Гельмінтоз: міфи та реальність

Один з чинників захисту - забезпеченість організму вітаміном А...

Тема за останні роки вже набила оскому. Одні стверджують, що гельмінти і паразити кишать в організмі. Інші категорично заперечують, залишаючи таке право лише за дітьми і тваринами. Хто має рацію – спробуємо розібратися.

Що таке паразити

Це багатоклітинні організми, що пристосувалися жити і розмножуватися усередині інших організмів. Відповідно, за їх рахунок. Тому припустити наявність паразитів в організмі можна за деякими специфічними рисами. За рівнем гігієнічних навичок, нестачі деяких компонентів їжі, які використовують паразити для свого розвитку і розмноження, надлишку токсинів, що утворюються внаслідок життєдіяльності.

Як багато паразитів у навколишньому середовищі

За статистикою, в організмі людини, подобається їй це чи ні, може співіснувати близько 150 видів паразитів. Статистика 80-х років свідчить, що на території України зареєстровано близько 30-ти видів, проте вільне переміщення, безвідповідальний туризм значно розширює різноманітність паразитів. Проте навіть цих 30-ти досить, якщо врахувати транзитні форми. Наприклад, у кишечнику людини живе лише людська аскарида, а аскарида свині, коня і ін. тварин у кишечнику не утримується і віддаляється природним чином. Правда, пройшовши міграцію по організму і “по дорозі” ушкоджуючи печінку і легені.

Основні шляхи для потрапляння в організм

У кожного паразита є свої “улюблені” шляхи потрапляння в організм, але проникати вони можуть лише через систему бар`єрних органів. З продуктами харчування і напоями через шлунково-кишковий тракт, із вдихуваним повітрям через органи дихання (на пилових частинках), через шкірні покриви, через органи сечостатевої системи, слизову ока. Деякі переносяться кровоссальними комахами. Деякі можуть проникати з кров`ю під час вагітності, зумовлюючи утробне зараження і носійство паразитів вже утробно. І виникнення проблем від народження. Шляхів і можливостей потрапляння паразитів багато. Вони їх удосконалюють, оскільки єдина можливість до розмноження – потрапити в організм господаря, який і його вигодовуватиме і охоронятиме від агресорів, у тому числі і від агресивних чинників навколишнього середовища.

Рівень гігієнічних знань – бар`єр паразитам

Практично будь-який продукт – тваринного або рослинного походження, а також напої можуть бути небезпечні в плані зараження паразитами. Живуть паразити у тваринах, а з їх виділеннями потрапляють у навколишнє середовище і заражають продукти і воду. Якщо їх специфічно не обробляти – вони несуть у собі небезпеку. Зменшити ймовірність попадання паразитів в організм допомагає ретельне миття рук із милом після повернення з вулиці, а також безпосередньо перед їжею. Проте якщо у Вас суміщений санвузол – це має сенс. Як і якщо мити руки на кухні або в їдальні. Якщо санвузол роздільний – якість вимитих рук вже не має вирішального значення. Частинки калу (з яйцями паразитів) можуть бути на дверних ручках. Дослідження поручнів метрополітену в США показали, що, не дивлячись на щоденну дезінфекцію, до вечора з поручнів висівається кишкова паличка. На якій кількості поручнів, дверних ручок залишила свій слід неохайна людина, статистика умовчує. Як часто дезінфікують поручні в нашому транспорті, статистика також поки мовчить. Де їх можна зустріти ще – на пультах управління, комп`ютерних мишках – де завгодно. У будь-якому місці, безпосередньо з їжею не зв`язаному, але де можливий контакт з їжею.

Як убезпечити себе від паразитів

Деякі паразити гинуть при тривалому заморожуванні. Проте для боротьби з ними необхідний могутній холодильник і роки очікування. Деякі паразити гинуть при нагріванні до 60С, але майже всі – при доведенні води до кипіння, тобто нагріві продукту до 100С, а всі – при кип`яченні впродовж 30-40 хвилин. Тому один зі шляхів боротьби – достатня термічна обробка продуктів. Статистика свідчить, що не всі паразити, що потрапили в організм, в нім паразитуватимуть. При їх потраплянні в організм починає працювати неспецифічний імунітет. Один з чинників захисту – забезпеченість організму вітаміном А. При наявності гіповітамінозу А в організмі розвивається більше 95% паразитів, що потрапили, а при нормальній забезпеченості – трохи більше 20%. А при дотриманні інших гігієнічних рекомендацій і невеликої інвазії, носійство може і не виникнути. Забезпечити організм вітаміном А можна через регулярне вживання соків фреш з моркви, буряка, гарбуза. Допоможе і сезонне вживання томатів, абрикос, персиків, обліпихи.

Які продукти стають небезпечними

Злегка обсмажене м`ясо і риба, биток і печінка «з кров`ю», рибна юшка-п`ятихвилинка, яєчня (якщо не були вимиті яйця), копченина, соління, використовувані в салатах сирими овочі і фрукти, листова зелень. Перелік пристойний, але не остаточний. Напої також не позбавлені можливості заразити споживача. При їх вживанні необхідно бути упевненим, що у виробничому циклі виключено безпосереднє втручання людини.

Як продукти зробити безпечнішими

Потрібно розділити всі продукти на кілька категорій.

Перша – м`ясо, риба, більшість овочів, для яких необхідна тривала (від 30-40 хвилин) теплова обробка при температурі 100 С. Ця група продуктів після теплової обробки стане безпечною, оскільки паразити, що потенційно знаходяться в них, будуть знищені.

Друга – зелень, овочі, ягоди, фрукти не піддаються тепловій обробці взагалі або піддаються короткочасно. Їх можна зробити безпечними, обробивши озоном. Побутовий озонатор дозволяє впродовж декількох хвилин знищити не тільки яйця гельмінтів і простих у цих продуктах, але і мікроорганізми і навіть віруси. І ця, найбільша і найбільш небезпечна група продуктів стане безпечною.

Третя – хліб, кондитерські, хлібобулочні вироби і т.п. Їх необхідно набувати у фабричній упаковці, проте і такий спосіб не дає 100% гарантії.

Ознаки потрапляння паразитів

Зазвичай при потраплянні вони викликають запальний процес. При потраплянні через кишечник, що буває найчастіше – наявність паразитів маскується за проявами харчового отруєння. А їх тривале носійство – за проявами дисбактеріозу, хронічними запальними процесами з боку органів травного тракту. При потраплянні через шкірні покриви – місцевий запальний процес, що супроводжується свербінням, нагадує алергічну реакцію і т.п. Особливо підозрілі «харчові отруєння», що виникли після вживання зовні доброякісних продуктів. При потраплянні через органи дихання – аж до явищ бронхіту з астматичним компонентом або бронхіальної астми.

Поглинаючи частину продуктів харчування, паразити спричинюють дефіцит багатьох компонентів в організмі. У результаті розвивається дефіцит багатьох вітамінів, мікроелементів, білків. І з`являється теза, що сучасні продукти не можуть повноцінно забезпечити організм необхідними компонентами, в них не вистачає вітамінів тощо. А прояви гіповітамінозу, авітамінозу на тлі повноцінного харчування – часта ознака хронічного носійства паразитів.

По-друге, виділяючи продукти життєдіяльності, гельмінти і прості отруюють організм і викликають зниження життєдіяльності і працездатності – загальну слабкість, підвищену стомлюваність, дратівливість, головні болі і т.п. У дітей інтоксикація додатково виявляється зниженням успішності, нездатністю зосередитися на виконанні завдань, блідістю шкірних покривів, відставанням у рості і розвитку, зниженні або збоченні (любов до солодкого) апетиту, появою синяви під очима. Інтоксикація призводить до порушення функцій печінки, підвищеного розпаду білків, і носії паразитів виглядають більш астенічними, оскільки не можуть накачати значну м`язову масу. Сприяє цьому і подразнення токсинами паразитів нервової системи. Багаторічне носійство супроводжується підвищенням артеріального тиску з розвитком гіпертонії, міокардіодистрофії.

По-третє, безпосередня дія токсинів на кишечник призводить до зниження кислотності шлункового соку, кількості жовчі і інших травних соків. Порушується процес травлення і ще значніше збільшується частка продуктів, що поглинається паразитами.

По-четверте, зниження можливостей травної системи сприяє активації в кишечнику патогенних бактерій і частка продукту, що дісталася людині, зменшується ще більше. А така людина має нерегулярні випорожнення (схильність до проносів або запорів), здуття живота, бурчання, колікоподібні болі і т.п. За цими проявами дисбактеріозу кишечника глистові і паразитарні інвазії найчастіше і маскуються.

По-п`яте, надлишок токсинів у крові змушує організм перебудовувати обмінні процеси. В результаті змінюється активність як нервовою, так і нерозривно пов`язаної з нею ендокринної системи. Змінюється і гормональний фон. При годуванні тварин розтертими паразитами виявляли кісти в щитовидній залозі, надниркових, яєчниках. Багатьом знайома картина? Розвивається вузловий ТОКСИЧНИЙ зоб, полікістоз яєчників з розвитком вторинного безпліддя, гіпотонія (зниження артеріального тиску). Якщо годування відбувалося на тлі вагітності – вона уривалася на будь-якому терміні або розсмоктувалася. Якщо до вагітності – вагітність не наступала. У тому числі і з вини самців – сперматозоїди втрачали рухливість і життєздатність.

По-шосте, перевантаження організму токсинами паразитів сприяє не тільки розвитку запальних захворювань, але і раку. Академік Д.Яблоков свого часу визнавав опісторхоз як «ложе для раку».

Як виявити паразитів

Спочатку необхідно виявити, які паразити знаходяться в організмі. Для цього в слаборозвинених країнах продовжують використовувати мікроскопію калу. Зазвичай, забір матеріалу проводить не фахівець, що знає макроскопічні ознаки наявності паразитів в калі, які він потім може підтвердити при мікроскопічному його дослідженні, а сам пацієнт або його родичі. Кал надходить на дослідження вже в холодному вигляді, не досліджується відразу, тому в такому «аналізі» сумнівно що-небудь знайти. І статистика (близько 5%) це підтверджує, виявляючи рівень підготовленості фахівців. Тоді як при цільовому дослідженні у людей, які страждають на хронічні захворювання травної системи, в 70% виявляють збудників глистових або паразитарних інвазій (за даними СРСР 80-х років).

Прогресивнішим методом дослідження є виявлення специфічних антитіл до паразитів. Проте таке дослідження дороге. Найбільш оптимальним скринінговим методом може бути виявлення паразитів біорезонансним методом по специфічних частотах. Таким чином можна виявити навіть невеликі кількості паразитів, а також тих, хто колись паразитував в цьому організмі.

Як розумно видаляти паразитів

При видаленні паразитів необхідно застосовувати принцип розумної достатності. З одного боку необхідного врахувати шкоду постійного носійства паразитів. З іншої – потенційна шкода вживаних протипаразитарних засобів. Враховуючи вищевикладене, лікування не повинне бути важче і небезпечніше за захворювання. У будь-якому випадку, чи будуть це сильно діючі синтетичні препарати, що у короткий час вбивають паразитів, але і що значно перенавантажують систему виділення організму і порушують загальний стан. Або натуральні засоби, що поступово руйнують паразитів і дають можливість організму поступово справитися з продуктами їх розпаду, – необхідна підтримуюча терапія. Вона повинна складатися із засобів з жовчогінною, сечогінною активністю, сорбентів, гепатопротекторів.

Засоби проти глистів, що діють м’яко

Один із найпростіших способів – морква. Коренеплоди натирають на дрібній терці, перемішують із сметаною і приймають у кількості 200-300 г вранці натщесерце. Використовують декілька днів підряд. Якщо паразити і не загинуть – морква очистить кишечник від калових завалів. Впродовж цих же підготовчих днів доцільно перейти на режим харчування 4-5 разів на добу невеликими порціями, використовуючи переважно вегетаріанське харчування, з термічно обробленими або квашеними овочами і фруктами, а також натуральні кисломолочні продукти.

Якщо Ви цього не робили – саме час його провести. Мотиватор – наявність хронічного запального процесу в будь-якому відділі травної системи. Тобто хронічний гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунку або дванадцятипалої кишки, панкреатит, ентероколіт, холецистит, гепатит і т.п. Своєчасний прийом запобіжить «сезонному» загостренню цих захворювань.

А далі проводити профілактичні курси в зимовий період (після закінчення найнебезпечнішого періоду – літньо-осіннього). Або після стихання проявів харчових отруєнь.

Борис Скачко,

лікар-фітотерапевт

УНІАН в Google News