Безцінна вода: водоканали "благають" про підвищення тарифів

Слідом за енергокомпаніями, які до кінця року можуть підвищити тарифи вдвічі, про бажання підняти ціну своїх послуг заявили водоканали. Чим аргументоване це бажання, та у яку копієчку громадянам може влетіти водопостачання, розбирався УНІАН.

Не встигли українці оговтатися від новин про можливе підвищення тарифів на світло, як слідом отримали новий "удар" - і на цей раз від водоканалів. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), отримала прохання від низки українських водопостачальників підвищити ціни на надавані ними послуги.

Така послідовність викликає стійке відчуття дежавю. Влітку минулого року, після підняття тарифів на світло, водоканали вже благали регулятора переглянути тарифну політику і для них, і НКРЕКП погодилася. Це рішення аргументувалося тим, що українські компанії водопостачання, які й раніше були збитковими та дотувалися з бюджету, після здорожчання електроенергії (що входить у собівартість надаваних водоканалами послуг) зовсім не зможуть звести кінці з кінцями.

Проте Кабмін та особисто президент Володимир Зеленський одразу ж різко розкритикували постанову регулятора, нагадавши йому про існування мораторію на підвищення тарифів під час дії воєнного стану. Щоправда, очевидно, на енергетичні компанії цей мораторій не поширюється…

Цього року ми бачимо схожий сценарій: населення готують до здорожчання електроенергії (і не на абиякий відсоток, а знову вдвічі!) – і на сцену одразу ж виходять водоканали. Але є одна відмінність. На цей раз, на думку експертів, у них є шанс отримати бажане.

"Зараз підвищать. Минулого року це було політичне рішення, а вже зараз, я вважаю, що рішення про підвищення тарифів вже прийнято", – вважає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Тож, на скільки можуть зрости платіжки українців, і, що головніше, коли?

Захмарне зростання

Тарифи на холодне водопостачання та водовідведення в Україні можуть зрости вже у квітні цього року. Звісно, якщо Нацрегулятор погодить пропозиції місцевих водоканалів. Проте це питання досі не обговорювалося: спершу передбачалося, що посадовці регулятора зберуться 6 лютого, втім, зрештою, засідання перенесли на невизначену дату.

Але ж якими є пропозиції?

Так, зокрема, у Дніпрі водоканали хочуть з 1 квітня підвищити тарифи з водопостачання на 18%, а водовідведення – на 20,8%. Ще за три місяці ці тарифи пропонується збільшити на 16,8% та 12% відповідно.

У Києві з 1 квітня водопостачання може зрости у ціні на 23%, а водовідведення – на 27,8%. А вже у липні тариф можуть підвищити ще на 18% та 7% відповідно.

Зростання тарифів у Черкасах планується не меншим, ніж у столиці. З квітня водопостачання для черкащан може зрости у ціні на 18,4%, а водовідведення – на 15,8%. У липні збільшення тарифів складе ще 30% та 20,6% відповідно.

Поспівчувати можна і мешканцям Вінницької області. Для них водопостачання з квітня може коштувати на 27,7% більше, а водовідведення – на 26%. У липні ці показники пропонують збільшити ще на 36% та 33% відповідно.

Крім цих водоканалів, ціни на холодну воду хочуть підняти низка інших комунальних підприємств Львову, Ужгороду, Івано-Франківську, Тернополю, Чернівців, Луцьку.

За новими розрахунками, якщо рішення ухвалять, 10 кубометрів холодної води (стандартне споживання родини з двох осіб, що проживають у будинку з водопроводом, каналізацію та централізованим гарячим водопостачанням) з квітня обійдуться мешканцям столиці у 407 гривень, а з липня – у майже 470. Наразі ж за такий же об’єм холодної води кияни сплачують 304 гривні.

Водоканали бідкаються – споживачі розводять руками

Як і минулого року, головним стимулом для водоканалів просити про підвищення тарифів стало очікуване здорожчання електроенергії. Борги за електрику серед усіх водопостачальників, за даними експертів, налічують близько 3 мільярдів гривень. Крім того, комунальні підприємства потребують коштів для забезпечення гідної оплати праці своїх робітників та проведення планових ремонтів (лише модернізація мереж водопостачання оцінювалася комунальниками у 40 мільярдів доларів).

"60 відсотків вартості води – це електрична енергія. Ціна на електричну енергію для промислових споживачів підвищилася. Собівартість послуг водоканалів зросла", – розповідає член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Втім, експерти вважають, що перекладати борговий тягар компаній водопостачання на плечі населення – недоцільно та несправедливо. Основна причина –  неплатоспроможність споживачів комунальних послуг.

"Я вважаю, що підіймати тарифи без паралельного виділення коштів на капітальний ремонт – недоцільно. Фактично, те, що зараз відбувається – це перекладання на простих споживачів усіх проблем водоканалів. Коштом споживачів зробити ремонти неможливо", – наголосив експерт Попенко.

В теорії, розв'язувати фінансові проблеми водоканалів мали б дотації з держбюджету. Проте, як пояснюють експерти, державний бюджет вже давно переклав цю відповідальність на плечі органів місцевого самоврядування. А відповідального фінансування прямих потреб комунальних водопостачальників не спостерігається.

"На сьогодні, наскільки я знаю, у бюджетах навіть не передбачені статті щодо дотацій водоканалам. Я навіть не чув, щоб хтось з місцевих бюджетів виділяв їм кошти", – заявив економіст Олег Пендзин.

Аякже, з року в рік ремонтувати одні й ті ж відрізки доріг та закуповувати барабани для бомбосховищ значно важливіше…

Як зробити водоканали прибутковими

Підвищення комунальних тарифів завжди боляче сприймається населенням, рівень життя та добробуту якого із кожним роком дедалі погіршується.

Втім, в умовах постійного недофінансування українські водоканали рано чи пізно виявляться не у змозі надавати споживачам якісні послуги (адже без проведення капітальних ремонтів комунікації продовжать старішати, ті чи інші вулиці дедалі частіше затоплюватиме водою через пориви труб, а з наших кранів тектиме мутна бура жижа). А центральне водопостачання є не менш важливим за електроенергію, вартість якої українські можновладці без зайвих питань мають намір підвищити вже другий рік поспіль.

Аби комунальні водопостачальні підприємства України нарешті стали ефективними, їхню роботу необхідно докорінно переформатувати.

"Їхні послуги повинні бути ринковими. Всі ці пільгові тарифи та субсидії треба поступово прибирати. Водоканали мають формувати вартість своїх послуг самотужки, але під наглядом регулятора, щоб націнка не перевищувала 10 відсотків від собівартості", – розповідає УНІАН економіст, координатор експертних груп "Економічної експертної платформи" Олег Гетман.

Як ми знаємо, усі державні або комунальні підприємства завжди менш ефективні та конкурентоспроможні, ніж приватні. Проте, через особливості водоканалів зробити їх повністю приватними – неможливо. У цьому випадку можна запозичити досвід інших країн та корпоратизувати водоканали, як, наприклад, зробили у Великій Британії ще багато років тому.

"У випадку водоканалів зробити їх приватними неможливо, бо їхні мережі – це природна монополія. Тому тут, зазвичай, застосовують проміжний варіант – корпоративне управління. Я думаю, що для них цей варіант підійде. Всі водоканали мають мати якісне корпоративне управління. Коли водоканалами будуть управляти ефективні менеджери, то навіть такі багаторічні збиткові монополії можуть вийти у прибуток", – додає економіст Олег Гетман.

Втім, в Україні, через об’єктивні реалії це, напевно, станеться ще дуже не скоро, якщо взагалі коли-небудь станеться.

А поки переважна частина українців не мають змоги сплачувати реальні, ринкові тарифи, будь-які рішення про їхній перегляд треба ухвалювати зважено.

…Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) поки ще не ухвалила остаточного рішення щодо запропонованих водоканалами тарифів. І наразі невідомо, чи буде регулятор їх затверджувати, чи наполягатиме на нижчих цінах.

Втім, одне поки відомо точно: як неодноразово запевняв прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, до кінця опалювального сезону "комуналку" підвищувати не будуть. А отже на моральну підготовку до можливого збільшення платіжок є ще кілька місяців. Принаймні, до квітня.

Артур Крижний

УНІАН в Google News