Коли подешевшає гречка і чому подорожчає усе інше

Не тільки Україна, але і багато інших розвинених країн світу потерпають від прискорення інфляції, яка проявляється у здорожчанні товарів та послуг. УНІАН розібрався, які основні причини інфляції в Україні і світі, та чого очікувати від цін до кінця року.

Українці вже звикли до того, що ціни на товари та послуги щороку повзуть догори, а зарплати та пенсії, на жаль, не завжди за ними встигають. Проте останні півроку здивували навіть найбільш загартованих громадян. Ціни, без зайвого перебільшення, побили усі рекорди, зростаючи шаленими темпами ледь не щодня.

Наприклад, якщо на початку року кілограм рису коштував в середньому 28 гривень, то зараз ціна становить вже близько 60 гривень, а гречка подорожчала з 45 гривень до понад 100 гривень. Сало на сьогодні вже важко придбати навіть по 130 гривень за кілограм, хоча ще наприкінці минулого року аналогічний шмат продавався за 90-95 гривень.

І так можна говорити про будь-який продукт, продовжуючи до нескінченності: хліб, макарони, м’ясо, риба, сир, овочі, фрукти… Не існує такого товару, який би не зріс у ціні. І ні в експертного середовища, ні у представників влади немає чіткого розуміння, коли ситуація стабілізується.

За даними Державної служби статистики, інфляція в Україні у серпні в річному вираженні склала майже 24 відсотки, а до кінця року, за прогнозами Національного банку, може перевищити 30 відсотків. Це абсолютний рекорд за останні 7 років.

Однак Україна – не єдина країна, яка потерпає від інфляції. Ціни зростають також і у великих світових економічних гравців, зокрема США та Євросоюзі. За офіційними даними, інфляція у липні в річному вираженні в США сягнула 8,5 відсотків, а у ЄС – 9,1 відсотка. Це сорокарічний максимум!

Чому зростають ціни у світі

Основними драйверами інфляції у світі є стрімке подорожчання енергетичної та продовольчої сировини.

Так, якщо ще станом на початок січня вартість природнього газу складала 1000 доларів за тисячу кубометрів, то вже у вересні цей показник підскочив до 3000 доларів. Так само із іншими енергоносіями: ціна на вугілля зросла більше, ніж удвічі – до 400 доларів (з близько двохсот), а на нафту (Brent) – на близько 25%, склавши 92 долари за барель.

Не кращий стан справ і з цінами на зернову продукцію. На піку світової продовольчої інфляції у квітні-травні 2022 року вартість пшениці сягнула майже 450 доларів за тонну (у січні становила 210 доларів), кукурудзи – 350 доларів за тонну (270 доларів на початку року), соняшникової олії – 1700 доларів за тонну (1500 доларів у січні). Надалі, щоправда, ціни на продовольчу сировину дещо відкотилися вниз, хоч і залишалися вищими за минулорічні – на спад вплинуло збільшення пропозиції зерна на ринках у зв’язку з збиранням врожаю озимих культур та початок процесу вивозу заблокованого українського зерна.

Основна провина за такі радикальні стрибки цін на світових ринках лежить на Кремлі, що розв’язав жорстоку кровопролитну війну проти нашої держави та шантажує увесь цивілізований світ ціновими гойдалками, голодом та холодною зимою. І лідери держав це розуміють, сприймаючи інфляцію як "податок на війну" у центрі Європи.

"Інфляція – це як військовий податок. Ми платимо євро, а українці – людськими життями. Порівняно з цим, ми платимо низьку ціну", – заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас.

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, до кінця цього року світова інфляція виросте з 4,9 відсотків до 9,5 відсотків для економік країн, що розвиваються, і до 6,6 відсотків з 2,3 відсотків – для економік розвинених країн. При цьому, це ще відносно позитивний сценарій, оскільки у багатьох країнах світу швидкість зростання цін вже значно перевищила прогнозований рівень.

За словами голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данила Гетманцева, є, як мінімум, три причини зростання темпів світової інфляції, окрім, власне, війни.

Перша причина – це дії центральних банків та урядів минулих років, які були направлені на подолання наслідків коронакризи. Переважна більшість розвинених країн тоді намагалися відновити роботу економіки, зупиненої через тотальні локдауни. Для цього вони зменшили відсоткові ставки для дешевого кредитування бізнесу, а також задля підвищення соціальної підтримки населення збільшили дефіцит державного бюджету, який фінансували, як правило, за рахунок друку нових грошей. Це, у свою чергу, відбивалося на девальвації національних валют (грошей ставало більше, через що їх цінність знижувалася).

Друга причина – це зміна умов світової торгівлі, викликана порушеннями у виробничих та логістичних зв’язках через панцемію, що вплинули на кінцеву вартість товарів і послуг у світі.

І третя причина, що стосується, насамперед, розвинених країн – це дефіцит кваліфікованих працівників, через що роботодавці вимушені підвищувати їм заробітні плати. Це, відповідно, впливає на зростання собівартості товарів і послуг. Така тенденція спостерігається через зменшення народжуваності і збільшення швидкості старіння населення в Європі.

У свою чергу, початок повномасштабної війни в Україні лише посилив негативний ефект від окреслених факторів. Серед світових лідерів інфляції цього року - Туреччина, Шрі-Ланка, Аргентина – країни, які стикаються з наслідками фінансової кризи та стрімкого знецінення національних валют.

Український погляд

В Україні ж до окреслених причин інфляції додаються ще наслідки активних бойових дій на території нашої держави, що окрім масштабних руйнувань інфраструктури, призводять до згортання бізнес-активності та порушення логістичних ланцюгів. Усі ці фактори лягають в основу собівартості продукції, яку ми в подальшому споживаємо.

Не менш важливою причиною інфляції є "друк" Національним банком грошей для фінансування дефіциту державного бюджету, який утворився у зв’язку з десятикратним зростанням видатків на оборону. Вже зараз обсяг емісії становить 300 мільярдів гривень, і це ще далеко не межа - до кінця року цей показник планується підвищити до 400 мільярдів. До цього останній раз наша держава вдавалася до друку коштів у далекому 2015 році.

"Інфляція зараз ризикує перетворитися на емісійну, коли зростання цін зумовлено не падінням виробництва, а друком коштів", – підкреслив експерт CASE Україна та ексзаступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ Євген Дубогриз.

І хоча від інфляції страждає увесь світ, в Україні вона особливо відчутна, зважаючи на те, що українці щомісячно витрачають на їжу майже половину своїх доходів (до прикладу, в країнах ЄС цей показник – лише близько 15 відсотків). Тому ситуація без перебільшення наближається до критичної, і багато продуктів, що історично входили до щоденного раціону українців, поступово переходять у розряд делікатесів "на свята".

Як зміняться ціни до кінця року

Спрогнозувати точний рівень цін на товари та послуги до кінця року не зможе ніхто, оскільки вагомий вплив на них будуть мати, зокрема, події на фронті. Однак, зважаючи на сьогоднішню економічну ситуацію, можна вже сьогодні говорити про майбутні цінові тенденції.

Економіст Олег Пензин надає доволі оптимістичний прогноз, стверджуючи, що до кінця року не треба очікувати надто радикальних стрибків від вартості продуктів харчування. Проте, стабільними ціни також не будуть, і до цього варто бути готовими. На його думку, городина дешевшатиме до кінця вересня у зв’язку з активним збиранням врожаїв, а вже з наступного місяця овочі стануть значно дорожчими. Також будуть дорожчати м’ясні та молочні продукти.

"Від нинішнього рівня ціни виростуть ще на 8-9 відсотків до кінця року. Загальний ріст цін на продукти порівняно з минулорічним рівнем сягатиме 35-38 відсотків", - зазначив Пензин.

При цьому, експерти прогнозують зниження цін на крупи, оскільки українські аграрії, попри обстріли та небезпеку для життя, успішно провели посівну кампанію та зібрали непоганий врожай, який має вдовольнити потреби населення. Гарною новиною є також те, що улюблена усіма українцями гречка, хоч і подорожчала більш ніж у 2 рази з початку року, почне дешевшати.

"Аграрії відреагували на дефіцит і посіяли у 1,5 рази більше гречки. Якщо раніше вони сіяли 70 тисяч гектарів, то тепер – 120 тисяч гектарів. У наступні роки ми також будемо вирощувати більше гречки. І її буде більш ніж достатньо для внутрішнього споживання. Тому від жовтня-листопада споживачі побачать у магазинах нашу гречку за нижчою ціною, ніж зараз", - розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Однак, хороші новини на цьому закінчуються.

Що стосується цін на пальне, то, на жаль, очікувати значного здешевлення його вартості не доводиться. Більше того, найближчим часом може відбутися здорожчання автогазу, бензину та дизелю у зв’язку з можливим поверненням акцизів, які були тимчасово скасовані парламентом у березні.

"Зараз влада обговорює повернення акцизів на пальне, У випадку їх запровадження вартість пального виросте ще мінімум на 4-5 гривень. А отже, прискорять своє здорожчання усі інші товари, які містять паливну складову у собівартості", - зазначив економічний експерт Сергій Костянтинов.

Затягуємо паски

Економісти підкреслюють, що немає чарівних рецептів, які врятують українців від інфляції. Єдине, що може на сьогодні зробити держава – трохи сповільнити її темп за умови грамотної політики, або хоча б зробити її вплив менш відчутним.

Так, наприклад, експерти схвально оцінюють ініціативу уряду "заморозити" тарифи на комунальні послуги шляхом компенсування різниці між ринковою вартістю та пільговою ціною у платіжках українців. Джерелом фінансування цього має стати допомога західних партнерів.

"Правильно зробили парламент і уряд, що заморозили тарифи на комунальні послуги для громадян, оскільки це допоможе дещо зберегти купівельну спроможність. Що стосується фінансування цієї ініціативи, то потрібно продовжувати переговори, щоб більшу частину витрат покрили міжнародні партнери", - зазначив Костянтинов.

Однак, за словами експерта, продовжувати втручатися за цим прикладом у інші сфери економіки, зокрема у ціноутворення на продукти харчування або пальне, не варто, оскільки бізнес не може працювати собі у збиток, і такі кроки призведуть до дефіциту.

"Не можна гратися у закручування гайок для бізнесу та підприємців. Якщо, наприклад, обмежити ціни на продукти харчування, дизель чи бензин, це призведе до того, що з’явиться його дефіцит, а також почне зростати "чорний" ринок", - підкреслив Костянтинов.

Важливу роль у стримування інфляції відіграє Національний банк, який для стримування цін на імпортні товари зафіксував офіційний курс гривні. Станом на зараз, за словами експерта, він є виправданим.

"Зараз зафіксований курс у 36,6 гривень за долар є абсолютно виправданим. Не варто піддаватися спекулятивним проявам та продовжувати девальвувати гривню до готівкового курсу, який демонструють обмінники", - зазначив Костянтинов.

Крім того, для протистояння інфляції Нацбанк ще на початку літа підвищив облікову ставку до 25 відсотків річних, встановив деякі обмеження на валютні розрахунки, а також посилив контроль за небанківськими установами, що проводять готівкові валютообмінні операції.

Для того, аби ця робота не була даремною, а ціни якомога довше зберігалися на відносно стабільному рівні, головне, щоб держава не втрачала розумний баланс між заходами зі стримування інфляції та пошуком нових джерел фінансування дефіциту бюджету. Адже подальша емісія або ж створення додаткового навантаження на бізнес (як-от нещодавня ініціатива Нацбанку і Мінфіну ввести так званий податок на імпорт, яка через обурення українського бізнес-середовища поки що провалилася) невідворотно відображатиметься на цінах багатьох товарів і послуг.

Урядовці та експерти прогнозують, що наступного року рівень інфляції в Україні також буде двозначним, тому треба готуватися до того, що купівельна спроможність громадян знижуватиметься і надалі.

При цьому, Україна не одинока у цій біді – прискорення інфляції продовжить спостерігатися і в більшості інших країн світу.

Уряди та центральні банки багатьох країн зараз працюють над тим, щоб уповільнити зростання цін в своїх державах. Однак повністю цього вони уникнути не зможуть, оскільки ключовим ризиком залишатиметься продовження кровопролитної війни у центрі Європи. Саме тому треба продовжувати об’єднувати зусилля задля того, щоб якомога швидше перемогти ворога. Тільки тоді зможемо швидко відновитися і повернутися до стабільного економічного розвитку.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News