Парламент 6 жовтня звільнив Шевченка з посади керівника Нацбанку / Фото УНІАН

Зміна керівництва Нацбанку: до чого готуватися громадянам та бізнесу

20:18, 06.10.2022
11 хв.

Голова Нацбанку Кирило Шевченко після двох років перебування на посаді подав у відставку, яку у четвер підтримала Верховна Рада. Новим керівником центробанку має стати колишній голова "Ощадбанку" Андрій Пишний. УНІАН розбирався, які очікування бізнесу та експертів від заміни голови НБУ?

Голова Національного банку Кирило Шевченко написав заяву про відставку, яка у четвер була підтримана голосуванням у Верховній Раді. Це сталося доволі не очікувано, адже напередодні, здається, не було особливих передумов. Однак, забігаючи наперед, вони з’явилися вже після оголошення відставки.

За словами самого Шевченка, причиною цього рішення стало погіршення стану здоров’я та необхідність приділяти більше часу лікуванню.

"В силу причин, пов'язаних зі здоров’ям, які я не можу надалі ігнорувати, прийняв для себе складне рішення. Я залишаю посаду голови Національного банку України", - зазначив він.

Відео дня

Парламент 6 жовтня задовольнив прохання Шевченка і звільнив його з посади керівника Нацбанку, підтримавши 263 голосами відповідне рішення. Кількома годинами раніше НАБУ повідомило Шевченку про підозру в організації схеми розтрати коштів "Укргазбанку" за часів керування цим банкіром фінансової установи на загальну суму понад 200 млн гривень.

Президент України вже зареєстрував у Верховній Раді проект постанови з пропозицією призначити на місце керівника Нацбанку відомого банкіра, колишнього голову "Ощадбанку" Андрія Пишного. У нього 16 років стажу в банківській системі. На час його керування припали найбільш значущі зміни у банківській установі і виведення державного банку на прибуткову діяльність.

При цьому у часи його роботи в банку припала одна з найбільш гучних перемог України в міжнародному арбітражі з Росією – щодо активів "Ощадбанку" в Криму на 1,3 млрд доларів.

Банкіри та експерти говорять, що майбутньому очільнику Національного банку доведеться зіштовхнутися з гострими викликами, з якими до цього боровся його попередник.

Падіння курсу гривні

Колишній керівник Нацбанку Шевченко прийшов на посаду у розпал коронакризи влітку 2020 року. На його діяльність також припала повномасштабна війна, яку розпочав російський агресор. Усього він перебуває на посаді трохи більше двох років з можливих семи, які передбачені законом.

Курс гривні до початку війни був відносно стабільним, але потім стався обвал / фото ua.depositphotos.com

За цей час йому вдалося значно зменшити обсяг простроченої заборгованості у банківському секторі. Частка непрацюючих прострочених кредитів громадян та бізнесу у банках за ці два роки зменшилася з понад 48 відсотків до 27 відсотків станом на початок великої війни. Щоправда, за час військового стану відбулося незначне погіршення цього показника до 31 відсотка. Однак це ще значно менше того рівня, який був ще два роки тому.

Курс гривні до початку війни був відносно стабільним, але потім стався обвал: національна валюта ослабла на 50 відсотків. Так, якщо ще влітку 2020 року один готівковий долар можна було придбати за 27 гривень, то в жовтні 2022 року – за 41 гривню.

Для того, щоб сповільнити падіння національної валюти регулятор зробив декілька важливих кроків. Національний банк зафіксував офіційний курс гривні спочатку на рівні 29,25 гривень за долар, потім – 36,6 гривень за долар. Також центробанком були введені ряд обмежень на валютні операції всередині країни та за кордоном. З останнього можна згадати заборону українцям перераховувати кошти з гривневих карток на валютні картки закордонних банків.

Попри бажання регулятора таким способом стримати непродуктивний відтік валюти за кордон, воно сприйнялося критично як експертним середовищем, так і українцями, які хочуть допомогти рідним та близьким, що через війну вимушено залишили свою батьківщину.

Зменшення золотовалютних резервів

Що стосується золотовалютних резервів держави, то попри безпрецедентну грантову та кредитну підтримку міжнародних партнерів, яка вже сягнула з початку року понад 17 мільярдів доларів, вони зменшилися за час перебування Шевченка на посаді на 15 відсотків. Якщо ще влітку 2020 року обсяг золотовалютних запасів сягав 29 млрд доларів, то станом на зараз вони оцінюються на рівні 25,4 млрд доларів.

Основною причиною такої ситуації стали значні витрати регулятора на інтервенції з продажу валюти на ринку для стримування падіння гривні. З початку великої війни центробанк витратив на це понад 15 млрд доларів.

Поряд із девальваційними процесами керівнику Нацбанку доводилося боротися з інфляційними ризиками. Зокрема, у 2020 році річна інфляція в нашій державі становила 5 відсотків, у 2021 році – 10 відсотків. Однак в умовах військового стану вже у серпні у річному виражені інфляція вже сягнула майже 24 відсотків. І за прогнозами експертів, до кінця 2022 року може перевищити 30 відсотків.

Центробанк почав «друкувати» гроші з повітря / ua.depositphotos.com

Конфлікт з Мінфіном

Національний банк для стримування інфляції та зменшення попиту громадян на валюту збільшив влітку цього року облікову ставку одразу в 2,5 рази – до 25 відсотків. Це мало змусити комерційні банки збільшити дохідність за банківськими депозитами, а Міністерство фінансів – переглянути ставки за облігаціями внутрішньої позики в більшу сторону.

Однак на практиці це відбувалося не зовсім так. Банки дуже повільно почали піднімати ставки за депозитами, оскільки в умовах значних військових та інших ризиків у них немає можливості активно кредитувати громадян та бізнес. Міністерство фінансів також не мало бажання швидко підіймати ставки по держоблігаціям, оскільки це значно збільшить витрати державного бюджету на обслуговування внутрішнього боргу.

За таких складних обставин Нацбанк був змушений почати фінансувати частину видатків державного бюджету через пряму купівлю облігацій внутрішньої державної позики у Міністерства фінансів. Іншими словами, центробанк почав "друкувати" гроші з повітря.

З початку великої війни центробанк шляхом прямої емісії профінансував держбюджет на трохи більше 300 млрд гривень при запланованому урядом показником в 400 млрд гривень до кінця року.

Оголошення підозри

У день своєї відставки до Шевченка пред’явили підозру Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у протизаконних діях у період його керівництва державним "Укргазбанком". За даними антикорупційних органів, вони викрили протиправну діяльність службових осіб цього банку, яка призвела до збитків в сумі понад 206 млн гривень.

"У ході розслідування правоохоронці встановили, що керівництво банку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування, використали її для розкрадання грошових коштів", - йдеться в офіційному повідомленні.

У відомствах також додали, що для цього службові особи банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито будучи "агентами" банку залучили до нього великих клієнтів. За такі "послуги" банк щомісячно незаконно виплачував цим особам грошову винагороду.

"Факти викладені в повідомленні про підозру не стосуються періоду перебування діючого Голови Нацбанку на посаді та виконання ним повноважень керівника центрального банку України", – наголосили в САП.

Шевченко поки що не висловив свою позицію щодо оголошеної підозри та не давав ніяких коментарів щодо цієї скандальної ситуації.

Очікування від нового голови НБУ

Таким чином, вакантне місце голови Нацбанку дуже скоро займе банкір Андрій Пишний, який багато років працював у команді екс-прем’єра та колишнього керівника Нацбанку Арсенія Яценюка, а останнім часом став близьким до керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Бізнес та експертне середовище очікує від Пишного, в першу чергу, прогнозованої політики, направленої на стабілізацію ситуації у банківській сфері, а також ефективні кроки по стримуванню інфляційних та девальваційних процесів в державі. Ще одним важливим завданням нового керівника стане посилення кредитування національної економіки.

Андрій Пишний може стати наступником Шевченка / фото УНІАН

Виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев'янко, підкреслила, що асоціація позитивно ставиться до Пишного, як до професіонала.

"Для бізнесу важливо, щоб наступний керівник Нацбанку будував його на принципах незалежності та відкритості. А також щоб регулятор був для бізнесу передбачуваний та міг забезпечити макроекономічну стабільність і реалізовувати необхідні реформи. Впевнена, що Пишний зможе це зробити", -- сказала вона.

За словами Дерев'янко перед майбутнім керівником центробанку зараз дуже багато викликів.

"Нацбанку необхідно утримати макрофінансову стабільність, тримати під контролем інфляцію, посилювати кредитування економіки та в цілому впливати на зростання ВВП", - зазначила вона.

Економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза, вважає що основне в зміні голови правління НБУ – це те, що вона відбувається цілком цивілізованим та безконфліктним чином.

"Я вважаю, що від Пишного можна очікувати активізації в боротьбі з прихованим російським капіталом, а також рішень спрямованих на стимулювання економічного зростання. Це все дає надію на те, що новий голова НБУ принесе чимало користі країні", – сказав Кукуруза.

Також одним з головних завдань, які бачать учасники банківського ринку та експертне середовище, для нового голови НБУ – це не допустити неконтрольованої емісії гривні для латання "дірок" державного бюджету.

У Національному банку заспокоюють, що хто би не прийшов на посаду керівника центробанку, неконтрольованого "друку" гривні не допустять.

За словами заступника голови Нацбанку Сергія Ніколайчука, є три групи запобіжників, які не дозволять новому голові НБУ "друкувати" гроші у надмірній кількості..

"Перший це – інституційний інстинкт самозбереження, оскільки всі чудово розуміють, до яких катастрофічних наслідків може привести неконтрольована емісія. Це також розуміють і в уряді", - зазначив він.

Другий, за його словами, - це співпраця з міжнародними партнерами, які під час кожної зустрічі наголошують на необхідності збереження макрофінансової стабільності в країні.

"Третій - це наявна професійна команда в Національному банку і чіткість вибудуваних процедур, а також колегіальність ухвалення рішень", - додав Ніколайчук.

Колишній голова Національного банку Шевченко зі своєю командою попри критику експертного середовища деяких рішень в цілому змогли забезпечити стабільну роботу

національної банківської системи у найскладніший період, коли агресивний сусід нахабно почав руйнівну війну проти нашої держави. Девальваційні процеси стримувалися за допомогою жорстких монетарних рішень, які, безумовно, не були популярними ні для бізнесу, ні для громадян.

Водночас жорстка позиція Нацбанку також зіграла свою роль у стримуванні девальвації курсу національної валюти в середньостроковій перспективі.

Перед новим очільником Нацбанку також стоїть не менше викликів, адже необхідно в умовах обмежених золотовалютних резервів держави продовжувати стримувати інфляційні та девальваційні процеси, а також у співпраці з урядом створювати передумови нарощення кредитування економіки, щоб забезпечити прискорене відновлення нашої країни в найближчому майбутньому після перемоги.

Богдан Слуцький

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся