Панічна атака. Скільки українці платять за розмови про війну

Напруга на українських кордонах постійно зростає, а платити за війну доводиться вже зараз – навіть лише за розмови про неї. Проте, панічна атака в деяких моментах несподівано стала заспокійливим для української економіки.

Постійне напруження вздовж українського кордону наче зашморг для нашої економіки. Та попри це виникає цілком справедливе запитання: "Скільки кожен з нас заплатив з власної кишені за самі лише розмови про війну?".

"Чим більше підігрівається страх війни, тим дорожче нафта на світовому ринку. Це означає, що кожен з нас, хто пішов та купив бензин, вже переплатив, мінімум, на 5%", - розповів ТСН.Тижню фінансист Ерік Найман.

Чи почали українці виносити бензин каністрами, долари пачками, а харчі візками?

Якщо згадати інші роки потрясінь, то у 2013 році, у розпал Революції Гідності, з прилавків щезло борошно.

Пандемічний 2020-й - рік, коли у всіх нас з’явився новий обов’язковий аксесуар - маска. Маски та санітайзери якийсь час не можна було купити ні в аптеках, ні в магазинах.

І ось, напружений 2022-й. Росія підтягує дедалі більше техніки до кордонів з Україною. Градус небезпеки – зашкалює. Але… у столичному супермаркеті тихо й спокійно. Людей майже немає. Якихось особливих запасів не роблять.

"Останнім часом у нас найбільше розбирають овочі та фрукти, тому що імунітет треба підсилювати", - розповідає ТСН.Тижню спеціаліст з відділу онлайн-доставок Карина Поліщук.

Купують продукти хіба на вечерю.

"У чоловіка сьогодні День народження, то вибираємо, що купити собі до столу на вечір", - розповідає ТСН.Тижню асистентка вчителя Людмила Степанчук.

Полиці з цукром, борошном, крупами – заповнені. "Товарів тривоги" в кошиках покупців взагалі немає.

"В жодному магазині, де я буваю, не бачила проблем із тим, що я щось не можу купити", - пояснює вчителька Іванна Загранична.

"На запас не купуємо. Навіщо? Все з собою не будеш носити", - додає менеджер Сергій Степанчук.

Економісти теж кажуть, що продуктова ланка під контролем.

"Україна на самозабезпеченні продуктами. Ну, не буде бананів. Ми що, помремо без бананів? Крупи, макарони, мука – цього в достатку", - каже ТСН.Тижню фінансист Ерік Найман.

А от ціни на пальне останні два місяці ростуть. Якийсь місяць тому 95-ий бензин розливали десь за 30 гривень за літр. Тепер – за 36.

"В ціні бензину, мінімум, 10%, в районі 3 гривень – це "військова премія". Тобто, якби не ця загроза війни, ціни на нафту були б нижчі", - розповідає Ерік Найман.

Ціни на пальне останні два місяці ростуть / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Ціна на нафту, кажуть експерти ринку нафтопродуктів, від початку року підскочила на неймовірні позначки - з сімдесяти восьми до дев'яноста семи доларів за барель. І вигідно це лише одній людині.

"Парадокс ситуації в тому, що Путін виграє навіть від самої напруги… Ну, погрожуйте йому санкціями, погрожуйте, так він заробляє більше, ніж витрачає на те, щоб утримувати цю армію на кордонах з Україною", - каже ТСН.Тижню Ерік Найман.

Однак, заспокоюють експерти, з поставками перебоїв немає. Навіть попри те, що нещодавно Білорусь заблокувала поставки в Україну литовських нафтопродуктів.

"Тут перебоїв немає. Плюс, є накоплені запаси бензину", - каже Ерік Найман.

Якщо з пальним у нас є варіанти, то головним постачальником газу в Європу все ж є Росія. Як результат, фантастичний стрибок вартості газу - до двох тисяч євро за тисячу кубів.

Коли ж міжнародна ціна на це зростає, як і всім, Україні потрібно більше доларів. Та чи готовий Національний банк України до курсових стрибків? Найпевніший барометр загрози – гроші.

"Ми можемо згадати про 2014-2015 роки, які тоді були стрибки. Це близько 60% девальвація. У 2014 році у нас практично не було запасів золоторезервів, з яким ми могли би вийти на ринок і стримати паніку, або підтримати гривню", - розповідає ТСН.Тижню директорка департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.

Тепер ситуація кардинально інша. За словами представниці НБУ, зараз, коли мова йде про коливання курсу, "це вже не 60%, а, умовно, 5%".

Щоби сповільнити інфляцію, Нацбанк витратив два мільярди на зміцнення гривні. І, кажуть, майже безболісно.

"Той резерв, який накопичився за останні роки, дає змогу абсолютно комфортно почуватися Нацбанку на ринку", - каже ТСН.Тижню Первін Дадашова.

До того ж в українців, схоже виробився колективний імунітет до курсових стрибків.

"Коли приходить населенню зарплата, то ми розуміємо, що більшість цих коштів залишаються в системі. Це означає, що населення продовжує довіряти банкам, і не біжить до банкоматів, аби винести всі до останнього гроші з фінансової системи", - розповідає ТСН.Тижню Первін Дадашова.

В українців, схоже, виробився колективний імунітет до курсових стрибків / фото ua.depositphotos.com

Найцікавішу і найнепомітнішу спецоперацію провів уряд на ринку міжнародних запозичень. Там подешевшали варанти - це досить неприємні для України кредитні зобов’язання. Ми отримали цей борговий спадок унаслідок складних переговорів іще Наталії Яресько - голови Міністерства фінансів у 2014-2016 роках - для уникнення дефолту, який загрожував нам після Януковича. І ось Україна, скориставшись страхом інвесторів, зуміла викупити частину суверенного боргу за зниженою ціною.

Миттєва реакція врятувала ще одну ситуацію. Днями Україна ризикувала опинитися в авіаблокаді. Міжнародні страхові компанії відмовлялися страхувати повітряні судна, які летять сюди. Як наслідок - власники, а це не завжди авіакомпанії, зупинили польоти.

"Вони побоюються, що зіб’ють літак. Страхова компанія не хоче виплачувати страховку. Це десятки мільйонів доларів", - каже фінансист Найман.

Однак у Кабінеті міністрів буквально за години знайшли рішення, і на екстреному засіданні виділили майже 17 мільярдів гривень на страхування літаків. Чим урятували авіасполучення, хоча воно не стовідсоткове. Наприклад, компанія Люфтганза призупиняє всі польоти до Києва на тиждень уже відзавтра, але абсолютно достатнє. МАУ, натомість, забезпечила купу скасованих рейсів. А ірландський власник Раянейр пообіцяв літати, доки це буде можливо.

Компанія Люфтганза призупиняє всі польоти до Києва на тиждень / фото REUTERS

А от залізниця працює, як і раніше. Потягів і місць вистачає. Ажіотажу немає.

"Ніякого ажіотажу ми зараз не бачимо, люди подорожують, як і подорожували, ми бачимо людей з сім’ями, бачимо людей, які їдуть у відрядження, тобто фактично ніякого сплеску купівлі квитків не спостерігаємо", - розповів ТСН.Тижню заступник директора пасажирської компанії "Укрзалізниці" Олександр Шевченко.

А от з орендою житла ажіотажу побільшало. Попри потенційну небезпеку, в столиці ціни на оренду й купівлю житла навіть не думають опускатись.

"За останній тиждень особисто я достатньо прийняв замовлень на придбання квартир. Багато людей купують в іпотеку", - розповідає ТСН.Тижню один зі столичних ріелторів.

А от у Чернівцях, Львові та Івано-Франківську - бум на короткострокову оренду нерухомості. Телефонують найчастіше з півдня та сходу України.

"Зацікавленість в оренді від 2 до 4 місяців", - розповів ТСН.Тижню голова обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України Віктор Фурдіяка.

З орендою житла ажіотажу побільшало / фото УНІАН, Олександр Давидов

Однак, що більше дат нападу називають, то менше українці нервуються. І це добре показало 16 лютого - нібито потенційний день наступу російських військ.

"У нас є інтернет, вода в будинках. Це – мирна економіка. До гібридної війни, яка зараз, по факту, відбувається, ми готові", - каже ТСН.Тижню фінансист Ерік Найман.

Імунітет від 8-ми років російської агресії у нашої економіки таки спрацював. І це з подивом описують журналісти іноземних ЗМІ, які думали, що побачать паніку на наших вулицях. Це - наша виграна битва. Радіти ситуації ще не можна, але підстава для гордості - є.

Ніна Грушецька, Тимофій Кощей, Роман Сизченко, Олег Гаращенко

УНІАН в Google News