Тетяна Бахтеєва: Наслідки Чорнобиля продовжують негативно впливати на здоров'я українців

Більше 60 відсотків хворих на рак щитовидної залози були дітьми, які жили на найбільш радіоактивно забруднених територіях... 

У рамках 25-річчя аварії на Чорнобильській АЕС Президент Віктор Янукович оголосив 2011 рік - роком вирішення проблем постраждалих внаслідок катастрофи. Медики не втомлюються констатувати сумну статистику, згідно з якої кількість хворих на онкозахворювання протягом останніх десяти років стрімко зросла. Як держава дбає про людей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і що робить влада, щоб зупинити небезпечну тенденцію зростання кількості хворих на рак, в інтерв`ю УНІАН розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров`я Тетяна Бахтеєва. 
- Тетяно Дмитрівно, аварії на ядерному реакторі в Японії вчені вже встигли порівняти з українським Чорнобилем. Наша держава як країна, що пережила пік наслідків вибуху на АЕС, зараз може похвалитися безпекою своїх реакторів? 
- Ми повинні винести уроки з того, що сталося на японській «Фукусіма-1». Незважаючи на те, що МАГАТЕ, провівши комплексну перевірку п`ятнадцяти діючих українських енергоблоків, встановила, що рівень безпеки на них відповідає сучасним вимогам ядерної безпеки, Україна, на мій погляд, повинна ще більше посилити контроль за дотриманням правил і стандартів радіаційної безпеки. У першу чергу необхідно створити нормативно-правову базу, яка дозволить перейти на нову систему радіологічного захисту з урахуванням рекомендацій ряду міжнародних організацій, у тому числі МАГАТЕ і Євроатому. 
Санітарні правила для українських АЕС дуже застаріли, а тому потребують заміни на нові документи на законодавчому рівні. Відштовхуючись від цього, слід переглянути межі зон радіоактивного забруднення та провести паспортизацію забруднених територій, адже попередня паспортизація проводилася ще в 1991 році з доповненнями в 1993 і 1995 роках. Сьогодні до зон радіоактивного забруднення зараховані 2 293 населені пункти в 74 районах дванадцяти областей. Всього на них проживає понад 2 мільйони наших співвітчизників. 
Друге, що має зробити держава, це, до речі, передбачає і указ Президента про заходи до 25-річчя Чорнобильської катастрофи, - забезпечити ефективну діагностику і лікування тих захворювань, які актуальні для чорнобильців зараз і будуть актуальними в наступні роки. 
- Тобто наслідки аварії будуть давати про себе знати і прийдешнім поколінням?
- Ми повинні розуміти, що аварія не лише змінила навколишнє середовище, призвела до негативних екологічних та соціально-економічних наслідків, а й перетворилася на національну трагедію, принісши страждання мільйонам українців і не тільки. Вогонь Чорнобиля залишив незабутній слід як на Землі, так і в душах мільйонів українців, білорусів і росіян. А наслідки катастрофи відчули жителі Швеції, Норвегії, Польщі, Австрії, Швейцарії, Фінляндії, Великобританії... Навіть через 25 років після трагедії ми не можемо повністю оцінити її масштаби. Понад 720 тисяч осіб сьогодні вже немає в живих. А кількість учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії стрімко зростає з кожним роком. Якщо ще на початок 1991 року їх було трохи більше двох тисяч, то нині ця цифра давно перевалила за 110 тисяч чоловік. Серед патологій лідирують серцево-судинні захворювання, хвороби нервової і ендокринної систем та органів травлення. Але медиків найбільше турбує зростання онкозахворювань. Рак щитовидної залози вчені офіційно визнали головним медичним наслідком аварії на ЧАЕС. Більше 60 відсотків хворих на рак щитовидної залози були дітьми, які жили на найбільш радіоактивно забруднених територіях - Житомирській, Київській та Чернігівській областях. У цих регіонах така патологія зустрічається в 10 разів частіше, ніж в інших областях. У цілому кількість випадків раку «щитовидки» в Україні збільшилася в 5,6 разу, а хворіти на рак молочної залози наші жінки стали в 1,5 рази частіше. 
Кожен з хворих вимагає серйозної соціальної підтримки і належного медичного обслуговування. Безумовно, Чорнобильська катастрофа продовжує негативно впливати на здоров`я наших співвітчизників. Наприклад, тільки за минулі 25 років захворювання у дітей на різні недуги через слабкий імунітет зросла у 2,5 рази. 
- Що держава робить у питанні поліпшення якості життя людям, постраждалим в результаті вибуху на АЕС?
- У цілому з 1990 року напрацьовано 800 нормативно-правових актів, що стосуються різнобічних аспектів життєдіяльності громадян, які найбільше постраждали від Чорнобиля. Вдалося створити функціональну систему медичного забезпечення, яка об`єднує близько трьохсот медустанов. Серед них Науковий центр радіаційної медицини, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренко, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології. Державною підтримкою користуються понад 2 мільйонів постраждалих, в тому числі 200 тисяч учасників ліквідації аварії, для яких законами передбачено близько ста видів пільг та компенсацій. Всього на ці цілі держава виділяє 74 млрд гривень - чверть річного бюджету!
- Незважаючи на це Ви не заперечуєте, що проблеми чорнобильців досі не вирішені?
- Безумовно! У сфері соціального захисту існує ще безліч проблем, вирішення яких безпосередньо залежить,зокрема і від фінансових можливостей держави ... 
- Можливо, вся проблема полягає в тому, що в державі немає єдиного «відповідального» за вирішення таких питань ...
- Частково, так воно і є, адже зараз проблеми постраждалих від вибуху на українській АЕС вирішують і Міністерство охорони здоров`я і Міністерство соціальної політики та праці, і Державне агентство з управління зоною відчуження, і Міністерство екології та природних ресурсів, і СЕС. Все це, безумовно, впливає на втрату комплексного підходу до мінімізації наслідків катастрофи. Держава повинна створити таку систему, яка об`єднає перераховані напрями діяльності з подолання наслідків аварії. Президент Віктор Янукович ініціював проведення в Києві триденної міжнародної конференції, присвяченої, зокрема, і цим питанням. Зараз ми повинні розуміти, що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - першочергове завдання держави, наш борг перед тими, хто віддав свої життя, захищаючи здоров`я і життя людей. На жаль, ми не можемо стерти наслідки аварії на АЕС у пам`яті людей, зате цілком під силу ліквідувати вплив наслідків катастрофи на майбутні покоління. 

Юлія Мартиненко 

УНІАН в Google News