Росія очима Заходу: корупція процвітає, економіка ледве волочить ноги

Некомпетентний режим – загроза Європі... Націоналістична політика Кремля заважає розвитку економіки... Влада хоче приборкати Інтернет... Мафія підкупила уряд та військових... РФ у світових ЗМІ

Некомпетентний режим – загроза Європі... Націоналістична політика Кремля заважає розвитку економіки... Влада хоче приборкати Інтернет... Мафія підкупила уряд та військових... Росія в дзеркалі світових ЗМІ

Некомпетентний режим – загроза Європі

У Сіті (у Лондоні), у великому бізнесі, у політичних та соціальних елітах, які так щедро обробляли російські спін-доктори (фахівці з роботи з громадською думкою. – Прим. перекл.), надія була на те, що з новою людиною в Кремлі, можливо, Даунінг-стріт отримає якісь перспективи й відкладе вбік минулі політичні труднощі.

Інакше кажучи, що означає вбивство, коли прибуток – під загрозою? Кому яке діло, що Олександр Литвиненко був британським громадянином, коли він був отруєний у листопаді 2006 року? Кому яке діло, що головний підозрюваний у тому вбивстві став знаменитим російським політичним діячем?

Кому яке діло, що інший кремлівський убивця був пійманий, коли минулого літа переслідував британського жителя Бориса Березовського по вулицях Лондона? Кому яке діло, що британський посол у Москві, який закінчує свою місію, сер Ентоні Брентон, нещадно переслідувався молодиками з „Наших” – путінського руху молоді?

І кому яке діло, що працівників відділення Британської Ради в Санкт-Петербурзі зривали з ліжок серед ночі для допиту?

На щастя для нас і для наших хоробрих союзників у Східній Європі, які живуть у тіні “відродженої Росії” і були змушені шукати безпеки під парасолькою запропонованого американського ракетного захисного щита, діло до цього є прем’єр-міністрові Великої Британії містеру Гордону Брауну.

Бачення Даунінг-стріт полягає в тому, що, якщо російсько-британські відносини є сьогодні найгіршими від днів Холодної війни, то це є їхньою провиною, а не нашою.

Є у Великобританії ті, хто відмовляється вірити цьому. Шампанським, ікрою та готівкою Кремль інфільтрує Великобританію, купує друзів і впливає на людей такими методами, які не можна було уявити протягом останньої Холодної війни.

Джонатан Еванс, компетентний директор спецслужби MІ5, засвідчив безпрецедентний рівень російського шпигунства. Росія тепер оцінюється як третя найбільша загроза національній безпеці Великої Британії, яку переважають лише загрози від ісламських терористів і держав-ізгоїв.

Сувора правда в тому, що ніщо в Росії не змінилося. Маленький, із м`якою манерою говорити пан Медведєв може здаватися іншим, ніж його грубуватий, лихослівний попередник, екс-кадебешник Володимир Путін. Але його політика – та саме: що є моє, то моє, а що ваше, те – предмет переговорів.

Політична система усе ще закрита для конкуренції, корупція є неприборканою, а економіка ледве волочить ноги поза великими містами. Цей некомпетентний, але загрозливий режим поганий як для Росії, так і для Європи. Але тільки Великобританія і жменька союзників, здається, готові робити із цим хоч щось.

Daily Mail (Велика Британія)

Націоналістична політика Кремля заважає розвитку економіки

На думку Кремля, в умовах інвестиційної рівноправності деякі інвестори є рівноправнішими, ніж інші. Росія не самотня у своєму бажанні обмежити обсяги власності іноземців у стратегічних галузях. Але мало кому вдавалося скласти перелік із 42 стратегічних галузей, включаючи майже всі галузі корисних копалин і природних ресурсів, у тому числі рибний промисел, а також теле- і радіомовлення...

Ситуація з прямими іноземними інвестиціями в Росії виглядає не дуже добре. У першому кварталі поточного року відзначається їх 30-процентне зниження порівняно з відповідним періодом минулого року.

Серйозні обмеження на інвестиції в нафтовий сектор неофіційно діють уже щонайменше два роки. І результат уже дає про себе знати: обсяги видобутку нафти в Росії не збільшуються, і це робить свій внесок у нинішнє зростання нафтових цін.

Націоналістична інвестиційна політика Кремля не просто заважає розвитку російської економіки. Ефект її впливу відчує на собі увесь світ...

Медведєв хоче, щоб Москва стала фінансовим ринком Східної Європи, а рубль – її резервною валютою. Ціль шляхетна, але хтось забув сказати президентові, що ринкам потрібні учасники, і краще, коли двері на них відкриті.

 Times (Велика Британія)

Влада намагається приборкати Інтернет

Більш як рік у Росії тривало збирання доказів і процес над блогером Савою Терентьєвим. Тривалість процесу свідчить про те, що контрольні інстанції та судові органи надають справі Терентьєва статус прецедентного. 22-річний музикант із Сиктивкара (республіка Комі) – перший російський користувач Інтернету, який отримав через повідомлення у своєму блозі умовний строк.

Суд визнав доведеним, що Терентьєв збуджував "ненависть, ворожнечу і принизив людську гідність". У лютому 2007 року Терентьєв випустив пару щодо співробітників міліції, написавши у блозі гнівний текст, який лає "ментів". Блогер назвав міліціонерів "бидлом", "голотою" і висловив побажання, щоб на Стефанівській площі в Сиктивкарі "стояла піч, як в Освенцимі, де церемоніально... спалювали б по невірному менту". Суд побачив у цих висловленнях "екстремістську спрямованість" проти певної соціальної групи, у даному разі проти державних захисників правопорядку.

Приводом для такої тиради стала конфіскація жорстких дисків комп`ютерів опозиційної газети "Іскра". Співробітники місцевих органів правопорядку конфіскували комп`ютери, оскільки редакція газети нібито використала нелегальне програмне забезпечення. Саме в цей час у республіці Комі йшла виборча кампанія, і це було не першим випадком, коли державні контролюючі інстанції під формальним приводом виводили з гри "незручних" журналістів.

Адвокати Терентьєва виступали за виправдувальний вирок з посиланням на Європейську конвенцію з прав людини, яка стає на захист змісту повідомлень у блогах, що є особистою думкою блогера. Крім того, блог доступний лише обмеженому колу читачів. Однак суд не взяв до уваги цих заперечень і своїм вердиктом відповів на запитання, що залишалося дотепер спірним: чи можна прирівнювати повідомлення в Інтернеті до висловлювань у засобах масової інформації.

Вищим політичним колам і всесильній російській бюрократії непідцензурний зміст рунету вже давно став більмом на оці. Інтернет-провайдери вже кілька років змушені забезпечувати доступ ФСБ до своїх даних. Неодноразово в міністерстві зв`язку і масових комунікацій обговорювалася можливість забезпечити ФСБ необмежений доступ до електронної пошти і контроль над усіма сайтами. Законодавча ініціатива, автором якої виступив депутат Ради Федерації Володимир Слуцкер, і поготів передбачає, що всі сайти, на яких зареєстровано більш як 1 тисяча користувачів, мають бути офіційно зареєстровані як засоби масової інформації. Перспектива дешево, швидко і без проблем отримати доступ до жаданих даних приводить керівництво країни, більшість представників якого – вихідці зі спецслужб, у захоплення.

Die Tageszeitung (Німеччина)

Мафія підкупила уряд та військових

Розслідування агентів Центрального управління боротьби з наркотиками й організованою злочинністю (Udyco) Головного комісаріату карного розшуку і служби інформації Цивільної гвардії у справі російської мафії в Іспанії виявило "делікатні" відомості, які можуть вплинути на відносини Іспанії та Росії. Поліція отримала доступ до розмов, у яких затримані ватажки (головні серед них – Геннадій Петров, Олександр Малишев і Віталій Ізгілов, тоді як Кузьмін не приїхав, як очікувалося) називали як гарантів безперешкодного здійснення сумнівних оборудок високопоставлених представників російської влади, не тільки з уряду, але й з військових відомств.

Джерела ABC пояснюють, що іноді мафіозі прямо зв`язувалися з цими високопоставленими офіційними особами своєї країни й навіть називали їхні імена, щоб запевнити свого співрозмовника в тому, що вони досягнуть своїх цілей. Найбільше занепокоєння викликає той факт, що в результаті ватажок мафії без найменших проблем укладав ці угоди. І розмови ці були справою рутинною: за день відбувалися десятки таких "робочих" дзвінків.

Хоча цей прямий контакт не називається, дані, виявлені в ході слідства, яке тривало два роки, указують на те, що "злодії в законі", арештовані в рамках операції "Трійка", мали можливість підкупити найвищі ешелони російської влади і безсоромно цією можливістю користувалися. Відтоді, як у 2007 році російський уряд створив державні органи для розвитку інфраструктури й торговельного флоту, викриті в Іспанії мафіозні угруповання отримували вигідні контракти на виконання держзамовлень, на які вони неодноразово посилалися. Вони отримували ці контракти, не маючи навіть фахівців для ведення робіт, необхідних при укладанні договорів подібного рівня.

Розмах цієї справи такий, що десяток агентів ледь справляються з розслідуванням, у результаті якого за ґратами опинилися ватажки трьох найвпливовіших угруповань російської мафії: "тамбовського" під керівництвом Петрова; "малишевського" під керівництвом Малишева та угруповання Ізгілова, яке набирало в останні місяці обертів після його виходу з в`язниці, де він опинився після арешту в рамках "операції Оса", яка завершилася затримкою ватажка "номер один" усіх мафіозних мереж Захара Калашова.

Упродовж усього розслідування поліція мала доступ до тисяч телефонних розмов обвинувачуваних – спочатку їх було семеро, але потім стало більше. Від 230 записів "волосся дибки встає ", відзначають джерела, тому що ці розмови "свідчать про величезну владу арештованих ватажків", їхні зв`язки у Росії та колишніх республіках СРСР, про цілий спектр злочинів: убивства, торгівлю зброєю, наркотиками і впливом, здирництво, підкупи, незаконні угоди, контрабанду кобальту й тютюну, замовні напади, погрози... Керівництво всіма цими операціями здійснювалося з Іспанії, куди ватажки мафії перебралися в 1996 році для конспірації.

Як і під час операції "Оса", російська влада була не в курсі розслідування поліції та Цивільної гвардії, що викликало занепокоєння в правлячих колах, особливо в КДБ. Симптоматично, що в публічному обігу антикорупційного відділу у зв`язку з операцією "Трійка" при перерахуванні іноземних структур, котрі допомагали розслідуванню, не було згадки про жоден підрозділ російських правоохоронних органів. Річ у тім, що до них не зверталися по допомогу через марність цього кроку, а також щоб уникнути інформування підозрюваних про стеження.

ABC (Іспанія)

Підготував Микола Писарчук (використано матеріали сайтів Inosmi.ru, Inopressa.ru та власні переклади)

УНІАН в Google News