Немає щеплення – немає роботи: як пандемія змінила український ринок праці

Ринок праці другий рік поспіль функціонує в умовах карантинних обмежень, а цієї осені через особливу лють коронавірусу до них додалася в деяких професіях обов’язкова вакцинація. УНІАН дізнався, як бізнес пристосувався до роботи в умовах постійних обмежень, що нового привнесла пандемія у звичну роботу українців та які тренди задає обов’язкова вакцинація.

Якби два роки тому комусь сказали, що відсутність щеплення стане приводом не брати на або відсторонити від роботи працівника, людина б покрутила пальцем біля скроні. Але восени 2021 року це стало нормою для багатьох компаній.

Коронавірус не збавляє обертів і стає ще більш небезпечним, тому влада ставить умови обов’язкової вакцинації для нормальної роботи громадян, і більшість компаній сумлінно їх дотримується.

Перелік професій, що підлягають обов’язкові вакцинації, лише розширюється. Для цього є всі умови: ще влітку були розгорнуто безліч пунктів щеплення, а вакцини доступні для всіх бажаючих.

Вплив карантинних обмежень

Карантинні обмеження, з якими ми співіснуємо уже другий рік, відчутно позначилися на роботі бізнесу, який після шоку повного локдауну 2020 року змушений був пристосовуватися до нової реальності. Для деяких компаній неважко було перелаштуватися на зміну формату роботи, а для когось це стало важкою задачею і принесло чимало збитків.

За словами старшої економістки Центру економічної стратегії Олександри Коломієць, у період жорсткого локдауну очікувано зменшилася зайнятість у сферах туризму, забезпечення стравами та напоями, виробництві транспортних засобів, про що свідчили скорочення відрахувань ЄСВ від цих галузей за підсумками року.

Більшість роботодавців у 2020 році вимушено скоротили свою економічну активність, однак звільняти своїх працівників у перші місяці встановлення обмежувальних заходів не поспішали. Скоріше йшлося про переведення працівників на неповну зайнятість, надання їм відпусток без збереження заробітної плати, формування заборгованості з виплати заробітної плати.

Реальні звільнення почалися у другій половині року, коли стало зрозумілим, що економічна криза подовжиться і на 2021 рік.

Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах у коментарі УНІАН зазначив, що внаслідок пандемічних зміг бізнес мінімізує власні витрати та оптимізує штати.

"Якщо раніше компанія могла дозволити собі мати регіональні офіси чи представництва, то зараз значна частина перейшла на інформаційну, онлайн-комунікацію, режим нерегулярних відряджень, тощо. Під певне скорочення потрапили такі спеціальності, як HR-менеджери, маркетологи, адміністративний персонал, різноманітні помічники, консультанти, а також працівники сфери послуг", - підкреслив Кінах.

Член Наглядової ради Української ради бізнесу Надія Бедричук розповіла УНІАН, що в період карантинних обмежень найкраще почував себе бізнес, який не залежав від фізичних продажів – онлайн торгівля товарами (відповідно, і доставка), IT сектор, дистанційні послуги. Найгірше почувалися ті, хто не міг повноцінно працювати онлайн - торгові центри, салони, фітнес клуби, кінотеатри.

Також виграв автоматизований бізнес, а бізнес із високою часткою ручної праці – постраждав сильніше, оскільки і працівники хворіли, і вимоги до вакцинації трудових колективів були суворими.

"Зміна споживчої поведінки також спровокувала збитки окремих секторів. Коли всі сидять на карантині, продаж ділових костюмів, парфумерії, туристичних путівок та абонементів у басейни йде зі скрипом. Разом з тим, злетіли продажі вітамінів та продуктів для здоров'я", - зазначила Бедричук.

Підвищений попит на працівників у сфері доставки зберігається / ua.depositphotos.com

Коронавірусна реальність

На другому році пандемії український бізнес вже оговтався і більш-менш пристосувався до діяльності в умовах різних обмежень. Національний ринок праці також змінився для того, щоб ефективно існувати у новій реальності.

Керівник відділу по роботі з партнерами компанії з пошуку роботи Jooble Олена Кірільєвніна розповіла УНІАН, що широкого поширення насамперед набула віддалена робота.

"Якщо в допандемічні часи такий формат роботи був скоріше винятком із правила, то з введенням карантинів та локдаунів багато роботодавців переглянули своє ставлення до віддаленого або гібридного формату, коли людина чергує роботу з дому та офісу. Через це стався великий стрибок у розвитку та використанні нових онлайн-технологій", - сказала експерт.

Серед новацій пандемічної реальності вона зазначила додатковий заробіток для дистанційних працівників, адже робота з дому дозволяє заощаджувати по кілька годин на день, наприклад, час на дорогу на роботу і з роботи. Цей час люди стали використовувати не лише для відпочинку чи часу із сім'єю, а і як додаткову можливість заробити.

Інший тренд, що склався на ринку праці, - це нові можливості для розвитку бізнесів. Пандемія відкрила можливості до зростання, наприклад, продуктовим супермаркетам, аптечним мережам, онлайн-торгівцям та сервісам доставки їжі.

Відповідно, на ринку праці з'явилося багато вакансій для кур'єрів, касирів, сортувальників продуктів на складах тощо. Збільшилася і кількість вакансій для водіїв – люди стали частіше використовувати таксі для переміщень, щоб уникнути зайвих контактів.

Тенденції ринку праці

Нинішня ситуація на національному ринку праці наразі лишається обережно оптимістичною: кількість вакансій потроху зростає, а безробіття скорочується. За даними Державної служби статистики, у другому кварталі рівень безробіття скоротився до 9,3 відсотка з 10,5 відсотка у першому. Кількість же безробітного населення в Україні віком 15 років і старше склала 1,6 млн осіб.

За словами економістки Коломієць, перші результати від введення "червоних зон" у регіонах показують, що зайняті у найбільш економічно постраждалих у 2020 році галузях (торгівля, ресторанний та готельний бізнес) підійшли здебільшого підготовленими, роботодавці стимулювали працівників до вакцинації, щоб не обмежувати свою економічну активність під час сплесків захворюваності.

Водночас, підвищений попит на працівників у сфері доставки (як товарів електронної торгівлі, так і продукції закладів харчування), сформований минулого року, зберігається.

Обов'язкова вакцинація як загальнодержавна вимога стане бар'єром для 41 відсотка працюючих українців / фото УНІАН, Владислав Мусієнко

Культуролог Євген Савісько зазначає, що з початком пандемії все більше зростає попит на smm-менеджерів, контент-менеджерів, фахівців з  IT, що стосується навіть сфер у котрих раніше не надто сильно цікавилися такими спеціалістами. Насамперед це стосується культури, релігії і шкільної освіти, адже локдауни і вимушений перехід в онлайн режим роботи та навчання, зростаюча конкуренція змушують налагоджувати комунікації у віртуальному світі.

"До цього приходять навіть затяті консерватори. Також підштовхує і досвід закордонних колег. Адже минулого року можна було здійснити віртуальні подорожі, наприклад, Британським музеєм, Лувром і фактично неможливо було зробити те саме українськими музеями. Все більше вітчизняних церков транслюють богослужіння на своїх сторінках в соцмережах. Там же публікують актуальний контент. І тут теж не обійтись без фахівців", - розповів Савісько агентству УНІАН.

Вакцинація як умова безпечної роботи

У столиці та більшості областей введено "червону" зону епідеміологічної небезпеки, яка відрізняється від попередніх обмежень: тепер привілеї вільно працювати та відвідувати різноманітні заклади мають лише вакциновані українці.

У "червоній" зоні працювати можуть заклади, де 100 відсотків персоналу вакциновано. І приймати вони можуть лише вакцинованих відвідувачів, перевіряючи відповідні сертифікати на вході.

При цьому, згідно з наказом уряду, обов’язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів, а також закладів освіти незалежно від типу та форми власності.

Працівники цих професій, які не щепляться проти COVID-19 до 8 листопада, будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати. Також цей перелік буде розширюватися надалі.

Така ситуація не могла не позначитися на ринку праці. Більшість власників підприємств стимулювали свої працівників щепитися від коронавірусу задля безпеки та нормальної роботи в умовах обмежень. Деякі ставлять ультиматуми і готові звільняти невакцинованих співробітників. А пошукачі роботи дедалі частіше стикаються з оголошеннями про вакансії лише для вакцинованих фахівців.

На думку засновниці онлайн-сервісу з пошуку офіційної роботи за кордоном Jobian Ольги Чубенко, для ринку праці вимога обов’язкової вакцинації не є однозначно негативною чи позитивною.

"З одного боку, підприємства стануть більш гнучкими у виборі графіку та форматів роботи. Навіть сьогодні більшість компаній працюють у гібридному чи повністю віддаленому режимі. І якщо підприємство зацікавлено у кваліфікованому працівникові, який не хоче вакцинуватися, то воно може запропонувати йому віддалену роботу. Це дозволить мінімізувати ризики нараження на небезпеку самого працівника і його оточення", - вважає Чубенко.

Проте ті компанії, робота яких пов’язана безпосередньо із комунікацією з людьми, вимушені будуть знаходити ефективні, не виключно, що і грошові, мотивації до вакцинації для своїх співробітників.

І тут варто бути готовим, що у разі відмови працівників відбуватимуться звільнення.  Формат роботи і надалі залишатиметься гібридним, зростатиме кількість пропозицій віддаленої роботи, прогнозує експерт.

За даними опитування порталу OLX Робота, обов'язкова вакцинація як загальнодержавна вимога стане бар'єром для 41 відсотка працюючих українців. При цьому третина опитаних людей не готова робити щеплення від коронавірусу.

Поки що очевидно, що небажання частини українців вакцинуватися може сильно вплинути на ринок праці, створивши дефіцит робітників. А якщо людей почнуть масово усувати від роботи без збереження заробітної плати, може зрости безробіття.

Це призведе і до збільшення навантаження на державний бюджет через зростання кількості отримувачів допомоги по безробіттю.

Доля заробітчан у нових умовах

Говорячи про український ринок праці, не можна не згадати наших заробітчан, адже трудових мігрантів з України – кілька мільйонів.

З початком пандемії COVID-19 у країнах Євросоюзу збільшився попит на кваліфікованих спеціалістів / REUTERS

Засновниця онлайн-сервісу з пошуку офіційної роботи за кордоном Jobian Чубенко, зазначає, що неготовність третини українців вакцинуватися відобразиться як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках праці, оскільки зараз найзатребуванішими є вакциновані працівники.

За її словами, у 2021 році кількість українців, що виїжджають на роботу за кордон, майже повернулася на допандемічний рівень, зокрема, цього року спеціалісти ринку прогнозують показник у 2,5-3 мільйони заробітчан, тоді як у 2019 році трудових мігрантів з України було близько 3,2 мільйони.

На другий рік пандемії більшість підприємств починають виходити з коронакризи, в результаті чого збільшується попит на працівників-різноробочих.

"Зокрема у Польщі, яка є ТОП-1 напрямком для українських трудових мігрантів, активно створюються логістичні центри великих компаній та підприємств з усього ЄС. Як наслідок, потрібні будівельники, інженери, арматурщики, штукатури, водії-далекобійники, робочі на заводи та склади. Є високий попит на продавців та касирів. А такі країни. як Великобританія та Ірландія. мають потребу у кваліфікованих м’ясниках. Але тут обов’язковим є знання англійської мови", - розповіла Чубенко.

За її словами, з початком пандемії COVID-19 у країнах Євросоюзу збільшився попит на кваліфікованих спеціалістів, зокрема на медперсонал, спеціалістів по догляду за літніми людьми та людьми з інвалідністю.

На другий рік епідемії такі країни як Польща, Німеччина, Чехія, Нідерланди радо беруть на роботу українських медиків, пропонуючи їм навчальні програми та курси для пришвидшення адаптації на новому робочому місці.

"Сьогодні головною умовою працевлаштування за кордоном є вакцинація. Кожна країна висуває свої вимоги щодо того, які вакцини дозволяють вʼїзд на територію країни, але переважна більшість має однаковий перелік: Pfizer BioNtech, Moderna, AstraZeneca, рідше - вакцини Johnson&Johnson, Covishield, BIBP або CoronaVac. А деякі країни, наприклад, Греція, взагалі пускають за наявності негативного ПЛР-тесту або тесту на антитіла, але зробленого не пізніше ніж за 72 години до прильоту у країну призначення", - каже експерт.

Проте дотримання вимог про вакцинацію тут є не просто рекомендацією - за відсутність документа-підтвердження чи з підробленими документами людину можуть не просто не пустити на кордоні, а й депортувати із внесенням у списки людей, яким заборонено в’їзд до країн ЄС.

Але більшість невакцинованих українців все ж виправлять це найближчим часом, оскільки інакше вони стикнуться не лише з безробіттям, але і з неможливістю вільно пересуватися як за кордоном, так і в межах України.

Очевидно, що пандемія коронавірусу змінила наше звичне життя, в тому числі і робоче. Люди пристосовуються до нових умов ведення бізнесу для того, аби залишатися на плаву. Це також дає поштовх для розвитку нових видів бізнесу чи видозміни традиційних – наприклад, доставка та онлайн вже міцно укорінилися в нашому повсякденному житті, і чимало громадян працюють дистанційно.

Необхідність вакцинації також впливає на ринок праці, і хоча багато українців ще не виявили бажання щепитися, в найближчому майбутньому, певно, більшість змінить свою думку, тому що перевага буде надаватися вакцинованим працівникам. І це стане поштовхом до пришвидшення досягнення колективного імунітету у нашій країні.

УНІАН в Google News