"Золота лихоманка"-2024: чому золото скуповують всі, крім українців

Попит на дорогоцінні метали б’є рекорди у світі, але українські інвестори ними не дуже цікавляться, бо є більш прибуткові альтернативи. Чому золото підскочило у ціні, чи свідчить це про кризу довіри до долара, та куди вкладати свої "кровні" звичайному українцю, - розбирався УНІАН.

Світ вже давно позбувся золотого стандарту, але цей блискучий метал залишається невід’ємною частиною ринку капіталів. Золото вже не є еквівалентом та мірою всього, проте є, буквально, вкрай цінним товаром. Який купують у двох випадках – коли все добре (і всі очікують на краще), або коли вкрай погано (з перспективою погіршення).

А днями "сльози сонця" стали ще ціннішими, досягши свого історичного максимуму – $2183 за тройську унцію (31.1 грама). Тож, про що це свідчить, зважаючи на те, що скуповують його найбільше саме центральні банки країн, а не лише фізичні особи?

Окрім світового ринку є й національний вимір – у кожної країни свій. Не є виключенням й Україна. Скільки наш НБУ тримає у своїх резервах золота, і чи вплине зміна ринкових цін на українські фінанси? Та не менш важливе питання – як поточним стрибком цін скористатися українському приватному інвестору?

Ми розпитали про це фахівців та подивилися, що про це пишуть світові ЗМІ.

Історичний рекорд

За останні 7 днів золото подорожчало більше ніж на 7 відсотків, що є найпотужнішим "ралі" цього активу за останній роки. Попит на золото є одним з індикаторів настроїв на ринку капіталів, хоча сказати, які це конкретно настрої, важко, адже завжди є цілий спектр причин щоб купувати цінні активи, або навпаки продавати. І для кожного регіону та країни ці мотиви свої.

Втім, як "середня температура по палаті", золото чітко сигналізує про загальну кризу у світі.

Наприклад, минулий рекорд було поставлено у 2022-му – саме у рік повномасштабного російського вторгнення в Україну. А на що зростання цін на золото вказує нам зараз? Експерти кажуть, що на ціну нині впливають не лише ризики, але й нові можливості. Пов’язані, зокрема, зі ставкою Федеральної резервної системи (ФРС) США.

"Ми бачимо пряму кореляцію цін на більшість так званих "ризикових активів". Проте, часто золото розглядається як "захисний" актив і, за логікою, воно повинно мати період бокового тренду в моменти, коли зростають інші активи, - каже Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital. – Але поки відсутні ознаки панічних спроб купувати золото у якості безпечного активу. Скоріше за все, золото зростає на тлі загальної тенденції до активних покупок з боку великих інституціональних інвесторів".

"Боковий тренд" означає, що золото дійсно залежить від загальних ринкових тенденцій, але має й власні фактори, що впливають на його ціну. Тобто, золото реагує на ризики, проте, на думку експерта, не може бути повноцінним індикатором кризи у світі.

Олег Гетьман, фахівець Економічної експертної платформи, згоден паном Чуріним, але додає трохи "барв" до загальної картини.

"Нічого неймовірного на ринку золота не відбувається. Це звичайна реакція інвесторів на певні негативні події. У золота є цикли зростання, які відбуваються зазвичай кожні 5-7 років на тлі значних економічних або геополітичних трансформацій. Ми це бачимо протягом останніх 50 років, - пояснює експерт. – Проте цього разу співпало багато різних подій. По-перше, припинилося зростання ставок ФРС США. По-друге, інтерес саме до золота пов’язаний з низкою воєнних конфліктів та загальною нестабільністю у світі. По-третє, низка країн почала активно закуповувати золото у свої резерви, теж реагуючи на нестабільність у світі. Це все бачать і приватні інвестори".

А як ставка Федрезерву США, що регулює відсотки за депозитами та кредитами (аналог ставки НБУ), може вплинути на золото? Виявляється – безпосереднім чином.

"Всі очікують, що ставки ФРС почнуть знижуватись, хоча цього ще не повідомляли. Це означає, що доходність американських державних облігацій буде знижуватись, і багатьом інвесторам здається цікавим тепер звернути увагу на золото, яке обіцяє більші прибутки", - продовжує пан Гетьман.

Щодо головних геополітичних чинників зростання золота фахівець називає російсько-українську війну та війну у Ґазі, які створили "каскадний ефект" по світу. Інформаційно ці теми зараз домінують у світових ЗМІ, що провокує панічні настрої на ринках капіталів. Тим паче, що на тлі цих заяв центральні банки багатьох країн почали не публічно, але досить активно закуповувати золото у свої резерви. Це й формує третій фактор – настрої приватних інвесторів.

"Частина інвесторів (додам – це більша частина) та центральних банків розглядає золото як таку "тиху гавань", де їх капітали зможуть "перечекати" період нестабільності. Держави купують золото у резерви, щоб убезпечити себе в умовах "глобальної нестабільності", коли довкола безліч санкцій. Золото зараз активно закуповує низка азійських країн – перш за все арабські", - пояснює Олег Гетьман.

Ринок на двох: як США та КНР впливають на золото

Навіщо ФРС США знижувати свої ставки саме зараз? Бо була отримана гірша, ніж очікувалося, статистика щодо відновлення виробництва та зростання зайнятості. Щоб посилити тренд на відновлення, там хочуть понизити ставки для кредитів – щоб вони стали доступнішими для бізнесу. А оскільки настрої бізнесменів вже були "зіпсовані" політичною кризою, то всі й очікують, що ставки знижуватимуться швидкими темпами.

Ще одним з факторів "нестабільності" стала фактична перемога на республіканських праймеріз Дональда Трампа. Про нього як про загрозу говорять вже давно і, схоже, багато хто почав готуватися до гіршого сценарію, ховаючи свої капітали у більш надійному золоті. А тому не виключено, що золото продовжить своє "ралі" аж до американських виборів у листопаді.

"Так, це можливо, -  оцінює вірогідність подальшого зростання золота під американські вибори пан Гетьман. - Але потім, після виборів, опуститься. Можливо. Бо вгадувати ціну на золото - така само невдячна справа, як й на нафту, наприклад. Вони дуже залежать від неринкових факторів, які виникають випадково і кардинально змінюють тренд. Але поки що тренд такий, що штовхає ціни на золото до зростання".

А ось Дмитро Чурін вважає, що тут справа не лише у страхах перед можливими ризиками, але й у бажанні заробити на черговій "бульбашці". Більше того, після постійних криз інвестори вже розвили у собі справжній "апетит на ризик".

"На наш погляд, поточний підйом цін на золото може бути пов’язаний з високим апетитом інвесторів до ризику. Зокрема, надзвичайний стрибок цін на біткоїн, який періодично називають "цифровим золотом", дав поштовх для зростання котирувань дорогоцінних металів", - каже директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Іноземні ЗМІ, що теж опитували експертів, також відмічають серед причин рекордів і ризики від "глобальної нестабільності", і жагу інвесторів до "швидких" грошей, і національні проблеми окремих країн.

Про США ми вже згадали, але є ще один важливий гравець – Китай. І там саме минулого тижня сталися дві події, які не отримали широкого висвітлення в Україні.

Перше – "премія" торгів на китайських біржах у порівнянні з Лондонською біржою знизилася саме минулого тижня. Тобто, ціна для китайців зростає менше, ніж по світі, а отже – їм вигідніше купувати золото.

Другим індикатором стала публікація у світових ЗМІ статистики щодо боргів китайських провінцій, які виникли через шалене будівництво житла та інфраструктури задля створення враження, що китайська економіка й надалі зростає. Це вказує на "боргову більбашку", яка "роздувається" у китайській економіці, закладаючи "бомбу з затримкою" під КНР. Відповісти на це "товариш" Сі зміг лише посиленням антитайванської та антиамериканської риторики. Тобто, відволікаючи населення зовнішніми загрозами від внутріншіх проблем.

І, до речі, КНР теж досить активно скуповує золото. У тому числі російське, якщо вірити ЗМІ. Через санкції РФ змушена була зробити "розпродаж" своїх золотих запасів, продаючи їх з дисконтом дружнім країнам. Таким чином, сама РФ не дуже-то й відчує різке зростання цін на золото. А ось КНР активно готується до санкцій і поповнює свої золоті резерви.

Україна поза ринком

Україна теж має золото у своїх резервах, через що вони й мають назву "золотовалютні". Втім, скільки саме там золота та наскільки вони взагалі ліквідні? Іншими словами, наскільки забезпечені резерви НБУ не цінними паперами, а "живими" грошима чи дорогоцінними металами, які можна в разі чого швидко взяти й обміняти на гривню (для покриття дефіциту бюджету, до прикладу).

"Україна та резерви НБУ залежать не стільки від золота, скільки від міжнародної фінансової допомоги, яка потрапляє до нас у обсягах, співставних з нашими золотовалютними резервами – $30-40 млрд на рік у вигляді грантів та кредитів. Ціни на золото чи будь-які цінні активи або товари майже не впливають на наші резерви, з огляду на те, що займають вкрай незначну частку", - впевнений Олег Гетьман.

Виходить, що ми б і не проти купити більше золота. Але маємо більш нагальні потреби, а головне – не маємо вільних коштів. Бо всі "вільні" отримуємо від партнерів.

Дмитро Чурін з Eavex Capital погоджується з цією думкою.

"Безпосередньо на золотовалютні резерви України більш високі ціни на золото майже ніяк не впливають, бо частка саме золота в резервах Нацбанку складає лише 4,75 відсотків від загального обсягу резервів, що в абсолютному вираженні становить близько 1,8 мільярдів доларів", - наводить він офіційні дані НБУ.

Також аналітики вважають, що українські інвестори, в цілому, не дуже зацікавлені у золоті, адже в нас є інші інструменти з більшою прибутковістю.

"Якщо український інвестор не є власником золотоносної шахти, то ціни на золото його навряд чи зацікавлять. Бо він теж не зможе вгадати динаміку ринку на найближчі роки. А якщо не вгадаєш з прогнозом по золоту, то можеш втратити значну частину своїх заощаджень. Але в нього його є більш прибуткові альтернативи", - додає Олег Гетьман.

За 1 "біток" дають 1 кг золота, але українцям обидва активи не до вподоби

Питання балансу ризиків й райдужних можливостей швидкого заробітку завжди є найболючішим для будь-якого інвестора.

Тож, якщо золото - не варіант, то куди ж свої "кровно зароблені" гроші нести пересічному українцю? Так щоб і ризику поменше, але й щоб інфляція весь "заробіток" не "з’їла".

Першим на думку приходить біткоїн, який одночасно з золотом досяг нових рекордів у ціні. Тобто, інвестори одночасно вкладають в усі ризиковані активи, що пан Чурін раніше назвав "апетитом до ризику". Олег Гетьман досить скептично ставиться як до звичайного, так і до "цифрового золота". Щоправда, через інші причини.

"Біткоїн - це "чудова" історія. Я бачив багато інвесторів у криптовалюту. Частина з них була неймовірно щасливою, бо змогла подвоїти інвестиції. Але інша була неймовірно засмученою – бо втратила половину своїх статків, що накопичувала десятки років, - каже фахівець. – Для мене криптовалюти - це те саме, що піти у казино й поставити все на червоне – шанси виграти або програти будуть майже такими ж, але значно швидше".

Втім, багато хто з цим не погодиться. Адже українці традиційно входять у перелік найактивніших користувачів багатьох криптобірж. А посадовці й поготів є чи не найактивнішими криптоентузіастами. Звісно, якщо вірити їхнім деклараціям – 1428 посадовців задекларували криптовалюту, і більшість з них працює у Нацполіції та Прокуратурі. А по регіонах у лідерах Дніпро, Одеса та Харків.

Скільки "крипти" на руках в українців поза цими деклараціями, дуже складно сказати, але зрозуміло, що дуже багато.

Олег Гетьман вважає, що "традиційне золото набагато краще", ніж цифрове. Але головна мета таких інвестицій – не заробляти, а "фіксувати" та зберігати прибуток на среденю та довгу перспективу.

"Золото набагато краще, але не як інструмент заробітку, а для зберігання капіталу. Адже воно, хоч і з коливаннями, але поступово зростає з кожним роком", - каже він.

Українці також інвестують у цінні папери. У тому числі й закордонні "блакитні фішки" - тобто акції найбільших компаній, які представлені переважно американськими корпораціями.

"В українців через посередників вже є доступ до таких акцій. Але це варіант для особливо ризикових. Це потрібно робити виключно тим, хто вже добре орієнтується в якомусь секторі економіки і розуміє тамтешні тренди, - пояснює пан Гетьман. – Зараз інтерес є до ІТ, до ринку військових технологій або комунікаційних систем. Якщо ви самі звідти, то чому б і не інвестувати у лідерів зі світового Топ-500? Ймовірність багато втратити на лідерах майже нульова. Але щоб саме заробляти, потрібно мати знання й розуміння галузі. Наприклад, хто більше зростатиме протягом року – NVidia, Facebook або Amazon? Гарний фахівець зможе зробити власний прогноз і заробити до 50 відсотків протягом року. Хоча у більшості прибутки складають 5-10% річних".

Це пояснює, чому серед українців торгівля акціями не є популярною. Виходить, що акції - це щось середнє між золотом та біткоїном з точки зору ризиків.

Натомість експерти рекомендують українцям звертати увагу на більш традиційні та надійні інструменти для інвестицій: облігації внутрішньої державної позики, військові облігації, а також депозити в найбільших українських банках (головним чином – у державних, як більш надійних).

"З урахуванням того, що, як очікується, гривня буде більш-менш стабільною (бо в нас достатньо золотовалютних резервів, щоб утримувати коливання курсу до 5 відсотків на рік, інфляція теж стабілізувалася), то названі інструменти можуть давати дохідність до 16-18% річних", - розповідає Олег Гетьман.

16-18 відсотків виглядає непогано на тлі 10% у золота, але значно менш цікаво, ніж у "цифрового золота", ціна на яке подвоїлася лише за останні місяці (щоправда, після падіння раніше теж вдвічі). На думку експерта, найкращий вихід для українського інвестора - це диверсифікація свого інвестиційного портфелю. Тобто, розбити свої статки на три частини – з високим, середнім та низьким ризиком. Навіть якщо щось обвалиться, то дві інші частини ці втрати компенсують.

"Диверсифікація - це розумний вибір. На мій погляд, краще взагалі без біткоїна, але в кожного інвестора є свої пріоритети. Я б додав до категорії низькоризикових ще валютні банківські вклади. Вони не дадуть багато прибутку самі по собі (біля 5% річних), але, з урахуванням девальвації гривні (мінімум 5%), будуть корисними українському інвестору, - каже він. – Тобто, найкращий варіант на цей час, на мій погляд, це – бівалютна корзина євро плюс долар, військові облігації чи ОВДЗ і ще інвестиції у нерухомість у перспективних регіонах. Це найкраще, що зараз можна зробити".

Золото росте у ціні не просто так. Є як глобальні чинники, що впливають на його зростання, так і локальні. Щоправда, "локальні" вони для США чи КНР, а ось для світу вони доповнюють картину "глобальної нестабільності", до якої інвестори готуються по всьому світу, шукаючи "тиху гавань" для своїх грошей.

Проте, з іншого боку, є й апетит до ризику" - багато хто у світі готовий ризикувати значною частиною своїх капіталів, інвестуючи їх у те ж золото, або у криптовалюти чи акції технологічних компаній. Ці всі три ринки зараз демонструють рекорди котирувань.

Втім, наведені тенденції проходять повз більшість українців, які орієнтуються на більш традиційні інструменти для інвестицій: державні облігації чи банківські депозити. Головне питання, чи "перекриють" доходи від цих інструментів потенційні втрати від негативних подій, на які очікують інвестори по всьому світі.

Потенційні ризики війни між США та КНР, на тлі фінансових та політичних криз, змушують закордонних інвесторів шукати будь-які альтернативи звичайним грошам чи цінним паперам. А українці саме на них роблять ставку. Будемо сподіватись, що "зіграє" сама наша "карта".

Андрій Попов    

УНІАН в Google News