Росіяни знов і знов будуть намагатися "покласти" вітчизняну енергетику протягом цієї зими / фото УНІАН (В'ячеслав Ратинський)

Пережити темні часи: як держава може допомогти бізнесу в умовах відключень світла

07:00, 09.12.2022
10 хв. 4791

Ракетні атаки російських варварів на вітчизняну енергосистему ускладнюють життя українцям і суттєво б’ють по бізнесу. В таких умовах держава має допомогти підприємцям не зупиняти діяльність, щоби мати міцний фінансовий тил для нашої перемоги.

Цього тижня російські загарбники знову завдали масованого ракетного удару по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Він вже став восьмим з початку жовтня. Завдяки злагодженій роботі нашої протиповітряної оборони переважну більшість ракет було збито, але найважливіше те, що вдалося запобігти повного блекауту, як це було після атаки наприкінці листопада.

Судячи з усього, велику роль у відбитті нової атаки терористів зіграли сучасні засоби ППО, які почали надавати нам західні партнери. Проте ні в кого не виникає сумнівів, що кривавих росіян ця невдала спроба не зупинить, і вони знов і знов будуть намагатися "покласти" вітчизняну енергетику протягом цієї зими, щоб змусити українську владу сісти за стіл переговорів на своїх умовах.

Сьогодні головним завдання для нашої держави є забезпечення військової перемоги над російськими загарбниками. А недоторканність критичної інфраструктури хоча й є надважливою, особливо в період холодів, та все одно відходить дещо на другий план.

Проте не варто забувати, що ці ракетні удари мають вплив на економічний стан України.  Ні для кого не секрет, що щомісячний дефіцит державного бюджету наразі складає 3-5 млрд доларів, які в основному надають західні партнери та міжнародні фінансові організації. І ці кошти йдуть на закриття соціальних видатків держави, як то виплата пенсій чи зарплат бюджетникам. А фінансувати військові видатки уряд має власними доходами, тобто завдяки роботі вітчизняної економіки.

Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, з початку повномасштабної війни на фінансування армії та сектору безпеки уряд виділив 1 трлн 130 млрд гривень. В бюджеті на 2023 рік видатки на безпеку та оборону передбачені на рівні 1 трлн 141 млрд гривень.

Навіть якщо Кабінет міністрів точно оцінив рівень видатків, необхідних для фінансування нашої героїчної армії, проте ці гроші ще треба зібрати. І зробити це можливо лише за умов працюючого вітчизняного бізнесу, який зараз страждає через тимчасові відключення електроенергії після рашистських атак.

Інвесткомпанія Dragon Capital через ці відключення електропостачання вже погіршила прогноз спаду вітчизняної економіки у цьому році до 32 відсотків. Крім цього, компанія зберегла прогноз зниження ВВП і у 2023 році ще на 5 відсотків, незважаючи на поліпшення ключового припущення про перебіг війни.

Таким чином, вимальовується дуже простий зв’язок: якщо уряд не хоче у 2023 році панічно шукати гроші для фінансування оборони, йому вже зараз потрібно думати про варіанти допомоги бізнесу в умовах постійних обмежень електропостачання.

Збільшення стабільності енергосистеми

Українські експерти та представники бізнесу сходяться на думці, що головним завданням для держави стане забезпечення хоча б мінімальної прогнозованості роботи національної енергетичної системи. Всі прекрасно розуміють, що наші енергетики докладають титанічних зусиль, аби полагодити енергосистему після численних варварських ударів окупантів. Проте, якщо немає форсмажорів і обленерго розробили графіки планових відключень електроенергії, то всі мають його дотримуватися.

За словами професора Київської школи економіки Михайла Колісника, в такому разі бізнес матиме можливість хоч якось планувати свою діяльність.

"Мають бути чіткі графіки відключень. Тоді я знаю, в які години буде працювати мій бізнес, і про це знають люди, і вони можуть до мене приходити. Тобто плановість дотримання графіків дуже важлива", - зазначив він у коментарі УНІАН.

З точки зору часового розподілу навантаження національної енергосистеми є кілька можливих напрямків роботи, вважає експерт / фото УНІАН, Олександр Синиця

Старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов сказав агенції УНІАН, що на сьогодні з точки зору часового розподілу навантаження національної енергосистеми є кілька можливих напрямків роботи. По-перше, спільно з "Укренерго" та обленерго треба опрацювати питання прогнозованості графіків відключень. По-друге, при бажанні компаній працювати вночі розглянути питання або скорочення тривалості комендантської години, або лібералізації видачі дозволів на роботу в цей час.

Думку перевести деякі виробничі підприємства України на роботу в нічний час вже озвучили представники регіональної влади, зокрема, голова Миколаївської ОДА Віталій Кім. Тобто питання точно обговорюється. Проте, як вважає економічний експерт Горюнов, така допомога не стане панацеєю, тому тут варто комплексно впливати як на обсяг, так і на часовий розподіл споживання електроенергії.

"Зокрема, можна допомагати населенню з генерацією та енергозбереженням тими ж інструментами, що й бізнесу. Пріорітетно вирішувати питання постачання критичної інфраструктури (водопостачання та водовідведення, теплопостачання, освіти), інакше люди будуть вирішувати відповідні питання в індивідуальному порядку, що менш ефективно та відволікатиме їх від роботи", - сказав експерт.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський наголосив, що держава в цій складній ситуації повинна докласти всіх зусиль для стабілізації роботи енергосистеми шляхом сприяння у відновленні пошкоджень, завданих обстрілами.

"Слід розмістити на українських підприємствах замовлення на виготовлення необхідного енергетичного обладнання, в тому числі, й за рахунок державного фінансування. Також необхідно замовити енергетичне обладнання у наших іноземних партнерів", - зазначив він у коментарі УНІАН.

Фінансова допомога

На думку професора Київської школи економіки Михайла Колісника, іншим важливим кроком назустріч вітчизняному бізнесу з боку держави можуть стати пільгові кредити під покупку зарядних станцій чи генераторів для виробництва електроенергії.

"Я маю на увазі як покупку генераторів, так і покупку зарядних станцій, які є набагато кращим вирішенням проблем, бо не вимагають роботи з бензином та не викликають протипожежних пересторог. Потрібен чіткий механізм кредитування тих компаній, які хочуть підняти свою енергоефективність", - сказав він.

За його словами, це може бути або кредитування на повну вартість приладів, або, наприклад, цільове відшкодування половини вартості з боку держави.

В Україні також можуть з’явитися лізингові бюро, які надаватимуть генератори чи зарядні станції тим, хто не зможе купити їх одразу.

"Це могло бути більше на рівні місцевих ініціатив. Але після війни така кількість генераторів може не бути потрібною, тому треба прорахувати, що потім будуть з цими генераторами робити", - наголошує економіст Колісник.

Держава також може допомогти українському бізнесу шляхом надання прямих дотацій. Вона може хоча б частково компенсувати вартість електроенергії, виробленої за рахунок генераторів, бо вона є дорожчою за ту, що підприємства отримують безпосередньо з енергомережі.

"Можна взяти процент від середньмісячного споживання електроенергії за минулий рік, а в обленерго ці дані є, і визначити це як обсяг цільової допомоги підприємству. Це може бути дотація на суму, яка дорівнює різниці між середньомісячним споживанням у минулому році і фактичним споживанням на сьогодні", - зазначив експерт.

Кабмін звільнив від сплати ПДВ та ввізного мита генератори / фото УНІАН

Кабінет міністрів України минулого місяця звільнив від сплати ПДВ та ввізного мита генератори, та інші важливі для проходження цього опалювального сезону товари. Крім того, уряд доручив створити координаційний штаб із забезпечення генераторами критичної інфраструктури та "Пунктів незламності".

Можливо, вже найближчим часом буде створений аналог такого штабу для допомоги бізнесу на період тимчасових відключень електроенергії.

Держава як партнер

Крім задіяння безпосередньо економічних механізмів, на думку економіста Михайла Колісника, ще одним із видів допомоги з боку державних органів має стати проведення роз’яснювальної кампанії серед населення. Сьогодні люди та бізнес масово закуповують генератори, проте часто банально не знають правил їх безпечного використання, що спричиняє зростання кількості пожеж та отруєнь чадним газом.

"Замість того, щоб пожежна просто ходила і консультаційно казала, що треба робити, вони ходять штрафувати. Державі потрібно виступати не карателем в цьому випадку, а консультантом. Мають бути відеосюжети по телебаченню. Хочеш підключати – не забувай зробити таке, таке і от таке. Має бути ціла інформаційна кампанія", - вважає експерт.

Крім того, держава не має жорстко тиснути на тих підприємців, які вироблену своїми генераторами електроенергію використовують не тільки безпосередньо для роботи свого бізнесу.

Країну облетіла новина про те, що одесита оштрафували на 34 тисячі гривень за те, що він за гроші дозволяв місцевим мешканцям підзаряджати ноутбуки та користуватися інтернетом. За словами Михайла Колісника, в нинішніх умовах можна дозволити продавати електроенергію не тільки, умовно кажучи, обленерго, а вважати це послугою по зарядці девайсів та пристроїв.

"Адже багато бізнесів продають продукти, в складі вартості яких є електроенергія. Отже, фактично вони також продають електроенергію. Хай створять прейскурант: скільки коштує послуга із зарядки, а не просто продаж електроенергії", - додає він.

Таким чином, у центральної та місцевої влади є механізми, щоб навіть у нинішніх надскладних економічних умовах підставити плече підприємцям, щоб разом пережити найважчу в історії України зиму з мінимальними втратами.

Хочеться сподіватися, що наші можновладці чітко розуміють всі виклики економічного фронту війни з Росією та знайдуть ефективні варіанти допомоги бізнесу, щоб не просто вижити, а й зміцнитися протягом 2023 року.

Дмитро Шварц

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся