Юліє, здається, ваше життя розділилося на до та після після виходу пісні "Я танцюю гопака". На вас обрушився такий хейт, який не кожна людина змогла б витерпіти. Чи думали ви про те, що саме ця пісня стане таким тригером для українців?
Ця пісня була написана ще за три роки до того, як вона вийшла. Вона якось чекала влучного моменту, але потім я зрозуміла, що це був не найкращий момент. Спочатку вона була написана в трошки іншому варіанті, там був трохи вульгарний підтекст. Але ми з батьком її переробили, бо під час війни хотіла випустити щось більш веселе, аби підтримати людей та підняти їм настрій.
Я додала такі слова "Коси заплела, вишиванку одягла. Гарна українка я! Я танцюю гопака". Але так сталося, що ця пісня вийшла у той момент, коли ця творчість вже трохи набридла людям. Всі вони вже були травмовані, багатьом здалося, що це хайп на війні, що це шароварщина, що ця пісня паплюжить українську культуру.
Тобто на той час вже було багато таких пісень, а я просто потрапила під гарячу руку. Хоча патріотичні пісні я писала ще задовго до повномасштабного вторгнення. Але на це вже ніхто не звертав уваги, тому я стала грушею для биття, останньою краплею українського народу, на якій почали всі зриватися.
Саме така поведінка людей і довела вас до думок про самогубство?
Моє бажання, щоб мою пісню знали і говорили про неї, було неточним (сміється). Як будь-яка нормальна людина, я хочу, щоб про мою пісню говорили у хорошому контексті, а не поливали брудом. Це дуже важливо, тому тепер я уточнюю свої бажання.
На той момент мені було важко це сприйняти, тому що був не просто хейт, а я отримувала погрози, люди ображали мою сім'ю, хоча вона тут ні до чого, бажали смерті моїй ще тоді ненародженій дитині. Для мене це не норма. Тому для мене, як для людини, яка завжди любила людей, це було шоком. Моя психіка не була до цього готова. Мене булили у школі, але така ситуація у школі і всеукраїнський булінг - різні речі. Така болісна ситуація склалася.
У той період було багато сліз, нервів, поганих думок. Стільки всього накопичилося в мені, що здавалося, що весь світ проти мене, навіть рідні. Втрачається якийсь сенс життя. До того ж творчі люди дуже емоційні, а емоції - це важливий чинник у цьому питанні.
Зверніть увагу, що у світі дуже багато творчих людей, які вчинили самогубство. Вони пішли через наркотики, алкоголь, тому що психіка не витримує всього і люди йдуть за емоціями. Саме я не розуміла, що відбувається зі мною. Я просто відчувала сильний біль, не могла його контролювати.
Чи розмовляли ви про це зі своєю сім'єю?
Насправді родина мене підтримувала. Ми навіть жартували, бо дійсно було багато смішних коментарів. Але я виросла, і мені не хотілося свій біль перекладати на свою родину. У них і так достатньо проблем, до того ж тато хворіє, у нього рак шкіри. Зараз моя родина живе у Дніпрі, я - у Києві, тому не розповідала їм про те, наскільки мені важко.
На людях я посміхалася, жартувала, а вдома плакала у свою подушку. Ви ж розумієте, що сказати мамі про те, що я не хочу жити - це шок, нерви, сльози? Навіщо їх нервувати? Я не хотіла.
А як вони відреагували на ваше зізнання в мережі?
Мама мені подзвонила і сказала, що я все роблю правильно, що закликаю людей не хейтити інших. Я ж викладала пост не для того, щоб пожалітися, а для того, щоб люди замислилися і почали думати перш ніж, щось сказати чи написати у мережі.
Після цієї події, коли ваше життя було на межі, ви дізналися про вагітність.
Так, і більше у мене не було думок про самогубство, але мені було так само боляче. Я продовжувала плакати. Можливо, це були гормони, а може і ні. Я плакала і вибачалася перед дитиною через те, що не можу втримати свої емоції та зробити так, щоб вагітність проходила без стресу.
Як на такій негативній хвилі проходила ваша вагітність?
Спочатку все було нормально, але на останніх тижнях почалися проблеми з тиском. Це загрожувало саме моєму життю. Не знаю, чи пов'язвано це з тим, що я переживала під час вагітності, але всі хвороби від стресу (посміхається).
Чи підтримував вас чоловік у цей непростий період?
Звісно, ми все робимо разом. Разом зробили дитину, разом народили, разом виховуємо. Він був присутнім на пологах, бачив все те, що бачили лікарі. На щастя, відкачувати його не довелось. Потім він сказав, що мені було складніше, ніж йому. Це був цікавий досвід.
Як народження дитини вплинуло на ваші стосунки з коханим?
Я збрешу, якщо скажу, що нічого не змінилося. Але ми насправді вже стільки всього разом пройшли - локдауни, повномасштабне вторгнення, вагітність, хейт, який на нього також впливав, бо його, як чоловіка, дуже зачепало те, що він нічого не може зробити, коли його рідна людина плаче.
Зараз у нас просто немає можливості, щоб більше часу проводити разом, як раніше. Є стрес, недоспані ночі, які включають в мені "бубньож-машину". Але почуття гумору рятує будь-яку ситуацію.
В країні триває велика війна, чоловіки йдуть на фронт. Чи обговорювали ви з коханим це питання?
Це дуже складне питання. Сказати, що мені хочеться, аби мій чоловік кудись йшов і залишив мене одну з дитиною, то, звісно, що ні. Але я розумію, що нашій країні потрібен захист. Останнє рішення буде за чоловіком, тому що це його життя і тільки йому вирішувати, як його прожити.
Я знаю, що на початку великої війни ви з Києва поїхали до своїх рідних у Дніпро. Що пам'ятаєте про той час?
Так, на другий день я поїхали у Дніпро. Разом з батьками ми відкрили благодійний фонд і почали активно допомагати людям. На той час у місті було дуже багато переселенців. Вони йшли по вулиці просто голі, хоча на дворі був лютий. Військові приїжджали, просили про допомогу. Звісно, ми всім намагалися допомогти. Згодом я почала робити концерти. Інші артисти боялися приїжджати, бо близько лінія фронту, тому перші півроку артистичний фронт Дніпра ліг на мої плечі.
До речі, ви були учасницею шоу "Х-фактор", де однією з членів жюрі була Настя Каменських. На відборі ви співали саме її пісню. Зараз на неї теж звалилося чимало хейту.
Я досі не побачила, що вона такого кримінального зробила, щоб її так хейтили. Так, інтерв'ю Маші Єфросиніній було смішним, були недоречні вислови, але кожна людина має право на помилку. Саме Настя поки не робила таких помилок, які їй не можна було б пробачити.
Її чоловік грішить, а хейтять її. Для мене дивно і незрозуміло це. Зараз хейтят всіх навколо, не дають право на помилку, особливо публічним людям.
Хто з артистів, на чиїй музиці ви зростали, розчарував вас?
Я дуже любила Ані Лорак, слухала її пісні. На початку війни чекала, що вона щось скаже, бо мені здавалося, що вона любить Україну. Але вона відморозилася. Більше я не слухаю її пісні, та і взагалі все російське.
Які у вас плани на найближчий час?
28 лютого вийде моя нова пісня "Досить". Раджу її послухати. А загалом буду працювати, виховувати дитину та чекати нашої перемоги.
