
Незламний харківський бізнес: як місту не перетворитись на "прифронтовий Детройт"
Попри всі загрози, підприємці Харкова зібрались на бізнес-форум, щоб показати – їх не залякати, вони продовжують працювати і навіть готові масштабуватися – за умови, якщо держава їх підтримає на ділі, а не лише на словах.
Попри постійні обстріли та блекаути, у Харкові продовжує працювати бізнес. Та навіть є сміливці, які задумуються про інвестиції й масштабування. Минулого тижня вони зібралися разом, аби обговорити наявні проблеми, виклики і шляхи подальшого розвитку в умовах війни та поставити владі доволі незручні запитання.
Всупереч старим і новим загрозам від шаленого сусіда харків’яни працюють, відновлюють старі та відкривають нові бізнеси, а основна маса населення нікуди не біжить, бо вірить в Україну і ЗСУ. І на додачу ще й проводять бізнес-форуми, щоб показати, що розмови росіян про "знищене пусте місто" - це лише пусті балачки.
- Все почалося з переляку
- Рішучі вимоги та невпевнені обіцянки
- "Ми дуже хочемо, щоб бізнес тут залишався"
- Бізнес потребує уваги
- "Золоті яйця" у птахівництві та пральна експансія
Про що ж говорили харківські підприємці, які в них були настрої, і що їм відповідали представники влади? Кореспондент УНІАН відвідав форум та поділився враженнями від дискусії.
Все почалося з переляку
Форум було організовано українською Асоціацією приватних роботодавців за підтримки американської агенції USAID у одному з театрів міста. Точніше, у бомбосховищі під театром, де є величезний зал та сцена з усім необхідним для проведення панельних дискусій. Втім, попри вжиті заходи безпеки, сам форум розпочався з переляку.
Ні, перелякалися не харківські підприємці чи містяни, а виключно представники центральної й місцевої влади, які побоялися сюди йти. Не через російські ракети чи "Шахеди", які вчергове атакували місто напередодні, а через незручні питання, які їм хотіли поставити підприємці.
Всі запрошені топ-посадовці делегували лише своїх заступників (хоча попередньо заявляли зовсім інше), а деякі виступали лише онлайн. Навіть мер Харкова не відвідав єдиний за рік бізнес-форум у власному місті, відправивши одного з очільників департаментів міськради. Народні депутати, обрані від Харкова, також не знайшли часу на відвідування прифронтового міста.
Доки онлайн-учасники налаштовували свою апаратуру, всіх запрошених запросили до зали. Йшли ми довгими й плутаними коридорами, спускаючись все нижче й нижче до бомбосховища. Цікаво було спостерігати за "декораціями" довкола, бо наш шлях донизу був наче переміщенням у часі.
Ззовні все було оформлено у сучасному діловому стилі. Вже всередині стиль театру був більш класичним, але все ще європейським. Далі почали зустрічатися двері та стіни у типово радянському стилі. Вхід у службові приміщення поряд з бомбосховищем з яскравою червоною лампою і табличкою "вхід заборонено" - наче з фільмів про Холодну війну. Далекий звук динаміків у вузькому коридорі цей антураж лише підкреслював.
Втім, у кінці шляху ми зненацька знов потрапили до ХХІ сторіччя – сучасна зала, досить велика й гарно освітлена сцена, сучасна апаратура і Wi-Fi (бо мобільний зв’язок у підвалі, звісно, був поганим). Зала вміщувала десь дві сотні людей.

Початок форуму затримався майже на годину. У тому числі й через конспірацію, бо не всі учасники та гості змогли пройти всі "чекпойнти" вчасно. Це все наклалося на проблеми з відключеннями світла та затримками метро й громадського транспорту загалом…
Рішучі вимоги та невпевнені обіцянки
Найвищими представниками центральної влади на форумі були заступник міністра економіки Олексій Соболев та народний депутат Дмитро Наталуха, що виступали у режимі онлайн. Пан Наталуха, зокрема, розповів про напрями, по яких депутати працюють щодо підтримки бізнесу у прифронтових областях, серед яких – Харківська.
"Експортно-кредитне агентство вже готує драфт щодо страхування воєнних ризиків. Може запрацювати найближчими тижнями. Для Харківщини це буде суперактуально, - зазначив він. - Також розглядається питання технопарків. Програма пільгового кредитування "5-7-9" вже працює. Є й інші програми підтримки".
Нардеп Наталуха наголошував на тому, що, хоч він та його колеги не поїхали до Харкова на форум, проте про порубіжжя пам’ятають та готують досить потужний пакет допомоги. Щоправда, ніяких конкретних термінів та інших деталей він не повідомив (якщо технопарк, то де, й на яких умовах?..).
Депутат пообіцяв найближчими тижнями відвідати Харків і на цьому відключився.

Заступник міністра економіки Олексій Соболєв був більш конкретним, але розповідав він не про перспективи створення спеціальної економічної зони чи зниження податків для прифронтових регіонів, що найбільше цікавило місцевий бізнес, а знову ж таки про програму "5-7-9" і гранти, про які вже не раз повідомлялося. І які, як зазначають підприємці, на Харківщині не дуже-то й працюють.
"Запущено багато грантових програм підтримки бізнесу. "єРобота", "Власна справа" та інші. Більше 40 мільярдів виділено на програми підтримки бізнесу. Йде ставка на розвиток малих та середніх підприємств. Минулого тижня запустили програму інвестпарків для прифронтових регіонів", - зазначив чиновник.
Окремо він зупинився на проблемах бізнесу:
"Проблеми такі: неможливість планування, порушення ланцюжків постачання, регуляторна політика та інші. За цими питаннями йде робота. Запроваджено декларативний принцип для багатьох довідок – тобто служби повинні вірити підприємцю на слово, без перевірок. Також багато довідок буде максимально цифровізовано".
Доки Олексій Соболєв не відключився, йому встигли задати кілька питань, найцікавіше з яких - чи немає в посадовців у Києві "рожевих окулярів" щодо всіх розрекламованих програм підтримки, бо вони мають суттєві вади, які не дозволяють їх використовувати саме там, де вони найбільш потрібні.
Як приклад вказали, що програма кредитування "5-7-9" діє у регіоні у вкрай обмеженому форматі, бо банки вимагають від позичальника заставне майно за межами Харківської області. Тобто, щоб отримати пільговий кредит у Харкові, потрібно спочатку щось купити у іншому регіоні для застави.
70% відмов по грантах пов’язані з тим самим. Харків’яни також скаржаться на те, що немає навіть єдиного реєстру пошкодженого майна, через що світові страхові компанії теж відмовляються працювати у місті й області.
"Це вирішують банки, а центральна влада каже, що не може впливати навіть на державні банки", - зазначили підприємці.
Пан Соболєв визнав, що проблеми є, і пообіцяв, що вони вирішаться, але коли це станеться – він не знає.
"Ніяких рожевих окулярів в нас немає. Ми знаємо, що проблеми прифронтових територій значно складніші, ніж на всій іншій території України, - запевнив посадовець. – Ми з західними партнерами домовляємося про надходження капіталу та підтримки до прифронтових регіонів. Рішення поки що нема. Але робота триває".

Після цього настав час "допиту" для тих представників місцевої влади, які все ж дійшли до форуму.
"Ми дуже хочемо, щоб бізнес тут залишався"
Наступна дискусія відбулася між представниками місцевої влади та бізнесом. Хоча й проходила у дещо "обезголовленому" форматі, бо замість очільників відомств на форум відправилися їхні заступники та керівники департаментів.
Представники місцевої влади наполягали на збереженні діючого рівня податків, а бізнес – на їхньому зниженні. Але говорили не лише про це. Найбільш гостро зараз стоїть питання з безпекою та енергетикою, з чого й почав виступ заступник начальника ХОВА Євген Іванов.
"Головне питання зараз – "коли відновлять світло". Скажу, що ми його скоро вирішимо, - запевнив він. – На жаль, наші повноваження не можуть вирішити всі питання бізнесу для області. Головна проблема – майже неможливо отримати кредит, бо неможливо отримати страхування. Ми працюємо над цим і скоро покажемо результати. Спільно з залізницею розробляємо систему знижок саме для харківського бізнесу. Бо логістика до західного кордону забирає багато ресурсів. У місцевих аграріїв забирає фактично весь прибуток. Працюють вони "в нуль" у найкращому випадку. Ми це намагаємось вирішити".
Також він трохи "розкрив" таємницю президентської ініціативи "Зроблено в Україні", яка передбачає, зокрема, й "кешбек". Тобто, повернення частини витрат покупцям саме української продукції. Головне, що він повідомив – програма у Харківській області вже працює.
"Іноземні компанії, які купляють техніку у Харкові, вже отримують кешбек за програмою "Зроблено в Україні". Ця техніка закуповується донорами й для відновлення області", - зазначив пан Іванов, не конкретизуючи, про яку саме техніку йде мова.
Наступним взяв слово представник міськради Сергій Кузьмин, який виступив з досить непопулярними тезами – що податки потрібні на відновлення міста, яке зазнає руйнувань, а їх зниження для бізнесу потребує компенсаційних інструментів. Втім, під тиском підприємців, місцева влада також пішла на поступки.
"Ми намагаємося працювати системно. Ми скасували всі податки за 2022 рік для фізичних та юридичних осіб. Прийняли рішення щодо компенсації руйнувань. Знайшли з бізнесом компроміс – пільги на податки у 30-50% для бізнесу, який постраждав, - зазначив він, й додав, що бюджет Харкова втрачає гроші. – Бюджет міста недоотримав податків приблизно на 1 мільярд гривень. Але підприємці отримали пільги у сумі 60 мільйонів гривень, а іншої підтримки – ще на 80 мільйонів. Бо ми дуже хочемо, щоб бізнес тут залишався".
Більшість представників місцевої влади майже одразу після своїх виступів зал полишила, не чекаючи на сесію з питаннями з зали.
Бізнес потребує уваги
Водночас, сам бізнес за результатами попередніх дискусій був налаштований не надто оптимістично.
Так, представник харківського офісу Європейської Бізнес Асоціації Ігор Балака розповів, що Харків вже нагадує "прифронтовий Детройт" (Детройт – колись потужний центр автомобілебудування у США, зараз втратив більшу частину промислового потенціалу і перетворився на місто безхатьків). Бо РФ б’є, у першу чергу, по промислових об’єктах, а без ешелонованого ППО та літаків у Харкові росіяни мають змогу стріляти, куди їм заманеться. У таких умовах вся надія не на великий, а на малий та середній бізнес, який вже адаптувався й хотів би розвиватися активніше. Але грантів замало, кредити не дають, логістика важка, а влада (всіх рівнів) зволікає з дієвою підтримкою. Серед найбільш постраждалих - будівельна галузь, яка "впала на 80%".
"Ми йдемо на два кроки вперед, але потім - три-чотири назад у підтримці бізнесу. Тому нам потрібна потужна група лобістів у Києві, - впевнений керівник харківського офісу ЄБА. – Кожен бізнес, як квітка, потребує догляду й уваги. Але з боку держави цього немає – 70% грантів не видаються харків’янам через неможливість застрахувати майно".
Схожі думки транслював й "господар" заходу Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців.
"Бізнес усвідомлює, що відіграє визначну роль у захисті Харкова і України. Але "фортеця" має запас міцності. І має свої потреби, - вважає він. – Ще минулого року ніхто не хотів навіть говорити про спеціальний економічний режим для прифронтових регіонів. А зараз вже пишуть законопроект. Це потрібно робити не після перемоги, а заради перемоги. Армія – це наші податки. Без бізнесу перемоги не буде".
Символічно, що під час цієї панельної дискусії згасло світло через чергове відключення електрики... Саме у такій загадковій атмосфері продовжилося подальше обговорення.
"Золоті яйця" у птахівництві та пральна експансія
Які ж саме бізнеси були присутні на форумі та які історії розповідали?
Так, Олександр Попов розповів, що до повномасштабної війни керував фітнес-центрами, але після 2022 року почав працювати у якості постачальника для армії.
"Я тепер представляю у Харкові компанії військово-промислового комплексу. Багато хто вже переорієнтувався на збирання дронів та іншої продукції на потреби армії, - підприємець вважає, що нові умови створюють не лише перешкоди, але й нові можливості. – Харків закликає до єдності всіх підприємців, які бажають наближати перемогу. А щодо ризиків – ми вчимося з ними працювати".
Інший підприємець, Едуард Бразас, розповів про те, як з галузі нерухомості перейшов на виробництво військових тренажерів. Це копії справжньої зброї, але зі "спецефектами" замість набоїв. Хто в дитинстві "полював" на качок з "пістолетом" на ігровій приставці Dendy або у ігрових залах, той зрозуміє, про що мова. Тільки тут вже все серйозно і технологічно.


"Виробляємо тренажери озброєнь. У тому числі на замовлення безпосередньо від бригад. Наприклад, робимо тренажери для відпрацювання вогневих груп по "Шахедах". Або для навчання розрахунків на "Стінгерах". Тренажери є для відпрацювання гуманітарного розмінування та інших потреб, - розповідає Едуард Бразас. – Гроші в Україні є. Але це або ВПК, або експорт".
Але не увесь бізнес, що успішно працює у Харкові, має військове призначення. Ось, наприклад, Сергій Івагло розповів про свою мережу пралень "Пані Праля". У 2022 році він відкрив першу пральню, коли людям банально не було де прати (багато хто тоді змушений був покинути свої домівки), а зараз має вже сім закладів. І попит є для масштабування, але для подальшого розвитку бізнесу потрібен кредит, який не видають. Адже пільгову позику отримати можна лише раз, а комерційні – це для Харкова "задачка із зірочкою".
"Чому видають лише один пільговий грант чи кредит? Новий бізнес - це завжди ризик. Скільки з тих, хто отримав допомогу, одразу зачинився? А ось тим, хто вже довів свою здатність працювати, допомоги немає. Скільки робочих місць я міг би створити, якби мені допомогли ще розширити бізнес? – задається питанням він. – Мій бізнес – це мій "танк". Своїми податками я плачу армії на зброю та наближаю перемогу. Чим більше "танків" буде у мене, тим більше їх буде і у ЗСУ!".
Цікавою була розповідь про "бум" птахівництва на Харківщині. Бо, виявляється, маленька ферма може мати маржу у 20% і окупатися за 60 днів завдяки програмам від донорів, які діють в області. У цьому році очікується запуск такої ж програми підтримки у галузі переробки. Попит на продукцію птахівництва є, бо великі підприємства зазнали втрат від російських обстрілів, а ті, що залишилися, працюють майже виключно на експорт, а не на місцевий ринок.
Можна було почути й історії про бізнес, який 2022 року евакуювався, але зрештою повернувся на Харківщину і зараз планує навіть масштабуватися. Наприклад, Тетяна Власова, що має текстильну компанію, розповіла, як на початку повномасштабної війни вивезла свій бізнес, але зрештою повернулася додому.
"Дуже змінився кадровий потенціал області. Багато хто виїхав, але не менше й приїхали. Відбулося заміщення. Але по кількості, а не по якості, бо нових людей потрібно перекваліфікувати і навчити", - каже вона, спростовуючи "казки" роспропаганди щодо того, що у Харкові "не залишилося людей".
…Проблеми в усіх підприємців Харківщини майже однакові – податки, перевірки, проблеми з відновленням та навіть фіксацією пошкодженого майна, з пошуком обігових коштів й інвестицій, які надаються у вигляді грантів та кредитів "в усіх регіонах, крім Харкова".
Втім, попри складні теми, що обговорювались, та відсутність відповідей на найголовніші питання, завершився захід на яскравій ноті – концертом. Недарма ж усе дійство проходило у підвалі театру.

Якщо підсумувати, можна виділити три головні тенденції щодо бізнесу у прифронтовому порубіжжі. Перше – Харків не є безлюдною пустелею. Просто ділова активність зміщується на південь та захід міста Харкова та області, подалі від кордону з "терористичною федерацією".
Друге – багато бізнесів втрачено. Але нові можливості все одно з’являються. І не лише у продавців павербанків. Найбільш вигідно підприємцям зараз виконувати держзамовлення і працювати на експорт. Ті, хто зробив "комбо" та зміг пристосуватися, отримав найбільші вигоди. І мова не лише про зброю – всім десь треба прати свої речі. Всім треба щось їсти і десь жити.
І третє – держава та місцева влада, за підтримки донорів, надають багато можливостей для малого та середнього бізнесу. Але про це мало хто знає, бо немає "єдиного вікна", а сама ця підтримка - хаотична та непослідовна, яка має забагато "але" для прифронтових регіонів.
Головне: харків’яни не збираються складати руки й панікувати. Вони вже адаптувалися до складних умов, і просять лише, щоб влада пішла назустріч і надала все те саме, що є в інших регіонах, плюс зниження податків й "не ставити палки у колеса" тим, хто постраждав.
Андрій Попов