Екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк: Україна вичерпала всі можливості протидії коронавірусу. Нові хвилі будуть тяжкими

Заступник міністра охорони здоров’я у 2016-2019 роках та співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) Павло Ковтонюк в інтерв’ю УНІАН розповів, чи можна ще якось мотивувати українців вакцинуватися проти коронавірусу, зокрема бустерною дозою, наскільки важкою буде нова хвиля захворювань та що чекає на нас після закінчення строку нових 270-денних сертифікатів.

Рік тому в інтерв'ю УНІАН ви говорили про те, що влада в Україні запізнюється із запровадженням жорсткого карантину і, як наслідок, матимемо більшу кількість смертей. Чи потрібні обмеження (і наскільки сильні) зараз, після новорічних свят?

Зараз зовсім інший контекст: в кінці 2020 року якихось інших інструментів, окрім карантину, для стримування поширення просто не було. Тоді я та моя команда бачили підстави для жорстких обмежень - так само було у всіх країнах навколо нас. А пізніше статистика показала нам, що кількість невиявлених додаткових смертей вдвічі перевищила виявлені. Багато людей померли, бо не мали доступу до лікування, не могли потрапити до лікарень.

У 2021 році, з появою вакцин, змінилась логіка протидії коронавірусу. Режим, коли вакциновані люди обмежень не мають, а невакциновані мають, є фактично непрямою заміною локдауну. Підстав вводити додаткові обмеження в цьому році не було: в Новий рік ми зайшли на спаді захворюваності. Але зараз число інфікованих буде зростати.

Торік спалах почався не на сам Новий рік, а після. Так само й зараз: через два тижні після Нового року ми бачимо по десять тисяч інфікованих три дні поспіль…

Це починається новий зимово-весняний спалах. Ми вже бачимо чітко, що у ковіду є сезонність: весною та восени - спалахи, влітку - стабілізація. Минулого року спалах почався лише в кінці лютого, бо ввели [жорсткий] карантин 8 січня. Тоді було прийнято дивне рішення: в листопаді-грудні був високий рівень захворюваності - карантин не вводили, а коли захворюваність спала - його ввели. Зараз карантин не вводили, тому спалах почнеться раніше, вже в кінці січня. Хвиля буде обов’язково, це лише питання часу.

Читайте такожВ Україні почався новий спалах коронавірусу

Головний санітарний лікар Ігор Кузін також прогнозує, що нова хвиля почнеться в кінці січня з піком у лютому та спадом у квітні. Як розраховуються такі прогнози? Бо, наприклад, у грудні одного дня було понад сім тисяч випадків, іншого - три або чотири, але стабільного зростання не було.

Є такий спеціальний показник - семиденне середнє. Ми, як аналітики, а також МОЗ, дивимося кожен день на цифру захворюваності, яка є середньою за сім попередніх днів. Ці перепади - сім тисяч нових випадків, три тисячі, 900 на вихідних, вісім тисяч в понеділок - пов’язані з надходженням даних, а не з захворюваністю людей.

Цифра сім тисяч не означає, що вчора було сім тисяч, а означає, що інформація за певну кількість днів надійшла в цей день, і її опублікували. На цифри треба дивитися завжди в якомусь відрізку часу: за цілий тиждень, а краще - два, тоді видно стійкі тенденції.

Саме ці тенденції показували, що до середини грудня у нас були високі показники, потім вони почали повільно сповзати, а на новорічні свята якраз стабілізувалися. Зараз ми бачимо, що тільки-тільки починається зростання. Саме на минулому тижні 14-денний тренд почав загинатися вгору, на графіку стався перелом.

Поки що рано називати це спалахом, але з оцінкою Ігоря Кузіна я погоджуюся. В принципі, всі аналітики пандемії називають одні й ті ж дані: кінець січня - початок, лютий - пік, можливо, трохи зайдемо в березень. Побачимо, скільки того "Омікрона" в нас буде.

Наша медична система готова до тієї кількості хворих, яка може бути вже в кінці січня? Статистика в інших країнах трохи лякає.

Ні, не готова. Обидві хвилі - і весняна, і осіння - будуть тяжкими. Треба розуміти такий факт: Україна на сьогодні загрузла у своїй кампанії протидії вірусу. Ми уже не маємо додаткових засобів йому протидіяти, вичерпали всі свої можливості. Тестування таке, яке є, відстеження контактів в цілому провалили, вакцинація досягла свого максимуму, локдаун зараз суспільство просто не прийме, а політики не підуть на його введення… Нам залишається тільки одне - перетерпіти, як ми зробили минулої осені. На жаль, лікарям буде важко.

Ковтонюк: Нам залишається тільки одне - перетерпіти, як ми зробили минулої осені / фото facebook.com/pavlo.kovtonyuk

Але ж ця хвиля буде слабшою за попередні? Чи вплине, наприклад, те, що 46% населення вже вакцинувалося?

Якщо коротко, не вплине. На сьогодні у нас вакциновано 46% дорослих, а не 46% населення. А на момент того, як МОЗ хвалився, що досяг якогось індикатора ВООЗ, було 30%. І ніякого індикатора ВООЗ у 40% вакцинованого дорослого населення не існує, всі ці факти потрібно перевіряти.

На зараз у нас вакцинована третина населення - 35%. Цього дуже мало для стримування нових хвиль. Ми бачимо на прикладі країн, у яких набагато більше людей вакциновано, що хвилі бувають сильними навіть при 70% вакцинованих. Єдині країни, де вакцинація зупиняла поширення штаму "Дельта", це країни, в яких вакциновано двома дозами 85% населення і більше. В Європі — це Португалія та Іспанія, а загалом - ще ОАЕ.

Але "Омікрон" інакше себе поводить, він пробиває цей захист. Навіть вакциновані люди хворіють на легкі та помірні його форми.

Читайте такожУ KSE спрогнозували, чи загрожуватиме COVID-19 Україні упродовж 2022-го

Ви зауважили про комбінацію карантинних обмежень, коли вакциновані люди їх не мають, а невакциновані мають. Якось голова профільного комітету Михайло Радуцький сказав мені у коментарі, що навіть вакциновані мають бути в масці, адже все одно передають коронавірус. Невдовзі після тієї розмови я захворіла.

Є епідеміологічна складова, яка полягає в тому, що дуже важливо завжди порівнювати вакцинованих та невакцинованих людей. Тобто, коли ми просто називаємо окремий факт, що я був вакцинований і захворів, він ні про що нам не говорить. Тому, по-перше, треба дивитися на всіх вакцинованих, які захворіли, і всіх невакцинованих, які захворіли. Тоді ми побачимо, що вакциновані люди часом хворіють, але в десятки і сотні менше разів, ніж невакциновані.

По-друге, немає сенсу вводити жорсткі обмеження в колективі вакцинованих, навіть попри те, що вони можуть передавати вірус та хворіти. Наприклад, серед ста повністю вакцинованих є одна інфікована людина. Але ймовірність того, що вона це іншій вакцинованій людині передасть, дуже низька. Якщо навіть передасть, то ймовірність того, що інша вакцинована людина захворіє на тяжку форму - а нас цікавить саме, щоб люди не потрапляли до лікарень - вкрай низька. А ймовірність смертності в такій ситуації майже дорівнює нулю.

Якщо ж ми беремо сто невакцинованих людей, і серед них є інфікована людина, то це буде спалах: багато заразиться, кілька точно тяжко захворіє, хтось може померти. За цією логікою для невакцинованих потрібні обмеження.

Немає сенсу вводити жорсткі обмеження в колективі вакцинованих / фото facebook.com/pavlo.kovtonyuk

Чи можна вважати, що вакциновані люди теж сприяють поширенню хвороби?

Щодо слів Михайла Радуцького: в середовищі невакцинованих людей треба носити маску. Або в публічних місцях, адже ви не знаєте, навколо вас вакциновані люди чи ні. Потенційно вакцинована людина може бути носієм та передати коронавірус невакцинованій людині, у якої, наприклад, діабет.

Ви сказали, що "Омікрон" інакше себе поводить. Можете розказати про його особливості?

У нього є три особливості. Він передається значно швидше: щоб підхопити "Дельту", треба було побути 10-15 хвилин у погано провітрюваному приміщенні з інфікованою людиною, а з "Омікроном" достатньо 2-3 хвилин. Друга особливість: він не такий жорсткий з точки зору перебігу та смертельний. Але, з іншого боку, це й погана новина: хоча відсоток тяжкохворих менший, але загальна кількість хворих все одно набагато більша. І навіть цього меншого відсотка достатньо, щоб лікарні були перевантажені. Третє - це те, що наша вакцинація двома дозами всіх звичних вакцин не настільки ефективна. Ми бачимо, що нерідко "Омікрон" пробиває захист двох доз, люди хворіють в помірній або легкій формі, схожій на застуду.

Бустерні дози зараз є виходом. Наш міністр Віктор Ляшко казав, що почнемо [колоти бустерну дозу] лише після того, як вакцинуємо 50% населення. Але він швидко передумав, коли отримав дані - і правильно зробив, я максимально підтримую!

Розумію, що рано оцінювати ефективність бустерної вакцинації у нас, але як це працює в інших країнах, де більший відсоток громадян з трьома дозами?

В тій же Іспанії, де 85% вакцинованих і вже багато введено бустерних доз, попри те, що у них 100-150 тисяч хворих в день при кількості населення як в Україні, люди це переносять як застуду або нескладний грип. До лікарень потрапляє мало, а рівень смертності зовсім не змінюється. Тому уряд Іспанії не вводить якихось додаткових обмежень.

Але в Україні так не буде: у нас багато невакцинованих, тому буде багато госпіталізацій навіть від більш помірного штаму.

Читайте такожУ МОЗ попередили про особливості "Омікрона": заразніший, частіше хворіють діти

А чи буде імунітет до "Омікрону", якщо людина нещодавно перехворіла на попередній штам?

Ми знаємо, що природний імунітет доволі ефективний. А якщо ми перехворіли і маємо вакцину, то це ще краще - як еквівалент бустерної дози. Такі люди доволі добре захищені, звичайно, не на 100%... Але це не означає, що можна нехтувати усіма обмеженнями, ходити серед інфікованих людей без маски.

Добре, скільки людина може не робити бустерну дозу після одужання від коронавірусу?

Я б радив робити бустерну дозу одразу. Моя позиція: якщо є така доступна безкоштовна технологія, навіщо гратися з ймовірностями?

Люди, які вже отримали бустерну дозу, говорять про відсутність черг. Навіть на вихідних можна зробити щеплення без попереднього запису. Схоже, українці знову не поспішають…

Люди дійсно не поспішають і не будуть поспішати. Ми робили прогноз на 2022 рік: Україна не вакцинує достатню кількість населення для колективного імунітету. Це треба визнати, тому що готовності населення вакцинуватися в кількості 70-80% немає, а в уряду немає засобів змусити людей це зробити. Я вважаю, що наш максимум на цей рік - 50% двома дозами і 30% трьома. Це тягне за собою перегляд нашої стратегії боротьби з вірусом на цей рік.

Те, що ви зараз бачите, називається "скляною стелею". Таке відбувається в багатьох країнах, особливо Центральної та Східної Європи: в Болгарії, Румунії, Молдові, Польщі, Угорщині, Сербії… Доходить до певного відсотка людей, які мають власну мотивацію вакцинуватися, і кампанія "завмирає" та далі вже майже не рухається. В Ізраїлі теж так було: вони одні з перших почали вакцинацію, з грудня 2020 до квітня 2021 вакцинували 55%, а потім і дотепер - тільки 10%. Тобто зусилля для вакцинації кожної додаткової людини після "межі мотивації", як я її називаю, величезні. І в мене відчуття, що Україна вже досягла цієї межі - якраз на 35%.

Коли це відбулося?

Я помітив це в грудні 2021 року. Після того, як ввели обов’язкові сертифікати для відвідування публічних місць у жовтні-листопаді, стався вибух вакцинації. Але через два тижні показники почали зменшуватися. Це означає, що кількість людей, яка була мотивована та відкладала вакцинацію, прийшла і зробила її. На цьому все закінчилось. Тепер ми працюємо з групами людей, які не хочуть вакцинуватися, і я не бачу, які в нашого уряду є інструменти їх мотивувати. "Вовина тисяча" дуже добре це продемонструвала - ініціатива класна, але показники вакцинації навіть не зрушилися.

Можливо, ця ініціатива була просто неправильно презентована? Тобто умовна бабуся, що живе в маленькому містечку та не має смартфону, не піде заради "Вовиної тисячі" вакцинуватися?

Воно так, але додам: такі програми потрібні не для того, щоб мотивувати бабусю у селі, а відносно молоде населення великих міст, яке в основному і поширює вірус. Проте і воно не відреагувало на цю ініціативу. Для мене це більш яскравий показник.

Бо якби серед молоді ми побачили ріст вакцинації, а серед старшого населення або регіонів не було цього росту, я б з вами погодився. Але ми не побачили росту вакцинації ні в одній групі людей, ні в одній географії. Згідно з даними РНБО, на піку цієї програми рівень вакцинації був найнижчий з часів початку кампанії в червні 2021 року.

Зараз вже ніяк не можна покращити темпи вакцинації / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

Які ініціативи ви б запропонували уряду, щоб покращити темпи вакцинації?

Зараз вже ніяк не можна покращити темпи вакцинації. Все залежить від мети: якщо ми хочемо вакцинувати 70-80% населення, суспільство має бути дуже мобілізоване на цю ініціативу. Уявіть собі, коли в Україні 70% людей встало і щось синхронно зробило. Навіть на виборах у нас ніколи немає такої явки, хоча вибори - супер-мобілізуюча подія.

Що саме в вакцинальній кампанії пішло не так?

Вона почалася найгіршим з можливих способів: ми провалили контракти, через що вакцини або взагалі не приїхали, або приїхали ті, яким люди не довіряли. Вакцини були нормальні - китайська та індійська - але людей ніхто не готував, що приїдуть саме такі, не працював комунікаційно… Через це у нас з початку кампанії в лютому до червня вакцинувалося 3% населення.

Потім вакцинацію зробили доступною для всіх, і пішли вакцинуватися люди, які просто самі хотіли, без зусиль держави. І ось ці люди до сьогоднішнього дня провакцинувалися - ми знаємо, що це третина населення. Всі інші не збираються цього робити. В Instagram президента України з 9,2 млн підписників, до грудня 2021 року вийшло два пости (третій він видалив через негативну реакцію). То про яку мобілізацію населення ми говоримо взагалі? Україна не доклала жодних зусиль. А зараз наше втомлене населення мобілізувати неможливо. Треба міняти план та забути, що вакцинація всього населення - це наш шлях.

Для порівняння візьмемо кампанію в Ізраїлі: контракти були укладені задовго до початку вакцинації, поставки Pfizer були миттєві, вакцин було достатньо, прем’єр-міністр говорив на цю тему кожен день. Але цими величезними зусиллями вони все одно не вийшли на 70%…

Чому не мобілізує той факт, що велика кількість громадян вже вакцинувалася і нічого поганого з ними не відбулося?

Тому що люди бачать те, що хочуть бачити. Часом ми думаємо, що люди думають так: "Я нічого не знав про вакцину, побачив якість позитивні факти і вирішив теж вакцинуватися". Насправді людські переконання працюють навпаки: вони, як правило, вже готові з самого початку, а далі людина шукає факти на підтвердження своєї позиції. Негативно налаштована людина не буде помічати вакцинованих людей, у яких все добре, а чекатиме на один негативний випадок. І потім скаже: "Я ж казав!".

Якби в першій половині 2021 року постійно доходив до людей меседж, що в Україні без вакцинного сертифікату ми не зможемо пересуватися і відвідувати публічні місця, то люди б звикли до цієї думки і зрозуміли, що це треба робити. А у нас на початку говорилося - це добровільно, всі мають на все право… Люди почули в цьому - раз добровільно, тоді вакцинуюся колись, можливо. Ми пропустили момент єдності.

Після введення бустерної дози люди отримають поновлений сертифікат на 270 днів. Що буде далі і чи будуть для українців доступні безкоштовні вакцини у майбутньому?

Якщо до кінця року у нас буде вакциновано 50% населення двома дозами, а 30% - трьома, як я сказав, то ситуація буде подібна до вакцинації від грипу. Вакцина буде забезпечувати тільки індивідуальний ефект, тобто вакциновані люди захищатимуть себе. Про захист населення в цілому через колективний імунітет ми не будемо говорити.

Що далі? Вакцини будуть доступні, частка людей в Україні вакцинується, частка - ні. Друга буде більша, ніж перша. Рано чи пізно ми всі або вакцинуємося, або перехворіємо, і коронавірус перейде в ендемічну форму. Скоріш за все, він не піде зовсім через постійні мутації та виникнення нових штамів. Вірус буде приходити до нас навесні і восени, як грип, але це не буде така кількість захворювань, як навесні 2020 року. У 2022 році ендемічна фаза коронавірусу наступить в деяких країнах Західної Європи, США, у 2023 - у нас.

Як будуть співіснувати ці дві групи країн? Чи будуть країни з більшим відсотком вакцинованих вводити обмеження на в’їзд громадян з країн, де відсоток менший?

Тут новини, скоріше, хороші, тому що чим більш ендемічним буде ставати коронавірус, тим меншу загрозу будуть нести інфіковані люди. Іспанія першою у світі на міжнародному рівні підняла питання про визнання на своїй території ковіду ендемічним. Її населення настільки захищене, що ризик спалаху і перевантаження медичної системи там вже малий. Тому вони можуть собі дозволити пускати до себе людей. А кожна нова мутація, скоріше за все, буде як "Омікрон" - більш заразна і менш тяжка.

Коронавірус не піде зовсім через постійні мутації та виникнення нових штамів / фото УНІАН, Владислав Мусієнко

Яка ймовірність появи в Україні власного унікального штаму, який може поширитися по всьому світу?

Україна не застрахована від власного штаму, який назвуть якоюсь нашою літерою, і ми будемо відомі цим штамом. Загалом нові штами виникають в популяціях мало вакцинованих, де вірус легко передається і, відповідно, мутує. ПАР і Ботсвана - класний приклад, тому що обидві ці країни дуже схожі на Україну в плані вакцинальної кампанії: майже той самий відсоток вакцинованих, бажання людей це робити майже таке саме. В Індії та Італії та сама абсолютно ситуація… Насправді група країн зі "скляними стелями" - найбільша у світі, і вони є джерелами нових штамів.

Вікторія Степаненко

Вікторія Степаненко

УНІАН в Google News