Пошта та супермаркети стануть "банками": навіщо це людям та державі

МВФ погодив видачу "спеціальних і обмежених" банківських ліцензій, які роздадуть поштовим службам й ритейлерам. Таке рішення підтримає прифронтові регіони, але може докорінно змінити нашу банківську галузь.

Ідея створення "поштового банку" на базі Укрпошти налічує вже років п’ять. Перші гроші на неї почали списувати ще у 2020 році, якщо вірити звітам Укрпошти. Тоді приводом був коронавірус, через пандемію якого традиційні банківські відділення були закриті, а у малозаселених кутках їх і раніше не було.

Зараз ця ідея вийшла за межі суто поштового банку, й тепер, якщо вірити меморандуму Нацбанку України з Міжнародним валютним фондом, такі "напівбанки" (які мають ліцензію й діють за правилами банку, але "банками" не називаються) зможе зробити собі майже будь-хто – служби доставки, мережі гіпермаркетів тощо.

Марія Томіліна, економістка Центру економічної стратегії, пояснює, що об'єднання поштових і банківських послуг знижує витрати та розширює доступність фінансових продуктів для широких верств населення. Виглядає як win-win – подвійна вигода для країни.  

"У меморандумі МВФ говориться про "фінансову інклюзію", тобто – про забезпечення банківськими послугами людей, які проживають на прифронтових територіях чи  у маленьких населених пунктах. Відомо, що НБУ розробляє концепцію "оператора фінансової інклюзії" та планує ввести до банківського законодавства поняття "обмеженої банківської ліцензії". Таку ліцензію зможуть отримати не лише поштові оператори, а й ритейл і бізнес, що має компетенцію в логістиці", - каже експертка ЦЕС.

Тим не менш, хоч це і не буде повноцінний банк, і сам НБУ наполегливо називає такі установи не банками, а "операторами фінансової інклюзії", регулювати їх діяльність буде саме законодавство про банки.

"Ці спеціалізовані банки підпадатимуть під дію Закону про банки та банківську діяльність, братимуть участь у системі гарантування вкладень фізичних осіб і матимуть суворі обмеження на операції з кредитування та фінансування, - прогнозує пані Томіліна. – З цього можна зробити висновок, що Укрпошта, якщо і матиме цей спеціалізований банк, то його можливості із надання послуг будуть дуже обмежені".

Чому ж НБУ дав "хід" концепції "поштового банку" (але без згадки Укрпошти у документі) лише зараз, а не у 2022 чи 2023 роках – або взагалі у 2020-му, коли Укрпошта активно просувала цю ідею? Справа в тому, що тоді посилалися на те, що в державі було й без того повно банків, якими їй не завжди вдавалося ідеально керувати – тож навіщо був ще один до купи? Зараз же "поштові банки" зможуть забезпечити надходження більшої кількості податків до української скарбниці, яка їх дуже потребує.

Навіщо "поштовий банк" потрібен державі

МВФ та НБУ бажають заробити більше, бо в України є проблеми з платоспроможністю. Особливо на тлі чергової кризи з реструктуризацією боргу іноземними кредиторами, перемовини щодо якого, за "збігом", мають завершитися якраз у кінці липня. А вже у серпні, в разі провалу перемовин, Україна може оголосити технічний дефолт – або буде змушена платити за всіма позиками без пільг, виконуючи вимоги кредиторів. На це й потрібні гроші, як і на оборону – ці дві статті видатків бюджету є ключовими.

Вочевидь, держава шукає всі можливості для поповнення скарбниці. Банки ж на сьогодні - це найбільш прибуткова галузь у країні. І створення нового "поштового банку" та наділення відповідними ліцензіями бозна-кого ще (дізнаємось точно лише після публікації законопроєкту) повинно збільшити податкові надходження та прямий прибуток держави.

За підсумками 2023 року чистий прибуток українських банків перевищив 130 мільярдів гривень, що у 7 разів більше, ніж було у 2022 році, та удвічі, якщо порівнювати з 2021-м. "Левова" частка цих прибутків припадає якраз на державні фінустанови. Щоб ці надприбутки не пройшли повз державу, НБУ запровадив з 1 січня 2024 року нові вимоги, які збільшують податкове навантаження на банки (причому заднім числом).

Попри збільшення податків, за перші п’ять місяців вже цього року українські банки отримали 67,97 млрд грн прибутку після оподаткування. Що на 27% більше за рекордні показники 2023 року. У свою чергу, держава отримала 16,5 мільярдів грн податків – це у 1,6 рази більше, ніж минулоріч.

А що таке "поштовий банк"? Це банк, який має відділення там, де немає інших. МВФ прямо каже, що мова про деокуповані та прифронтові території. Укрпошта ж каже про малозаселені сільські локації по всій країні. У цих місцевостях державні "напівбанки" (або "оператори фінансової інклюзії", якщо бажаєте) будуть практично монополістами. Отже, й заробіток державні компанії з обмеженою банківською ліцензією там отримають найбільший і, відповідно, заплатять величезні суми податків.

Приватні компанії – наприклад, торговельні мережі, якщо вони також отримають відповідні ліцензії - також платитимуть податки, що державі й потрібно. Плюс комфорт людям та підтримка місцевого бізнесу може гарно вплинути на рейтинги. Попередньо, виглядає як win-win.

Але такі "напівбанки" з полегшеними умовами роботи отримають конкурентні переваги перед банками традиційними, які мають більш жорсткі стандарти та до яких застосовуються суворіші вимоги регулятора. А чи вартий більший прибуток держави ризику розбалансування банківської системи, яка й без того перебуває у хронічному шоці? Раніше вважали, що краще не ризикувати. Але схоже, але зараз вже не до якихось там гіпотетичних ризиків – державі терміново потрібні гроші.

Гарний закордонний досвід

Якщо у нас вже п’ятий рік "ламають списи" довкола питання "поштових банків", то у інших країнах – перш за все, західних – справжні поштові банки працюють вже дві сотні років. З того моменту, як у світі з’явилася сучасна пошта саме як служба. Але найбільшого розквіту вони досягли на початку двохтисячних років.

Бо це логічно – якщо ви вже можете робити грошові перекази поштою, а гроші там можуть якийсь час лежати, чекаючи на вас, то розумно буде дозволити вже й депозити з кредитами, а може й страховку якусь. Звісно, кредити лише для фізосіб та у форматі "до зарплатні" (тобто на невеликі суми).

Західні поштові банки входять, зазвичай, до переліку найбільших у своїх країнах – бо мають найбільше відділень і величезний обіг малих споживчих кредитів. Марія Томіліна, економістка Центру економічної стратегії, вважає, що формат поштового банку у світі є дуже ефективним.

"З досвіду інших країн відомо, що поштові сервіси можуть ефективно володіти банками. Наприклад, La Banque Postale у Франції має 7,700 відділень та пропонує широкий спектр фінансових послуг. Japan Post Bank, один із найбільших банків Японії, оперує понад 24  тисячами відділень і володіє активами на понад 200 трильйонів єн. Deutsche Postbank у Німеччині обслуговує мільйони клієнтів, а Kiwibank у Новій Зеландії сприяє фінансовій інклюзії, надаючи банківські послуги через поштові відділення, - каже вона. – Ці моделі показують високу ефективність, забезпечуючи доступність фінансових послуг у віддалених районах. Japan Post Bank підтримує місцеві економіки через інвестиції в інфраструктуру, La Banque Postale забезпечує стабільність та доступність послуг, а Kiwibank сприяє конкуренції на ринку, орієнтуючись на місцеві потреби".

La Banque Рostale має не лише 7,7 тисяч відділень та 11 мільйонів клієнтів у 2023 році, але й 7,2 мільярди євро обігу, з яких 1,2 мільярди - це чистий прибуток. До того ж свої відділення він має не лише у Франції, але й у Іспанії, Італії, Аргентині, Бразилії та інших країнах. Тобто, це не якийсь напівбанк з урізаним функціоналом, а справжній лідер у своєму сегменті, який ще й на зовнішні ринки вже вийшов. Це при тому, що реформовано його у повноцінний банк було відносно недавно – у 2006 році.

Japan Post Bank – теж лідер банківського сектору, але вже у Японії. Він також був офіційно створений 2006 року, а його ринкова капіталізація зараз становить 5,5 трильйонів єн або 34 мільярди доларів США по актуальному курсу. І все це завдяки найбільшій мережі відділень по країні.

На початку двохтисячних був справжній "бум" створення таких фінустанов на Заході й у країнах, які на Захід орієнтуються. Але до чого це призвело? До розбалансування національних банківських систем, коли комерційні банки змушені були ризикувати, щоб якось конкурувати з такими поштовими "гігантами".

Звісно, світова криза 2008 року сталася не через поштові банки. Але вони значно посилили закредитованість населення завдяки максимальній доступності послуг, що дещо погіршило ситуацію. Тому поштові банки, звісно, потрібні. Але до цього інструменту треба відноситися вкрай обережно, з огляду на їхній величезний вплив.

Поганий закордонний досвід

Цікаво, що свій "Почта Банк" є й у РФ. Він надає повний спектр послуг і обмеження має мінімальні, на відміну від того, що пропонують зробити в Україні. Створений він був у 2015 році на базі не дуже успішного "Лето Банку", якого спочатку купив ВТБ, а потім його "розполовинили" під час угоди з "Почтой России" - по 50% акцій кожному (але ВТБ на 1 акцію більше). Так російська пошта отримала собі банк, а ВТБ – доступ до всієї мережі поштових відділень.

Мета була практично та ж сама, що й зараз в Україні – збільшити надходження до скарбниці, масово роздаючи кредити у глибинці. Тоді, у 2015 році, у РФ через санкції також були фінансові проблеми і їм вкрай потрібні були гроші. І це росіянам вдалося – кредитів навидавали повно.

Але ось тепер, вже у 2024 році, після нових санкцій та підвищення податку на банківські прибутки у РФ, цей "Почта Банк" та інші кредитні організації країни-агресорки опинилися у зоні ризику. Бо мають величезний портфель "поганих" кредитів, що видавалися масово населенню.

Як повідомляв російський "Комерстантъ", прибуток "Почта Банку" впав у першому кварталі у 31,2 рази – до 190 мільйонів рублів. Що робить його найбільшим невдахою російського банківського ринку. Принаймні у поточному році. Тож поштовий банк не завжди є еталоном успіху.

Якщо так піде і далі, то вже не "Почта Банк" буде заробляти для бюджету РФ, а кремлівська скарбниця змушена буди витрачати кошти на його "спасіння". Українці такій ситуації можуть лише поаплодувати.

Втім, це була історія з ряду "як не треба робити". Повертаючись з "Немитої" до цивілізації, бачимо, що хоч Укрпошту і не називають прямо ані у меморандумі МВФ, ані у останніх заявах НБУ, саме ця державна компанія залишається головним кандидатом на створення такого "інклюзивного оператора" як лайт-версії поштового банку в Україні. Бо так було в усіх іноземних прикладах вище.

Не банк, а лише банківська ліцензія

Очільник Укрпошти Ігор Смілянський та інші топ-менеджери Укрпошти вже кілька років активно підіймають це питання й раніше навіть намагалися отримати собі у структуру один з банків, які зараз знаходяться під арештом або у процесі ліквідації.

"Попереду відкриття першого поштового банку, модернізація логістичної мережі, виведення послуг, які надає національний поштовий оператор, на новий якісний рівень. Упевнений, що команді до снаги реалізувати всі задуми та проєкти. 2020-й рік довів це!", - писав Беноіт Плеска, голова наглядової ради Укрпошти, у фінансовому звіті компанії за 2020 рік, коли пояснював, куди державна компанія витратила 7,6 мільярдів державних гривень у розпал коронакризи – на поштовий банк у тому числі (якого досі немає).

ЗМІ називали тоді перелік з цілої дюжини проблемних банків-кандидатів, серед яких Укрпошта обирала собі базу для створення такого "не банку" ще у 2021 році. Найбільш вірогідними були "Альпарі" та PINBank, які знаходяться під державним управлінням. З першим не вийшло (28 червня поточного року НБУ відкликав його ліцензію, хоча Укрпошта навіть встигла отримати дозвіл Мінінфраструктури на купівлю "Альпарі"), тому зараз головним кандидатом залишився варіант з PINBank.

Втім, поки що ясності немає, чи дозволять його придбати. Як нема її і з фінансовими обмеженнями, які НБУ закладе у свій законопроєкт для поштового "не банку". Бо хоча Укрпошта є оптимальним кандидатом для "інклюзивного оператора", НБУ п’ять років цьому опирався і може прописати законопроєкт таким чином, щоб орієнтуватися на інші компанії. Схоже, що перемовини між НБУ та Укрпоштою ще тривають.

Поштовий банк або "оператор фінансової інклюзії" (як його не називай, для споживача воно буде працювати однаково) нам зараз буде корисним для підтримки людей у складних місцевостях та для наповнення бюджету. Проте "оператор" має працювати за такими правилами та з такими обмеженнями, щоб не створити нових криз у і без того проблемних регіонах та й у банківській галузі загалом. Адже закредитованість населення вирішує проблеми тактично, але створює вразливість стратегічно.

В усьому потрібен баланс – і саме такий баланс будемо очікувати у законопроєкті НБУ, який повинен з’явитися вже до кінця липня.

Андрій Попов

УНІАН в Google News