Бізнес поспішає на допомогу: як Україні "залатати" бюджетні "діри"

На тлі наростаючих проблем із західною допомогою саме українські підприємці мають бути головним стратегічним партнером і фінансовою опорою держави. Аби це було можливо, справа Мазепи має стати останнім випадком тиску на бізнес.

За підсумками зустрічі з віце-президенткою США Камалою Харріс, Володимир Зеленський припустив, що Сполучені Штати можуть перестати бути стратегічним партнером України, якщо допомога нашій країні буде припинена. Втім, підстави для такої риторики, що ще півроку тому була немислима – очевидні. Напередодні зустрічі Зеленського з Харріс стало відомо, що Палата представників США зможе проголосувати за пакет допомоги для України тільки в середині березня. Та й невідомо, з яким результатом. "Холодний душ" з Вашингтону змушує українське політичне керівництво оглядатися довкола в пошуках нових союзників.

Бюджетні "діри"

Різкість президента у висловлюваннях обумовлена загрозливими для країни цифрами. У разі неотримання американської фінансової допомоги, очікувана "діра" у державному бюджеті-2024, за словами прем’єра Дениса Шмигаля, складе  37 мільярдів доларів.

Як підрахував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій, за найсміливішими припущеннями, без американської допомоги, ми зможемо "назбирати" по всьому світу близько 32 мільярдів гривень.

"Ця сума включає фінансування від МВФ (5,4 млрд) та ЄС (19,5 млрд) – і це за умови, що ми виконаємо на відмінно усі свої домашні завдання", – порахував аналітик у своїй колонці.

Втім, навіть за такого оптимістичного сценарію нам все одно бракує п'яти мільярдів. Але це ще півбіди.

Очевидно, в умовах повномасштабної війни, що триває, нашій країні потрібно постійно виділяти все більші суми на оборону. Частині українських військових пропонується підвищити заробітні плати – до 200 тисяч гривень, а це також додаткове навантаження на державний бюджет. А ще, напевне будуть потрібні додаткові витрати на мобілізацію.

Так, за словами голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласої, мобілізація 400-500 тисяч громадян, а також додаткові потреби в закупівлі та ремонті військової техніки,  обійдуться українському державному бюджету у понад 700 мільярдів гривень. Вона припускає, що тільки на навчання, одяг та грошове забезпечення військових треба буде виділити 322 мільярди, а ще близько 400 мільярдів – підуть на техніку.

"Кошти міжнародних партнерів на потреби армії витрачати не можна. Тому мова йде тільки про внутрішні ресурси", – підкреслила Підласа.

Але чи є в Україні такі внутрішні ресурси?

Пошук внутрішніх резервів

Як зазначає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій, український бізнес з початку війни збільшив свої накопичення в банках (на кінець 2023 року) на 435 мільярдів гривень та на 2,1 мільярди доларів. Частина з цих накопичень могла б бути інвестована у розвиток.

"Тут мова йде про потенціал у 10 мільярдів доларів тільки власних коштів, і ще як мінімум стільки ж позичених… Тобто мова йде про 20-30 мільярдів доларів – і це значно більше, ніж іноземці вкладали в Україну у найкращі роки "інвестиційного буму" середини 2000-х", – констатує Паращій.

Крім того, за даними аналітика, український бізнес, за виключенням банків, з початку великої війни і до кінця 2023 року вклав у державні облігації 43 мільярди гривень та півмільярда доларів. Водночас, іноземці вивели з ринку держоблігацій 31 мільярд гривень.

Отже, в Україні є внутрішні інвестиційні резерви. Але для того, щоб їх використати, українські підприємці мають отримати чіткий і потужний сигнал про те, що вони потрібні державі.

Рух влади назустріч бізнесу

Інвестклімат в Україні і до повномасштабної війни залишав бажати кращого. У 2021 році в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index – CPI) Україна займала 122 місце поруч з такими країнами як Свазіленд та Замбія. За результатами дослідження Європейської Бізнес Асоціації Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у другій половині 2021 року знизився до 2,7 балів з 5.  Роками український бізнес інвестував попри, а не завдяки урядовій політиці. Іноземних же інвестицій майже не було вже тривалий час.

Щоправда, у 2023 році ми посіли вже 104 місце за Індексом сприняття корупції, отримавши 36 балів зі 100 можливих .

"На один бал нас випереджають Албанія, Аргентина, Білорусь, Гамбія, Ефіопія та Замбія – всі вони мають по 37 балів. А на бал менше, ніж Україна, — Боснія і Герцеговина, Домініканська Республіка, Єгипет, Непал, Панама, Сьєрра-Леоне та Таїланд", – йдеться у звіті Tranpsrency International.

Наростити приватні інвестиції під час війни – надскладне завдання, проте його треба виконати. Бо інших джерел зростання немає. Потрібна довіра бізнесу у передбачуваність та лояльність влади.

Останні зміни у позиції керівництва країни дають підстави для обережного оптимізму. Коментарі членів новоствореної Ради з питань підтримки підприємництва свідчать про те, що влада розуміє, що потребує допомоги бізнесу і хоче її отримати.

Ось як, наприклад, оцінює цю комунікацію співзасновник Monobank Олен Гороховський.

"Друга зустріч з Радою підприємців. Готувалися чотири дні, виробляли повістку, сперечалися. Прийшли. Єрмак: "Давайте так: усі пропозиції нам ОК. Давайте відповідальних, терміни виконання та проєкти рішень"… Всі пропозиції наші прийняті та почали працювати над підготовкою рішення Президента", – писав підприємець у власному телеграм-каналі.  

А отже, схоже, в Офісі президента також провели нескладні розрахунки щодо бюджетного дефіциту на 2024 рік.

Однак бізнесу потрібна конкретика. Потрібні чіткі сигнали.  

Таким сигналом могло б стати закриття всіх кримінальних проваджень щодо українських підприємців. Наприклад, тих, що не передані до суду, та котрі відповідають хоча б одному з наступних критеріїв:

• Досудове слідство триває понад 3 роки;
• Відсутня потерпіла сторона;
• Доведений (а не потенційний чи вірогідний) збиток становить менше 100 млн грн;
• Відсутні прямі докази умисно організованого злочину;
• Підозри ґрунтуються на тому, що підозрювані скористалися прогалинами та неузгодженостями законодавчої чи нормативної бази.

Як зазначає юрист Роман Мудрий, щоб зменшити тиск на бізнес, не потрібно суттєвих змін у законодавстві. Доктор юридичних наук з 15-річним досвідом роботи в органах прокуратури виділяє 4 необхідні умови.

Перша – розробити критерії прийняття рішень слідчими та прокурорами у справах щодо бізнесу.

"Умовно, зареєстрували справу й у вас місяць на прийняття рішення про її закриття або обґрунтування, чому ця справа має продовжитись", - пише юрист.

Друга умова - чіткі критерії, за якими можна йти з обшуками до бізнесу, або накладати арешт на їх рахунки чи вилучати майно. Таким чином, на думку юриста, бізнесу буде легше апелювати до вищих інстанцій у випадку неефективності або зловживань з боку правоохоронців.

Третя умова – створення системи показників, яка буде ґрунтуватися не на кількості зареєстрованих справ, а на їх якості.

І четверта – почати вести статистику справ щодо бізнесу, яка дасть змогу оцінити ефективність роботи силовиків та відслідковувати динаміку та тенденції у цьому напрямку в майбутньому.

…Бізнес – союзник держави. У нинішніх умовах – ключовий союзник. І його залучення забезпечить стрімке економічне зростання і перетворення інвестицій у податки для бюджету вже у цьому році, і головне – забезпечить стале економічне зростання надалі, зменшуючи залежність країни від допомоги донорів.

Рука, протягнута владою бізнесу, стане важливим сигналом для десятків тисяч підприємців України та для потенційних інвесторів в інших країнах.

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News