

Якщо звичайних людей нещадна коронаподібна недуга тягне до лікарень і реанімацій, то малий і середній український бізнес лютий SARS-Cov-2 і налякана ним влада швидким та широким кроком ведуть до банкрутства. «Гроші» дізнавалися, скільки підприємств можуть закритися через карантин.

Значна частина бізнесменів ризикує залишитися без роботи після карантину / скріншот

«Кожен п’ятий малий бізнес може закритися через карантин, - розповідає виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко.

Мова йде не лише про те, що після завершення карантину не стане вашої улюбленої кав’ярні або ресторану. А про те, що мільйони людей втратять роботу. І держава з багатомільярдною дірою в бюджеті залишиться без підтримки тих, хто цю фінансову пробоїну своїми податками мав би латати.

Після завершення карантину вашої улюбленої кав’ярні чи ресторану не стане, а мільйони українців втратять роботу / скріншот

«Якщо говорити про малий та середній бізнес – це 7 мільйонів людей. Ще місяць і ці люди, які найбільш самодостатні, залишаться не тільки без роботи, але й без бізнесу», - говорить народний депутат Олександр Ткаченко.

Як держава допомагає виживати підприємцям в умовах вірусних заборон та що має зробити (і мав би зробити давно!) український уряд, аби врятувати мільйони людей від безробіття, а життєдайний бізнес від закриття?

У 2015 році найбільший американський банківський холдинг JPMorgan Chase провів опитування серед шестисот тисяч представників малого бізнесу та з’ясував, як довго їхні підприємства з різних галузей економіки проживуть взагалі без прибутку.

В середньому, весь малий бізнес, без постійного надходження коштів, може прожити до 27 днів / скріншот

Найбільшим запасом міцності можуть похизуватися продавці нерухомості, їхньої фінансової подушки вистачить на 47 днів. Найменшим – ресторани. Вони без доходів протягнуть всього 16 днів. В середньому ж, весь малий бізнес, без постійного надходження коштів, може прожити до 27 днів.

В умовах карантинних обмежень, це опитування – ідеальна ілюстрація фінансового стану справ як американського, так і українського бізнесу, позбавленого можливості заробляти гроші.

Українські аналітики підтверджують, що ситуація  і справді критична. Насамперед, у сфері обслуговування.

«Завдяки забороні на працю, фактично, ми маємо десь 800 тисяч людей, які втратили, сподіваємось тимчасово, роботу», - розповідає співзасновник ГО «Всеукраїнський антикризовий центр рестораторів» Сергій Трахачов.

Співзасновник ГО «Всеукраїнський антикризовий центр рестораторів» Сергій Трахачов / скріншот

За зачиненими дверима одних лише закладів громадського харчування вже сьогодні опинилося під 800 тисяч тимчасово безробітних офіціантів, барменів та адміністраторів. І це тільки початок. Що ж чекає на багатостраждальний український бізнес, в умовах карантину?

Відповідь на це питання «Грошам» допомагають відшукати самі підприємці. Роман Нестеренко, тридцятиоднорічний підприємець, свій шлях у малий бізнес розпочав в день свого повноліття. Довгі 7 років працюючи звичайним ріелтором, чоловік, копійчина за копійчиною, відкладав гроші на заповітну мрію – власну кав’ярню. «Люблю каву, цікаво приготувати її… І якось так склалися обставини, що захотілось займатись кавою», - розповідає він.

Роман Нестеренко не сподівався, що його бізнес постраждає не від підступів конкурентів, а від нещадного китайського вірусу / скріншот

Зараз в управлінні Романа кілька успішних столичних точок із продажу готової кави. Занурившись із головою у розвиток власної справи, до карантину молодий бізнесмен не міг навіть подумати, що вже завтра його бізнес постраждає не від підступів конкурентів, а від нещадного китайського вірусу (чи, можливо, від нещадної політики влади).

«Якщо казати про карантин, то вплинув дуже тяжко, тому що ми зараз не маємо можливості працювати взагалі, не маємо ніяких доходів», - каже Роман.

Попри те, що деяким мережам автозаправних станцій та ресторанів швидкого харчування продавати через віконце кавові напої дозволено, такі підприємці, як Роман, без лобі у владних кабінетах, були змушені свій бізнес повністю зупинити: вони простоюють уже місяць.

Колись прибуткова торгівля кавовими напоями вмить перетворилася для Романа на довгий перелік збитків та фінансових зобов’язань. Серед них, зокрема, середня зарплата чотирьох працівників і частина середньоринкової оренди в цьому місці. Підприємець зізнається, що це не дуже великі кошти, але кілька тисяч доларів набігає.

Роман – той самий надзвичайно рідкісний представник бізнесу, який готовий витрачати власні заощадження заради того, щоб не звільняти своїх працівників. Однак, за його словами, без підтримки держави він довго не протягне, й за кілька тижнів буде змушений звільнити всіх робітників та розпочати процедуру банкрутства. Він розповідає, що влада скасувала ЄСВ, але це «досить маленька допомога». Якщо у цифрах, то близько 900-1000 грн.

«Ще скасували податок на землю, але він нас не стосується, він, скоріше, допомагає тим, хто покриває великі площі – це великий бізнес», - розповідає Роман Нестеренко.

Та вдарив нещадний карантин не лише по дрібним підприємцям, які роблять свої перші кроки в бізнесі, а й по впевненим у собі, досвідченим та успішним рестораторам.

У бізнесовому серці столиці зручно розташувався один із найстаріших закладів Києва. З’ївши на маркетингу не одну собаку, до початку дії карантинних обмежень ресторатор Віталій Шадчнєв активно готував свій заклад до сезону шашликів й розробляв нові бізнесові стратегії.

«Всі ходять на шашлики. Але в світі так багато продуктів для барбекю… Наприклад, ребра барбекю – номер один блюдо в Америці. Свинячих ребер в Америці продається набагато більше, ніж стейків. Чому? Тому що це дешевий продукт», - розповідає він. 

Але ребра довелося відкласти й всі сили кинути на порятунок ресторану. Успішний столичний підприємець зізнається: за понад 20 років в ресторанному бізнесі з такими викликами він стикається вперше: «Кризи були, було мало виручки. Ми до цього звикли. Був долар, не стикувалася ціна алкоголю та імпортних продуктів. Все це було… Коливання курсу валюти ми відчували й 5-7 років тому».

Ресторатор Віталій Шадчнєв розповідає, як вдавалося переживати різні кризи / скріншот

Але сьогодні його найстарше ресторанне дітище, заклад із двадцятип’ятирічною історією, на межі банкрутства. За прогнозами Віталія Шадчнєва, якщо карантин продовжиться, то, в кращому випадку, в середині травня або на початку червня він буде змушений розпочати цю процедуру. Понад 45 працівників його стейкхаусу тоді опиняться на вулиці. Борги наростають, а допомоги від держави – годі й чекати.

«Ресторан – це приміщення (оренда – більша частина затрат і вона залишається на час карантину) і зарплати персоналу. Коли є оборот, люди отримують зарплату. Але коли немає, людям важко не платити. Нам доводиться не платити перший місяць. Це дуже прикро… Цьому ресторану на 300 квадратних метрів з кількістю співробітників 45-50 людей, потрібна мінімальна фінансова допомога 230-260 тис гривень на місяць. Це лише для того, щоб покрити частину оренди й виплатити персоналу хоча б по 5 тисяч, мінімальну зарплатню», - розповідає він.

До речі, саме таку тактику фіндопомоги бізнесу обрали наші європейські сусіди та Сполучені Штати Америки. За словами виконавчого директора Європейської бізнес асоціації Анни Дерев’янко, наприклад, французький уряд виділив 8,5 млрд євро, щоб допомогти компаніям, які тимчасово відсторонили співробітників від роботи через карантин. А США на виплати американським громадянам та бізнесу, щоб запобігти негативним економічним наслідкам, виділили 2 трильйони доларів.

Такий сценарій для економіки нашої країни, запевняє Кабмін, непідйомний. Ба більше – вбивчий. Малий бізнес припускає, що це може бути правдою. І пропонує інший, менш затратний, варіант допомоги.

«Держава могла б нам допомогти після відкриття. Відновлення буде не місяць. Це буде 3-4-6 місяців. І тут була б непогана допомога – зняти оподаткування. Або все, або частково», - каже Анна Дерев’янко.

Але чи зможе подарувати підприємцям затяжні податкові канікули українська економіка? Питання, на яке найближчим часом мають знайти відповідь в уряді. І тут важливо зрозуміти непросту ситуацію, в яку потрапили українські чиновники. Можновладцям доведеться обирати: допомогти бізнесу та зберегти робочі місця чи сконцентруватися на економії й без того мізерного бюджету.

Що вдарить по країні більше? Мільйони безробітних та знищений малий і середній бізнес чи фінансово затратні антикризові рішення, як от податкові канікули?   

Є ще один можливий сценарій розвитку подій, який, по-перше, дозволить бізнесу самотужки впоратись із виниклими фінансовими проблемами, а, по-друге, дасть змогу підприємцям кинути рятівне коло податкових надходжень державі. Експерти ратують за створення жорстких санітарних правил та умов для поновлення роботи малого бізнесу, в умовах вируючої пандемії коронавірусу.

«Наприклад, звичайний ресторан, який був розрахований на 100 відвідувачів, може зараз приймати 20 відвідувачів, щоб забезпечити безпечну відстань між відвідувачами», - говорить співзасновник ГО «Всеукраїнський антикризовий центр рестораторів» Сергій Трахачов.

Але чи готова до такого сценарію наша медична галузь? Питання складне та багаторівневе, адже, в такому випадку, замість мільйонів безробітних ми можемо отримати десятки або сотні тисяч загиблих.

Критичність ситуації керівники держави, безперечно, розуміють. Але чомусь поки що - лише обіцяють допомогти. «Прем’єр-міністр казав на нашій зустрічі, що створюється або планується створити фонд у розмірі 97 млрд гривень, який буде витрачатися на те, щоб підтримувати людей, які втратили роботу, заробітну плату. Але механізму підтримки через цей фонд ми поки не бачили», - розповідає Анна Дерев’янко.

Прем’єр-міністр розповідав бізнесу допомогу, але реальної підтримки від Уряду бізнесмени ще не бачили / скріншот

Тож, коли в усьому світі влада вже екстрено рятує бізнес, нашим підприємцям і досі лишається тільки чекати і сподіватися, що фінансова допомога держави встигне до них доїхати – до банкрутств і закриття.

Олександр Соколов, Тетяна Стежар

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter