Депозити, кредити, криза.... З чого почалося і чим закінчиться...
Депозити, кредити, криза.... З чого почалося і чим закінчиться...

Депозити, кредити, криза.... З чого почалося і чим закінчиться...

16:11, 23.04.2010
5 хв.

Буйний докризовий кредитний розквіт привів до зовсім невеселої ситуації в банківській системі. Саме ризик диспропорцій сьогодні утримує високі банківські ставки, вважають експерти...

Щоби спрогнозувати майбутнє банківської системи України, потрібно проаналізувати минуле – докризовий час. Саме тоді закладалися передумови сьогоднішньої ситуації, яка напружує не тільки банкірів, але і нас – позичальників і кредиторів. Ймовірно, бізнесу пора міняти пропорції свого становлення, інакше дешевих кредитів «не бачити, як власних вух».

Як це було...

У пам`яті частково стерлися події кінця літа - початку осені 2008 року, тому спробуємо відновити останні ясні передкризові дні. Так, станом на вересень 2008 року, загальна сума виданих кредитів українськими банками складала 557,7 млрд. грн., з яких на фізосіб припадало 38% - 213,5 млрд. грн. Не складно здогадатися, що велика частина цих коштів (62%) – валютні позики. В цілому, загальна сума валютних кредитів фізичних осіб тоді складала 27,3 млрд. дол. (за курсом 4,85 грн.). Всього ж на початок осені 2008 року і юридичні, і фізичні особи були винні комерційним банкам 59,5 млрд. дол. Цифри вражають, особливо якщо пригадати, що на початку 2002 року загальна сума позик складала близько 2 млрд. дол.

Відео дня

У докризовий час фізособи вважали за краще брати у позику валюту, а розміщувати - гривню. Юридичні особи на депозитах теж «складували» більше гривні, аніж валюти. Так, у вересні 2008 року залишки коштів на депозитних рахунках в комерційних банках складали 318,7 млрд. грн., з них на долю гривневих внесків доводилося 67%.

Валютні депозити були розміщені в банках на суму трохи більше 21,5 млрд. дол. Різниця між валютними депозитами і кредитами складала майже 38 млрд. дол. Цифра цілком зрозуміла. Як правило, обсяг виданих кредитів перевищує суму привернутих депозитів. А джерелами валюти для банків були: власний капітал, при цьому його частина була сформована валютою, що надійшла від нерезидентів; кредити від нерезидентів; кошти від продажу своїх єврооблігацій. Коли ж валюти не вистачало, а бажання кредитувати превалювало, банки купували валюту за депозитну гривню, за гривневі залишки коштів клієнтів на розрахункових рахунках, за рахунок рефінансування НБУ та ін. Особливо вигідно це було за часів зміцнення гривні. Ситуація виглядала таким чином: не зважаючи на те, що ставки за гривневими депозитами були вищі, з урахуванням гривні, яка “твердла” прямо на очах, банк одержував курсовий дохід, яким міг компенсувати збитки від різниці ставок по валютними і гривневими депозитами. І банкіри, і експерти, звичайно, усвідомлювали, що грають з вогнем. Але запаморочливі успіхи зростання кредитного портфеля перемагали здоровий глузд – така фінансова політика несе загрозу життєздатності банківської системи.

Криза змінює пропорції

Саме у такій ситуації до України докотилася глобальна криза. Населення, а особливо бізнес, почали масово вилучати гроші з банків. При цьому ніхто не поспішав з погашенням кредитів. Утім, також потрібно пригадати, що з початком кризи різко "підскочив" курс долара (при цьому, гривневі зарплати практично у всіх автоматично "просіли", а у деяких навіть плавно перетекли в допомогу з безробіття), а банки почали масово переглядати у бік збільшення ставки за вже виданими кредитами. Тим часом, як свідчить статистика (згідно не стільки з реаліями, скільки з математичним ефектом), в цілому кредитний портфель банків виріс на 138 млрд. грн. Насправді, загальна кількість гривневих кредитів за період вересень 2008 – березень 2010 року виросло на 76,8 млрд. грн., але при цьому валютний портфель скоротився на 15,4 млрд. дол. Але це в цілому... Загальна ж сума гривневих кредитів фізичних осіб впала за час кризи майже на 20 млрд. грн., а валютних - на 6,8 млрд. дол. Потрібно віддати належне, в кризові дні фізичні особи, на відміну від юридичних, виявилися більш доброчесними позичальниками – через “не можу”, але кредити погашали.

Змінилися і переваги. За період кризи з банківської системи було вилучено гривневих депозитів на суму 25 млрд. грн,, а валютних – практично на 1 млрд. дол. До кризи різниця між гривневими депозитами і кредитами складала близько 55 млрд. грн., а зараз - більше 162 млрд. грн. Але, якщо звернути увагу, що різниця між валютними кредитами і депозитами зараз складає всього 24,6 млрд. дол., то в середньому обсяг падіння валютних кредитів грає на користь гривневих, але вже за новим курсом. Саме тому зростання гривневих кредитів таке велике. Відбулася класична заміна одного активу іншим, причому процес не гальмує. Тим часом, кращий варіант, коли активи з пасивами кореспондуються - менше ризиків. Непогано, якби бізнес будувався в нових пропорціях. Банки тримають високі ставки за кредитами багато в чому для того, щоби вказані диспропорції закласти в ціні. А то, не рівна година, і знову все почне змінюватися. А хто компенсуватиме збитки?..

Олександр Охріменко, кандидат економічних наук (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся