Як держава може допомогти стати на ноги українським переселенцям

Жорстока війна проти України зробила біженцями декілька мільйонів людей, які залишилися без житла і роботи і яким доводиться починати все з нуля. УНІАН дізнавався, як держава допомагає переселенцям з фінансовим забезпеченням, житлом і роботою стимулює відновлення економіки.

Кривава війна Росії проти України триває вже дев’ятий місяць. Вона перевернула з ніг на голову життя мільйонів людей і залишила безліч українців без усього – житла, роботи, рідного міста, а подекуди – без рідних. Дехто виїхав у інший куточок України, рятуючись від орди, що нищить все на своєму шляху, а дехто далеко за кордон – до країн, які гостинно прихистили наших біженців та надають допомогу на проживання.

Тим же, хто залишився в країні, дуже потрібна підтримка від нашої держави на те, щоб почати життя з нуля. Вони, зрозуміло, хочуть перестати жити "на валізах" лише на грошову допомогу, яка не може бути достатньою для нормального життя. А бажають почати працювати і забезпечувати свої родини на новому місці. І для цього також потрібні кроки підтримки від держави.

З початку бойових дій на території України влада ухвалила низку важливих рішень для соціальної підтримки українців. Варто згадати програму "єПідтримка", в рамках якої працюючі українці могли отримати одноразову грошову виплату у розмірі 6500 гривень. На початку війни це була дійсно дієва допомога, особливо для людей, які залишилися без роботи і тікали з найнебезпечніших місць.

Далі уряд ухвалив рішення про виплати переселенцям, які покинули місця активних бойових дій, щомісячно по 2 тисячі гривень, а по 3 тисячі гривень виплачуються на дітей та осіб з інвалідністю. Таку допомогу на постійній основі – поки йде війна та певний час після її закінчення – отримуватимуть внутрішньо переміщені особи. І тут важливо максимально спростити процес отримання такого статусу.

Як позбутися черг та збору папірців

Стати на облік ВПО можна у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем нового проживання чи через портал "Дія". Ніби все просто і доступно, але, як зазвичай, у цих процесах можуть відбуватися свої нюанси. Через це деякі люди, що стикнулися з труднощами оформлення статусу, по декілька місяців можуть не отримувати належні їм грошові виплати, а для когось це може бути єдиним джерелом доходу. Тому варто працювати над максимально швидкою і чіткою обробкою таких заявок.

Чимало переселенців стикнулися з проблемою оформлення статусу ВПО через "Дію" у квітні, з моменту запуску такої можливості. На той момент можна було подавати заявки лише до 30 квітня – особливо це стосувалося переселенців з областей, які вже були деокуповані, та вони мали право на виплати за 2 місяці. Але багато людей залишилися ні з чим.

Саме тому уряд продовжив прийом повторних заявок від ВПО на виплати - усі внутрішньо переміщені особи, яким не вдалося оформити державну допомогу до 30 квітня через застосунок "Дія", зможуть повторно подати заявку до 1 грудня.

"Щоб подати повторну заявку, необхідно прийти особисто до органу соціального захисту населення та написати ще одну. Або ж надіслати її поштою. Органи соцзахисту зобов’язані прийняти у людини повторну заяву та розглянути її – навіть якщо вона зараз не може підтвердити подання першої заяви до 30 квітня", - повідомили у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Таким чином, усі громадяни мають бути впевнені у безперебійному отримання належної їм грошової допомоги, а також мають бути зведені до мінімуму походи до інстанцій. Важливим кроком у цьому напрямку є розширення переліку послуг для ВПО, які доступні у "Дії". Так, внутрішньо переміщені особи зможуть у кілька кліків змінити місце проживання та скасувати свій статус у "Дії".

"Після повномасштабного вторгнення 1,4 мільйона людей подали заяву про отримання довідки ВПО та оформили регулярні виплати від держави в "Дії". Тепер ми хочемо, щоб люди без черг та збору папірців по держорганах могли змінити адресу проживання або зовсім скасувати статус ВПО у застосунку", - зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Новий дах над головою

Одне з найболючіших питань для переселенців – забезпечення житлом. Війна триває вже довго і поки що, на жаль, не закінчується. Поки наші героїчні Збройні Сили виборюють звільнення української землі, громадяни з тимчасово окупованих територій повинні мати житло, у якому зможуть провести ще довгий час. Адже дуже велика кількість житлової інфраструктури зруйнована рашистами, і навіть після деокупації у багатьох містах і селищах людям немає куди вертатися. Тому проблема забезпечення мільйонів переселенців житлом є дуже гострою.

Внутрішньо переміщені особи у різних регіонах живуть у гуртожитках, спеціально зведених модульних будинках, у родичів чи орендованих квартирах – хто має змогу. Також держава ухвалила важливе рішення, щоб стимулювати українців прихистити у себе переселенців – людям, які безкоштовно у себе приймуть ВПО, будуть компенсовані витрати на оплату комунальних послуг. І якщо спочатку це була сума у 450 гривень за одну розміщену особу, то з 1 жовтня у зв’язку з початком опалювального сезону її збільшили вдвічі – до 900 гривень.

З тимчасовим розміщенням зрозуміло – держава, як і волонтери та прості громадяни, допомагають переселенцям отримати новий дах над головою. Та варто вже продумувати на перспективу, як людям, у яких зруйновані квартири чи будинки, нажиті за багато років сумлінної праці, отримати нове власне житло.

Один із способів, які пропонує уряд, - це модернізована програма доступної іпотеки під назвою "єОселя", яка запрацювала з 1 жовтня. Наразі вона доступна для чотирьох категорій громадян. Так, отримати пільговий кредит під 3 відсотки на 20 років з початковим внеском в розмірі 20 відсотків для купівлі житла зможуть військовослужбовці, працівники сектору безпеки та оборони, медики, вчителі та педагогічні працівники, науковці.

Пізніше програма стане доступною для всіх українців – з січня 2023 року інші категорії українців зможуть отримати іпотеку під 7 відсотків річних. За її умовами можна буде придбати житло до 52,5 кв. м загальної площі плюс 21 кв. м на кожного наступного члена сім’ї.

"Таким чином українці, і, в першу чергу, наші військові, правоохоронці, лікарі та вчителі, зможуть придбати квартири на пільгових умовах. Це частково вирішить проблему нестачі житла, поверне українців, які втратили свій дім, з-за кордону та активізує галузь будівництва завдяки зростанню обсягу замовлень", – зауважила віце-прем’єр, міністр економіки України Юлія Свириденко.

Особливістю програми є можливість подати заявку через застосунок "Дія". Вже з 28 жовтня Міністерство цифрової трансформації запустило бета-тестування програми доступного кредитування "єОселя".

Компенсація житлом

Програма доступної іпотеки буде важливим підґрунтям для українців, які хочуть придбати нове житло і мають при цьому стабільну роботу, яка дає змогу накопичити на перший внесок та справно виплачувати щомісячні внески. Та дуже великому прошарку громадян, головним чином, ВПО у найближчому майбутньому явно не вистачить коштів на власне житло, навіть за привабливих умов іпотеки.

Переселенцям, у яких пошкоджене чи зруйноване внаслідок бойових житло, держава обіцяє надавати компенсацію. В тому числі – новими квартирами і будинками. Це передбачає ухвалений у першому читанні ще в квітні законопроект про компенсацію за пошкодження та знищення нерухомості внаслідок бойових дій.

Згідно з документом, компенсація може надаватися у вигляді грошової компенсації (на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для цих цілей), об’єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва чи фінансування будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Як зазначила ініціатор законопроекту народний депутат Олена Шуляк, громадяни зможуть обирати навіть інший населений пункт, у якому хотіли б отримати нове житло.

"Розраховуємо, що буде така можливість, коли людина буде сама обирати. Наприклад, у неї зруйнована квартира у місті Харкові, вона зможе обирати інше місто. І навпаки - якщо зруйнована квартира в іншому місті, вона зможе обирати квартиру у Харкові", - сказала Шуляк.

Можливість зміни місця проживання є актуальною в умовах війни. Адже багато переселенців починають життя з нуля на новому місці: знаходять роботу, орендують житло, діти йдуть до нових шкіл та садочків. Тому після закінчення війни багато хто не захоче повертатися у рідне місто чи село – особливо, якщо воно вщент зруйноване і на відбудову підуть роки – там просто буде нічого робити.

Переселенка з Луганщини Ольга жила у рідному місті десятиліттями, мала стабільну роботу, свою квартиру. Війна перекреслила все і змусила покинути домівку. Жінка з чоловіком переїхали у інший регіон, де давно жили їхні діти – влаштувалися на роботу та орендували квартиру.

"Кваліфікація дозволила знайти роботу за спеціальністю, ще й дистанційно, то ж тепер я не прив’язана до певного місця. Чоловік теж влаштувався на нову роботу, то є змога оплачувати оренду і спокійно жити, ще й поруч з дітьми та онуками. То якщо за новим законом буде можливість отримати нову квартиру замість зруйнованої у іншому місті на вибір, ми б хотіли залишитися тут – все одно нашого житла вже нема, та й у місті нічого не залишилося", - розповіла Ольга кореспонденту УНІАН.

Варто зазначити, що законопроект був ухвалений у першому читанні ще 1 квітня – вже закінчується жовтень, а депутати не поспішають приймати його остаточно. А питання є гострим, тому законодавцям слід скоріше внести необхідні правки та остаточно ухвалити закон, аби дати людям гарантії на отримання нової оселі та вже напрацьовувати відповідні механізми.

А поки що люди лише мають можливість подавати заявки в "Дії" на компенсацію задля створення реєстру пошкодженого нерухомого майна. Але і це зробити можуть лише ті, хто знає, що їхнє житло зруйноване та мають докази цього. Разом з тим є багато громадян, які виїхали з окупованих територій і не мають змоги дізнатися, яка доля спіткала їхню квартиру чи будинок.

Забезпечення роботою

Інший надважливий аспект підтримки нового життя переселенців – це, звісно, працевлаштування. Ринок праці в Україні і так сильно просів з початку війни: за різними оцінками, кількість вакансій зменшилася у десять разів. А кількість безробітних при цьому багатократно зросла. За словами міністра економіки Свириденко, за підсумками року в країні через війну очікується рівень безробіття на рівні близько 30 відсотків.

У квітні парламент спростив процедуру оформлення статусу безробітного. Зокрема, на час дії воєнного стану та протягом 180 днів після його припинення закон передбачає надання статусу зареєстрованого безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури, внутрішньо переміщеним особам, які не мають документів. Крім того, врегульовано питання надання статусу безробітного ВПО, коли не розірвані трудові відносини з роботодавцем.

Але виплачувати допомогу з безробіття величезній кількості переселенців держава не в змозі, тим більше, необхідно піднімати знекровлену війною національну економіку. Тому вкрай важливо допомогти людям якомога скоріше працевлаштуватися.

Щоб стимулювати громадян працювати та ще й створювати нові робочі місця, уряд започаткував проект з грантової безповоротної підтримки нових бізнесів під загальною назвою "єРобота". Важливим акцентом усіх програм у рамках проекту має стати створення нових робочих місць та можливість онлайн-оформлення заяв на отримання грантів.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, програма "єРобота" у 2023 році потребуватиме фінансування у розмірі не менш ніж 30 млрд гривень, частину з яких планується направити з держбюджету.

"За програмою "єРобота" уже видано більше тисячі грантів. 250 млн гривень на мікробізнес. Ще 320 млн гривень на створення майже 50 нових виробництв у сфері переробки. Це харчові й меблеві виробництва, обробка деревини та металу, виробництво електричного та машинного устаткування. Тобто вже зараз ідеться про створення тисяч нових робочих місць, і це лише старт програми", - сказав Шмигаль.

Це має стимулювати українців до започаткування власної справи, що також дасть можливість і іншим людям отримати роботу в нових бізнесах.

А для того, щоб роботодавці охочіше брали на роботу внутрішньо переміщених осіб, уряд виплачує їм по 6500 гривень компенсації зарплати за найм переселенців у перші 2 місяці їхньої роботи. За словами Шмигаля, у межах цієї програми уряд уже виплатив близько 150 млн гривень, і більш ніж 13 тисяч працівників з числа переселенців отримали роботу.

Важливою є і допомога держави у переміщенні підприємств із окупованих територій та тих, де йдуть бойові дії, до більш-менш безпечних регіонів України, зокрема, західних областей. Таким чином, підприємці можуть продовжити свою діяльність та надати робочі місця іншим громадянам, в тому числі, тим самим внутрішньо переміщеним особам. За даними Міністерства економіки, вже 761 підприємство переміщено, і 588 з них уже відновили свою роботу, для інших триває пошук підходящої локації чи способу транспортування.

Пільгове кредитування бізнесу

Не менш важливою є можливість для підприємців отримати кредит для ведення своєї діяльності, але з пільговими умовами. Ще 18 березня уряд запустив безвідсоткове кредитування бізнесу на час війни. На час воєнного стану та ще місяць після його завершення ставка по кредитах буде нуль відсотків, а після війни відсоткова ставка по цій програмі буде не більше 5 відсотків.

Щоб підтримати підприємства, які через жорстоку війну втратили свої виробничі потужності, Кабінет міністрів у жовтні затвердив постанову про запуск нової державної програми, яка дозволяє залучити до 60 млн гривень пільгового кредиту.

"Мова про потужності, які були зруйновані, пошкоджені або розташовані на окупованих територіях. Ця нова програма дозволить відновити роботу частини бізнесів. Кредит буде надаватися на інвестиційні цілі або на фінансування оборотного капіталу. Держава забезпечує до 80 відсотків тіла кредиту перед банком. Позика надається до 5 років. Нове або оновлене підприємство не може розташовуватися ближче, ніж за 50 кілометрів до лінії бойових дій", - сказав очільник уряду.

Що стосується проблеми високого рівня безробіття, Міністерство економіки повідомило про нову ініціативу: залучення безробітних до "Армії відновлення" - такі люди допомагатимуть у відбудові держави і отримуватимуть за роботу мінімальну зарплату в розмірі 6700 гривень.

Як пояснила міністр економіки Юлія Свириденко, безробітні зможуть бути залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Це можуть бути як праця, спрямована на задоволення потреб ЗСУ, так і на забезпечення загальних потреб функціонування економіки та життєдіяльності населення.

Зокрема, це може бути облаштування та укріплення блок-постів, заготівля дров для військових та населення, розбір завалів та відновлення житлових будинків, розвантаження гуманітарної допомоги, облаштування підвальних приміщень під укриття тощо.

До робіт залучатимуться всі працездатні особи, зокрема, зареєстровані безробітні та ВПО, які не мають обмежень за станом здоров’я. При цьому безробітні отримуватимуть оплату за роботу в розмірі не нижче мінімальної зарплати, що в більшості випадків є вищою, ніж допомога по безробіттю. Суспільно корисні роботи вже запроваджені в Сумській та Чернігівській областях.

Більше державної допомоги

Як зазначив у коментарі УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов, безумовної підтримки потребують ВПО, особливо ті, хто є до того ж соціально незахищеними (пенсіонери, бюджетники, студенти, діти) і ця допомога має проявлятися у всіх сферах життя - починаючи від забезпечення принаймні тимчасовим житлом до регулярних соціальних виплат.

"На жаль, станом на зараз з цими параметрами є проблеми. Виплати надходять в деяких випадках не ритмічно, а їх обсяг не задовольняє навіть мінімальних фізичних стандартів життя. Із забезпеченням житлом також є ряд проблем, які намагаються вирішувати волонтерські організації, однак без більш активної фінансової участі держави системно допомогти усім, хто потребує цього, не вийде. Безумовно, на перераховані аспекти потрібні кошти, яких в державному бюджеті недостатньо, проте виходом може стати краща верифікація претендентів на підтримку, щоб в першу чергу допомогу отримували ті, хто дійсно її потребує і без неї не може обійтися", - сказав експерт.

За його словами, не менш важливою також є підтримка бізнесу, який змушений був переїхати в інші більш безпечні регіони. Так, зараз діє програма релокації, однак її недостатньо, вона не покриває усіх потреб підприємців. Виходом Костянтинов бачить розширення за допомогою держгарантій програми пільгового кредитування "5-7-9", зокрема, для тих підприємців, у яких ще немає 12 місяців діяльності.

"Це значно підтримає в умовах майже зупиненого кредитування на комерційній основі і підприємців-початківців ВПО і тих, хто в таких складних умовах хоче розпочати власну справу, але немає достатнього капіталу для цього. Дещо у цій справі може допомогти програма "єРобота", але вона має дуже обмежений ліміт фінансування, який, як правило, не покриє і 30 відсотків потреби", - зауважив експерт.

Людям, які залишилися без нічого та вимушені починати життя з чистого аркушу, потрібні державна підтримка та власне бажання, щоб будувати нове життя та відбудовувати нашу економіку і країну в цілому. Україну активно підтримують міжнародні партнери, в тому числі, фінансово, і ця допомога має покрити видатки соціального спрямування. А громадянам варто з розумом скористатися наданою допомогою та не боятися шукати себе у новому місці та роботі. Скрутно всім, але ми впораємося.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News