Академію Наук має 6443 об’єкти і близько 145 тисяч гектарів землі

Гроші є, а вчених немає. Чому Академія наук не займається наукою

23:57, 14 вересня 2020
13902 1

Українська наука бідна, натомість Академія наук доволі прибуткова. Але не для держави, а для когось. НАН належать сотні гектарів землі й мільйони квадратних метрів у дуже привабливих для забудовників місцях. Та управління цими багатствами вкрай неефективне. Що призводить до масової втечі молодих вчених за кордон.

Національна Академія Наук – структура неймовірних масштабів за кількістю інститутів, науково-дослідних баз, цехів, земель та лабораторій по всій Україні. І за масштабами… утаємниченості.  Непублічність цієї державної структури просто шокує: вчені залякані, говорити бояться, а сама Академія на контакт йде не охоче. Що ж такого там приховують? «Гроші» спробували розібратися.

Академія «лендлордів» України

Якщо поглянути на Академію Наук у цифрах, то, згідно з офіційними даними структура має 6443 об’єкти і близько 145 тисяч гектарів землі. Державна Аудиторська служба оцінила це багатство у понад 44 мільярди гривень, з яких майже 37 мільярдів - це вартість землі. В деяких місцях – землі елітної. Землі, яку академія здає в оренду забудовникам, приватним структурам, фірмам.

Багатство Академії наук України Державна Аудиторська служба оцінила у понад 44 млрд гривень

Тобто, наша наука не така вже й бідна? Чи просто бідні лише науковці?

За словами експерта у сфері публічних фінансів Гліба Каневського, НАН є найбільшим землевласником в Україні. «Офіційно не відомо, хто управляє землями. Але не офіційно ними здійснюють контроль приватні структури», - підкреслює він.

Що це за приватні структури і які земельні експерименти, замість експериментів наукових, вже роками, на очах у всіх, втілює у життя Академія?

Схема перша - безкоштовна оренда.

Так, це не помилка. Академія наук настільки щедра, що може собі дозволити здавати свої об’єкти приватним особам безкоштовно. Як, наприклад, паркувальний майданчик в «Інституті газу» або приміщення в Інститутах фізіології імені Богомольця та транспортних систем і технологій. Чи, як у Дніпрі – приміщення інституту безкоштовно використовує фірма… дружини директора інституту. А що? Всі свої.

В Інститутах НАНУ можна орендувати приміщення… безкоштовно

Або ще один приклад – будівлі готелю та ресторану «Феофанія» у Києві, які академія взагалі ризикує втратити. «Якісь люди ще кілька років тому захопили це приміщення, і академія наук нічого не вчиняє, щоб «відбити» його назад. Академія наук нічого не робить, щоб повернути приміщення готелю під свій контроль. А держава втрачає на ньому гроші», - розповідає Гліб Каневський.

Схема друга - оренда за безцінь (тобто заниження вартості майна в угоду конкретним персонам). 

В Одесі вартість майна інституту, згідно з державним аудитом, занизили у 2,4 рази. В Ужгороді – в 3,6 раза. Тобто цю різницю, яку недоотримує бюджет, отримує хтось інший у свою ж кишеню? Чи не так?  

Третя схема - земля для забудовників.

Як впливовий латифундист на земельному ринку, національна академія має право здавати в оренду свої землі забудовникам, отримуючи з цього для себе певні зиски: гроші, квартири для науковців. Але... не все так просто. Часто забудовники цими правилами нехтують. Не дають квартири науковцям, або дають, але не всім, або всім, але не там, або не квартири, а просто офіси, або дадуть не зараз, а через 10 років... І Академія, з усіма цими умовами чомусь погоджується! Ризикує, втрачає гроші і… все одно погоджується. Чому?

Академіки чомусь закривають очі на те, що відбувається з їхньою землею та майном

«Вони закривають очі на те, що відбувається з їхньою землею, з їхнім майном, тільки тому, що отримують персональні фінансові вигоди від забудовників, приватного бізнесу», - пояснює Каневський.

Темні справи завгоспів НАН

Людина, яка відповідає в академії за цю сферу впливу, має посаду з назвою «керуючий справами». І ця посада має свій «темний бік». За словами першого заступника генерального директора Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України Валентина Чебанова, на людей, які «розпоряджаються майном Академії, весь час іде якийсь тиск: а давайте ми домовимося, ви нам передасте ось це…».

Минулого керуючого справами, завгоспа НАНу, Валерія Арсенюка було вбито пострілом у потилицю посеред вулиці. Як припускали тоді правоохоронці, сталося це якраз через поділ земельних ділянок. Адже прізвище Арсенюка неодноразово пов’язували з розподілом земель у столиці.  Саме він мав право ставити свій підпис для відчуження ласих ділянок новим віп-господарям.

Нинішній керуючий справами Михайло Сидоренко має ті ж самі повноваження, що колись і Валерій Арсенюк. І вже має на своєму рахунку кримінальну справу.

У 2017 році йому інкримінували завдавання збитків на 22 мільйони гривень. Справа стосувалася передачі забудовником квартир для науковців (чого виконано не було). Пан Сидоренко, замість судитися, уклав з будівельною фірмою мирову. Фактично, пробачив забудовнику, що той не передав квартири, які обіцяв.

«Збитки державі не компенсовані, працівники залишилися без квадратних метрів, а майно продовжують використовувати в такий спосіб, керівниками тих підприємств, яким воно ввірене», - зазначає в коментарі «Грошам» юрист Андрій Вігірінський.

Справа не закрита і досі, повідомляють в прокуратурі. Михайло Сидоренко продовжує ходити на роботу. І, схоже, фігурує у новому потенційному злочині. В реєстрі судових рішень «Гроші» знайшли нову справу щодо незаконної передачі землі під забудову. Землі, що оцінюється, щонайменше, у 300 мільйонів гривень.

Керуючий справами Академії наук вже має на своєму рахунку кримінальну справу

За що ж йде така боротьба? Голосіївський район, поруч – парк Феофанія і землі НАН. Саме тут розташована ділянка, справу щодо якої вивчають спецслужби. Наразі це територія ЖК «Кришталеві Джерела», вони будуються і на інших землях академії. І там до них теж є питання щодо виконання умов договору. А до цього на їх рахунку – купа скандалів з інвесторами.

Та спілкування на місці не складається, доводиться йти в офіс забудовника. Тут нас запевняють, що «КСМ груп» - генеральний підрядник. Юрист компанії запевняє, що все в них окей і справа вже закрита: «Там був арешт, уже скасований апеляційним судом».

А це – неправда. У реєстрі чорним по білому написано, що земля і досі арештована. Справа розслідується.

З цього приводу намагаємося зв’язатися із Михайлом Сидоренком, завгоспом Нацакадемії наук. Але там то одне, то інше. Мовляв, зателефонуйте сьогодні ще раз, або вже у понеділок…

Не вдається отримати й коментарі від нинішнього керівництва Академії.

«Поки ми не проведемо вибори [нового керівництва], коментувати  не будемо. У нас вкрай складний період, він затягнувся з квітня місяця і треба його вже завершувати», - каже перший віце-президент національної академії наук України Володимир Горбулін.

Проблемна Академія

Втім, звісно, в Академії добре знають про все, що відбувається. Доктор хімічних наук, член-кореспондент Академії Валентин Чебанов - єдиний хто наважився дати коментар «Грошам». Він захищає НАН, втім, з існуючими проблемами погоджується і визнає, що Академія часто грає на руку інтересам забудовника, а не власним: «Я б не сказав що академія така багата. Так, є окремі випадки, про які ви кажете, але академія наук велика. І такі випадки – вони не система… Той же директор не може знати юридичних тонкощів. І коли вони підписують договір інвестиційний, він може іноді й не розуміти, що він підписує… А потім кримінальні справи, я з вами згоден. Це проблема».

Кошти, які могли б піти на розвиток науки чи зарплатні, йдуть в чиїсь кишені. І це ще далеко не всі схеми, які виявив державний аудит. Сюди слід додати утримання інститутів, які існують лише на паперах, але Академія продовжує платити зарплату якомусь міфічному персоналу. Також не можна забувати про занедбаний стан деяких будівель, на яких академіки також втрачають гроші. Варто пам’ятати і про непотрібні винаходи, які не знаходять свого застосування. Наприклад, як зазначає Гліб Каневський, академія отримала 22 млн гривень «на якісь непотрібні дослідження для зони бойових дій, які так і залишились на папері, не знадобились на практиці».

Все це – гроші. Державні гроші, які йдуть в нікуди. А науковці продовжують отримувати копійки.

«Офіційний оклад молодшого наукового співробітника – 5 тисяч 200 гривень. Максимальна сума, яку може отримувати молодий вчений – 7 тисяч», - нагадує Валентин Чебанов.

Свої 900 гривень зарплатні отримував у 2014 році молодий вчений, кандидат хімічних наук Гліб Репич. «Це було дуже мало. Тому, де я тільки не працював… Я навіть на кладовищі працював», - розповів він «Грошам».

При Академії наук Гліб Репич займався створенням потенційних протиракових препаратів. Умови роботи в державних лабораторіях згадує без ностальгії: «Взимку одягаєш куфайку, одягаєш вушанку і працюєш. Реально, як на дворі. Воду треба підігрівати, реактиви ставити під фен чи теплу воду, щоб вони хоч трошки там роз’мякшились».

Молоді вчені не мають в НАНУ перспектив

Схожа ситуація була і в інших вчених, і в інших лабораторіях. «Рідини могли в пробірках замерзати, щось могло луснути. З цієї смішної причини могли бути перервані або зіпсуватися якісь досліди багаторічні», - розповідає співзасновник науково-дослідного центру Green Clinik lifesize Денис Радюк.

Після академії наук Гліб поїхав шукати кращої долі за кордон. Вивчав науку  і проводив досліди в Швеції, Польщі, а потім виграв грант в Німеччині.

«Я поїхав у Німеччину не просто так, а поїхав робити такий проект, який тут мені б не вдалося реалізувати. А там це можливо. У нас нема молоді взагалі, і це проблема. Немає, кому працювати, і немає, з чим працювати. Тому, ви навіть не можете собі уявити, яке обладнання німецької лабораторії офігенне», - каже Гліб Репич.

Не сучасне обладнання і відсутність молодих вчених – ще одна величезна проблема Академії Наук. Тільки вже не корупційна, а соціальна.

Вчений з багаторічним стажем і гучним ім’ям, український біофізик, доктор біологічних наук, професор Олександр Демченко, що дуже багато надздібних вчених покинули академію: «Хтось пішов у інші сфери, хтось поїхав працювати за кордон, намагаючись не втратити, а підняти свою кваліфікацію».

Зараз, після смерті легендарного Бориса Патона, академіки обиратимуть, хто очолить НАН України. Список кандидатів вже є, вибори у жовтні. Чи є шанс, що ним стане молодий вчений? Адже серед кандидатів молодих претендентів немає.

Олександр Демченко підтверджує – немає і не буде, «тому що не пустять».

Тож поки молодих вчених не пускають в Академію Наук, вони знаходять собі застосування закордоном. Наприклад, Гліб Репич ось-ось має поїхати у Китай працювати над новим дослідженням. «У мене дуже класна тема в Китаї – розробка новітніх літійонних акумуляторів. Це те, на чому працюють наші телефони. На чому їздять тесла-кари, це класно», - розповідає він.

А поки через коронавірус кордони закриті, хлопець навчає хімії дітей в онлайн-школі, адже переконаний: «хімія – реально потужна штука», а хтось з цих дітей може теж стати вченим.

Державі слід почати дбати про своїх науковців

Втім, поки наша держава не почне дбати про своїх науковців, допомагаючи їм і віддячуючи за вклад у розвиток науки, частина з них буде робити наукові прориви і заробляти мільярди для інших країн.

Анна Чайка

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності