На виборах як на виборах: бійка

Партія регіонів втрачає Харківщину. Добкін працює останні місяці. Кернес лаштується на Київ. Аваков під питанням. І силові сутички, провокації, брудний піар – прогнози політологів …

На запитання кореспондента УНІАН відповідають київські аналітики:

1. Який Ваш прогноз на перебіг виборчої кампанії 2007 року в Харківській області?

2. Які, на Вашу думку, політичні сили будуть головними конкурентами на виборах в регіоні, чи є очевидний фаворит, який блок чи партія отримає перемогу?

3. Чи принесуть дострокові парламентські вибори зміни в керівництві Харківської облдержадміністрації? Чи допускаєте Ви, що після цих парламентських виборів будуть ініційовані дострокові вибори міського голови і Харківської міськради?

Олексій ГОЛОБУЦЬКИЙ, політолог (Київ), Агентство моделювання ситуацій:

1. Кампанія буде жорстка, оскільки Харківщина за останній рік перемістилась зі списку базових областей Партії регіонів до спірних регіонів: сьогодні на електоральний ресурс Харківщини всерйоз розраховує ще й БЮТ. Можна впевнено прогнозувати, що блок цього року візьме не 3% і не 5% - і ці голоси ПР певно що не віддасть без бою. Протистояння буде тим запекліше, бо ПР сама створила передумови для ослаблення власних позицій в регіоні – передусім надзвичайно невдалою кадровою політикою. Харків’яни невдоволені окремими особами, а страждає рейтинг ПР в цілому. Оскільки представляють ПР в Харкові передусім такі непопулярні політики, як Михайло Добкін та Геннадій Кернес, вони зацікавлені в «політичній еміграції» до парламенту з місцевого рівня. Отже, вони доводитимуть всіма силами свою лояльність та корисність партії – і навряд чи обмежуватимуться у засобах досягнення цілі. Отже, прогнозованими є і силові сутички, і економічний тиск, і рейдерські атаки, і залучення кримінальних елементів до здійснення «випадкових та анонімних» атак на стратегічно важливі об’єкти (скажімо, підпал тиражу друкованої продукції опонента), і «комунальні випадковості» (залиття, відключення чи пошкодження електромережі, евакуація через витік газу) тощо. Не обійдеться без «ряжених» - провокаційних груп, що видаватимуть себе за представників опонентів. Хоча варто зауважити, що більша зацікавленість ПР та особисто М.Добкіна та Г.Кернеса зовсім не означає, що до таких дій вдаватимуться тільки представники ПР: такі опоненти, як БЮТ, НСНУ, ПСПУ, СПУ та КПУ хто в більших, хто в менших масштабах використовуватимуть ті самі методи. Можливо, тільки дозволять ПР «почати першою», аби саме вона була винною стороною.

2. Те, що ПР втратила цей регіон з переліку абсолютно надійних, не означає, що якась сила отримала шанс мати більшее голосів за партію прем’єра. Навіть якщо результат ПР упаде до 50% чи навіть 30%, жоден опонент не отримає більше. Хоча впевнено на другому місці має всі шанси опинитись БЮТ – з 15% і навіть до 20-25% (якщо кампанія ПР буде в регіоні вже зовсім недолугою, а кампанія блоку навпаки – дуже вдалою та ефективною). Тобто місця розподілено завчасно, а запекла боротьба вестиметься за конкретні голоси – чи то це буде 35:25 відсотків голосів ПР до БЮТ, чи то це буде 55 :15.

3. Ініціювати дострокові вибори місцевого керівництва доведеться тільки в одному випадку – якщо лідери ПР не вважатимуть за потрібне включити до виборчого списку М.Добкіна чи його разом з Г.Кернесом, або якщо ПР набере недостатньо відсотків, аби вони з майже непрохідних місць потрапили до парламенту. За іншого розвитку подій М.Добкін та Г.Кернес однозначно націлились на парламент – подалі від проблем Харкова та від своїх проблем з Харковом. Коли ці двоє таки залишаться на регіональному рівні, БЮТ – сам або разом з кількома іншими політичними силами – обов’язково ініціює місцеві вибори, можливо навіть всієї міськради, а не лише міського голови. Проте голова Харківської облдержадміністрації цілком може лишитись на своєму місці – якщо загальноукраїнські результати БЮТ будуть не надто більшими від результатів НУ. Коли ж БЮТ вдасться помітно перегнати НУ, а їм разом – наздогнати або навіть трохи перегнати ПР, то в рамках домовленостей про створення владної коаліції однією з умов цілком може стати заміна харківського голови ОДА на більш ефективного.

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ  політконсультант, директор PR-групи «Політтех» (Київ):

1. Безпрецедентними будуть масштаби застосування брудного піару, що ми бачимо на прикладі розв’язаної кампанії ніби то від імені "Самооборони" проти лідера харківського БЮТу Олександра Фельдмана. Це – робота їхніх конкурентів з метою пересварити "помаранчевих".

Багато в чому кампанія будуватиметься не на білих польових технологіях, а на негативі. Внаслідок це вдарить і по замовниках, бо люди зараз прекрасно розбираються, кому вигідно і хто винен. Результат у ПР і БЮТ буде вищим за 2006 рік. Наша Україна практично збереже свої позиції, втратять соціалісти та інші ліві партії. Загалом, основними методами агітації будуть акції гуманітарного характеру – роздача пільг, подарунків, обладнання і т.п. До цього будуть вдаватися всі основні гравці.

2. Основна боротьба розгорнеться між Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко. ПР, безперечно, отримає перше місце за підсумками змагання, проте наявність серйозного адміністративного ресурсу за Нашою Україною ускладнить завдання і для «регіоналів», і для бютівців. Крім того, лінія конфлікту проляже між місцевими держадміністраціями і виконкомами місцевих рад. По суті, буде війна адмінресурсів ПР і НУ.

Партія регіонів отримає свій кредит довіри, проте в іміджевому плані вона виглядає непереконливо: місцеві представники партії є недолугими. Після втрати Євгена Кушнарьова рівному йому лідера не знайшлося. Натомість БЮТ багато в чому виграє, у тому числі за рахунок протесних голосів, розчарованих у Нашій Україні, СПУ і розв’язаної проти нього кампанії, в т.ч. із застосуванням ксенофобських гасел. Така істерія для багатонаціональної Харківщини є дуже небезпечною.

3. Це буде залежати від підсумків виборів. Для Арсена Авакова нині принципово важливо утриматися в своєму кріслі, проте негативний результат для НУ може поставити хрест на його сподіваннях. Недовіра до всіх органів місцевої влади є дуже високою. Найбільший негатив – на міському голові Михайлові Добкіні та секретарі міської ради Геннадії Кернесі. Їхня позиція і методи адміністрування не сприймаються не лише опонентами, але й навіть партнерами. Тому у Харкові можна очікувати дострокових виборів як міського голови, так і міської ради. Статися це може вже навесні 2008 року. Мені здається, що основна боротьба за посаду мера розгорнеться між представником ПР і БЮТу.