"Чи молився ти на ніч, ювелір?": уряд ініціює вбивчі податки

У пошуках додаткових надходжень до бюджету уряд запропонував підвищити податки – для деяких галузей аж надто радикально. Зокрема, пропонується збільшити військовий збір для ювелірів одразу до 30%. Як це позначиться на галузі – з’ясовував УНІАН.

Уряд нещодавно сколихнув суспільство ініціативою підвищення податків - зокрема, військового збору. Найбільше податкові новації (у разі їхнього прийняття Верховною Радою) вдарять по українським автодилерам та ювелірам.

Так, пропонується збільшити військовий збір при реєстрації першого легкового автомобіля до 15% від вартості авто, а також зобов’язати підприємців, що реалізують ювелірні вироби, сплачувати до бюджету 30% від виручки. Урядовці називають ці податкові новації своєрідним "податком на розкіш" і обґрунтовують їх нестачею коштів у бюджеті для фінансування Збройних сил.

Проте ювеліри вже б’ють на сполох: за їхніми словами, такий радикальний крок може просто вбити їхній бізнес – головним чином, малий та середній.

Чим живе великий ювелірний бізнес

Війна сильно вдарила по майже усім галузям української економіки, і ювелірний бізнес – не виняток. Усі підприємці зазначають, що попит на їхню продукцію та об’єми продажів сильно впали – особливо у перший рік повномасштабного вторгнення. Останнім часом ситуація дещо покращилася – люди почали звикати до нової реальності і активніше купувати прикраси, проте далеко не у всіх. Найкраще йдуть справи у відомих та популярних брендів, що мають велику аудиторію.

Як розповідає СЕО компанії ZARINA Заріна Нетовкіна у коментарі УНІАН, на початку війни попит на ювелірні вироби сильно впав, але наразі компанія поступово відновлює рівень продажів до довоєнного рівня.

"Попит є. Окремі категорії товарів навіть виросли в попиті. Це, наприклад, каблучки на заручини, обручки, прикраси, що могли б стати сімейною цінністю, прикраси, сповнені символізму, хрестики, обереги... Є й ті категорії, які дещо втратили свою популярність", - говорить вона.

Схожу ситуацію описує і Валерія Гузема - засновниця ювелірного бренду Guzema. Попри прогалину у виробництві і продажах на початку повномасштабного вторгнення, ситуація поступово відновлюється, і справи у її бізнесу йдуть добре.

"Протягом останнього року ми бачимо стабільне зростання, адже великий відсоток нашої аудиторії повертається в Україну", - зазначає підприємиця.

Водночас Заріна Нетовкіна та Валерія Гузема додають, що вартість прикрас наразі зростає через здорожчання золота на світовому ринку. І це ще до запровадження нового тридцятивідсоткового податку.

Маленький бізнес бідкається

Вочевидь, відомі в Україні бренди наразі почувають себе досить впевнено: попит на ювелірні вироби все ж таки є. Як розповіли УНІАН у прес-службі київського ТРЦ Dream Town, кількість ювелірних точок в торговельному центрі не зменшилася з початку повномасштабної війни: ніхто з орендарів не пішов, і товарообіг тримається на довоєнному рівні.

Проте це стосується лише великого бізнесу у столиці. А от маленькі регіональні ювеліри, на жаль, не завжди можуть похвалитися виходом на довоєнні показники продажів та стабільністю.

Так, власник ювелірного бізнесу Іван Бондур, який торгує у Кременчуці та Полтаві, розповідає, що порівняно з довоєнним періодом продажі його виробів впали на 50% та не поспішають відновлюватися.

"Тому що девальвація гривні, тому що метал подорожчав - це зараз вже людям не дуже доступно. Ціна виробів із золота сягає 3500 гривень (за грам – ред.), а до повномасштабної війни торгували по 1800 гривень. Це реальні факти", - бідкається він кореспонденту УНІАН.

Не сприяє покращенню ситуації також наплив імпортних ювелірних прикрас, що можуть витісняти вітчизняних виробників.

За словами голови Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України Алли Іщенко, у 2019-2020 роках в Україну завозилося по 4 тонни готових ювелірних виробів. У два наступних роки цей об’єм дещо впав, проте у 2023-му знову відновився.

"Вже у 2023-му відновився імпорт до 4 тонн. Цього року ми теж очікуємо 4 тонни, оскільки в першому кварталі вже ввезено 1 тонну ювелірних виробів іноземного виробництва", - сказала вона.

Українським торговельним центрам байдуже, чию продукцію продавати: їх цікавить і імпорт, і вітчизняне виробництво – аби попит був. Проте якщо не підтримувати українського виробника, він може не вижити.

"Цей імпорт вбиває виробничі підприємства, вбиває розвиток ювелірного мистецтва в Україні. Цей імпорт – це траурний марш ювелірної галузі України", – наголошує голова Спілки ювелірів Оксана Грабовська.

А підняття військового збору для вітчизняних підприємств до 30% ще більше посилить проблему конкуренції, адже виробники будуть вимушені перекладати свої витрати на плечі покупців, і українські прикраси стане не вигідно купувати.

Побоювання предстаників галузі

Настрої вітчизняних ювелірів – як великих, так і малих – від урядових новацій дуже песимістичні. Деякі підприємці вже пророкують знищення ювелірного бізнесу в Україні.

"Тіньовий бізнес, готівковий обіг, знищення представників малого бізнесу, закриття магазинів і звільнення співробітників різних ланок, зменшення допомоги Збройним Силам, — це лише кілька проблем, з якими стикнеться індустрія. Реальні масштаби значно більші. Крім того, відчувається тиск через постанову НБУ, що забороняє продаж банківських металів юридичним особам, що унеможливлює роботу галузі як такої", - зазначає Валерія Гузема.

На її думку, уряд повинен підтримувати українських виробників, які працюють задля досягнення спільної мети – забезпечення стабільного майбутнього для України.

"Ювелірні прикраси — це не просто речі. Вони є частиною нашої культурної спадщини, яку ми повинні зберегти для майбутніх поколінь, і ми не можемо допустити, щоб ми втратили її знову, як колись це сталось за радянських часів", - наголошує підприємиця.

Схожої думки дотримується і Заріна Нетовкіна.

"Люди почнуть більше купувати за кордоном за вигіднішими цінами, а ювелірний ринок в Україні буде звужуватися, адже не кожному вдасться адаптуватися під нові реалії. А це втрата робочих місць, втрата тих же податків", - резюмує вона.

На думку Івана Бондура, запровадженням 30-відсоткового податку, влада досягне лише тінізації ювелірної галузі, оскільки працювати "в білу", сплачуючи шалені податки, бізнесу стане банально не вигідно.

"Тому що для того, щоб вийти на якийсь прибуток, треба буде піднімати ціни ще на 40% при тому, що видатки ростуть, продажі падають. Я думаю, якщо золото буде коштувати по 5500 грн, як зараз видно із розрахунків, то його взагалі купляти не будуть. А будуть купляти "в чорну" – чорний ринок запрацює, коли люди зрозуміють, що переплачують 30%. Взагалі все впаде на плечі покупця, ніхто ж в мінус продавати не буде", - каже він.

На думку підприємця, коли люди зрозуміють, що ювелірні вироби можна набагато дешевше купити "через знайомих" або інтернет, без отримання фіскального чеку, вони перестануть ходити до магазинів, що знищить легальну роздрібну торгівлю.

Крім цього, українці можуть переорієнтуватися на купівлю дешевших ювелірних виробів за кордоном під час подорожей або на замовлення.

За словами президента Союзу ювелірів України Дмитра Видолоба, 30-відсотковий військовий збір "просто вб`є легальний ювелірний ринок", і жоден відкладений попит його не врятує.

"Тому що ціни вимушено зростуть настільки, що українським пані буде дешевше їздити у близьке закордоння, наприклад, до Туреччини, яка входить у четвірку лідерів ювелірного виробництва у світі, та у поєднанні з приємним відпочинком або активним бізнесом купувати собі прикраси там, а не в українських ювелірів. Або приватні баєри організують бізнес з доставки ювелірних прикрас з-за кордону на замовлення українських клієнтів, і це буде теж дешевше за український продукт. Але тоді не буде вітчизняного ювелірного мистецтва, виробництва, торгівлі та легального ювелірного ринку", - наголосив він.

За словами Дмитра Видолоба, зниження платоспроможного попиту внаслідок завищених цін на товари призведе до скорочення робочих місць, зниження бюджетних надходжень у вигляді податків і зборів та, відповідно, джерел фінансування потреб оборони України під час війни. А отже наслідки від такого податкового тиску можуть стати прямо протилежні тим, які заявляє уряд.

…Реакція бізнесу зрозуміла – великий бізнес, справи якого йдуть добре, втратить частину прибутку, а малий бізнес, який ледь зводить кінці з кінцями, і зовсім вимушений буде припинити свою діяльність. Зрозуміла і позиція влади, для якої повальне підвищення податків є найпростішим рішенням для латання бюджетних дір – адже корисні і необхідні реформи чинні посадовці проводити не спроможні. На боротьбу з корупцією на тендерах, реформу митниці, податкової служби, де заховані сотні мільярдів гривень, банально не вистачає політичної волі. І не відомо, чи вистачить колись.

Проте урядовий законопроєкт досі не розглядався Верховною Радою навіть в першому читанні, тому до його ухвалення є час, і урядові пропозиції можуть зазнати суттєвих змін – можливо, депутати та ювелірний бізнес зможуть знайти компроміс.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News