Тайваньські архітектори «Олімпійського»: у міністерстві спорту немає нікого, здатного зрозуміти наш проект

Нам дали на легалізацію два дні, а літак до Тайваню летить 15 годин... Процедура узгодження в Україні передбачає 380 підписів і печаток...

Тайваньські архітектори «Олімпійського»: у міністерстві спорту немає нікого, здатного зрозуміти наш проект

Історія відносин тайваньської кампанії Archasia Design Group, яка виграла тендер на реконструкцію НСК «Олімпійський», і Міністерства сім`ї, молоді і спорту викликає безліч запитань.

15 квітня зазначена компанія виграє конкурс на реконструкцію НСК «Олімпійський». За два з половиною місяці Генпрокуратура подає до суду на журі і відбирає у компанії право на реконструкцію стадіону. Представники Мінмолодьспорту пояснюють це тим, що компанія, «зловживаючи статусом переможця», не подала до комісії документів, що підтверджують право на здійснення діяльності на території України. Міністерство неодноразово в пресі звинувачувало компанію то в нерозумінні базових принципів безпеки стадіонів, то в ненаданні документів. Конкурсне журі, проте, відмовилося проводити повторне голосування за новий проект, наполягаючи на своєму виборі.

За цей час в Україні побував Платіні, який дав Україні час до вересня розібратися зі своїми дорогами, спортивними спорудами і іншими справами, пов`язаними з Євро-2012. А Archasia Design Group, за даними її представників, встигла зібрати потрібні міністерством документи і при цьому подати до суду.

Ми поставили кілька запитань Алексу Чену, одному з керівників компанії Archasia Design Group, а також і керівникові українського офісу цієї компанії Костянтину Пеунову.

Вас часто звинувачували в затягуванні роботи з реконструкції. 14 квітня ви виграли конкурс на будівництво стадіону. Що заважало вам почати роботу?

Костянтин Пеунов: Не зовсім правильно. Ми працюємо над стадіоном з тієї миті, як нам повідомили про нашу перемогу. І робота не припинялася ні на один день. До речі, ми вже вклали в цей проект близько мільйона доларів. І насправді, ми плануємо будувати цей стадіон, ми інший варіант навіть не розглядаємо.

Алекс Чен (показує на велику розкладену на столі карту): У всьому світі при укладенні подібних договорів замовник зобов`язаний передати архітекторові мінімальний пакет документів. Якщо немає документів, складно здійснювати проектування. Коли нас повідомили, що ми переможці, вже на початку травня сюди приїхала повна робоча група з Тайбея (столиці Тайваню). І вже на зустрічі з чиновниками міністерства ми почали ставити абсолютно чіткі питання, зокрема попросили топографічну зйомку. Топографічна зйомка є одним з основних вихідних даних. Вона вкрай важлива, без неї неможливе проектування. Більш ніж за два місяці ми одержали від міністерства тільки одне креслення – це схема стадіону і прилеглих територій від 2002 року. І я б хотів, щоб ви дещо зрозуміли, що на ній показане. Ось є креслення, йдуть труби, показано, на якій глибині вони пролягають, які їх точні виміри. На кресленні, наданому міністерством, половина з показаних там зовнішніх мереж присутня, половина – ні. І я скажу вам чесно як архітектор, професіонал: це не робоча зйомка. Ми залучили до роботи фахівців компанії з питань грунту, які роблять геодезичні розробки, з питань електрики і багатьох інших фахівців. Вони приїздили сюди вже після того, як нам оголосили, що ми стали переможцями. У нас і зараз тут в кабінеті є п`ятдесятиметровий метр, за допомогою якого наші інженери і архітектори обходили стадіон і заміряли всі показники, бо надане міністерством креслення було неточне.

Навіть у першому звіті УЄФА щодо Мінмолодьспорта було сказано, що воно не надало геодезичної зйомки, на яку накладається сам об`єкт.

Костянтин Пеунов: УЄФА, до речі, вимагала ці документи від міністерства ще за шість місяців до проведення конкурсу. Тому що без цих вихідних даних не візьметься будувати жоден архітектор світу. Проект без геодезичної зйомки – це просто гарна картинка.

Креслення накладаються на цю зйомку. Наскільки ми знаємо, цього матеріалу не було ні в кого з учасників конкурсу. Але навіть коли немає вихідних даних, наші архітектори можуть обійти споруду, зробити виміри і починати роботу щодо об`єкта. І наша робота не зупинялася. Ми цей час робили всі доступні виміри і з цих питань працювали.

А міністр говорив у своїх коментарях, що представники вашої компанії після повідомлення про конкурс зникли на півтора місяці.

Костянтин Пеунов: Хочу сказати, що нас про нашу перемогу повідомили телефоном, офіційного листа дуже довго не було. У 20-х числах квітня нам надійшов лист. У Тайбєї чекали будь-якого паперу, будь-якою мові, але з офіційним повідомленням про перемогу.

Але в світовому бізнесі при рішенні таких питань державі можна вірити на слово. Якщо ви назвали нас переможцями, ми готові працювати. Вже в квітні з тайваньського офісу ми відправили перший е-мейл з проханням надати документи. Підкреслю: за тиждень після усного телефонного повідомлення про перемогу ми попросили документацію. І пізніше багато разів, але в усному режимі, зверталися до міністерства з проханням надати документи. Нарешті, у нас просто вичерпалося терпіння, і 29 травня ми подали через канцелярію міністерства офіційний лист. 30 травня, після того, як Президент висловив стурбованість станом справ, у пресі почав виступати міністр. І після цього нас почали звинувачувати.

Як вийшло, що конкурс виграла саме тайваньська компанія? Адже брали участь компанії з Британії, Німеччини, Австрії.

Алекс Чен: Зробіть ласку, подивіться цю книгу (показує книгу з кольоровими фотографіями архітектурних споруд). Це наші проекти, тут дуже багато спортивних споруд. Досвід і практика будівництва саме спортивних об`єктів Archasia, безперечно, є величезним. У нас є об`єкти в Китаї, Тайвані, Москві, Владивостоку. За нашу схему проголосували члени журі, а це двадцять один архітектор. До речі, два інших проекти наших конкурентів, з яких журі хоче вибирати тепер, одержали лише по одному голосу.

А ви знали членів журі до проведення тендеру?

Алекс Чен: Ні. Ми познайомилися з членами журі вже після нашої перемоги під час переговорів з міністерством.

Говорили, що вам хотіли нав`язати підрядника для виконання робіт?

Алекс Чен: Ми не будемо це коментувати. Хтозна. Коли ми прийшли на ринок, ми заявили: ми прийшли проектувати й будувати і не хочемо бути залученими в політичні ігри.

Чи намагалися ви звернутися по допомогу до Євгена Червоненка або Григорія Суркіса, які займаються підготовкою до Євро-2012?

Алекс Чен: Ні. Ми побоювалися, що в разі нашого звернення нас почнуть асоціювати з конкретними політичними фігурами.

Міністерство робило заяви, в яких стверджувало, що у вас немає базового розуміння принципів проектування стадіонів, що у вашій концепції не враховані побажання і вимоги щодо заходів безпеки.

Алекс Чен (сміється. Просить дістати проект): Міністерство, в якому немає жодного експерта, немає професіоналів-архітекторів, намагається звинуватити в непрофесіоналізмі велику міжнародну архітектурну компанію. В українському міністерстві немає жодної людини, здатної зрозуміти наш проект.

Я хотів би відповісти на це запитання фразою із звіту УЄФА щодо України. Там було сказано, що українське Міністерство з питань молоді і спорту є недостатньо компетентним в архітектурному напрямку.

Дозвольте показати вам фотографію стадіону, це Тайбей-арена. Це крита споруда – в Україні такі зараховують до будівель першої категорії складності. А ось це Спорт-Парк, закінчений цього року теж в Тайбєї, – для паралімпійських ігор 2009 року. У нас є закінчені проекти в Москві, ми працюємо над проектом у Сочі.

А ось наш проект київського стадіону. Ми відправили його на розгляд УЄФА 18 липня. Подивіться проект: ось є розділ і кольорова схема евакуації. Все проектування – функціональні зони, маршрути, рухи, включаючи відділ контролю і зони накопичення, – все закінчено. Всі критерії до спортивних споруд враховані.

Насправді міністерство саме погано розуміє навіть критерії УЄФА. Я знаю, що УЄФА вже одержало наш проект. Ми відправили його в першу чергу для того, щоб підтвердити свою готовність вчасно здати стадіон. Ми хотіли заявити: у нас є готова концепція, і ми як ніхто інший зацікавлені побудувати стадіон. Ми також просили незалежних експертів УЄФА оцінити проект, і всі вони сказали, що це схема робоча. Більш того, наш проект також відповідає українським будівельним нормам, деякі з яких навіть суворіші за вимоги УЄФА.

Костянтин Пеунов: Ніхто не вклав в проект стільки праці, скільки вклала Archasia.

Впродовж чотирьох місяців, без вихідних, по дванадцять-чотирнадцять годин над ним працював київський офіс, тайбейський і офіс у Китаї. Ми копітко працювали над кожною деталлю, найпростіші помилки узгоджувалися, все перероблялося.

Серед звинувачень, що висуваються вам: ви не надали документів, які б підтверджували ваше право на здійснення діяльності на території України.

Костянтин Пеунов: Відповідно до умов конкурсу легалізовані документи не були потрібні. Про це прямо було сказано в окремій ухвалі Кабінету Міністрів. Міністерство не просило у нас пакет наших документів. Але вони мали право зажадати легалізовані документи. І ми розуміли, що така вимога може бути висунена. І вже в червні з власної ініціативи ми почали готувати окремі документи, просто розуміючи, що ці документи можуть знадобитися.

18 червня ми одержуємо лист від міністерства з переліком документів, які ми повинні надати. Причому для конкурсу ці документи не були потрібні. 19 червня нам приходить доповнення до цього листа, в якому уточнюється, що ці документи ми повинні надати до 20-го числа. Лист, датований 18 червня, прийшов до нас 19-го, а наступного дня ми повинні були надати документи до 16.45. Пробачте, в Тайбей літаком летіти п`ятнадцять годин. Процес легалізації об`єктивно займає два місяці – нам дали менше двох днів. Ми не готували їх раніше, оскільки їх ніхто не вимагав.

Ну, подумайте, спочатку йде переклад наших документів з китайської на англійську, потім їх нотаріальне засвідчення в Тайвані. Потім ці документи відправляють на завірення, підпис і печатку в МЗС Тайваню, МЗС відправляє в Тайбейське економічне представництво в Токіо. Тому що тільки в Токіо можна завірити швидко. Далі ці документи йдуть в Торговельно-промислову палату України, яка завіряє і підписує кожен штамп. Потім все це проходить процедуру легалізації – засвідчується підписом консула України. Потім всі документи з цими підписами прямують до України, перекладаються і засвідчуються. Ми старалися, як могли, і виконали це за три тижні.

Вас звинувачували, що ви пересунули терміни здачі об`єкту на 2011 рік і перебрали бюджет на півтора мільярди гривень.

Алекс Чен: Це – неправда. Ми повторюємо, що можемо зробити проект до 2010 року.

Ми в схемі завжди брали деякий запас часу. Узгоджувальна процедура щодо створення об`єктів архітектури в Україні передбачає отримання 380 підписів і печаток і потребує близько півроку. Тому ми, побоюючись бюрократії, взяли запас часу. Але фактично, ми могли б почати роботу раніше і закінчити 2010 року. Всю конструкцію, саму чашу, з демонтажем ми могли б закінчити в 2009 році. Це якщо будівництво почнеться негайно. Все, що стосується внутрішнього опорядкування, зовнішніх і внутрішніх мереж, – це закінчується в середині 2010 року.

Костянтин Пеунов: Але я б хотів сказати, ми пропонуємо повну реконструкцію стадіону. Тоді як інші – його косметичний ремонт. Адже є різниця: вбрати в скло стару чашу 50-річної давності чи все побудувати наново. При цьому різниця вартості – лише два відсотки. Що б вибрали ви?

Алекс Чен: Ваш нинішній стадіон має правильну форму, але огляд з нього неоднаковий. Ми вибрали таку неправильну, як ми її назвали, динамічну форму, щоб зробити однаково якісний огляд для всіх 73 тисяч уболівальників. Весь дах скляний, що сприяє освітленню. Зверху також є місця, ми їх називаємо небесна ресторанна. Там можна сісти і насолоджуватися виглядом. Ми зробили розріз у даху, але чітко прорахували, куди повинна падати тінь. Вона не повинна падати на поле, а закривати глядачів від сонця. Проект стадіону зазвичай симетричний. А ми що зробили? З одного боку – два яруси, з іншого – три. Ми підняли стадіон з одного боку з двох причин. Сюди падає сонце, йде правильне освітлення. Такого стадіону немає ні в Америці, ні в Європі, дещо схожий є в Китаї. Але наш набагато складніший, і в нього інша структура.

Костянтин Пеунов: Наприклад, проект передбачає, що практично на кожному секторі буде туалет.

Як ви самі пояснюєте виникнення складнощів?

Алекс Чен: Іноді складається враження, що вони не хочуть працювати і будувати стадіон. Наш клієнт, маємо на увазі міністерство, здається ледачим і дещо безвідповідальним.

Журі відмовилося проводити повторний конкурс, попри наполягання Генпрокуратури. Звідки така одностайність у членів жюрі?

Костянтин Пеунов: Там зібрані професіонали, вони добре розуміють, що ми намалювали. За всієї пошани до будь-якого чиновника із, скажімо, умовного міністерства рибалки України (жартує). Що вони розуміють в архітектурі, скосах, надрізах?. Нас не підтримали тільки ті члени жюрі, які були представлені міністерством.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News