"Тиха епідемія" гепатиту найчастіше уражає молодих

Причиною ілюзорного "благополуччя" в Україні є те, що  реальний облік хворих на хронічні гепатити  МОЗ почав лише з 1 липня 2009 року...

 19 травня - Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами. Кожен 12-й житель планети інфікований гепатитом В або С. Приблизно 500 000 000 чоловік живуть з  цими захворюваннями. На сьогодні можна констатувати пандемію гепатиту С, яка за своїми масштабами у 5 разів перевищує поширеність ВІЛ-інфекції . Незважаючи на те, що офіційно в Україні зареєстровано лише  9 тисяч хворих на вірусні гепатити, масштаби епідемії у нас не менші. 

Менше знаєш -  краще  не спи

Причиною ілюзорного "благополуччя" є те, що  реальний облік хворих на хронічні гепатити  МОЗ України почав лише з 1 липня 2009 року, до  того ж обов`язковим є обстеження на ВГС лише для донорів та з 2008 року - для призовників, решта населення навіть не знає, що таку діагностику можна і потрібно проводити.   Чому потрібно? Бо ХГС - не лише  дуже поширене захворювання, а й надзвичайно підступне.

Щорічно реєструється 3-4 млн. нових випадків зараження  ВГС, у 80-85% з них відбувається хронізація процесу, котра нічим не виявляє себе. Хворий  довго може навіть не підозрювати про свою хворобу, іноді лише скаржиться на втомлюваність, нервовість, аж доки не з`являться грізні  симптоми ускладнення хронічного  гепатиту (у 2 -5% випадків на пізніх ста він є причиною розвитку раку печінки, у 20-25 % - цирозу печінки, котрий є причиною майже кожної третьої трансплантації печінки)

 За даними ВООЗ наслідки ХГС (рак печінки, цироз)  щороку забирають приблизно 500 000 життів.  Через це гепатит С прозвали лагідним вбивцею. Зважаючи на "достовірність" вітчизняної статистики,  легко уявити масштаби державної уваги  і турботи про  хворих на гепатити в нашій країні ( а таких за неофіційними даними щонайменше 3 млн.). В той час коли, приміром,  в Литві, Білорусі і Росії тестування  на гепатит С  є безкоштовним  і обов`язковим, в Україні це справа добровільна і платна. Однак тестування  на ВГС не є настільки дорогим, аби це зупиняло того, хто насправді піклується про власне здоров`я.    Біда в тому, що населення погано обізнане з проблемою гепатитів, їх загроз і тому не поспішає обстежуватися.

Група  ризику

Більшість   інфікованих, у яких було виявлено ВГС  навіть не здогадувалися про свій статус ( навіть  у поінформованій Франції під час скринінгових обстежень таких виявилося 80%).  Адже зазвичай  мало хто відносить себе до груп ризику ( чомусь у суспільстві вкоренилася думка, що гепатит - це хвороба наркоманів). Натомість  основним джерелом інфікування до 1996 року, коли почали перевіряти донорів, було переливання крові та її компонентів.  Нині шанси такого зараження значно зменшилися, однак їх перелік залишається  переконливим для того, аби запідозрити себе під номером 12.  "Підхопити" вірус  можна  в тату-салоні, під час оформлення пірсінгу, в манікюрному кабінеті,   під час голковколювання чи лікування в стоматолога , внаслідок операції  та інших медичних процедур пов`язаних з ін`єкціями ( все залежить від добросовісності обслуговуючого персоналу). Навіть якщо ви колись користувалися манікюрними ножицями подруги чи лезом друга - пройдіть тестування, якщо хочете переконатися у безпечності такого "обміну".  Донжуанам, котрим море по коліно, також не завадить подібне обстеження. Зрештою,  у 10% випадків причину інфікування ВГС так і не вдалося з`ясувати, тож всі ми - в групі ризику.  Тому, що живемо в напівцивілізованому світі. І тому, що  мало обізнані про небезпеку, що чатує на нас. Брак просвітницької роботи з боку держави намагаються компенсувати громадські організації. Приміром, восени минулого року з`явилася Всеукраїнська громадська організація "Зупинимо гепатит", яка сьогодні вже увійшла до Міжнародного Альянсу боротьби з гепатитами (він представляє інтереси 200 груп пацієнтів більш ніж 50 країн). Саме Міжнародний Альянс започаткував проведення Всесвітнього дня боротьби з гепатитами, який проводиться 19 травня. В цей день ВГО проводить акції в Україні,  мета яких -  інформування населення про  діагностику, лікування  гепатитів С і В, а  також привернення   уваги уряду  і громадських організацій до проблем інфікованих ВГС.  Адже  якщо гора не йде до Магомета...

Ніхто крім тебе

Найбільша розповсюдженість   вірусних гепатитів - серед людей віком від 15 до 30 років, стверджує статистика. Дізнатися про те, чи ви не опинилися серед них в нашій країні можна в трьох випадках - коли свідомо піти на обстеження, коли записатися в донори чи призовники і коли вже гепатит розвивається до ускладнення. Останній випадок - найпоширеніший в нашій країні.  На цьому етапі  лікування ускладнюється,  його вартість суттєво зростає ( хоча й без того воно обходиться близько 20 тисяч євро), а прогнози значно погіршуються.  Натомість рання діагностика і вчасне лікування значно підвищує його ефективність.   Тож краще обрати перший варіант.     На жаль, далеко не в усіх наших співвітчизників є вибір лікувати чи не лікувати ХГС. Передусім - через  матеріальну неспроможність забезпечити таке лікування. Більшість європейських країн вирішують цю проблему   за рахунок обов`язкового державного медичного страхування (наприклад, в Угорщині, Словаччині, Чехії, Польщі та Естонії). Литва та Латвія лікують своїх громадян частково   (80% вартості лікування сплачує держава, 20% — пацієнт)   Білорусь в деяких регіонах покриває витрати на лікування дітей за рахунок бюджетних закупівель ліків. В нашій країні державної програми боротьби з хронічними гепатитами не існує.  Незручна хвороба цей гепатит. Розкрутити - не вигідно, попіаритись напередодні виборів  - собі дорожче.  Тож невизнана епідемія тихою косою коситиме мільйони  українців,  доки вони не зуміють відстояти своє законне право на захист здоров`я.

Всеукраїнська громадська організація  "Зупинемо гепатит"           

УНІАН в Google News