Економічна криза в розпалі: як українцям вижити в скрутні часи

Жорстока війна завдає важких ударів по економіці нашої держави. За прогнозами, ВВП України скоротиться у 2022 році більш ніж на третину, а ціни прискорять зростання. УНІАН розбирався, що зараз відбувається з економікою та що на нас чекає до кінця року.

Економіка України несе величезні збитки через руйнівну війну. Громадяни за п’ять місяців російської агресії добре відчули на собі її наслідки: зростання цін, скорочення зарплат чи взагалі закриття підприємств. Мільйони людей втратили роботу, житло чи опинилися за кордоном у незнайомому середовищі.

Національний банк у липні опублікував свій прогноз, за яким національна економіка за підсумками 2022 року впаде на третину, а інфляція, яка в червні склала 21,5%, прискориться до понад 30%. Тобто ціни будуть і надалі зростати.

"Цього року економіка скоротиться на третину. Із завершенням активної фази війни очікується помірне посилення споживчого попиту, налагодження технологічних та логістичних процесів, пожвавлення інвестиційної діяльності, у тому числі, завдяки перспективам євроінтеграції України. Утім, враховуючи значні втрати виробничого та людського потенціалу, а також усе ще високі безпекові ризики, темпи відновлення економіки України у 2023–2024 роках становитимуть близько 5–6% на рік", - прогнозують у НБУ.

Оцінки регулятора збігаються з очікуваннями Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Травневий прогноз організації також передбачає падіння ВВП на 30%. При цьому ЄБРР прогнозує, що зростання ВВП в Україні наступного року буде до 25%, але це якщо відбудуться суттєві роботи з реконструкції. На швидкість відновлення також впливатиме тривалість військових дій, масштаби відбудови та кількість біженців, які будуть повертатися додому.

Нищівні руйнування, завдані бойовими діями дикої російської орди, боляче вдарили по всіх сферах життя і економіки зокрема. Як зазначили у Нацбанку, напад Росії призвів до різкого зниження економічної активності в Україні. На початку війни третина українських підприємств зупинила діяльність. Причини цього – фізичні руйнування та тимчасова окупація цілих регіонів, високий рівень невизначеності та ризиків, розірвання логістичних і виробничих зв’язків, вимушена масова міграція населення.

"Утім, вже з квітня економічна активність почала пожвавлюватися, бізнес та населення поволі адаптуються до нових умов діяльності. Цьому сприяло також звільнення північних областей та зменшення кількості регіонів з активними бойовими діями. За оперативними опитуваннями Національного банку, наприкінці весни не працювало лише 14% підприємств. Утім, завантаженість потужностей працюючого бізнесу залишалася значно нижчою від довоєнного рівня. У результаті за підсумками II кварталу, за оцінками Національного банку, падіння економіки було близьким до 40%", - зауважує регулятор.

Руйнівні наслідки війни

У Нацбанку зазначають, що бойові дії на сході та півдні, руйнування інфраструктури в інших регіонах, блокада морських портів і низький попит у більшості секторів стримуватимуть економічне відновлення у наступні місяці. Значний внесок у падіння ВВП матимуть зниження активності в сільському господарстві через тимчасову окупацію та мінування земель, втрати техніки та елеваторів.

Як розповів УНІАН економічний експерт Олександр Хмелевський, прогноз падіння ВВП у цьому році на рівні 30% виглядає занадто оптимістичним.

"За прогнозами Світового банку падіння ВВП України за рік становитиме 45%, що виглядає більш реалістично. Падіння охопило всі галузі економіки. За прогнозами експертів падіння промислового виробництва досягне в 2022 році 52%. Це пояснюється тим, що більшість великих підприємств знаходяться на Сході України, де точаться жорстокі бої. Такі промислові гіганти, як "Азовсталь" чи "Меткомбінат імені Ілліча" в Маріуполі, були зруйновані та опинилися на окупованій території", - сказав Хмелевський.

Експерт зазначає, що багато підприємств через бойові дії та постійні обстріли змушені були припинити роботу, або істотно скоротили виробництво.

Не менш складна ситуація і в сільському господарстві. За прогнозами виробництво аграрної продукції цього року скоротиться на 45%. Через військові дії третина ріллі не була засіяна. Також частина посівів була знищена через обстріли. Відчувається нестача добрив, засобів захисту рослин, тощо. Все це призведе до скорочення врожаю: за прогнозами цього року Україна може зібрати близько 50 млн тонн зернових при тому, що минулого року було зібрано 86 млн тонн. Але і цього врожаю більше ніж досить, щоб нагодувати всіх українців, та ще залишиться для продажу закордон.

Хмелевський також прогнозує, що цього року експортні надходження впадуть на 48%. Це пояснюється як падінням виробництва, так і блокуванням Росією українських морських портів, через які здійснювалася більша частина експорту.

"Зазнала падіння й будівельна галузь. Багато будівництв були заморожені через нестачу коштів та низький попит. Досить сильно постраждало житлово-комунальне господарство. Через бойові дії зруйновані ТЕЦ, котельні, лінії електропередач, системи водозабезпечення, тощо", - каже експерт.

Падіння економіки прогнозовано призвело до зростання безробіття. Суттєво зросли ціни, а реальні доходи населення значно впали. За оцінками ООН, через війну в Україні скоротилася третина робочих місць.

Ці оцінки підтверджуються даними опитування, проведеного у липні соціологічною групою "Рейтинг": понад третина українців (39%) втратила роботу через війну. Найбільше тих, хто втратив роботу, серед мешканців сходу, жінок, найбідніших, тих, хто працює в приватному секторі або має власну справу, а також внутрішньо переміщених осіб. При цьому, у половини працюючих були знижені зарплати на 10 і більше відсотків.

Зростання дефіциту держбюджету

Все це не могло не вплинути на масштабне зростання бюджетного дефіциту. За даними Міністерства фінансів, щомісячний дефіцит держбюджету України сягає $5 млрд. Доходи бюджету значно знизилися, а витрати, навпаки, зростають як на оборону країни, так і на соціальні, гуманітарні потреби.

За словами радника президента України з економічних питань Олега Устенка, річний дефіцит державного бюджету в умовах продовження війни досягне $50 млрд доларів наприкінці року.

"Я очікую, що на кінець року в нас буде сукупний дефіцит державного бюджету близько $50 млрд. Це буде близько 30-35% українського ВВП. Це дуже великий дефіцит, але він - не проблема економічної політики в цілому і навіть не проблема економічної політики військового часу. Це проблема війни", - зазначив він.

Великий плюс в тому, що Україну активно підтримують міжнародні партнери, надаючи макрофінансову допомогу, різноманітні пільгові кредити і гранти. Лише на цьому тижні Європейський інвестиційний банк виділив Україні майже 1,6 млрд євро фінансової допомоги, а перед цим до держбюджету надійшов грант на $1,7 млрд від Цільового фонду Світового банку та USAID на безоплатній, безповоротній основі.

Загалом станом на початок липня Україна отримала майже $11 млрд міжнародної фінансової допомоги. За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, у червні в Україну надійшов рекордний обсяг допомоги від наших закордонних партнерів.

"Це - $4,4 млрд. З початку широкомасштабної війни ми отримали $10,8 млрд міжнародної допомоги. І це нам дуже сильно допомагає фінансувати соціальні виплати, заробітну плату, пенсії, критичні видатки, щоб підтримувати країну у протистоянні збройній агресії Росії", - сказала Рожкова.

І в подальшому наші закордонні партнери, друзі продовжуватимуть підтримувати фінансово Україну. Національний банк очікує у 2023-2024 роках на активну роботу з міжнародними фінансовими організаціями, у тому числі запуск нової програми МВФ для підтримки платіжного балансу та макроекономічної стабільності.

Крім цього, група кредиторів України з країн G7 та членів Паризького клубу кредиторів оголосила про свій намір відстрочити виплату основної суми боргу та відсотків до кінця 2023 року з можливістю продовження відстрочки на рік – до 2024 року, що також є значною підтримкою для держави, яка знаходиться в стані війни.

Державні стимули

В умовах війни та кризового стану економіки надважливими були невідкладні заходи влади з підтримки населення та бізнесу. Зокрема, було прийнято ряд важливих соціальних ініціатив для громадян, що постраждали від військової агресії Росії, в тому числі внутрішньо переміщених осіб (ВПО), адже люди в один момент залишися без житла та роботи.

Так, внутрішні переселенці з березня отримують щомісячну допомогу на проживання у розмірі 2 тис. грн на особу та 3 тис. грн на дитину чи людину з інвалідністю. Крім того, грошову підтримку ВПО надають і міжнародні організації – ООН, Червоний Хрест тощо. Найбільш вразливі категорії населення отримують від них по 2200 грн протягом 3 місяців. Також громадяни можуть розраховувати на гуманітарну допомогу у вигляді продуктів, одягу, предметів першої необхідності, та допомогу з поселенням. Хоча, звісно, не все працює гладко та без збоїв: нерідко переселенці скаржаться на значні затримки у виплатах та проблеми з пошуком житла.

Що стосується бізнесу, то задля його підтримки в умовах повномасштабної війни парламент в березні запровадив додаткові податкові пільги. Новації включали в себе звільнення від деяких податків, запровадження пільгового режиму для підприємців із сплатою 2% від обороту.

Також було скасовано оподаткування імпортних товарів, в тому числі транспортних засобів, які ввозилися в Україну. Та в травні оподаткування імпорту було відновлено, адже держава втрачала значні суми на цих пільгах: за час їхньої дії до бюджету не надійшло близько 13 млрд грн.

Крім цього, у березні уряд прийняв рішення про запуск безвідсоткового кредитування бізнесу на час війни. На час воєнного стану та ще місяць після його завершення ставка по кредитах буде нуль відсотків, а відсотки за тих, хто хоче вести бізнес, буде сплачувати держава. Після воєнного стану процентна ставка по цій програмі буде складати не більше 5% на рік.

За словами експерта Хмелевського, хоча влада вживала певні заходи, щоб підтримати переселенців та інші категорії населення, ця допомога виявилася недостатньою.

"Багато громадян з тих чи інших причин взагалі не отримали допомоги. Так, державні виплати внутрішнім переміщеним особам становлять лише 2000 грн на дорослого та 3000 грн на дитину, що явно не достатньо для виживання. Причому близько 250 тис. переселенців так допомоги й не отримали", - сказав експерт.

Він зазначив, що влада намагається стимулювати економіку через зниження податків та мит, а також через пільгові кредитні програми. Проте зниження податків запроваджувалося без виділення пріоритетів для стратегічних галузей і забезпечило досить обмежену підтримку підприємств, натомість суттєво скоротило бюджетні надходження.

Пільгові державні кредитні програми стосуються насамперед дрібного бізнесу, в той час, коли підтримувати потрібно великі підприємства, які є опорою для всієї економіки країни.

"Збільшення Нацбанком облікової ставки до 25% завдало значного удару по економіці країни і суттєво поглибить економічну кризу. Підприємства фактично позбавлені кредитних ресурсів, які так необхідні для відновлення виробництва. Для підтримки економіки потрібно знижувати кредитні ставки, а не піднімати їх", - наголосив Хмелевський.

Що нас чекає

Надалі українцям, які і так постраждали від впливу війни зокрема на економіку, доведеться ще більше затягнути паски. Представники влади та експерти чесно попереджають, що економічна ситуація буде залишатися складною.

Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев прогнозує подальше погіршення економічної ситуації в Україні, зокрема, зростання рівнів інфляції та безробіття, а також збільшення показника недовиконання дохідної частини державного бюджету.

"Мої оцінки падіння ВВП – десь 30-35% – співпадають з оцінками наших міжнародних партнерів, зокрема, МВФ. Безперечно, це негативно позначиться на кожному українцеві, вже негативно позначається. Ми бачимо недовиконання дохідної частини державного бюджету, і таке недовиконання буде місяць від місяця більшим. Ми бачимо інфляційні процеси в економіці, і також вони певним чином будуть погіршуватися. Також ми бачимо те, що економіка в частині своїй не працює, передусім у зонах бойових дій, на окупованій території. Це означає зростання безробіття, це означає підвищення рівня бідності в державі", - сказав він.

Інфляція, яка прискорюється щомісяця, болісно позначається на вартості споживчих товарів для населення. Також певний вплив на зростання цін матиме й зниження Нацбанком офіційного курсу гривні з 29,25 до 36,57 грн/$.

Так, за словами директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, до кінця року ціни в Україні можуть зрости ще на 10-15%.

"Перше підвищення цін ми спостерігали навесні через проблеми з логістикою та пальним. Другий удар по цінах буде далі у зв’язку зі зростанням курсу долара на 25%", - сказав він.

За словами експерта, уряд не мав можливості покривати усі видатки без друку грошей Нацбанком, і зміна курсу валют йому частково допоможе. Проте це призведе до подорожчання імпортних товарів, адже імпортери розраховуються за офіційним курсом.

"НБУ очікує, що до кінця року інфляція становитиме 30%. Тому ще на 10-15% зростуть ціни. Це зменшить реальні можливості купувати товари і послуги тих, хто залежить від державних виплат, пенсій та виплат у бюджетній сфері", - сказав Вишлінський.

Економічний експерт Хмелевський також вважає, що, на жаль, в найближчі місяці економічна ситуація в країні може суттєво погіршитись. В зимовий період українців чекають проблеми з опаленням, постачанням газу, електроенергії, води. Тому населенню, якщо є така можливість, варто подумати про створення запасів палива на зиму.

Експерт радить українцям по можливості перебратися в регіони, де менше пошкоджена інфраструктура, чи виїхати за кордон.

Аналітик компанії Esperio Олександр Болтян вважає, що українці мають бути готовими до того, що товарів в магазинах може стати менше, оскільки при падінні купівельної спроможності населення бізнес завозитиме менше продукції. Адже підприємці не готові ризикувати і зазнавати збитків по продукції, яку навряд чи будуть купувати.

"Підвищення офіційного курсу валюти країни у липні  – це сигнал зростання цін. Населенню потрібно готуватися таким чином, щоб мати довгострокові запаси їжі, готівкові гривні, а не долари та євро, і вміти планувати свій бюджет, свій раціон харчування та максимально скоротити витрати", - радить аналітик.

Зберігаємо спокій, наближаємо перемогу

На жаль, економічні перспективи країни поки що не дуже райдужні. Наслідки війни будуть довготерміновими та болючими навіть якщо вона закінчиться відносно швидко, а цього поки що не спостерігається. Та українцям залишається лише продумати свій спосіб життя в умовах економічної скрути і при цьому робити свій максимальний внесок у наближення перемоги.

Ті, хто мають роботу, допомагають національній економіці податками. Безробітним варто активізувати зусилля з пошуку роботи та звернути увагу на нову програму уряду "єРобота", яка, серед іншого, передбачає видачу безповоротних грантів для створення нового бізнесу.

А підприємці з територій, де ведуться бойові дії, за можливістю можуть скористатися програмою з релокації бізнесу. Вона передбачає перенесення виробничих потужностей на більш безпечні території, зокрема, заходу України. За даними Мінекономіки вже 692 підприємства переміщено із зони активних бойових дій, з них 477 компаній відновили свою роботу.

Не треба панікувати, велика аграрна Україна зможе за будь-яких умов прогодувати себе і ще продати залишок на світовому ринку. І це дасть додаткові надходження валюти в країну. Звичайно, треба розпланувати свої витрати, відмовитися від не першочергових потреб та максимально заощаджувати кошти, щоб мати фінансову подушку безпеки на найближчі місяці. Буде нелегко, але після перемоги спільними зусиллями все відновимо. І наша країна, яка активно прямує до Євросоюзу, і її героїчні громадяни стануть значно багатшими.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News