Президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо: Ми можемо слугувати містком між Україною, ЄС та іншими країнами

Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо розповіла в інтерв’ю УНІАН про те, як вплинула агресія Росії на діяльність ЄБРР в Україні, проаналізувала роботу фінансової системи держави у воєнний час та назвала сфери, які можуть стати драйверами економічного розвитку після перемоги.

Як вплинула агресія Росії проти нашої держави на діяльність ЄБРР в Україні?

Ми працюємо в Україні вже 30 років та є найбільшим міжнародним інституційним інвестором у цій країні. Ми засмучені людськими стражданнями, які спричиняє ця війна. Вона загрожує базовим цінностям, які ми відстоюємо.

У березні ми почали реалізацію нашої Програми забезпечення стійкості та джерел засобів для існування загальним обсягом €2 млрд для України та інших країн, на які впливає ця криза.

Цього року ми маємо намір досягти обсягу діяльності в Україні не менше €1 млрд у співпраці з донорами та іншими партнерами. Половина цього обсягу – це наші власні ризики, що є чітким доказом того, як сильно ми бажаємо підтримати реальний сектор української економіки у ці важкі часи.

Станом на кінець червня ми вже підписали транзакції на загальну суму €600 млн в усіх пріоритетних сферах.

На які напрямки витрачаються ці кошти?

Ми робимо свій внесок у пом’якшення економічного впливу війни шляхом відтермінування платежів, надання торговельного фінансування, підтримки енергетичної безпеки, продовольчої безпеки, життєво важливої інфраструктури та фармацевтичної галузі.

Міжнародна спільнота дуже правильно надає Україні допомогу в цей складний час. Але надзвичайно важливо, щоб ми також підтримувати реальний сектор української економіки, її найважливішу інфраструктуру та приватний сектор. Саме цей напрям є найсильнішою стороною діяльності ЄБРР.

Чи змінилися пріоритети в роботі ЄБРР після повномасштабного вторгнення Росії на територію України?

Наш пріоритет залишається незмінним: надання підтримки Україні в її перетворенні на процвітаючу, сталу та сучасну економіку. Зараз змінилися лише акценти, тому що ми намагаємося допомогти Україні в подоланні жорстких економічних шоків, з якими вона стикнулася внаслідок війни.

Можете навести конкретні приклади?

Одним з прикладів є укладена у червні угода про зміну призначення €50 млн з раніше виділеного кредиту для "Укрзалізниці". У мирний час ці гроші мали бути використані на модернізацію та електрифікацію однієї з дільниць залізничної мережі в Україні та відповідну інфраструктуру. Але в сьогоднішніх умовах більш важливим є надання екстреної ліквідності на покриття операційних витрат для того, щоб компанія могла працювати далі та надавати залізничні послуги, що є життєво необхідними для українців. Коли умови це дозволять, ми будемо готові перенести акцент назад – з екстреної підтримки на розвиток.

Крім цього, ми надаємо кредит до €300 млн "Нафтогазу" для того, щоб компенсувати обсяги видобутку природного газу, що були втрачені внаслідок російського вторгнення.

У цілому ми працюємо передусім з приватним сектором. Ми також приділяємо особливу увагу в своїй діяльності переходу до "зеленої" економіки.

Чи бере участь ЄБРР у здійсненні гуманітарних програм на підтримку українських біженців та внутрішньо переміщених осіб (ВПО)?

Оскільки ЄБРР є регіональним банком розвитку з акцентом на підтримку приватного сектору, реалізація конкретних гуманітарних програм підтримки біженців виходить за рамки нашого мандату. Разом із цим, наші проєкти в країні дійсно допомагають внутрішньо переміщеним особам.

Наприклад, у червні ЄБРР відновив роботу над планом дій "Зелене місто" для Хмельницького, мета якого – забезпечення більш сталого функціонування міста. У рамках підготовки цього плану буде виконана оцінка додаткових потреб, що виникли у зв’язку з нещодавньою появою у місті значної кількості внутрішньо переміщених осіб. Також ми надаємо підприємствам допомогу в релокації, якщо вона є можливою, для того, щоб вони могли продовжувати свою діяльність.

Чи працюють подібні програми для українців за кордоном?

Так. Наприклад, в рамках Програми забезпечення стійкості та джерел засобів для існування також надається допомога в інших країнах, зокрема Польщі, на які безпосередньо вплинули потоки біженців з України. Переважну частину цих біженців складають жінки, діти та особи похилого віку, і міста, які їх приймають, стикаються з величезними викликами в організації допомоги цим людям.

Ми підтримуємо як надання муніципальних послуг, так і забезпечення джерел засобів для існування ВПО, оскільки інклюзивність є одним з наших стратегічних пріоритетів.

У своєму останньому дослідженні ЄБРР спрогнозував падіння ВВП України на 30 відсотків у 2022 році і зростання на 25 відостків у 2023 році. За рахунок чого, на вашу думку, ми зможемо відновитися у наступному році?

Прогноз ЄБРР, про який ви згадуєте, базувався на нашому припущенні, що масштабні роботи з відновлення відбуватимуться вже у 2023 році. Реалістичність цього прогнозу залежатиме не лише від тривалості війни, а й також від повоєнної геополітичної ситуації, активності та ефективності відбудови та повернення біженців.

Банк і надалі залишатиметься відданим інвестиційним партнером України і планує суттєві інвестиції в українську економіку в майбутньому. Але при цьому нам і надалі буде необхідне належне покриття ризиків з боку наших партнерів.

Як ви взагалі оцінюєте роботу української економіки та фінансової системи під час війни? Для багатьох було здивуванням, що зокрема українська банківська система витримала тиск і попри усі виклики залишається стабільною та ліквідною.

Комплексна реструктуризація НБУ та банківської системи після Революції гідності 2014 року дозволила створити запас міцності, що виявився надзвичайно важливим, коли економіка стикнулася з серйозними шоками.

Макроекономічну стабільність та стабільність банківського сектору вдалося зберегти під час пандемії. І зараз, у безпрецедентних умовах війни, ми також спостерігаємо дуже спокійні та компетентні дії центробанку. Це – найкращий реальний приклад переваг, які приносять Україні структурні реформи, і ще один доказ того, чому необхідно посилювати незалежність судової влади, боротьбу з корупцією та інші сфери.

НБУ все робив правильно з першого дня російського вторгнення в Україну. З метою збереження макроекономічної стабільності він зафіксував валютний курс, обмежив зняття готівки та запровадив контроль за рухом капіталу, заборонивши більшість міжнародних транзакцій. Паралельно з цим він запропонував підтримку ліквідності банкам. Це був далекоглядний підхід, який дійсно допоміг стабілізувати систему, приємно здивував багатьох і цілком заслуговує на похвалу.

Звичайно, НБУ та Міністерство фінансів не можуть битися на економічному фронті самостійно. Наслідком різкого зменшення податкових надходжень, з одного боку, та значного збільшення бюджетних витрат, з іншого боку, стала поява величезного дефіциту бюджету. Більша частина цього дефіциту наразі покривається міжнародними партнерами України.

Але ми не лише намагаємося допомогти українській економіці вижити під час війни, а й працюємо над планами її відновлення та забезпечення довгострокового зростання.

Україна на цьому тижні в швейцарському Лугано презентувала масштабний план відбудови держави. Для його реалізації протягом десяти років планується залучити близько 750 млрд доларів як зовнішнього, так і внутрішнього фінансування. Він зосереждений на реформуванні багатьох галузей економіки. Яку допомогу зможе запропонувати ЄБРР для його реалізації?

ЄБРР готовий підтримувати Україну в роботі з відновлення. Наразі найголовнішим завданням для України та міжнародної спільноти має бути підготовка до цього.

Ми маємо попрацювати над визначенням пріоритетів, узгодженням підходів управління, організацією механізмів реалізації та забезпеченням найвищих стандартів прозорості.

Водночас ми повинні усвідомити, що у першу чергу відповідальність за цей процес має нести Україна, а також визнати, що масштаб викликів, які перед нами постали, перевищує все, з чим глобальна фінансова архітектура розвитку коли-небудь стикалась.

Які ризики, на вашу думку, окрім військових, заважатимуть нашій державі залучати під час відбудови іноземні інвестиції?

До війни іноземні інвестори мали справу з добре відомими неекономічними ризиками. Корупція, неоднорідне застосування верховенства права та захисту прав власності, корисливі інтереси та слабке корпоративне управління на державних підприємствах, - усі ці фактори негативно впливали на інтерес до країни з боку іноземних інвесторів.

Ми дуже продуктивно попрацювали з владою над багатьма з цих проблем до війни. Зокрема, ми надали допомогу в створенні Ради бізнес-омбудсмена та підтримували програму "Українська архітектура реформ".

Разом з іншими міжнародними партнерами ЄБРР підтримував значні покращення корпоративного управління на державних підприємствах. Уся ця робота має продовжуватися і прискорюватися з метою створення сприятливого бізнес-середовища та рівних умов для інвесторів. Прозорість та справедливі умови використання коштів на благо всіх сторін будуть надзвичайно важливими для забезпечення довіри до процесу відновлення.

Які на вашу думку сфери економіки України можуть стати драйверами економічного розвитку в найближчі роки? 

Ми бачимо ряд точок зростання для майбутнього розвиту української економіки.

Перш за все, це відновлення критично важливої інфраструктури, у тому числі транспорту, логістики, комунікацій та засобів для існування з використанням "зелених" та енергоефективних моделей.

Не менш важливим є посилення енергетичної безпеки, у тому числі, шляхом завершення інтеграції України в європейські енергетичні мережі та широкого впровадження рішень відновлюваної енергетики та енергоефективних технологій.

Також потрібний комплексний підхід до забезпечення продовольчої безпеки, розвиток виробництва продукції з більшою доданою вартістю та інтеграція в міжнародні ланцюжки вартості, зокрема в таких історично потужних галузях, як агробізнес і металургія, а також створення умов для використання малими, середніми та великими українськими компаніями нових ринкових можливостей, які відкриваються у зв’язку з переходом до низьковуглецевої економіки, у тому числі, в сегментах "зеленої" металургії, виробництва водню та біоенергії.

Необхідним є відновлення чи розширення діяльності приватних компаній, державних підприємств і банків шляхом надання фінансування та рекапіталізації там, де це буде можливим.

При цьому потрібно надавати допомогу малому та середньому бізнесу, у тому числі, в IT-секторі, у формі консультаційної допомоги та забезпечення доступу до фінансування  через місцеві банки-партнери.

Ймовірно через деякий час Україна буде укладати з МВФ нову програму. На яких аспектах, на вашу думку, вона має бути зосереджена?

МВФ, безсумнівно, відіграватиме надзвичайно важливу роль у стабілізації української економіки. НБУ та Міністерство фінансів демонструють високий професіоналізм і вміння в управлінні економікою та банківським сектором в умовах війни. Але наразі виникають дисбаланси, які необхідно буде усувати в майбутньому.

Думаю, ми можемо очікувати на програму, яка буде спрямована на відновлення макрофінансової стабільності та структурні реформи, звичайно, в координації з процесом вступу до ЄС, який також буде ключовим фактором у просуванні плану реформ. До війни ЄБРР завжди відігравав важливу роль, підтримуючи структурні реформи в тих сферах, де ми маємо досвід.

Чи вплине позитивно укладання нової програми МВФ та ії виконання на збільшення кількості та обсягу фінансування інвестиційних програм ЄБРР для України?

Подібні програми позитивно впливають на обсяг інвестицій та відкривають багато нових інвестиційних можливостей не лише для ЄБРР, а й також для інших міжнародних організацій.

Чи відбувається зараз взаємодія ЄБРР з Росією та Білорусією хоч на якомусь рівні, зокрема по раніше запроваджених програмах?

Банк призупинив доступ цих країн до фінансування та технічної допомоги ЄБРР на невизначений термін. Це означає, що в жодній з цих країн ми не будемо ані фінансувати нові проєкти, ані займатися технічним співробітництвом. Крім цього, Банк залишає за собою право призупиняти або анулювати вибірку коштів за вже існуючими проєктами.

Протягом останніх 8 років ми лише управляли нашим існуючим портфелем у Росії та поступово виходили з інвестицій, здійснених до 2014 року.

У вересні 2020 року після президентських виборів у Білорусі, результати яких були оскаржені, ми вирішили припинити фінансування проєктів у державному секторі цієї країни.

Хоча припинення нашої діяльності у Росії та Білорусі є у багатьох відношеннях сумною подією для банку та наших колишніх працівників у цих країнах, однак воно стало неминучим наслідком загарбницької війни, яку Росія розв’язала проти України.

Якою ви бачите Україну через 5-10 років? 

Планувати, якою Україна буде завтра, означає виходити з того потенціалу, який ми вже бачимо сьогодні.

Дуже важливим завданням буде відновлення інфраструктури – логістичної, енергетичної, соціальної – і в цьому ми безперечно відіграватимемо певну роль.

Беручи до уваги склад наших акціонерів, ми також можемо слугувати містком між Україною, ЄС та іншими країнами. Це може бути надзвичайно важливим фактором у координації міжнародної співпраці для відбудови України. Саме цю функцію ми, наприклад, виконували під час реалізації величезного багатостороннього проєкту ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та перетворення майданчика ЧАЕС на безпечний об’єкт.

Під час спілкування з вашою владою я бачу стійку рішучість, чітке бачення та структурний підхід до розбудови нової повоєнної України. І це дуже добре.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News