Податковий кодекс: які пільги уготовані бізнесу…

У Податковому кодексі чітко простежується прогрес в плані підтримки бізнесу. Головне питання, наскільки ефективно запрацюють нові  механізми. Адже декларуючи зниження фіскального тиску, Кабмін збільшує план зі збору податків... (Частина друга)...

Проект Податкового кодексу розроблявся за активної участі двох впливових груп: фіскалів, завдання яких – збільшити обсяг податкових надходжень до бюджету будь-якою ціною, і бізнесу, який, навпаки, зацікавлений платити якомога менше. У результаті «творіння» можна назвати парадоксальним компромісом – посилення адміністрування податків, що передбачає надання необмежених прав контролюючим органам, а також істотне зниження фіскального тиску на бізнес. Підтримка останнього, безумовно, є прогресивним кроком, оскільки податковий прес – головна перешкода зростанню економіки України. Отже, спробуємо розібратися, скільки і за що платитиме бізнес…

Українські податки – на “передовій”

Українська податкова система є однією з найбільш складних і найменше ефективних не тільки серед країн європейського регіону, але й в глобальному масштабі, що регулярно підтверджують міжнародні звіти і рейтинги, дослідження  вітчизняних економістів, а також оцінки інвесторів, які працюють в Україні. У рейтингу податкових систем Paying Taxes 2010, підготовленому Світовим банком спільно з PriceWaterHouseCoopers, Україна посіла 181 місце з 183 досліджуваних країн. За даними дослідження, середньостатистичне українське підприємство протягом року здійснює 147 обов`язкових платежів, що є найгіршим показником у світі (183 місце). Для порівняння, в Росії платежів 11, Польщі - 40, Чехії - 12, Білорусі - 107, Грузії - 18, США - 10, Франції - 7, Китаї - 7. Значна частина податків і внесків (96) в Україні пов`язані з оподаткуванням праці.

Закономірно, що розгалужена система податків провокує високе фіскальне навантаження на комерційний прибуток українських підприємств, більше 57% якого вилучається до бюджету і позабюджетні фонди. При цьому 43,1% комерційного прибутку йде на сплату внесків і відрахувань до фонду оплати праці, 12,3% складає податок на прибуток підприємств. Показник реальної ставки корпоративного податку середньостатистичного підприємства України говорить про те, що фіскальне навантаження у нас істотно вище, ніж в інших країнах з економікою, що розвивається. За рівнем оподаткування праці вітчизняна податкова система взагалі знаходиться серед найобтяжливіших як у порівнянні з ЄС (28,6%), так і в масштабах світу (16,1%).

У даному контексті автори Податкового кодексу абсолютно раціонально ставили перед собою завдання знизити рівень оподаткування на корпоративний сектор. Зроблено це в два способи – зниження ключових податків і надання податкових пільг.

Податкові пільги

ПК передбачає декілька груп податкових пільг, які надаються за наступними критеріями:

- за галузевою ознакою, коли в певній сфері створюються сприятливі і стимулюючі умови;

- за територіальною ознакою, коли уряд заохочує розвиток бізнесу в економічно нерозвинених районах країни;

 -  за розмірами і масштабами самих фірм, коли надається підтримка малому і середньому бізнесу;

 - за функціональним призначенням – енергозберігаючі, ресурсоефективні або інноваційні технології, що дозволяють знизити витрати виробництва, підвищити ефективність і продуктивність, зменшити собівартість продукції і підвищити її конкурентоспроможність.

У нинішньому ПК позитивним сигналом стало зниження кількості податкових пільг, у порівнянні з першим варіантом Податкового кодексу. Крім того, в документі виписані жорсткі рамки використання пільг. Так, сума коштів, вивільнена від отримання податкової пільги, повинна спрямовуватися платником податків на збільшення обсягів виробництва, реконструкцію, оновлення основних виробничих фондів, освоєння нової техніки і технологій. При цьому у випадку, якщо кошти будуть використані не за цільовим призначенням, то платник податків зобов`язаний розрахувати прибуток без урахування податкової пільги і сплатити податок в повному розмірі в поточному періоді, а також сплатити пеню в розмірі і за період, визначені законодавством.

Преференції: плюси і мінуси

Зупинимося детальніше на окремих пільгах, прописаних в Податковому кодексі. Найбільш перспективною, але у той же час ризикованою пільгою, є звільнення від оподаткування 50% прибутку, одержаною від реалізації енергозберігаючих заходів і енергоефективних проектів на підприємствах, які розробляють, упроваджують і використовують енергозберігаюче устаткування. Такі платники податків зобов`язані забезпечити окремий облік прибутку/збитку, одержаного від впровадження і реалізації таких проектів. Дані норми діють протягом п`яти років з моменту отримання першого прибутку в результаті підвищення енергоефективності виробництва.

З одного боку, це має дати імпульс для оновлення основних фондів. У той же час, з технічної точки зору нововведення викликає масу питань. Наприклад, компанія купить Мерседеси замість КрАЗів – вона, по суті, одержить податкову пільгу на підставі того, що німецькі машини споживають менше солярки, а тому «більш енергоефективні». Іншими словами, надається можливість отримання порівняно великої кількості пільг, але всі вони будуть економічно непродуктивними.

Ще однією преференцією є звільнення до 1 січня 2019 року від ПДВ операцій з постачання техніки, устаткування, апаратури, яка визначена в Законе «Про альтернативні види палива», - використовуються для реконструкції і будівництва підприємств з виробництва біопалива. А також для будівництва, виробництва і реконструкції технічних і транспортних засобів, якщо ці товари використовують біопаливо і аналогів їм не існує в Україні.

Важливо, що у разі нецільового використання вказаних товарів платник податків зобов`язаний збільшити податкові зобов`язання на суму ПДВ, яку потрібно було б сплатити в день імпортування таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на цю суму, виходячи з 120% облікової ставки Нацбанку.

Також пріоритетними є галузі з виробництва космічної техніки, ракетоносіїв, літакобудування (звільняється від ПДВ до 1 січня 2016 року), видавнича діяльність, виробництво паперу і картону (звільняється від ПДВ до 01.01.2015), звільняються тимчасово – до 01.01.2015 – від митних зборів товари поліграфії.

Повністю звільняються на 10 років від сплати податку на прибуток підприємства легкої промисловості. Правда, при абсолютно справедливій умові – вони повинні працювати на своїй, а не на давальницькій сировині.

До 1 січня 2016 року від сплати земельного податку звільняються суб`єкти, що займаються літакобудуванням і кінематографією (виробники національних фільмів).

Не забули і про Євро-2012: готелі 3-, 4-, 5-зіркові звільняються від оподаткування строком на 10 років, якщо вони введуться в експлуатацію до 01.09.2012 року.

У принципі, стимулювання корпоративного бізнесу – звичайна практика в більшості розвинених країн. Проте, як правило, пільги супроводжуються жорсткими умовами надання. Наприклад, навіть в найліберальнішій економіці – у США – уряд надає податкові пільги і кредити фірмам, які працюють у сфері розвитку науки і техніки. Але вони одержують преференції в обмін на акції. Уряд, будучи акціонером, отримує право стежити за цільовим використанням пільг на рівні аналізу балансу компанії.

У Європі податкові пільги входять в так звану «державну допомогу». Уряд чітко розраховує, в що йому обійдуться преференції і що потім він одержить від їх надання. При цьому вся інформація про проект, під який надаються пільги, обсяг «допомоги» розміщується у відкритих джерелах.

Звичайно, в Податковому кодексі чітко простежується істотний прогрес в плані підтримки бізнесу. Головне питання, наскільки ефективно запрацюють дані механізми. Адже декларуючи зниження фіскального тиску на економіку, Кабмін збільшує план зі збору податків. Така ситуація, як мінімум, провокує сумнів у щирості урядових обіцянок.

 Тетяна Соколовська (для УНІАН)

Продовження буде...

УНІАН в Google News