Києво-Печерська лавра / REUTERS

Бізнес-імперія УПЦ МП: звідки у божих людей беруться гроші на розкішні маєтки та автівки

21:53, 13.12.2018
6 хв.

Здається, до розкошів скромних служителів бога уже всі звикли. Але цікаво, звідки все ж беруться кошти на все це? Виявляється, у Московського патріархату в Україні існує ціла розгалужена бізнес-імперія. Це - сотні та тисячі підприємств по всій країні.

Києво-Печерська Лавра, головна православна святиня країни. Біля резиденції митрополита – «скромні» монаші автівки… Наприклад, «BMW x6».

«Скромні» монаші автівки. BMW x6

Новенька така коштує 70 тисяч доларів. Або «двухсотий» «Лендкрузер» - наймодніша марка заможних бізнесменів. Ціна – теж від 70 тисяч. Або елітний «бус» «Шевроле Експрес».

«Скромні» монаші автівки. «Шевроле Експрес»

Такий з салону може потягнути взагалі під сотню тисяч доларів. Ну, і як же без традиційного для Лаври новенького «Мерседеса»...

«Скромні» монаші автівки. «Мерседес»

Це не виставка передових автосалонів раптом перекочувала до лаврського подвір’я. Це - священний синод Московського патріархату. У минулу п’ятницю найвпливовіші ієрархи зібралися, аби висловити рішуче «ні» автокефалії української церкви.

Священний синод Московського патріархату

На жаль, до розкошів скромних служителів бога уже всі звикли. Але цікаво, звідки все ж беруться кошти на все це? «Гроші» спілкувалися із експертами, цілими днями копалися у реєстрах та вибивали секрети із інсайдерів з церкви. Врешті решт, роздобули унікальну базу даних. І дізналися про велику та розгалужену бізнес-імперію московського патріархату. Це - сотні та тисячі підприємств по всій Україні.

«Батюшки завжди займалися бізнесом. І мали сприяння від держави», - розповідає релігійний експерт Тетяна Деркач.

Заводи, ферми, будівельні компанії, торгові точки, автобази… Цілі фірми або їх частки належать священикам.

На перший погляд – нічого незаконного. Утім, офіційно церква сама бізнесом займатися не може. «Канони не дуже дозволяють активний бізнес, тим паче монахам», - говорить Деркач.

Та й самі служителі проповідують службу богу, а не «мамоні» (тобто грошам).

Церковні служителі на словах проповідують службу богу, а не грошам

Звідки ж тоді участь у таких серйозних підприємствах?

2015-ий рік. Одкровення колишнього керівника підприємства «Троїцька артіль», яке займалося реконструкцією Лаври, спричинило тоді справжній фурор. Адже він розказав, як владика Павло вимагав переписати на нього частку у цій компанії. «Для того, щоб отримати підрядну роботу, довелося піти на умови, які поставило керівництво Лаври (Павел і Варсонофій), щоб вони увійшли до керівництва цього підприємства», - розповів він.

Дивіться відео з 02:50

«У нас бізнесмени люблять дружити із батюшками. Інколи – хочуть очистити совість. А інколи – допомогти бізнесу», - зауважує Тетяна Деркач.

І чимало прикладів, як батюшок беруть, як то кажуть, «у долю», знаходимо по всій країні.

Наприклад, Митрополит Полтавський та Миргородський Филип, у миру – Осадченко. В його підпорядкуванні - знаменитий Мгарський монастир. 

Втім, для митрополита цей монаший скит став не лише святинею, але й... торговою маркою! У буквальному сенсі. Адже в реєстрі торгових марок словосполучення «Мгарський монастир» зареєстровано саме на нього.

Цікаво, чому? Ну, можливо тому що митрополит «в долі» у заводу мінеральних вод «Мгарська жива вода». Крім того, має долю в Лубенському молочному заводі та навіть власну телекомпанію, зареєстровану прямо у монастирі. 

Релігійний експерт Тетяна Деркач давно «копається» у фінансах церкви. І має власну версію залучення батюшок до бізнесу: «Влада з церквою завжди за одно. І якщо приходить батюшка по якийсь дозвіл, чи ліцензію на видобуток, то чиновнику відмовити йому завжди складніше».

Тож і не дивно, що священиків знаходимо у засновниках багатьох контор, які видобувають в Україні корисні копалини. Наприклад, скромний єпископ Путивльський Антоній має частку у газовому бізнесі.

Ще один популярний спосіб заробітку «пастирів» - фермерство.

Популярний спосіб заробітку «пастирів» - фермерство

І недаремно. Адже монастирі нерідко мають чимало своєї землі. А ще – послушників, готових там працювати. Прикладів – сотні. Але «переплюнув» усіх, звісно, знаменитий владика Павло.

Величезна територія, купа техніки та сувора охорона. Це - підсобне господарство Лаври.

Підсобне господарство Лаври, майно владики Павла

Але підсобне тільки на словах. На практиці - могутнє підприємство. Настільки могутнє, що сюди, свого часу, навіть прийшли СБУ із обшуками. 

На вході – сувора охорона із ретельним «фейс-контролем». «Як буде команда, то пустимо», - говорять вони журналістам.

Тобто, охорона наче і не проти пустити пресу. Але як тільки дізнається, що ми з «1+1», одразу змінює рішення. Намагаємося пройти, але отримуємо погрози.

Тобто навіть охорона начебто скромного монастирського підприємства поводиться якось не по-християнськи. Здавалося б, чому аж так охороняти звичайну ферму? А тому що, по факту, вона належить саме митрополиту Павлу. Тобто тишком-нишком начебто спільне майно монахів перейшло до їхнього настоятеля.

А ось харківський митрополит Онуфрій. «Гроші» вже розповідали про його великі статки – квартири, автівки та землі. Разом зі своїм братом – теж священиком – він збирав скарби явно не небесні, а цілком земні.

Тепер же «Гроші» розкрили цілу мережу підприємств, яка, так чи інакше, пов’язана із його сімейством.

Так, чотири компанії зареєстровані безпосередньо на них. Займаються здачею майна в оренду та функціонуванням інфраструктури міського транспорту. Тетяна Деркач, коли бачить ці факти, навіть не дивується: «Ну, Онуфрій завжди був у тісній зв’язці із місцевою владою та бізнесом. Кернес, Добкін, Фельдман завжди із ним співпрацювали… Він себе там дуже добре почуває».

Виходить, аби бізнес ішов добре, священикам конче потрібно співпрацювати із владою. І навпаки. «Звісно, вони бояться, що втратять свій вплив. Це ж серйозні гроші», - говорить Тетяна Деркач.

Тож чи не тому Московський патріархат так переживає через утворення нової  автокефальної церкви?

Андрій Засаднюк, Тетяна Стежар

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся