Представник Єврокомісії Катаріна Матернова: Озвучувати імовірні дати вступу України до ЄС передчасно… Перспектива членства не є питанням завтрашнього дня чи наступного року

Заступник генерального директора Генерального директорату з питань політики сусідства та переговорів з розширення Європейської Комісії Катаріна Матернова в інтерв'ю УНІАН розповіла, чому важливо не збавляти обертів у проведенні реформ напередодні виборів, чому не слід називати конкретні дати ймовірного вступу України до ЄС та висловила думку щодо намірів закріпити євроінтеграційний курс в Конституції.

З часу проголошення українською владою стратегічного напрямку на зовнішньополітичне поглиблення відносин і зближення з Європейським Союзом, європейська інтеграція в Україні поступово перетворилася з привабливого для українських громадян гасла на практичний вимір кропіткої роботи, яка не приносить одразу миттєвих результатів, а вимагає ще більших зусиль у впровадженні реформ і реалізації певних заходів, які вже не видаються такими привабливими для тої частини українського суспільства, яка не звикла чекати та понаднормово працювати для поступового досягнення помітного поступу. 

У другій декаді вересня у Києві відбулася міжнародна конференція, присвячена темі поліпшення законотворчого процесу в Україні, у тому числі, щодо продовження впровадження європейських практик в українські закони на урядовому рівні та в Верховній Раді в контексті Угоди про асоціацію з ЄС та з урахуванням успішного досвіду країн-членів ЄС. У рамках події УНІАН зустрівся з представницею Єврокомісії Катаріною Мартеновою та розпитав її про поточний стан справ у розвитку відносин між Україною та ЄС, зокрема, в плані перспектив подальшої євроінтеграції України. 

Якою була головна мета вашого візиту в Україну і що ви хочете донести до української влади і політиків?

Цього разу причин для мого візиту в Україну декілька. Одна з них полягає у тому, що ми проводимо міжнародну Конференцію для міністрів та членів Верховної Ради, осіб, що визначають політику. Цей семінар фокусується на розробці  законодавства і на законодавчих процедурах, а також  окреслює шляхи більш ефективного ухвалення законів. Відповідно до порядку денного Угоди про асоціацію, і здебільшого відповідно до її торговельної частини - поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі – існує багато законодавчих актів, які, як очікується, Україна повинна ухвалити. А такий суттєвий імпульс для законодавчого процесу неминуче призводить до неефективності та спричиняє плутанину в законах. Cаме тому ми будемо ділитися прикладами країн, які стикалися з подібними питаннями раніше, з українськими посадовцями, котрі визначають політичний курс.

Наприклад, я родом зі Словаччини, і перед вступом (країни в ЄС, - УНІАН), нам довелось ухвалити величезну кількість законодавчих актів для досягнення узгодженості з правилами і положеннями Європейського Союзу. Отож, це завдання стоїть перед Верховною Радою та урядом.

Окрім того, ми проводимо першу асамблею міжнародних донорів та ведемо дискусію стосовного новоствореного  Фонду енергоефективності з віце-прем’єр-міністром Геннадієм Зубком.

Метернова вважає, що Україна здійснила значний поступ у питанні реалізації Угоди про асоціацію / фото УНІАН

Ви задоволені тим, як український парламент виконує Угоду про асоціацію?  

Політичне та законодавче життя – це не бінарні питання. Мова не йде про те, задоволені чи ні. Я думаю, що Україна здійснила значний поступ в цьому питанні, а зовсім нещодавно було схвалено дорожню карту. Однак ми перебуваємо у процесі, на який відведено десять років. Навіть підтримка виконання взятих зобов’язань, впровадження дорожньої карти та подальше продовження цих зусиль свідчитиме про те, що все буде гаразд. Початок був повільнішим, але зараз ми не зупиняємося і готові надати більшу допомогу як організаційним потенціалом, так і будь-яким технічним досвідом. Аби насправді прискорити та упорядкувати процес, ми плідно співпрацюємо з командою віце-прем’єр-міністра Іванни Климпуш-Цинцадзе. Вдалося досягти суттєвого прогресу, але нам потрібно зберегти динаміку імплементації.

В спільній заяві після саміту йшлося про необхідність збільшення зусиль із реалізації Угоди про асоціацію. Чи бачите ви в Україні обставини, що сповільнюють імплементацію цієї Угоди?

У цілому, Україна впровадила величезну кількість реформ впродовж короткого періоду. За останні три роки Україна здійснила більше реформ, аніж за попередні двадцять. Тому існує природня втома від них. Дуже важливо підтримувати динамічний процес реформування, але існують і перешкоди. Україна входить у новий виборчий процес: наступного року відбудуться дві великі виборчі кампанії. По-перше, цілком закономірно, що у передвиборчий період складно підтримувати таку ж динаміку, як і в період, коли вибори вже минули.  По-друге, усім реформам, а особливо спрямованим  на демонополізацію, викорінення корупції, посилення прозорості та верховенства права, неодмінно чиниться опір з боку тих, хто прагне зберегти статус-кво та власні привілеї.

Будь-який процес реформування обов’язково супроводжуватиметься боротьбою між тими, хто хоче впроваджувати реформи, і тими, хто хоче зберегти наявний стан справ. А особливо в Україні, яка не реформувалась довгий час, натомість влада корисливих інтересів була необмеженою. Відтак це одна із перепон на шляху до безперешкодної імплементації Угоди про асоціацію. 

Матернова вважає, якщо б Україна у питанні енергоефективності була б на рівні країн ЄС з найнижчим таким показником, їй не довелося б імпортувати газ / фото УНІАН

Ви згадали про новий Фонд енергоефективності. Чи можете ви конкретизувати?   

Над реформою енергоефективності Україна працює впродовж останніх років. Минулого року була прийнята уся законодавча база. Чотири важливих закони пройшли через Верховну Раду, і насправді, як партії коаліції, так і ряд опозиційних депутатів підтримали програму енергоефективності. Більше того, один з депутатів згадав про те, на чому він завжди наголошує у Верховній Раді: хто не голосує за закони щодо енергоефективності – той голосує проти України, тому що покращення енергоефективності є першочерговим пріоритетом для країни. З простої причини: якби навіть за енергоефективністю ви були б на рівні однієї з країн Європейського Союзу з найнижчим показником такої ефективності, вам би не довелося імпортувати і краплі газу. Тому, це один із пріоритетів, який охоплює створення бізнесу, нових робочих місць та стосується енергетичної безпеки України. Відтак, уряд вирішив заснувати Фонд енергоефективності, аби покращити енергетичну ефективність будівель, житлових будинків та спрямував значні ресурси на ці цілі.

З боку Європейського Союзу - маємо два різні програмні періоди та зобов’язання виділити 100 мільйонів євро на дані цілі. Ми вже маємо 50 мільйонів (18 квітня 2018 року було підписано відповідну угоду між Кабінетом міністрів України і Європейською комісією, - УНІАН) і усі умови для наступних 50 мільйонів вже виконуються.

Матернова зазначила, що у березні наступного року Україна може отримати 50 мільйонів євро для покращення енергоефективності / фото УНІАН

І коли Україна отримає іншу частину коштів?

Це частина цьогорічної програми. Важливо те, коли фонд почне розподіляти кошти житловим асоціаціям, а це очікувано станеться у березні наступного року. Зараз фонд започатковується, було призначено виконавчого директора, наразі ми формуємо надійну наглядову структуру, аби бути впевненими, що усе здійснюється належним чином.

Отож, зараз початковий етап. Ми завершили роботу з законодавством і усіма підзаконними актами. Тепер відбувається практичне створення структур та механізмів і я б очікувала, щоб до кінця першого кварталу наступного року гроші фактично надійшли асоціаціям домовласників. І цього року надійдуть наступні 50 мільйонів, але, ви знаєте: вже зараз є достатньо коштів, щоб почати працювати.

Матернова вважає, що ухвалення на липневому саміті у Брюсселі спільної заяви, яка визнає Росію агресором, є великим досягненням / фото УНІАН

Як ви оцінюєте результати Саміту Україна-ЄС, що відбувся у липні у Брюсселі, чого сторонам вдалося досягти і де їх спіткала невдача?  

За два роки це був перший саміт, на якому було ухвалено спільну заяву.  На мою думку, ухвалити її було дуже важливо, адже спільна заява на саміті означає, що усі 28 країн-членів ЄС погодили її. Це сталося, і це, на мою думку, - велике досягнення. Також заява враховує формулювання нових амбіцій, яких Україна прагнула, визнає Росію агресором, відзначає ряд напрямків, де ми плідно співпрацюємо і напрямків, в яких потрібен подальший прогрес. Тому, я не зовсім розумію, як можливо застосувати мою відповідь у контексті виразу «поразка на саміті». Я не думаю, що саміт був «поразкою». Я вважаю, що саміт був хорошою подією. Ми досягли успіху у встановленні нашої майбутньої співпраці.  

Українська сторона висувала вимогу щодо надання перспективи членства в ЄС під час саміту?    

Я думаю, що наші українські партнери наразі знають про критерії і обмеження, відповідно до яких ми зараз працюємо і те, що перспектива членства не є питанням завтрашнього дня чи наступного року. Тому, я не думаю, що довкола цього питання панувала особлива напруженість. Я маю на увазі, що заява саміту, так само як і заява саміту «Східного партнерства», засвідчує [євроінтеграційні] прагнення, але не вживає подальших кроків.  

Які основні здобутки політики «Східного партнерства»  і коли прийде час запропонувати Україні щось нове?

«Східне партнерство» є багатостороннім форумом. Мова йде не лише про Україну: йдеться про Україну та її п’ятьох східних партнерів. «Східне партнерство» стосується багатостороннього виміру політики сусідства для Східної Європи. Воно надає рамки для більш тісної взаємодії шістьох країн із Європейським Союзом та державами-членами. Перш, ніж окреслювати майбутнє «Східного партнерства», важливо, щоб усі країни, а особливо Україна, максимально ефективно використали наявну нормативну базу.

Ініціатива «Східного партнерства» - дуже важливий вимір для нас, вона опікується частиною світу. Це партнерство було засноване дев’ять років тому, у 2009 році, з метою зміцнення відносин між ЄС та його найближчими партнерами. У наступному році ми відзначатимемо десяту річницю заснування. З інституційної точки зору, це вимір, який здатний викликати інтерес до частини світу, котра може бути легко забута в розпал кризи, міграційних питань, глобальних та економічних проблем з якими ми стикнулися. Відтак «Східне партнерство» – це процес, що тепер став значно більш прагматичним і практичним. Об’єднавши зусилля, ми разом прагнемо надати громадянам відчутні результати. В цьому сенсі, ми розробили 20 ключових завдань на період до 2020 року, які являють собою пакет дуже конкретних взаємних зобов’язань із нашими Східними партнерами. Він був запущений на останньому саміті Східного партнерства і вже приносить конкретні та відчутні результати.    

Я порушив це питання, тому що деякі політики зазначають, що якщо три країни вже мають Угоди про асоціацію і три інші - ні, то це може бути підставою для розподілу країн «Східного партнерства» на дві різні групи.

Я не думаю, що в даний момент хто-небудь розмірковує над розділенням «Східного партнерства». І ті з нас, кому не байдужа ця частина Європи, вважають, що розподіл «Східного партнерства» не принесе користь країнам.

Україна, Молдова і Грузія розрізняються самі по собі. Ці три країни отримують користь від Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, від глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, які суттєво наближають Україну, Молдову та Грузію до ЄС. Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі – це найдосконаліша торговельна угода, що існує в Європейському Союзі.

Матернова зазначила, що ще рано озвучувати конкретні дати щодо вступу України до ЭС / УНІАН

Яка ваша позиція щодо наміру української влади внести зміни у Конституцію, аби закріпити стратегічний курс держави з метою набуття Україною членства в Європейському Союзі?       

Це не я плануватиму конституційні зміни у країні. Багато країн практикують це, багато країн вносять конституційні гарантії проти можливих у майбутньому змін курсу, багато країн вносять до конституції питання національної ідентичності і т.д. Я не вбачаю конкретної проблеми у цьому, але я вважаю, що наближення до членства або подальше просування шляхом інтеграції залежить передусім від результатів на місцях, незалежно від того, що прописано у Конституції. Але, якщо є воля змінити Конституцію і для цього знайдуться голоси, це буде правильною справою для України.  

Президент України Петро Порошенко хоче, аби Україна вступила до ЄС до 2030 року. Також він заявляв, що сьогоднішні українські школярі точно житимуть в ЄС. А яка ваша позиція з цього приводу?

Я вважаю, що озвучувати дати дещо передчасно. Стільки всього має відбутися, щоб країна була готова. Так само і в ЄС - щоб бути готовим до подальшого розширення. Я вважаю, що таке прагнення для дітей, які зараз вчаться у школі, безумовно правильне.

Я думаю, що жодна із сторін не перебуває у стані, коли б вона могла оголосити про свою готовність до такого кроку у найближчому майбутньому.

У підсумковій заяві 20-го саміту Україна-ЄС сторони погодили необхідність відмінити вимогу щодо подачі електронних декларацій громадськими активістами. Яким чином українська сторона пояснює нездатність вирішити це питання? 

Я би не наважилася сказати, як українська сторона пояснює нездатність. Я не знаю, чи це слово було вжите в такому значенні, але це дуже близьке питання для нас, оскільки життєздатне громадянське суспільство є основою основ демократичного розвитку країни. Розвиток України протягом останніх трьох років цілком очевидно показав -  без активного громадянського суспільства було би дуже складно впровадити низку реформ.  

В такому контексті це буде аспектом, на який ми тиснутимемо аж до того часу, поки він не буде виправлений. З іншого боку, я також розумію тенденцію, що призвела до того, що вимоги були поставлені на перше місце. І я думаю, що чим ближче до виборів, тим важче буде провести ряд змін через Раду, тому я не знаю, коли це вдасться виправити. Але ми дуже сподіваємося, що це станеться, адже це питання може стати невеличкою занозою у русі наших відносин.          

Представниця Єврокомісії Матернова розповіла про свої очікування від Вищого антикорупційного суду / фото УНІАН

Європейський Союз вимагав від України створити Вищий антикорупційний суд впродовж довгого періоду часу, врешті решт, український парламент ухвалив закон і тепер ми розпочинаємо процес створення цього суду. Які ваші очікування і що ви хотіли би побачити під час цього процесу?

По-перше, дозвольте мені сказати, що ми дуже раді, що закон про суд був схвалений. Крім того, що це дуже важлива інституція для розвитку України, це також ключова умова програми Міжнародного валютного фонду, а програма МВФ, в свою чергу, є необхідною умовою для надання як нашої макрофінансової допомоги, так і макрофінансової допомоги Світового банку.

Загалом це великий об’єм ресурсів, яких зараз потребує Україна. Тому, дозвольте мені акцентувати: ми дуже раді, що закон був схвалений. Ми також раді зазначити, що ми тісно співпрацюємо з партіями, іншими інституціями, двосторонніми донорами при підготовці пропозицій, і ми запропонували міжнародних експертів для суду (до громадської ради експертів для обрання суддів Антикорупційного суду, - УНІАН).Ми очікуємо, що суд буде створено у найближчому майбутньому і судді будуть обрані шляхом прозорого і належно організованого процесу. 

Які ваші головні очікування від України до кінця цього року, що ви хотіли би побачити?

Я хотіла би побачити, як Україна отримає достатнє зовнішнє фінансування, що означає, що місія МВФ успішно завершить і зможе представити нову програму, яка знаходиться в процесі підготовки, своїй раді директорів для схвалення. Також, що ми матимемо змогу схвалити перший транш (в рамках програми макрофінансової допомоги Євросоюзу в розмірі 1 млрд євро, - УНІАН) і виділити його.

По-друге, я дуже сподіваюся, що приватизація відбудеться… і ви зможете успішно здійснювати продаж окремих підприємств на прозорих аукціонах, тому що це створить можливості для надходження інвестицій.  

І по-третє,  сподіваюся, що буде конкурентний, належним чином організований і цивілізований передвиборчий період, і вибори забезпечать безперервність реформ та напрямку, в якому рухається країна. 

Віталій Саєнко

УНІАН в Google News