Раді знову не вистачило грошей. Кабмін не образив своїх...
Раді знову не вистачило грошей. Кабмін не образив своїх...

Раді знову не вистачило грошей. Кабмін не образив своїх...

15:07, 22.10.2010
8 хв.

Кабмін проникся фінансовою скрутою Верховної Ради і збільшив на 4 млн. грн. витрати на її обслуговування. Правда, цього разу обійшлося перерозподілом коштів. Цікавий факт, що додаткові кошти вишукали за рахунок скорочення витрат на законотворчу діяльність...

Уряд дуже проникся фінансовою скрутою Верховної Ради і  збільшив на 4 млн. грн. витрати на її обслуговування. Може, це і правильно – законодавці не мають бути обтяжені різного роду грошовими проблемами, на їх совісті іншого роду архіважливі для країни справи. Правда, за останні роки з-під їх кнопки нічого путнього не виходило. Але очікування влади ухвалення «доленосних» для країни законів понад усе. Мабуть саме тому, згідно з постановою Кабміну (№1994-р “Про перерозподіл окремих бюджетних призначень, передбачених апарату Верховної Ради України на 2010 рік” від 20 жовтня), будуть перерозподілені держкошти, передбачені апарату ВР в межах загального фонду держбюджету. Причому, більше за все дошкуляє, що скоротять витрати за програмою “Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України”, а збільшать витрати за програмою “Обслуговування діяльності Верховної Ради України”. Залишається зрозуміти, що таке діяльність ВР, якщо не законотворча...

Вічно вбога...

До речі, якщо зараз йдеться про перерозподіл коштів, то 14 травня ц.р. парламент затвердив свій кошторис у розмірі 875,6 млн. грн., збільшивши його в порівнянні з 2009 роком, на 135 млн. грн. Тоді лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов пояснив збільшення тим, що Рада врахувала рівень інфляції.

Відео дня

«Багато статей Верховної Ради фактично не фінансуються, і з деяких питань буде скорочення. І минулого року, і цього року бюджет відповідає тим потребам, які потрібні Верховній Раді», - сказав він. Він пояснив, що значна частина коштів парламенту йде на заробітну плату народним депутатам і утримання співробітників апарату, а також помічників депутатів.

«Абсолютна більшість коштів спрямовуються в цю сферу. Дуже складна проблема – фінансування утримання будівель, розрахунки за енергоносії. Я не кажу вже про технічне забезпечення працівників депутатського корпусу», - відзначив нардеп. За його словами, зовсім невелика сума виділяється на відрядження і перельоти народних депутатів.

У той же час він відзначив, що в цілому з держбюджету на фінансування Верховної Ради виділено недостатньо коштів. «Але ми знаходимося усе в рівних умовах, якщо раніше збільшувалося фінансування дуже динамічно по Адміністрації Президента, і по Кабінету міністрів, то цього разу це не простежується», - відповів О.Єфремов.

Тобто, вказаних коштів все одно не вистачило, і бідним депутатам доведеться економити на законодавчих статтях, щоби хоч якось забезпечити своє існування. Залишається розібратися, в скільки обходиться народний обранець.

Скільки коштує законотворець...

Як писали ЗМІ, на зарплату парламентаріїв в 2010 році з бюджету виділено близько 104 млн. грн. Середня зарплата депутата складає 17,4 тис. грн (оклад 6,1 тис. плюс надбавки і премії). Крім того, законодавцям передбачені «оздоровчі» виплати. Їх розмір рівний двом зарплатам. Тобто, плюс ще 35 тис. грн. в рік.

Крім того, народні депутати одержують кошти на виконання своїх повноважень. Ця виплата залишилася на рівні минулого року — 17,4 тис. грн.

Збільшена сума бюджетних коштів на візити за кордон. Якщо минулого року на це виділялося 5,2 млн. грн., то цього — на 2 млн. грн. більше.

На обслуговування автопарку заплановано 36,3 млн. грн. Це на 10 млн. грн. більше, ніж роком раніше. Половина вказаної суми — зарплата водіїв. На покупку бензину і автозапчастин передбачена втричі більша сума, ніж роком раніше — 10 млн. грн.

Особлива стаття - будівництво і придбання квартир для депутатів — 4,2 млн. грн. Крім того, 35,8 млн. грн. піде на ремонт приміщень. Минулого року на ці витрати не було виділена ні копійки, що привело до утворення великої заборгованості парламенту перед підрядниками.

Ще в статтях витрат Інститут законодавства - 8,8 млн. грн, кримські санаторії, де люблять відпочити від справ праведних наші обранці — «Дюльбер» і «Нижня Ореанда» - 67,7 млн. грн., що на 1,5 млн. грн. більше, ніж минулого року. При цьому щорічно на відпочинок народних обранців у цих здравницях з бюджету виділятиметься по 9 тис. грн. кожному.

Ось, у принципі, і всі державні витрати на парламентарів.

Про дірки насущні...

А зараз дещо прояснимо ситуацію з іншими «не такими важливими», як Рада, статтями витрат і доходів.

Закон, що передбачає секвестр бюджету-2010, був прийнятий Радою в липні ц.р. Його мета – скоротити дефіцит держскарбниці на виконання вимог Меморандуму про співпрацю з МВФ.

Документом заплановано скоротити витрати бюджету, у порівнянні з прийнятим 27 квітня 2010 року документом, майже на 18,35 млрд. грн., зокрема: 8,75 млрд. грн. - витрати за рахунок Стабілізаційного фонду (галузеві і регіональні, зокрема інвестиційні програми); 3 млрд. грн. - трансферти на покриття дефіциту Пенсійного фонду; 2 млрд. грн. - витрати спеціального фонду Міністерства оборони (за рахунок надходжень від реалізації надмірного озброєння); 1,8 млрд. грн. - витрати на утримання і ремонт доріг загального користування; 1 млрд. грн. - капітальні витрати бюджетних установ; 0,9 млрд. грн. - витрати на погашення простроченої заборгованості за електроенергію добувних підприємств; 0,5 млрд. грн. - додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам; 0,05 млрд. грн. - економія витрат на проведення виборів Президента України; 1,35 млрд. грн. - зменшення дотації на одну корову станом на 1 січня 2010 року.

Даруйте за таку значну кількість цифр, але без них картина не буде повною, особливо з урахуванням великої рогатої худоби.

І ще трохи про погане. Standard & Poor’s прогнозує до кінця 2010 року дефіцит держфінансів України на рівні близько 40% ВВП(!)

Як відзначив директор напряму «Суверенні рейтинги» Standard & Poor’s Френклін Гілл, «враховуючи очікуваний дефіцит у розмірі 5,5% ВВП за 2010 р., S&P вважає, що загальний державний борг України встановиться на контрольованому рівні 30% ВВП до кінця 2010 р. Державний гарантований борг, що включає борг Національного Банку України Міжнародному Валютному Фонду, складає близько 8%. Таким чином, загальні зобов`язання державного сектора знаходяться на рівні трохи нижче 40% ВВП».

Залишилося ще додати, що дефіцит держбюджету, за даними Мінфіну, до вересня склав 44,3 млрд грн.

Витрачати навчилися на відмінно

А зараз зовсім свіжі дані. Як заявив глава ГоловКРУ Петро Андрєєв, в ході аудиту стану національної економіки, який проводився за дорученням Президента Віктора Януковича і прем`єр-міністра Миколи Азарова, виявлені порушення на 53 млрд. грн., з яких втрати фінансових і матеріальних ресурсів склали майже 30 млрд. грн.

З початку року з 10,7 тис. підприємств, організацій і установ, перевірених ГЛАВКРУ, порушення виявлені на 10,1 тис., або на 94% перевірених об`єктів.

При цьому фінансові порушення, зловживання державними коштами і факти корупції мали місце практично у всіх сферах економіки країни.

Протягом 2009 року запозичення, одержані від Міжнародного валютного фонду у розмірі 36,1 млрд. грн., були направлені урядом на забезпечення поточних витрат держбюджету, що є порушенням Бюджетного кодексу. Аналогічно були використані кошти, одержані від Міжнародного банку реконструкції і розвитку на підтримку рекапіталізації банківського сектору і реструктуризацію банків у розмірі 3,2 млрд. грн.

Крім того, не за цільовим призначенням були використані кошти, одержані від продажу квот за викиди парникових газів за Кіотським протоколом. Зокрема, експерти встановили, що частина цих коштів на суму 200 млн. євро була конвертована Держказначейством в національну валюту у розмірі 2,3 млрд. грн. і направлена на єдиний казначейський рахунок, а надалі – на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду.

Державний борг України за 2009 рік зріс на 96,3 млрд. грн. і на 1 січня 2010 року склав 227 млрд. грн., що на 33,9 млрд. грн. перевищує граничний розмір держборгу, встановлений законом про держбюджет-2009.

Іншими словами, на тлі наявних фінансових дірок країни і зубожілих гаманців українців турбота про фінансовий стан парламенту здається недоречною. Залишається тільки дочекатися аудиту діяльності нинішньої влади, який поза сумнівом буде зроблений при зміні керівництва України. Якщо таке відбудеться.

Олена Бистрицька (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся