Податкова реформа "все по 10": чого чекати українцям

В Україні готується нова податкова реформа, яка передбачає суттєве зменшення оподаткування як для громадян, так і для бізнесу. УНІАН розбирався, у чому вона полягає та які є шанси на її ухвалення в парламенті до кінця року.

У владі та експертному середовищі розпочалося жваве обговорення можливої концепції податкової реформи. Першим розповів про неї у публічному просторі заступник керівника Офісу президента з економічних питань Ростислав Шурма.

Ініціатива полягає у тому, щоб суттєво знизити ставки оподаткування. А саме податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) зменшити з сьогоднішніх 18 відсотків до 10, податок на прибуток, який сплачує бізнес, з 18 відсотків – до 10.

При цьому податок на додану вартість, який громадяни сплачують під час купівлі товарів та послуг, пропонують знизити з 20 відсотків – також до 10.

Водночас передбачається збільшення удвічі військового збору з 1,5 відсотка – до 3. Але натомість пропонується повне скасування єдиного соціального внеску (ЄСВ), який зараз нараховується на фонд оплати праці робітників і сплачується до Пенсійного фонду у розмірі 22 відсотків.

"Я – великий прихильник таких радикальних податкових змін, причому вважаю, що їх, мабуть, треба робити зараз. Це також наш унікальний шанс змінити культуру сплати податків у країні", - зазначив Шурма.

Він додав, що важливим компенсатором недоотриманих бюджетних доходів, які виникнуть у зв’язку зі зменшенням податків, має стати детінізація української економіки.

"Необхідне майже повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства й такі речі, як, наприклад, доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків. Ще одна ідея – податкові стимули для розвитку переробної промисловості, які передбачають скасування відшкодування ПДВ на сировинні товари", - сказав Шурма.

В Україні є багато прихильників ідеї зниження фіскального тиску на громадян та бізнес в умовах війни. Однак, враховуючи відсутність чітких розрахунків конкретних джерел фінансування додаткового дефіциту, який утвориться в результаті запровадження реформи, виникає багато питань до ініціативи не лише серед економістів, але і у представників виконавчої та законодавчої влади.

Переваги зниження податків

За словами старшого економіста Ukraine Economic Outlook Михайла Кухара, який є одним із учасників робочої групи щодо розробки податкової реформи, ініціатива є нагальною та її можна впроваджувати в життя навіть в умовах війни, оскільки це дасть можливість національній економіці швидше відновитися.

"У глобальному вигляді країна зіткнулася з системними проблемами, ігнорування яких призведе до ще більш глибокого падіння. Ситуацію можна покращити лише за умови зміни всієї системи, особливо в поточних умовах війни, коли будь-які радикальні зміни набагато краще впроваджуються із мінімальним шоком для економіки та державного бюджету", - зазначив він.

За прогнозом Кухара, після запуску реформи в українській економіці відбудеться мобілізація численних компенсаторів, що дозволить суттєво зменшити фіскальний розрив між поточною системою оподаткування та запропонованими змінами.

"За умови запуску реформи відбудеться критичне покращення податкового клімату в країні, що сприятиме активізації ділової активності, збільшенню капітальних інвестицій та у стратегічній перспективі – значне збільшення податкових надходжень із можливістю досягнення профіциту бюджету", - підкреслив експерт.

За словами співзасновника та директора економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолія Амеліна, який також є одним із співавторів концепції,  зазначена податкова реформа дозволить побудувати нову економічну політику, де податкова система є частиною нової економічної системи, націленої на процвітання українців.

"У цій моделі український бізнес вперше отримує конкурентні переваги та можливості до розвитку. Платити податки стає вигідніше, ніж з оптимізувати. Тіньову економіку не душать, вона сама розчиняється. А чиновники втрачають левову частку корупційних доходів", - зазначив він.

Ризики ініціативи

Однак попри гарні гасла та добрі наміри знизити рівень оподаткування в Україні, щоб зменшити привабливість уникати за допомогою непрозорих схем сплати податків, в умовах війни дуже ризиковано вчиняти дії, які направлені на зниження податкових надходжень та збільшення дефіциту державного бюджету. Особливо без конкретних компенсаторів та прозорих розрахунків. Про це наголошують представники як законодавчої, так і виконавчої влади.

"В поточних умовах значного зниження надходжень від податків внаслідок війни і відсутності компенсаторів такого зниження НБУ не може підтримати ініціативи, які зумовлюватимуть розширення бюджетного дефіциту. Оскільки такі кроки матимуть негативні макроекономічні наслідки, які ускладнюватимуть не тільки поточну макроекономічну ситуацію, але й повоєнне відновлення економіки", - повідомили УНІАН в Національному банку.

"Водночас НБУ підтримує ті зміни до податкового законодавства, які сприяють спрощенню адміністрування податків, на складність та витратність якого часто нарікає бізнес, без негативного ефекту на податкові надходження", - додали в Нацбанку.

Можливі компенсатори

Ініціатори реформи, у тому числі, розглядають як компенсатор збільшення допомоги від міжнародних партнерів нашої країни, однак, на жаль, ці кошти не можна витрачати на армію. Наше героїчне військо держава має утримувати лише за рахунок податків та внутрішніх запозичень. Про це неодноразово наголошували в Міністерстві фінансів.

"Я хочу, щоб всі чітко розуміли ситуацію, в якій ми перебуваємо. Грантові і кредитні кошти західних партнерів ми не можемо використовувати на військові потреби. Видатки на війну виросли майже в десять разів", - пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

За даними Державної податкової служби, надходження при діючих ставках в умовах війни продовжують демонструвати позитивну динаміку. Так, з березня по липень податкова зібрала 323,7 млрд грн, а це навіть на 2 відсотки більше від мирного плану надходжень, який був складений без врахування війни. 

Іншими словами, попри надходження міжнародної фінансової допомоги та здійснення емісії Національним банком, податкові надходження залишаються важливим джерелом для фінансування видатків, а саме армії та оборони держави. Це підтверджують і в профільному Комітеті Верховної Ради.

"Я переконаний, що питаннями фінансів не можна гратися особливо у війну, захоплюючись сумнівними ідеями. Її рівень та "якість" опрацювання свідчить про те, що ціллю пропозиції є хайп, а не ґрунтовна дискусія. В хайпі, особливо під час війни, не вважаю для себе можливим брати участь. Готовий долучитися до дискусії після внесення проекту на розгляд Ради. Всі можливості для цього у ініціаторів є", - розповів УНІАН голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк також висловила насторогу, що у разі наявності податкових ініціатив варто швидше подавати до Верховної Ради законопроект, який має бути узгоджений урядом, оскільки вже зовсім скоро почнеться бюджетний процес у парламенті.

"Дискусія про "10-10-10" має нарешті переміститися з соціальних мереж до профільних комітетів та сесійної зали Верховної Ради. І переміститися досить швидко: адже є обумовлені законом терміни подачі і розгляду Верховною Радою бюджетних документів. Саме тому парламент очікує, що з подачею документів від Уряду не буде жодних зволікань", - зазначила вона.

Альтернативна пропозиція

Розмови про необхідність податкової реформи в Україні були ще до початку руйнівної війни. Обговорювалися навіть декілька ініціатив, які також передбачали достатньо помітне зниження оподаткування.

За словами голови Комітету з питань фінансів податкової та митної політики Гетманцева, розглядалася ініціатива зменшити податок на доходи фізичних осіб до 10 відсотків. Також обговорювали різні концепції єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду.

"Перша ініціатива полягала у тому, щоб не змінювати ЄСВ, залишивши його на рівні 22 відсотки, а ПДФО зробимо 10 відсотків. Другий варіант: об’єднуємо три податки ПДФО, військовий збір і ЄСВ, але зменшуємо тоді до 25 відсотків (станом на зараз це 41,5 відсотка)", - зазначив він.

При цьому розглядалося запровадження ініціативи, яка надала би можливість найманим працівникам, які додатково займаються певним бізнесом, наприклад, є водіями таксі, але не зареєстровані як ФОПи, працювати легально, сплачуючи податки.

"Вона мала стосуватися сфери таксі, а також 27 видів іншої діяльності. Суть полягає у тому, що треба надати можливість найманим працівникам, які, окрім основної роботи, наприклад, по вечорах таксують, робити це легально та офіційно і навіть без оформлення як ФОП", - зазначив Гетманцев.

"Ми розглядали модель, при якій ви зможете через систему "Дія" подати заявку на встановлення програмного РРО і приймати платежі через нього. Все, більше нічого не треба робити. Ні рахунків відкривати, ні реєструватися ніде. Однією кнопкою в "Дії" ви подасте заявку, і друга кнопка – встановили РРО. Це все без жодних реєстрацій", - додав він.

Радикальна податкова реформа, яку ініціював та напрацював разом з експертами Офіс президента, найближчим часом має бути погоджена з ключовими інституціями, які відповідають за бюджетну та фінансову політику держави. А саме з Міністерством фінансів та Національним банком. Без їх участі та позитивної оцінки майже не залишається шансів, що її пропустить податковий комітет Ради у сесійну залу з позитивним висновком.

Українська економіка зараз знаходиться у достатньо крихкому стані. І, безумовно, вона потребує підтримки, у тому числі дерегуляції роботи підприємців та зниження адміністративного тиску.

В умовах війни український державний бюджет має колосальний дефіцит, який фінансується внутрішніми та зовнішніми запозиченнями, а також грантами від держав-друзів та партнерів, однак видатки, які пов’язані з армією, ми фінансуємо лише власними силами. Саме тому перед будь-якими податковими новаціями варто чітко прописати усі компенсатори та шляхи, які дозволять мінімізувати можливі ризики.

До початку бюджетного процесу у Верховній Раді залишилися вже лічені тижні, тому, якщо найближчим часом відповідна реформа не буде оформлена у законодавчу ініціативу і подана в парламент, скоріше за все, вона так і залишиться на папері. Принаймні до наступного року.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News