Олена Тригуб: "щоб покроково досягти фінансової цілі, треба все правильно спланувати" / фото прес-служби Національного банку України

Олена Тригуб: Якщо не маєте фінансової подушки, починайте її створювати

08:00, 02 квітня 2021
14 хв. 5903 Інтерв'ю

Головна експертка з фінансової обізнаності Національного банку, кандидатка економічних наук Олена Тригуб розповіла УНІАН, якою має бути фінансова подушка і як її створити, чому фінансову грамотність варто викладати у школах та чи нормально зберігати готівку "під подушкою".

Коли чуєш словосполучення «фінансова грамотність», здається, що знаєш, що це, адже умовно, кожен здатен порахувати решту на касі в супермаркеті. А насправді фінансова грамотність – це про що?

Іноді люди вважають себе фінансово грамотними просто тому, що вміють рахувати гроші. А насправді фінансова грамотність – це сукупність знань про фінанси, раціональне ставлення до фінансових питань та моделі ефективної поведінки в ситуаціях, пов'язаних із грошима. Ухвалюючи ефективні рішення по управлінню власними фінансами, фінансовий добробут людини зростає.

Існує думка, що фінансова грамотність потрібна тільки людям з високими заробітками чи вже мільйонерам. Що на це скажете?

Люди з гарним рівнем достатку ухвалюють багато вдалих фінансових рішень, що дозволяє їм досягти відповідного рівня добробуту. Не скажу, що фінансова грамотність стосується лише людей зі списку Forbes. У 2020 році на першому місці певний час був Ілон Маск, бо зросли акції компанії Tesla. Але його фінансовий добробут не з’явився на пустому місці, цьому передував довгий шлях заощадження, інвестування та активного підприємництва.

Поясніть, чому фінграмотність потрібна пересічній людині.

Ми в житті ставимо перед собою різні фінансові цілі. Вони можуть бути короткостроковими, наприклад, упродовж року заощадити на відпочинок або купити смартфон. Або більш довгостроковими – купити квартиру, машину. Хтось досягає бажаного швидше, комусь треба більше часу. А хтось навіть не пробує, бо не вірить у свої сили.

Щоб покроково досягти фінансової цілі, треба все правильно спланувати. Для цього людині потрібні фінансові знання, які вона починає отримувати ще в дитинстві.

Як батьки можуть допомогти дитині цьому навчитися?

Давати дітям конкретні завдання. Наприклад, правильно розрахуватися в магазині, порахувати здачу, заощадити гроші на купівлю іграшки-мрії, планшета, велосипеда тощо. Або скласти бюджет походу в магазин. Навіть з таким завданням можуть виникати складнощі, якщо діти думають, що гроші беруться з нікуди.

"Якщо діти практикують користування фінансовими послугами, їхня фінансова грамотність зростає швидше", - експертка / фото прес-служби Національного банку України

Можна запропонувати разом скласти бюджет родини на тиждень чи бюджет родинної подорожі, витрат на подарунки. Дати можливість користуватися банківськими платіжними картками. Якщо діти практикують користування фінансовими послугами та продуктами, їхня фінансова грамотність зростає швидше.

Уточніть, якого типу банківські платіжні картки маєте на увазі.

Фінансові установи пропонують дитячі платіжні картки. Це не самостійна картка дитини, вона прив'язана до рахунку батьків. Тобто батьки можуть контролювати всі витрати за допомогою цієї картки та за потреби встановити ліміти або заблокувати її.

А у якому віці варто відправляти дітей практикуватися - робити покупки?

Залежить від психологічної готовності дитини, чи можна їй довіряти гроші.

Що про гроші має знати підліток в 14-15 років?

Підліток у 15 років має знати базові речі, складати бюджет покупок, знати родинні витрати та джерела доходів, уміти заощаджувати. Має добре рахувати готівку, розраховуватися готівкою та за допомогою платіжної картки (звісно, у населених пунктах без належної платіжної інфраструктури дітям важче навчитися користуватися платіжними картками).

На жаль, у нашій країні про фінанси в родині розмовляє тільки 40% населення, а 41% – уникають цих розмов. 19% – це люди, які не визначилися (за результатами дослідження рівня фінграмотності в Україні, проведеного НБУ спільно з проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору»). Багато хто просто не розуміє, чому важливо приділяти увагу таким питанням.

Чому не говорити з дитиною про фінанси це робити їй   «ведмежу послугу»?

Бо наслідки можуть бути сумні. Непоодинокі випадки, коли чотирнадцятирічні діти, отримавши паспорти, починають брати позики у небанківських установах швидкого кредитування. А потім до батьків колектори звертаються.

Зауважу, що не тільки батьки мають приділяти увагу фінграмотності дітей. Також це має бути задачею освітніх закладів. У школах потрібен спеціальний курс або хоча б у розрізі окремих дисциплін певні теми мають обговорюватися.

Чи у багатьох українських школах приділяють увагу фінграмотності учнів?

Менше ніж 10% українських шкіл запровадили в навчальний процес такий курс. З-поміж приблизно 15 тисяч шкіл країни - це мала цифра. Але все ж зараз ситуація краща, ніж в попередні роки. Значною  мірою це завдяки пілотному проєкту впровадження у школах навчальної дисципліни «Фінансова грамотність».

Олена Тригуб назвала головні принципи фінансово грамотної людини / фото прес-служби Національного банку України

У межах проєкту (він ініціювався спільно Міністерством освіти і науки, Національним банком України, ДВНЗ «Університет банківської справи», ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору» з 2012 по 2019 рік) шкільні адміністрації могли на свій вибір впровадити навчальну дисципліну «Фінансова грамотність» у 10-11 класах, а також окремі ознайомчі курси для учнів початкової та середньої школи.

Назвіть головні принципи фінансово грамотної людини. Якою має бути така людина?

Перший принцип – людина відстежує доходи та витрати, веде бюджет. Чітко розрізняє джерела доходів – активні від постійної діяльності або пасивні (здає майно в оренду, нараховуються відсотки за депозити). Також розуміє, скільки витрачає на обов'язкові видатки (продукти, комунальні, проїзд), а скільки – на походи в розважальні центри та необов'язкові речі. Вона контролює доходи й витрати, тому знає, скільки може заощаджувати.

Другий принцип – наявність заощаджень, які можемо поділити на три групи. Перша – це фінансова подушка. Це резервні кошти, які дозволяють покрити неочікувані витрати. Захворіли ви чи втратили роботу, маєте вимушено переїздити - на випадок форс-мажорних ситуацій має бути фінансова подушка.

Другий вид заощаджень – резерв для виконання запланованих фінансових цілей (поліпшити житлові умови, придбати авто тощо).

Третій вид – заощадження на майбутнє. Це інвестиції на той час, коли захочете відійти від активної робочої діяльності. Причому не кажу обов’язково про пенсію. Третій принцип фінансової грамотності пов'язаний з другим. Це обов'язкова наявність фінансових цілей та фінансове планування.

Важливо ранжувати фінансові цілі. Відкладати гроші на те, чого треба досягти насамперед.

Поки немає фінансової подушки, кудись інвестувати не варто?

Якщо у людини немає фінансової подушки, ця фінансова ціль завжди має бути першою. Розпочинайте саме з фінансової подушки для форс-мажорних ситуацій. Інвестування – це наступний крок.

Олена Тригуб: "один із принципів фінансової грамотності – диверсифікація"/ фото прес-служби Національного банку України

Знаєте, влітку минулого року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) проводила дослідження і виявилося, що близько половини українців мають заощадження менше, ніж на один місяць. Водночас 9% – лише на один тиждень, 11% – на два тижні. Це катастрофічні цифри.

Чи справді фінансова подушка має дорівнювати трьом зарплатам?

Залежить від того, людина живе сама чи з кимось. Якщо сама, то достатньо відкладеного доходу у розмірі тримісячної зарплати або суми витрат на життя упродовж трьох місяців. Ми говоримо про три місяці, бо цього часу зазвичай достатньо, щоб знайти нову роботу або відновитися після хвороби.

Якщо ви маєте малолітніх дітей, дружину в декреті або літніх батьків, фінансова подушка має бути у розмірі десь до шести місяців доходу.

У якій валюті відкладати фінансову подушку? Міняти гривні на долари та зберігати у конверті вдома - це нормально?

Один із принципів фінансової грамотності – диверсифікація та управління фінансовими ризиками. Коли формуєте фінансову подушку або інші заощадження, можна використовувати різні фінансові інструменти. Так, можна зберігати частину заощаджень готівкою. Щоб кошти були під рукою. Але пам'ятайте «золоте правило» управління особистими фінансами – гроші з часом можуть втратити свою вартість, якщо будуть просто лежати у готівці.

"Можна починати з маленьких сум, крок за кроком накопичуючи свій резерв", - експертка / фото прес-служби Національного банку України

Можна відкладати на депозит, використовувати різні інструменти за валютою. Але пам'ятати про різну дохідність таких фінансових інструментів. Відсоткова ставка за депозитами в національній валюті вища за відсоткову ставку за депозитами в іноземній валюті.

До речі, на сайті Національного банку є окрема сторінка щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, де можна почитати про певні базові речі. Наприклад, на що звертати увагу під час оформлення депозитної або кредитної послуги, відкриття рахунку, підписання договору. На жаль, часто договори ніхто не читає.

Навіть люди з середнім рівнем доходу можуть казати: «Почну відкладати, коли буду більше заробляти». Щоб ви їм радили?

Зазвичай люди з такою позицією вважають, що мають відкладати відразу багато. Насправді можна починати з маленьких сум, крок за кроком накопичуючи свій резерв. Проаналізуйте витрати. Можливо, знайдеться товар, який  купуєте постійно (наприклад, каву щодня). Порахуйте, скільки могли б ви заощадити за тиждень, місяць. Спробуйте.

Ще люди часто живуть не відповідно до свого бюджету. Намагаються досягти «статусності», купуючи речі не по кишені, останню модель iPhone в борг чи модний бренд одягу. Якщо будете на це зважати, зможете собі дозволити більше.

Яких принципів фінансової грамотності дотримуватися людині, якій ледве вистачає грошей покрити базові потреби?

Насамперед взяти під контроль доходи та витрати. Чітко розуміти, на що витрачаються гроші, як  оптимізувати витрати. Промоніторити ринок праці. Можливо, спеціаліст такого рівня в інших компаніях заробляє більше. Якщо людина постійно розраховується платіжною карткою, купувати там, де є бонусні програми. Перевірити свої активи.

Не накопичувати борги, розсудливо користуватися кредитами, не уникати їхнього погашення. Не приймати поспішних, необґрунтованих, емоційних рішень, навчитись розпізнавати фінансові ризики та шахрайства. Фінансова стійкість населення – важливий чинник фінансової стабільності країни.

Олена Тригуб: "наше населення найкраще розуміється на тому, що таке інфляція"/ фото прес-служби Національного банку України

Важливо не забувати про зв'язок між доходом та ризиком. Чим вищий дохід, тим вищий ризик. Бо люди часто «ведуться» на рекламу високих доходів за короткий проміжок часу. Навіть у транспорті зустрічаються оголошення про роботу на валютній біржі.

Або, наприклад, людині треба обрати депозит. Вона не цікавиться середніми показниками відсоткових ставок по ринку, а обирає з точки зору: «Де більше зароблю?». Це неправильно. Бо високі ставки можуть свідчити про те, що у фінустанови дефіцит ліквідних коштів. Тому вона у такий спосіб намагається залучити якомога більше заощаджень клієнтів.

За даними дослідження фінансової грамотності українців USAID, українські пенсіонери, які ледве зводять кінці з кінцями, демонструють гарні фінансові звички (у цій групі найбільша частка людей, у яких залишаються гроші в кінці місяця). А найнижчий рівень фінансової грамотності в українців 18-24 років.  Як це прокоментуєте?

Сьогоднішні пенсіонери пережили чимало. Тому брак їхніх фінансових знань компенсувався життєвим досвідом та навичками, які люди здобули в життєвих ситуаціях. Щодо фінансових знань, то наше населення найкраще розуміється на тому, що таке інфляція та курс валют.

І все ж таки, які ризики низького рівня фінграмотності молоді? Чи допускаєте, що через це сучасна молодь, коли постаріє, буде жити ще гірше за нинішніх пенсіонерів? 

Не буду настільки песимістичною. Сьогодні у молоді більше шансів досягти вищого рівня фінансової грамотності до пенсійного віку. Адже вони мають більше можливостей користуватися фінансовими послугами. Звісно, іноді молодим людям через брак досвіду не вистачає критичного мислення, джерела інформації вони не завжди ретельно аналізують. Тому зберігаються ризики потрапити в шахрайські схеми, про що теж треба попереджати.

Але сучасна молодь проактивна. Більшості з них доступні гаджети, вони швидко навчаються користуватися фінансовими послугами дистанційно, це пришвидшує процес підвищення фінансової грамотності. Немає бар'єра, який був колись у наших родичів старшого віку. У 90-х роках неможливо було отримати кредити на купівлю квартири, в депозити люди не вірили.

Коли молоді починати відкладати на пенсію та як це робити? 

Коли говориш молоді про таку довгострокову ціль, як прийнятний рівень життя на пенсії, це у них викликає психологічний спротив та дисонанс. Їм це здається чимось нереальним. Тому полюбляю більше говорити про те, щоб ставити перед собою фінансову ціль сформувати пасивний дохід.

Це може бути довгостроковий депозит в банку або інший актив, який здатний генерувати пасивний дохід. Наприклад, вкладення в недержавні пенсійні фонди. Цим пасивним доходом ви можете скористатися в будь-який момент часу. Після сорока років чи п'ятдесяти, або при настанні пенсійного віку.

Де шукати інформацію щодо недержавних пенсійних фондів, щоб не потрапити на сумнівне джерело?

Це питання під наглядом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Ірина Петренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies