Поза зоною досяжності. Який податок "звужує" мобільну мережу

Під час війни мобільні оператори зазнали значних втрат від руйнувань інфраструктури та міграції абонентів за кордон. Ситуацію для них ускладнює існуюча податкова несправедливість: чим більше вони розширюють покриття, тим більше мають платити.

Під час повномасштабної війни українці наново оцінили важливість якісного та надійного мобільного зв'язку. Коли наші співгромадяни сиділи у підвалах, ховаючись від російських загарбників або ворожих ракет, переживали довготривалі блекаути, чи стояли довгими годинами на кордоні, не розуміючи, що станеться наступної миті – можливість прочитати новини, зателефонувати або відправити коротке SMS-повідомлення рідним було на вагу золота.

Із початком великої війни витрати мобільних операторів зросли в рази. Вони змушені інвестувати шалені кошти у відновлення зруйнованої інфраструктури, адже базові станції є однією з пріоритетних цілей російських окупантів. При цьому, їхня абонентська база відчутно "схудла" – компанії втратили сотні тисяч клієнтів, що мігрували за кордон.

Ті громадяни, що обрали для тимчасового проживання не Європу, а західні області нашої країни також завдали операторам клопоту. Внаслідок зміни географії розташування значної кількості абонентів та зростання навантаження на мережі на заході України, для підтримання стабільного зв’язку компанії змушені будувати значну кількість понадпланових базових станцій.

Як відмічають у Міністерстві цифрової трансформації України, загалом, інвестиції у відновлення і розвиток мобільної інфраструктури та розширення покриття, за орієнтовними розрахунками, складатимуть близько 15 мільярдів гривень у найближчі кілька років.

"Ключові пріоритети у воєнний час і після нього — максимально оперативно відновити знищені мобільні мережі, повернути зв'язок жителям деокупованих міст та місцевій владі, щоб координувати там відновлення і гуманітарну допомогу мешканцям. Ще одне важливе завдання — розширити ємності мереж у містах із значною кількістю внутрішніх переселенців. Крім цього, оператори працюють і вкладають кошти, щоб забезпечити українців безперебійним звʼязком під час знеструмлень", - розповідає УНІАН директор департаменту з розвитку мобільного зв'язку Мінцифри Станіслав Прибитько.

При цьому, одночасно із інвестуванням мільярдів у відновлення та розширення власних мереж, українські телеком-компанії лишаються одними з найбільших платників податків в Україні. Серед основних платежів, які мобільні оператори перечислюють до державного бюджету: рентна плата за радіочастотний ресурс (97% надходжень якої до Державного бюджету генерують три мобільні оператори), ПДВ, податок на прибуток, єдиний соціальний внесок та військовий збір. Один тільки оператор "Vodafone-Україна" за результатами 2022 року перерахував до державної казни майже 5 мільярдів гривень.

Для подальшої ефективної відбудови мереж, а також їхнього потенційного розширення в рамках майбутнього запровадження нової технології 5G найбільші мобільні оператори "Київстар" та "Vodafone-Україна" просять державу про вирішення дуже нагальної проблеми: переглянути застарілий та непрозорий принцип нарахування рентної плати за радіочастотний спектр, зробивши його більш справедливим з огляду на поточні умови.

Ходіння по колу

В Україні так склалося, що ключові реформи та законодавчі зміни, незвачаючи на їхню очевидну необхідність та направленість на викорінення несправедливих практик, мають пройти кілька кіл пекла довжиною у роки, нерідко – навіть десятиліття, - аби нарешті бути прийнятими.

Так і з питанням оподаткування мобільних операторів.

На сьогодні оператори, які володіють широкою мережею та великою кількістю абонентів, змушені сплачувати за наявні в них частоти майже у півтори рази більше податку, ніж оператори зі "скромнішою" абонентською базою. Як стверджують великі гравці ринку, це суперечить логіці розвитку мереж, оскільки для того, щоб забезпечувати кращу якість зв’язку та швидкість інтернету, операторам потрібно більше частот.

Чому так сталося? У 2017 році (після трирічних обговорень, що цьому передували) народні депутати ввели у податкове законодавство таке поняття як спектральні коефіцієнти: два підвищувальних та один понижуючий.

Ініціювала їхнє введення Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), з однією простою метою – стимулювати операторів до створення суцільних смуг радіочастот для запровадження технологій зв’язку 3G та 4G. Адже раніше в більшості радіочастот царював хаос – внаслідок необдуманої державної політики мобільні оператори отримували частоти невеликими "шматочками" по мірі зростання абонентської бази. Картина розподілу радіочастот вже у 2014 році нагадувала клаптикову ковдру, але в таких умовах запроваджувати нові технології було неможливо. Заради того, щоб оператори були зацікавлені обмінюватися частотами, були запроваджені спектральні коефіцієнти.

Усього їх налічується три види. За фрагментацію спектра (тобто наявність маленьких розкиданих частот) мобільні оператори мають застосовувати коефіцієнт 1,2. За дефрагментацію спектра, навпаки, – понижуючий коефіцієнт 0,75. А за так звану концентрацію спектра застосовується найвищий коефіцієнт - 1,4 (тобто оператори мають переплачувати за наявні у них широкі смуги частот, що перевищують визначені регулятором ліміти).

В результаті обміну частотами оператори змогли сформувати широкі смуги частот та, зрештою, успішно запровадити в Україні зв’язок 3G та 4G. До прикладу, оператор "Київстар" добровільно віддав конкурентам частину спектру у діапазонах 1800 МГц та 900 МГц, ринкова вартість якого, за даними міжнародної компанії Analysys Mason, на той момент складала 4 мільярди гривень.

Вперше питання зміни підходу до нарахування ключового телекомунікаційного платежу до бюджету – плати за радіочастотний ресурс – серйозно постало ще у 2020 році. Ще тоді, після палких обговорень, здавалося, що усі прийшли до єдиної думки, і податкове законодавство найближчим часом буде змінене, але в останній момент щось, як завжди, пішло не так. І ось, тепер вже в 2023 році оператори, регулятор, відомства, експерти знов вийшли на черговий виток обговорень тієї ж теми, наче це якесь замкнуте коло. Актуальності цьому питанню зараз додатково надає непроста економічна ситуація, в якій телеком-компанії опинилися внаслідок великої війни.

Мета, з якою запроваджувалися спектральні коефіцієнти, виконана – і це підтверджує телеком-регулятор.

"Після того, як було проведено упорядкування спектра та впроваджено новітні радіотехнології у зазначених діапазонах радіочастот, необхідність у подальшому застосуванні стимулюючих коефіцієнтів відсутня, а подальше їхнє використання матиме лише негативні наслідки: такі, як застосування різних ставок до платників, що створить дискримінаційні умови оподаткування", - зауважують у НКЕК.

І дійсно, якщо спростити, понижувальний коефіцієнт зараз фактично виконує роль податкової знижки, а підвищувальні, по суті, слугують фіскальними методами регулювання економічної конкуренції.

"Тобто, з одного боку від операторів вимагають підвищувати якість і швидкість послуг, а з іншого – карають за це, встановивши підвищувальні коефіцієнти за концентрацію спектру", - жаліються у компанії "Київстар", що має найширшу мережу в Україні.

І на додачу, наявні коефіцієнти створюють штучні бар’єри для продажу державою бажаних операторами частот у діапазоні 2100 МГц, що раніше належали оператору "ТриМоб" та звільнилися у 2020 році. Увесь цей час "смачні" частоти просто ніким не використовуються, адже за наявних умов оподаткування оператори банально не зацікавлені в їхньому придбанні. Якби ж торги все ж відбулись, державний бюджет міг би додатково поповнитись на близько 1 мільярд гривень плати за ліцензії та понад 200 мільйонів рентної плати на рік.

Лебідь, рак та щука

Зважаючи на те, що кожен з великої трійки українських мобільних операторів ("Київстар", "Vodafone-Україна" та lifecell) переслідує власні економічні інтереси, одностайності в питанні майбутнього спектральних коефіцієнтів на ринку досі немає (і, схоже, що ніколи не буде).

Найбільший український мобільний оператор "Київстар" виступає за повну відміну усіх коефіцієнтів, адже саме таким чином на ринку будуть сформовані справедливі та рівні умови для всіх гравців.

"Відміна застарілих коефіцієнтів важлива. Це не тільки встановлення справедливості і рівності на ринку, але й стимул для операторів впроваджувати нові технології і купувати у держави додаткові частоти для цього", - підкреслюють у компанії.

Через наявність підвищувальних коефіцієнтів "Київстар" щороку переплачує близько 78 мільйонів гривень податків.

Другий за величиною мобільний оператор "Vodafone-Україна" погоджується з позицією колег щодо відміни коефіцієнтів, втім вважає за необхідне також диференціювати розмір плати за різні частоти, в залежності від особливостей їхнього використання.

"Відміна коефіцієнтів, які застосовувались при визначенні плати за користування частотним ресурсом, це, в цілому, логічне рішення. Але на наш погляд, вартість користування різними частотами не може бути однаковою. Тому ми б радше підтримали відмову від коефіцієнтів у комплексі з диференціацією розміру частотної ренти у прив‘язці до частотного діапазону та особливостей його використання. Так, частоти так званого соціального значення, які забезпечують левову частку трафіку і критично важливих базових послуг, мають бути дешевшими за інші. Так само до частот, які не мають широкого застосування, має бути застосований диференційований підхід", - відмічає прес-служба оператора.

У той же час, оператор lifecell, до якого застосовується дія понижуючого коефіцієнту (єдиного з "Великої трійки"), виступає проти перегляду поточного механізму оподаткування телекомунікаційних компаній.

"lifecell не підтримує відміну коефіцієнтів, оскільки ми вважаємо, що правила, які запровадила держава при ліцензуванні на 15 років, повинні діяти протягом всього періоду дії ліцензій. Адже саме поточні коефіцієнти брались до уваги під час прийняття рішень операторами щодо придбання частот на 4G-тендері. Зміна правил гри державою в процесі – це негативний сигнал інвесторам", - зазначають у компанії.

У компанії lifecell додають, що внаслідок відміни коефіцієнтів найменший оператор буде змушений платити в рік на 132 мільйони гривень податків більше.

"Такі радикальні зміни можуть зруйнувати конкурентний баланс на ринку електронних комунікацій, негативно вплинути на його стабільність, формування цін для кінцевих користувачів", - підсумовують у lifecell.

За словами експерта з телекомунікацій Романа Хіміча, коли минулого разу, у 2021 році, народні депутати ледь не дійшли до остаточної відміни спектральних коефіцієнтів, на заваді стали саме економічні інтереси оператора lifecell (що належить турецькій Turkcell), про збереження податкових пільг для якого наполегливо просила турецька сторона. Адже саме у той період Україна мала підписувати із Туреччиною Договір про вільну торгівлю.

За словами експерта, наразі відбувається примусовий перерозподіл ресурсів ринку на користь найменшого оператора. Хоча у самій компанії заявляють, що в разі відміни коефіцієнтів відбудеться фактично протилежне.

"Пропонується надати найбільшому гравцю податкову знижку за рахунок найменшого", - зазначають у lifecell.

Десь ми це вже чули. Тільки навпаки.

Очікування на диво

Зараз питання зміни підходу до оподаткування мобільних операторів вчергове зрушило з мертвої точки. Міністерство фінансів знову підготувало законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу та закону про електронні комунікації, яким, зокрема, передбачається відміна усіх підвищувальних та понижуючих коефіцієнтів. Наразі, як повідомляють у відомстві, законопроект знаходиться на стадії погодження з зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

Власне Мінфін поділяє позицію телеком-регулятора щодо того, що усі коефіцієнти мають відійти у минуле, оскільки вони створюють дискримінаційні умови в оподаткуванні та ускладнюють механізм адміністрування зборів.

"Наявна система коефіцієнтів є досить складною для обчислення та перевірки правильності сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, що значно ускладнює адміністрування зазначеного платежу", - додають у Міністерстві фінансів.

Аналогічної думки притримується Державна податкова служба України (ДПС), лист якої у відповідь на звернення однієї з провідних бізнес-асоціацій країни опинився в розпорядженні УНІАН. Окрім власне спрощення адміністрування, ДПС підкреслює, що скасування коефіцієнтів відповідатиме принципу нейтральності оподаткування платників податків, встановленого Податковим кодексом України, коли податки і збори встановлюються у спосіб, що не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків, що у випадку з діючої системою коефіцієнтів є досить очевидним.

Міністерство цифрової трансформації погоджується із необхідністю усунення існуючої податкової несправедливості, але, при цьому, позиція відомства дещо відрізняється від заявленої їхніми колегами.

"Мінцифра підтримує тільки поступову відміну спектральних коефіцієнтів протягом 5-6 років. Адже нам важливо зберігати баланс між інтересами держави, телеком-компаній та користувачів. Саме цю позицію ми відстоюємо перед залученими держорганами. Зокрема, Мінфіном", - відмічає директор департаменту з розвитку мобільного зв'язку Мінцифри Станіслав Прибитько.

Що ж до головного "фіскала" України – голови податкового комітету Верховної Ради Дмитра Гетьманцева, - він притримується зовсім іншого бачення щодо майбутнього спектральних коефіцієнтів.

"В цілому, поділяю скасування коефіцієнтів. Однак, в війну не бачу підстав та можливості для скасування підвищуючих коефіцієнтів. Лише після війни. Однак понижуючі коефіцієнти треба безперечно скасовувати", - сказав він у коментарі УНІАН.

А отже, зважаючи на плюралізм поглядів чиновників та депутатів, наразі невідомо, у якому вигляді підготований Міністерством фінансів законопроект надійде до сесійної зали парламенту (якщо дійде взагалі, зважаючи на "чутливість" теми, як охарактеризували її у Мінфіні, відповідаючи на запит УНІАН).

Втім, дуже не хотілося б, щоб обговорення цього питання в черговий раз виходило на нове, вже занадто довге коло. Відміна коефіцієнтів нагадує старий пластир на рані, який треба нарешті наважитися відірвати – комусь від цього буде боляче, іншим, навпаки, принесе полегшення, - однак для майбутнього загоєння (читайте – створення прозорих та ринкових умов) необхідно усунути застарілі на наразі вже неактуальні перешкоди. Особливо актуально це в часи війни, коли відбудова та розширення мобільних мереж стає одним з пріоритетних завдань операторів та держави загалом.

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News