Metro Exodus – одна з небагатьох ігор, що отримали українську локалізацію / фото microsoft.com

Труднощі перекладу. Чому в іграх немає української локалізації та як це виправити

06:30, 22 вересня 2020
14 хв. 8839

За останні 15 років український дубляж в кіно став одним з найкращих у світі. Але де ж ці талановиті актори, коли справа доходить до озвучення відеоігор? Чому герої інтерактивних блокбастерів і досі не знають українську? У своєму розслідуванні УНІАН дізнався які стереотипи та економічні проблеми заважають українській локалізації. Та яких змін потребує Закон про мову.

Уявіть, що з усіх фільмів які ви дивитеся на ТБ чи в кінотеатрах, український переклад отримує лише один відсоток. І виключно субтитрами. Приблизно це можна було спостерігати на вітчизняному ринку кіно до 2006 року. Все змінилося після впровадження на державному рівні обов’язкового дублювання іноземних фільмів українською мовою. Попри скандальні заяви популістів виявилося, що український переклад дуже якісний і, головне, він подобається глядачам.

А якщо ми скажемо, що наразі в одній із найпопулярніших сферах розваг – відеоіграх – ситуація не змінилася. У 2020 році українська локалізація офіційно присутня лише в поодиноких іграх. І це ми говоримо виключно про субтитри. Озвучка українською, як от у шутері Metro Exodus – дуже рідкісне явище.

То в чому ж справа? Робити український переклад дорого? Може відеоігри настільки непопулярні в Україні, що локалізувати їх немає сенсу? Чи в усьому винні видавці з розробниками? З цими питаннями ми та будемо розбиратися у свіжому матеріалі.

Що популярніше в Україні – кіно чи відеоігри?

Ігри про славетного детектива Шерлока Холмса створюють в Україні / фото frogwares.com

Перш ніж розібратися з проблемами локалізації, треба з’ясувати чи взагалі популярні відеоігри в Україні? Може ними й не треба так опікуватися, як кінематографом.

За даними міжнародного агентства Newzoo, ще чотири роки тому обсяг українського ринку відеоігор складав $142 млн. У 2018 році українські геймери витратили на ігри $179 млн. А минулого року обсяг українського ринку комп’ютерних ігор подолав позначку у $200 млн.

Звіт Newzoo за 2018 рік / фото newzoo.com

А знаєте обсяг ринку кіно в Україні? За інформацією Media Business Report торік він склав $113,6 млн. Тобто це майже у два рази менше за обсяг ринку відеоігор. Це означає, що ігри не просто популярні, а значно популярніші за кіно в нашій країні. Згідно з даними аналітиків Newzoo, в Україні станом на минулий рік 15,5 мільйонів геймерів.

Отже, в ігри грає третина населення країни. Чому ж тоді в цих іграх українська мова зустрічається лише у рідкісних випадках? А десятки тисяч вітчизняних геймерів підписують петицію, щоб отримати принаймні український інтерфейс у консолі PlayStation 4. На ці та інші питання УНІАН допомогли відповісти волонтери вітчизняної спілки локалізаторів "Шлякбитраф" та провідний контрактний локалізатор Half-Life: Alyx.

Чужому навчайтесь і свого не цурайтесь

Half-Life: Alyx отримала офіційний український переклад / фото store.steampowered.com

Потреба грати в ігри рідною мовою з’явилась далеко не сьогодні. Це сталося наприкінці 90-х з появою можливості додавати в ігри моди.

"Якщо модери бачили варіант додати український переклад, то вони ним користувалися. Так сталося з Counter-Strike та багатьма іншими іграми. Зазвичай це були аматорські проєкти, і переклади здійснювалися з російської мови. Деяким ентузіастам навіть вдавалося укласти договори з видавцями, тому їх роботи йшли разом з дисковими копіями ігор. З цього ж середовища вийшла волонтерська спільнота STS, яка займалася перекладами для Valve", – говорить провідний локалізатор Half-Life: Alyx, Дмитро Кузьменко.

Дмитро працює за контрактом на компанію Valve та окрім свіжого VR-хіта Half-Life: Alyx встиг взяти участь в українському перекладі Dota Underlords, Dota 2, CS:GO та в багатьох інших проєктах. Втім, приклад Дмитра є швидше винятком, адже зазвичай видавці та розробники не квапляться додавати українську мову у свої творіння. Навіть, якщо переклад їм пропонують безкоштовно.

"Багато хто відмовляється. Вони не зацікавлені в тому, щоб українська була у грі, тому що вона, на їхню думку, недостатньо впливає на обсяги продажів. Тому що на ринку ігрового контенту є така точка зору, що Україна – це країна колишнього Радянського союзу, там всі російську і так знають" – говорить Андрій Пекар, редактор спілки локалізаторів "Шлякбитраф".

На рахунку "Шлякбитраф" кілька десятків локалізованих ігор, серед яких Baldur’s Gate: Enhanced Edition, The Stanley Parable, Metro 2033, The Sinking City та інші. Але далеко не всі з них були профінансовані самими розробниками. Зазвичай переклади ігор "Шлякбитраф" робить на волонтерських засадах. Це звісно робить їм честь, але також означає, що український переклад потрапляє в ігри далеко на релізі.

"Kingdom Come: Deliverance ми перекладали два роки. Чому так довго? Тому що основна гра з доповненнями містить 800 тисяч слів. А проєкт волонтерський. Тобто як таких суворих термінів виконання немає. Кожен перекладає у міру своїх можливостей та вільного часу. Скільки часу займе редагування – поки невідомо. Адже перекладають волонтери і якість окремих текстів може відрізнятися", – говорить редакторка "Шлякбитраф", Тетяна Чередничок.

Перекласти 800 тисяч слів для Kingdom Come: Deliverance – це потужно / store.playstation.com

Щоб хоч якось мотивувати волонтерів для роботи, "Шлякбитраф" збирає гроші на Patreon. Суми там незначні, однак дозволяють не припиняти діяльність. Інше джерело прибутків локалізаторів – оплачувані проєкти, як переклади Metro 2033 та The Sinking City, а також локалізація артбуків. На них, до речі УНІАН вже робив огляди – це "Світ гри The Last of Us Part II" та "Світ гри Death Stranding". Щоправда, оплачуваних проєктів досі мало, а переклад масштабних ігор віднімає багато часу.

"Професійний перекладач перекладає в місяць близько 50 тисяч слів. Лінійні сюжетні ігри знаходяться приблизно в цих межах – від 30 до 70 тисяч слів. Якщо це RPG, то там більше. Наші волонтери пробували перекладати Wasteland 2, то там 600 тисяч слів. Для них це дуже багато, а тим паче гра нішева, і людей, які хочуть над нею працювати, мало", – додає провідний локалізатор Half-Life: Alyx, Дмитро Кузьменко.

Правда є ще один нюанс. І робота Дмитра Кузьменка, і редакторів "Шлякбитраф" загалом помітна лише користувачам цифрового магазину Steam. А от на консолях, в тому числі найбільш популярної в Україні PlayStation 4 ігор з вітчизняним перекладом майже не існує.

"Зараз на PlayStation є Metro, The Sinking City та ще кілька інді, здається. Це єдині ігри, які мають український переклад. Тобто видавець може випустити українську локалізацію, але для цього доведеться трохи потанцювати з бубном. Бо додавати українську локалізацію доведеться всупереч інтерфейсу PlayStation", – зазначає редактор "Шлякбитраф", Андрій Пекар.

Отже, це ще одна проблема: обираючи в акаунті регіон "Україна", користувач отримує інтерфейс консолі та магазину PS Store російською мовою.

Що ж, резюмуємо. Головних причин відсутності української локалізації, як мінімум дві:

  • Ставлення до України, як до країни Радянського союзу, де всі мають розуміти російську мову.
  • Робити переклад ігор українською для видавців – це зайві витрати. Адже замість однієї, російської локалізації, треба оплачувати ще й українську.

Як виправити ситуацію

The Sinking City - ще одна гра від українських авторів, яку довелося окремо локалізувати / фото frogwares.com

Досить швидко та ефективно подолати проблеми української локалізації в іграх можна так само як свого часу впоралися з дубляжем державною мовою у кіно. Якщо це спрацювало з фільмами, то невже не може спрацювати з іграми? Може. Але для цього треба подолати ще кілька проблем:

  • Українські законотворці настільки не цікавляться сучасними технологіями, що навіть не в курсі, що існує така величезна індустрія розваг, як і відеоігри. І що обсяг цього ринку вже більший за кіноіндустрію. Тому у Законі про мову чітко прописані положення щодо дублювання фільмів державною мовою, і взагалі ніяк не згадуються відеоігри.
  • Оскільки з технічної точки зору відеоігри – це програмне забезпечення, то про нього є окрема Стаття 27 у законі. Щоправда, у ній йдеться лише про інтерфейс. За законом комп’ютерна програма може мати інтерфейс не тільки державною, але й англійською чи будь-якими іншими мовами ЄС.
Стаття 27 закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної / фото zakon.rada.gov.ua

Тобто цим пунктом держава буквально розв’язує руки видавцям. Однак у другій частині Статті 27 є певні уточнення, які принаймні зобов’язують виробників консолей робити український інтерфейс у своїх пристроях.

"Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу", – йдеться у другій частині Статті 27 закону України про мову.

Це вже означає, що та ж Sony, яка реалізує в Україні консолі PlayStation зобов'язана робити на них користувацький інтерфейс державною мовою. Однак саме це положення набуває чинності через 3 роки з дня набрання чинності цим Законом.

Перехідні положення Закону про мову / фото zakon.rada.gov.ua

Закон про мову набув чинності 16 липня 2019 року. А отже до літа 2022 року Sony може і далі поставляти в Україну консолі PlayStation, в яких відсутній інтерфейс українською мовою.

У розмові з УНІАН представники зовнішньої прес-служби PlayStation в Україні розповіли, що вже почали активно просувати головному офісу ідею створення українського інтерфейсу для консолей PlayStation.

Також варто пояснити, чому ми говоримо лише про PlayStation. Тому що це єдиний платформотримач, який представлений в Україні. Так, у PlayStation немає тут окремого офісу, а лише зовнішня прес-служба. Однак консолі продаються через офіційних ритейлерів. А от Nintendo та Xbox ні. Якщо на українському сайту Microsoft ви побажаєте ознайомитися з консолями Xbox, вас перекине на російську версію сайту. А коли поцікавитесь де придбати Xbox, вам запропонують на вибір кілька російських торгівельних мереж. У випадку з Nintendo так само.

І відповідаючи на ваше питання – так, Xbox One та Nintendo Switch можна придбати в Україні. Але жодна вітчизняна торгівельна мережа не є офіційним ритейлером цих компаній.

Українська в інтерфейсі PlayStation з'явиться щонайменше у 2022 році / фото blog.playstation.com

Та повертаємось до локалізації. Якщо у випадку з PlayStation ми можемо розраховувати на отримання через два роки україномовного інтерфейсу консолі та PS Store. То у випадку з самими іграми ситуація потребує змін у чинному законодавстві. А для цього доведеться подолати упередження можновладців.

Перше, що треба зробити – це донести до урядовців інформацію, що відеоігри стали сучасною і дуже популярною формою розваг. Хоча би спрощено пояснити, що ігри зараз – це як кіно, в якому можна керувати діями головного героя. Навіть у безсюжетних мультиплеєрних шутерах є діалоги, репліки та лор.

І якщо "Месників" в кіно треба перекладати державною мовою, то чому "Месників" у грі не треба? І перше, і друге створено на основі однакових коміксів Marvel. Навіть головні персонажі в кіно та у грі однакові!

Гра про за мотивами коміксів "Месники" / скріншот

Нажаль все це треба пояснювати нашим посадовцям, бо зараз вони сприймають ігри так само, як наприкінці XIX сторіччя глядачі сприймали "Прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота".

І ось вже після просвітницької діяльності треба вимагати внесення змін до Закону про мову, як це було свого часу з дублюванням кіно. Так, зобов’язання робити українську локалізацію може призвести до того, що розробникам буде легше піти з цього ринку. Тому вирішення цього питання потребує комплексного підходу.

"На ринку відеоігор в Україні фігурують досить значимі суми. Тому хтось пішов би, а хтось прийшов би на їх місце. Інша справа, що, на мою думку, такі міри не є правильними. Це ще й дуже важко проконтролювати. З іншої сторони, великі компанії зацікавлені в легальності свого бізнесу. Для Microsoft чи Sony не є проблемою додати переклад, якщо вони забажають офіційно з’явитися на ігровому ринку в Україні.

Що держава могла б зробити, так це ввести пільги для тих, хто додає переклад, а з інших їх знімати. В Європі, наприклад, при купівлі товарів в інтернет-крамницях, податки виплачуються за місцем придбання. Тобто якщо француз купив гру, то він платить податок в бюджет Франції, а не США, де був зроблений проект чи зареєстрований магазин. Відповідно на цьому поприщі теоретично можна робити якісь послаблення та вводити пільги. Заохоченням можна досягти більшого, ніж заборонами.

Я думаю, зараз автори самі зацікавлені додавати локалізацію, тому що вони потрапляють на ринки, де є невеликий вибір ігор з перекладом. За рахунок цього проекти можуть ставати популярними в окремих регіонах, тоді як в інших державах їх творіння не помітять через великий потік релізів з локалізацією", – говорить Дмитро Кузьменко.

Українізація всесвітів триває

Cradle - дивовижна гра, озвучена украънською мовою / фото Flying Cafe for Semianimals

Що ж, немає сумнівів, що відеоігри в Україні користуються шаленою популярністю та потребують якісної локалізації. Добре, що є такі ентузіасти на кшталт спілки "Шлякбитраф", які ладні витрачати весь свій вільний час на те, щоб герої віртуальних пригод розмовляли з геймерами українською. І подальша українізація відеоігор також залежить лише від нас. Внесення змін до законодавства дозволить повторити те чудо, яке колись трапилося з кіно. І це не лише національна гордість, а ще й купа робочих місць та нові податки у державу.

Є звісно й інший шлях, який без будь-яких змін законів допоможе українській локалізації. Треба поліпшити економічний стан у країні, щоб люди могли дозволити собі витрачати більше грошей на розваги. Це дасть потужний сигнал видавцям рахуватися з інтересами українців. Щоправда цей шлях найважчий.

Сергій Коршунов, Назар Степорук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності