Затягнути чи зірвати? Чого домагається Тимошенко

Чого вона хоче – зірвати призначені Президентом позачергові вибори до Верховної Ради чи просто відтягнути їх проведення на зручніший для себе термін? Варіантів кілька...

Юлія Тимошенко

Багатьох аналітиків не на жарт переймає питання: з якою метою затіяла всю цю веремію з сумнівними ухвалами „потрібних” адмінсудів і блокуванням роботи „непотрібних” Юлія Тимошенко? Чого вона хоче – зірвати призначені Президентом позачергові вибори до Верховної Ради чи просто відтягнути їх проведення на зручніший для себе термін? Насправді, на думку автора, тут немає ніякої дилеми, а є поліваріантний сценарій розвитку політичного конфлікту, виписаний штабом БЮТ.

Як уже доводилося писати, Юлія Володимирівна полюбляє безпрограшні ігри, у яких у неї вибір поміж хорошими і ще кращими варіантами. Саме так вибудовує вона й сьогодні шахову партію з Президентом. Біло-червоні ведуть атаку з метою блокування виборчого процесу у двох напрямах: по-перше, БЮТ, не гребуючи жодними методами, добивається судових рішень, які сприяють зриву/затягуванню виборів, і не дає прийняти ті рішення, які б розблокували виборчий процес. По-друге, незважаючи на жодні рішення РНБОУ і положення старого-нового закону про Кабмін щодо обов’язковості цих рішень для уряду, Кабінет міністрів Юлії Тимошенко не виділяє з Резервного фонду кошти, необхідні для організації та проведення виборчого процесу. Не зважають „воїни світла” й на абсолютно очевидну непідвідомчість таких справ адміністративним судам. Адже з Конституційним були б значні утруднення: позиції Президента там сильні, до того ж КС бере кілька місяців на розгляд будь-якої справи. Таке гальмування для БЮТ є неприпустимим.

При цьому команда ЮВТ не шкодує ні фізичних зусиль для боротьби з суддями та есбеушниками, ні матеріальних коштів на якнайширше поширення у ЗМІ месиджів бютівських депутатів. Вони, мовляв, захищають молоду українську демократію від „узурпатора” Ющенка.

Чи реальна перспектива зриву виборів? Здається, цілком і повністю. Обидва інструменти „війнушки” тимошенківців з ющенківцями довели за останні кілька днів свою ефективність. На даний момент Президентові не вдалося розпустити непокірний Київський окружний адміністративний суд. Очевидно, йому забули доповісти, що є ще Київський обласний адміністративний. Саме він і зупинив дію президентського указу – і тепер окружний адміністративний продовжує свою діяльність. Не виключено, що тепер з’явиться указ про розпуск обласного адміністративного – і буде ще десь призупинений.

Якщо юристи глави держави і доб’ються скасування рішення окружного суду у Вищому адміністративному, що є цілком реально, то залишиться найвища касаційна інстанція – Верховний Суд України. Який очолює Василь Онопенко, а він своїми заявами неодноразово демонстрував слушність істини про те, що „колишніх бютівців не буває”.

Крім того, незрозуміло, як РНБОУ досягне виконання свого грізного рішення „негайно виділити кошти на вибори з Резервного фонду Кабміну”. Мало того, що це рішення теж може бути оскаржене в суді, – уряд може просто цинічно гроші не давати. „Постраждалим від потопу потрібніші”.

Нема питання, СП міг би зібрати сто мільйонів доларів, так би мовити, приватним чином, але, згідно із законодавством, гроші на парламентські вибори можуть виділятися лише з держбюджету. То що, штурмувати силами внутрішніх військ, „орлів Гелетея” та групи „Альфа” будівлю Кабміну? Під дулом пістолета змусити Мінфін здійснити перерахування коштів на рахунок ЦВК? А якщо внутрішній міністр Юрій Луценко, який полюбив віднедавна Юлію Володимирівну чистим і безкорисливим коханням, поставить „Беркут” на охороні монстрильної будівлі на вулиці Грушевського?

Віктор Ющенко

Не хочеться навіть думати про можливі наслідки силового розгортання подій. Воно стовідсотково не піде на користь Президентові, якого й так піддають гострій критиці європейські політики та експерти за указ про розпуск парламенту і нібито за небажання посприяти створенню „троїстої” коаліції БЮТ – НУ–НС – Блок Литвина.

Але існують і ризики не добитися зриву виборів. Зрештою, через елементарний ексцес виконавця. Візьмуть і перекуплять уже купленого суддю – або урядового чиновника, який підмахне трансферт. Таке вже не раз траплялося в короткій, але багатій на корупцію історії молодої держави. Проте на цей випадок є варіант відтягування виборів. Схоже, як мінімум, вибори уже мають бути перенесені, за влучним висловлюванням Тимошенко, під новорічне олів’є. А є всі шанси відтягнути їх до весни, скажімо, до березня.

Новорічний варіант цілком влаштує БЮТ. Більша частина електорату Блоку Тимошенко добре вмотивована, ще б пак, „нашу Юлю обижають...”. Відоме й уміння виборчих структур БЮТ вести ефективну мобілізаційну роботу. Натомість виборчі структури НУ послаблені ЄЦом, сам же ЄЦ власних – практично ніде не розгорнув. А здатність основної маси електорату ПР відірватися від святкового, заставленого горілкою столу перебуває під величезним запитанням.

Весняний варіант виборів для БЮТ узагалі чудовий. У Тимошенко буде час гучно подати у відставку перед самими виборами, пояснивши, які „нехороші люди” Балога, Президент та „примкнулий до них” Янукович. Так і не дали їй облагодіяти Україну й видати народові ще одну „Юлину тисячу”. І піде на вибори з майданчика „глави опозиції”, нещадно критикуючи своїх політичних опонентів і на повну котушку використовуючи невідпорний для традиціоналістської української нації імідж „скривдженої жінки”.

Скоріш за все, хоч напередодні Нового року, хоч навесні БЮТ візьме найбільшу парламентську фракцію, проте не потрапить до правлячої коаліції. Та тимошенківці явно грають у довгу гру: позиція для старту на президентські перегони буде чудовою.

А зрив виборів відкриє для прем’єр-міністра Тимошенко гарні перспективи ручного управління бюджетними коштами, докупівлі депутатів НУ–НС з метою отримання документа з потрібною кількістю голосів для створення „троїстої” коаліції. Можна буде вимахувати цим документом перед носом Ющенка і перед камерами телеканалів. І ще – здійснювати подальший тиск на суди й „викручувати” потрібні рішення. Наприклад, про дієздатність парламенту. Знову-таки, президентські вибори-2010 виглядатимуть надзвичайно перспективно.

Одна „дрібничка” псує логіку та елегантність цих планів: вони можуть повністю завалити і без того підірвану світовою кризою українську економіку.

Що протиставить цьому планові на гру команда Ющенка? У ЗМІ блукають якісь недостовірні чутки про „силовий варіант”, „мільйон агітаторів” та інші легковажні політтехнологічні фантазії. Водночас багато хто обнадіює главу держави надзвичайним „дежавю” щодо дострокових виборів минулого, 2007, року. Тоді ж добилися!

Але, по-перше, на тих виборах БЮТ серйозно наростив свій результат, а по-друге, у БЮТ немає свого Ріната Ахметова, якому так хотілося на світові торговельні біржі.

Микола Писарчук

P.S. До речі, вітаємо з днем народження великого автомобільного бізнесмена, народного депутата Тарієла Васадзе, якого вважають одним з основних спонсорів Блоку Юлії Тимошенко.