Важливо, що Україна як ракетна держава може виробляти ракети без допомоги будь-яких партнерів, наголосив Бадрак / фото УНІАН
Військовий експерт Валентин Бадрак: Україна може створити ракету дальністю до 1,5 тисячі кілометрів, і тоді вона зможе долетіти до Москви. Це буде справжньою зброєю стримування
14:21, 12.06.2018
16 хв.
Інтерв'ю
В інтерв’ю УНІАН керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак розповів, чому українські протитанкові ракетні комплекси «Скіф» та «Корсар» нічим не гірші за американські Javelin, як вітчизняні радіолокаційні станції виводять з ладу новітні російські безпілотники на Донбасі та яка сучасна високоточна зброя вітчизняного виробництва найближчим часом з’явиться у регулярних підрозділах української армії.
Нещодавно секретар РНБО Олександр Турчинов сказав, що на сьогодні понад 50% державного оборонного замовлення виконують приватні компанії. Добре це чи погано?
Війна загалом дуже суттєво стимулювала величезну кількість розробок і одним із вагомих трендів, які з’явилися, є поява на українській арені великої кількості приватних компаній, які почали розробляти та виробляти озброєння. Що дуже цікаво, є додатковий тренд – на відміну від підприємств радянського типу, які працювали в рамках планової економіки з великою кількістю персоналу, зараз ситуація така, що в приватних компаніях, які займаються оборонкою, від двох десятків до декількох сотень співробітників, в залежності від того, що вони виробляють. Наприклад, у державному підприємстві «Антонов» - близько 10 тисяч співробітників, але це ніяк не рятує авіабудування від великої кризи та проблем, тоді як нові приватні підприємства з виробництва озброєння місять переважно інженерний склад і можуть вирішувати різноманітні технологічні завдання.
Наш Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння є одним з співзасновників Ліги оборонних підприємств, яка була створена для посилення державно-приватного партнерства і поєднання можливостей приватних і державних підприємств.
Які в Україні протягом останнього часу з’явилися потужні розробки оборонно-промислового комплексу?
Почну зі стратегічного рівня – найбільш вагомі наші розробки стосуються, безумовно, ракетної техніки. Ракетна техніка – це власне те, що може посилити нашу обороноздатність. Важливо, що Україна як ракетна держава може виробляти ракети без допомоги будь-яких партнерів. Це є дуже важливою ознакою. У нас фактично з’явилася новітня школа ракет близької дальності на державному конструкторському бюро «Луч», де ще з 2000-их років почали розробляти та виробляти протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) і тандемні боєприпаси (тандемний або подвійний боєприпас це вибуховий або метальний пристрій з двома або більшою кількістю етапів вибуху, – УНІАН), які високоточно вистрілюються через канал стволу. З’явився такий постріл «Комбат» (танкова керована ракета, – УНІАН), який потім трансформувався у різні проекти.
На сьогодні є ціла лінійка ПТРК, серед яких найбільш відомі «Скіф» та «Корсар». На нещодавніх стрільбах, коли відстрілювали американські Javelin, якраз використовували ці два протитанкові ракетні комплекси і вони продемонстрували, що вони не гірші за американські і вразили цілі так само - 100% влучання на дальності в майже 2 км. Комплекси підтвердили свої високі характеристики.
Теж саме ДККБ «Луч» сьогодні веде роботи щодо ракетної системи залпового вогню «Вільха», яка вже на стадії державних випробувань і здатна на дальності 70 км вразити 12 цілей одночасно - в радіусі 2 км. Дуже потужна зброя, це фактично зброя майбутнього для нашого війська. Є передбачення, що вже наприкінці цього року українська армія отримає це озброєння.
Так само КБ «Луч» веде розробку крилатої ракети «Нептун», яка може стати зброєю стримування, тобто системою, яка може вражати цілі далеко в тилу противника. Зараз вона має дальність до 300 км, але участь України в міжнародному Режимі контролю за ракетними технологіями (РКРТ) дозволяє нам виробляти для потреб української оборони ракети дальністю до 500 км, я сподіваюсь, що наші зброярі використають ці можливості.
В майбутньому, я не виключаю, що Україна може створити ракету дальністю до 1,5 тисячі кілометрів, і тоді вона зможе долетіти до Москви. Це буде справжньою зброєю стримування. Такі можливості існують і фактично українські зброярі готові це зробити, якщо на політичному рівні буде досягнута можливість для України створювати такі ракети. Фактично це буде ракета середньої дальності, якщо це відбудеться.
Як ви оцінюєте експортний потенціал продукції українського ОПК з урахуванням можливостей приватних підприємств?
Український ОПК має величезний експортний потенціал. Ракети КБ «Луч» у нас купують Бельгія, Польща. Коли в експортні контракти вписуються дослідно-конструкторські роботи, тоді також вирішується питання створення різних озброєнь.
Для прикладу: за рахунок зовнішніх контрактів було вирішено питання модернізації зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) С-125 до рівня С-125М «Печора», і цю ситуацію зараз використовують для українського війська. Такий новий ЗРК середньої дальності буде створюватись в інтересах обороноздатності України. Тут беруть участь як державні, так і приватні компанії.
Модернізований зенітний ракетний комплекс С-125М «Печора» розроблений державним конструкторським бюро «Луч» і приватною компанією «Радіонікс», яка робить активну радіолокаційну головку самонаведення. Дальня межа зони ураження цього ЗРК становить 40 км. Це дуже важливий елемент посилення української протиповітряної оборони.
Ще один важливий проект такого плану – створення українського вертольота, який отримає можливість воювати вночі. Зокрема, коли відбулося декілька контрактів на продаж вертольотів Мі-24 в Азербайджан, то українську ракету «Бар’єр-2В», яку зробило КБ «Луч», було інтегровано в систему бою вертольоту.
Раніше українські вертольоти мали лише некеровані ракети. Тепер вони мають керовану ракету українського виробництва з дальністю бою – до 8 км. До речі, я не виключаю, що ракети «Бар’єр-2В» будуть в майбутньому використовуватись для того, щоб створити в Україні ударний безпілотний комплекс. Лише шість чи сім держав світу можуть створювати ударні безпілотні комплекси.
Сьогодні українські зброярі подолали ще один рубіж – створення фактично оптико-електронної системи прицілювання для вертольота. Завдяки державно-приватному партнерству вдалося створити таку систему управління вогнем з назвою 524Р.
Таким чином, в цьому році наш бойовий вертоліт отримає можливість вести бій вночі або за поганих погодних умов. Це дуже великий успіх, тому що раніше такого не було.
В майбутньому школа генерального конструктора та генерального директора КБ «Луч» Олега Коростельова планує інтегрувати в український бойовий вертоліт ракету «Альта», яка збільшить дальність бою з 8 до 12 км, це буде дуже потужна зброя.
Які вітчизняні розробки оборонної промисловості активно використовуються у війні з Росією на Донбасі?
Новітні радіолокаційні станції. Зокрема, новітні радари створює дуже відоме підприємство «Іскра». Також я б відзначив приватне підприємство «Холдингова компанія «Укрспецтехніка», яке створило новітню радіолокаційну станцію «Малахіт», що дуже серйозно використовувалася під час війни на Донбасі.
Також «Укрспецтехніка» почала виробляти системи, які спрямовані на знищення безпілотних авіаційних комплексів противника, їм вдалося створити таку систему «Анклав», яка фактично виводить з ладу іноземні безпілотні апарати, це дуже серйозний комплекс, який діє на відстані до 40 км і фактично ці системи були поставлені у війська під час війни. Вони продемонстрували на практиці здатність виводити з ладу новітні російські безпілотники. Росія, як ми знаємо, утворила виробництво безпілотників разом з Ізраїлем, тому там є потужні системи. До речі, РЛС «Малахіт» та «Анклав» створені конструктором-жінкою Світланою Кошовою.
У війні з Росією на Донбасі активно використовуються овітні радіолокаційні станції, розповів експерт / фото УНІАН
Одним із сегментів, який у нас було дуже серйозно розвинуто, можна також назвати створення безпілотного авіаційного комплексу поля бою. Цим займається приватне підприємство - один з співзасновників Ліги оборонних підприємств – «Атлон Авіа». У нього небагато співробітників, лише кілька десятків, підприємство нещодавно відзначило чотири роки існування, але вони створюють безпілотний авіаційний комплекс (БПАК) А1-СМ Фурія, які закуповує і армія, і Нацгвардія. Ці безпілотники підтвердили свої високі можливості. Це підприємство народилося фактично з нуля, отримавши від Генштабу ЗСУ технічні вимоги та спромоглося створити такі сучасні комплекси.
Безумовно, не можна пройти повз наші навчальні заклади – НТУУ КПІ має зараз 15 науково-дослідних інститутів та наукових центрів і, безумовно, багато чого створює. Зокрема, створено безпілотний авіаційний комплекс Spectator, який використовується в армії, на війні. Його запущено в серійне виробництво разом з підприємством «Меридіан» імені С. П. Корольова, що входить до складу ДК «Укроборонпром».
До речі, Україна є однією з 5-6 країн світу, яка здатна розробляти та виробляти сучасні військово-транспортні літаки. Новітній літак Ан-178 є дуже потужною машиною.
Які досягнення Україна має у створенні новітньої бронетехніки? Наскільки далеко українським танкам до стандартів НАТО?
Українські танки та лінійка новітніх бронетранспортерів - це все було створено під керівництвом колишнього генерального конструктора бронетанкобудування України Михайла Борисюка. Сьогодні він трохи відійшов від справ, тепер вже нова команда працює, але відповідно до його напрацювань.
Танк «Оплот», БТР-3 різних модифікацій та БТР-4 – це машини, які підтвердили свою якість шляхом потужного експорту. Вони всі експортуються краще, ніж російські конкуренти. Школа легкої бронетехніки, яку Михайло Борисюк створив на Харківському конструкторському бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова, як і школа протитанкових ракетних комплексів на КБ «Луч» - це новітні школи, ніколи раніше в Україні такого не вироблялося.
Танк «Оплот» надзвичайно ефективний – це одна із найпотужніших систем свого класу. Про те, що він є надзвичайно ефективним, свідчить його експортний потенціал. Безумовно, ще є, куди розвиватись, зараз вже розробляються новітні ідеї – зменшення екіпажу до двох чоловік та винесення системи озброєнь. Головне, що танк утворений повністю Україною, в ньому немає іноземних вузлів, окрім тепловізора. Важливо сказати, що цей танк може бути зразка НАТО. У нас відпрацьована ситуація, коли був створений T-84-120 «Ятаган», адаптований до стандартів НАТО на базі «Оплота», і він брав участь в тендері в Туреччині.
Танк «Оплот» - одна із найпотужніших систем свого класу / фото УНІАН
Дуже важливо відзначити системи захисту високоточної зброї, системи захисту бронетехніки. В Україні раніше цього не вироблялося, не розроблялося. Після отримання Україною незалезності було утворено державне підприємство «Базовий центр критичних технологій «Мікротек»», воно входить до юрисдикції Міністерства освіти та науки і в межах цього підприємства були створені суперсучасні системи захисту танків та легкої бронетехніки.
Ці системи, як тільки вони почали вироблятися і з’явилися в Україні, одразу почали закуповувати США. Системи «Ніж» та «Заслін» були закуплені ще в 2004 році, коли США придбали невеличку партію танків з цими системами, щоб вивчити, як в Україні їх роблять. Дійсно, тут є дуже серйозні напрацювання. Після цього було створено протитандемну систему «Дуплет», яка здатна захистити танк від сучасних ПТРК. Зараз продовжуються ці розробки і зроблено новий комплекс активного захисту «Шершень». Такі системи модульним принципом складаються на броні і захищають танки дуже серйозно.
Починав ці розробки конструктор Василь Хитрик, зараз його підтримав вже новий конструктор Сергій Швидкий. Школа ця набула великих потужностей, тому що іноземні держави активно купують ці комплекси. Системи захисту закуповують Польща та інші іноземні країни, які не є членами НАТО.
Ще один надзвичайний для України напрям – системи радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Є львівське приватне підприємство «Науково-виробниче ПП «Спаринг-Віст Центр», воно відоме тим, що його продукцію купує 81 країна світу. Після аварії на Фукусімі в Японії, вона стала одним з найбільших іноземних покупців цих українських виробів. Це дуже потужні розробки, один із їхніх виробів отримав код НАТО, тобто це реальний перехід на стандарти НАТО. Вони роблять і піротехнічні речі для Міноборони України.
Крім того, Україна почала розробляти та створювати невеличкі бойові катери – це новий тренд, тут можу відзначити приватне акціонерне товариство «Кузня на Рибальському» (належить президенту України Петру Порошенку, – УНІАН), яке на себе взяло можливості створення таких катерів. Вони в перспективі стануть ракетними катерами і зможуть захищати нашу морську акваторію.
Наскільки потужності української оборонної промисловості здатні забезпечити потреби української армії?
Велика кількість зброї лише тільки розроблена, скажімо, ракети. Багато озброєнь вже постачаються, багато озброєнь КБ «Луч» вже у військах і воюють. Радари «Укрспецтехніки» вже у військах і воюють, це дуже важливо. Не так добре у нас ще з танками – новітні танки ще не потрапляли у війська, новітні ракети лише почнуть поставлятись у ЗСУ.
На думку військового експерта, Україна буде здатна стримувати російську агресію / фото УНІАН
Загалом, Україна здатна себе забезпечити десь на 60-65%, тому що раніше вона ніколи не виробляла бойових літаків, ударних або будь-яких інших безпілотників, зенітно-ракетних комплексів і зараз лише опановує ці напрямки. Тому об’єктивно це не може бути дуже швидко, але якщо буде політична воля і буде фінансування, то, я сподіваюсь, в майбутньому рівень забезпечення власними силами потреб армії може досягти рівня 70%. Лише питання бойових літаків і деяких елементів в начинці для безпілотних літальних комплексів буде потрібно ще вирішувати за рахунок імпорту, решту Україна буде здатна виготовляти самостійно.
70% забезпечення власних потреб – це дуже високий показник, такі країни як Франція та Німеччина забезпечують себе самі на 80-85%, тому ми можемо наблизитися до таких країн за рівнем забезпечення себе новітніми системами.
На вашу думку, зважаючи на всі перераховані вами розробки українського ОПК, Україна може протистояти Росії у повномасштабній війні?
Тут ситуація складна щодо оцінки. Тому що, якщо ми говоримо про великомасштабну війну – це одне, якщо ми говоримо про створення зброї стримування Росії – це інше.
На моє переконання, Україна буде здатна стримувати російську агресію. Стримувати чим? Наявністю такої потужної зброї, яка може нанести серйозні ураження і забезпечити відмову Росії від масштабної війни з Україною внаслідок катастрофічних людських втрат – це є важливим питанням. Що стосується протистояння у великій масштабній війні, то я такого сценарію не розглядаю. Безумовно, Росія, як країна, яка володіє ядерною зброєю – як тактичною, так і стратегічною - не може розглядатися для нас як країна, з якою ми плануємо воювати. Навіть США, які мають суміжний та співставний ядерний потенціал, не розглядають можливості масштабної війни з Росією. Але створювати систему стримування ми здатні і можемо це зробити. Це треба робити і це фактично робиться.
Так звані російські "зелені чоловічки" / REUTERS
Що ви маєте на увазі під системою стримування?
Система стримування – це ракети, які мають солідну дальність, потужні Сили спецоперацій, включно із підрозділами із кібербезпеки, не тільки спецназ, також потужна інтеграція в міжнародну архітектуру безпеки та здатність впливати на ситуацію через світові економічні та політичні важелі. Крім того, безумовно, – це потужні розвідувальні органи, потужна контррозвідка, що важливо для протидії на етапі мирного часу або так званого «особливого періоду». Ось такі напрямки посилення української обороноздатності.
На вашу думку, у протистоянні з ядерною Росією чи не варто Україні розглядати можливість для відновлення ядерного статусу?
Гадаю, що на сьогодні таких перспектив немає. Ці питання лежать у політичній площині. Гадаю, що ситуація змінилася, і геополітично для України тепер важливо зосередитися на створенні неядерного ракетного щита стримування – це більш перспективний задум, який може забезпечити нам захист.
Костянтин Гончаров
