Генсек НАТО Єнс Столтенберг: "Ми не можемо ізолювати Росію. Тому ми віримо у стримування, оборону та передбачуваний підхід, але, водночас, у відкриті канали для політичного діалогу"

Напередодні візиту Північно-Атлантичної Ради до України генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН розповів про причини восьмирічної паузи між візитами Ради, про те, якими він бачить перспективи членства України в альянсі і чому НАТО, зупинивши практичну співпрацю з Москвою, продовжує тримати політичні канали відкритими.

Впливовий постійно діючий політичний орган НАТО - Північно-Атлантична Рада останній раз відвідувала Україну ще за часів президента Віктора Ющенка. І ось, через вісім років, Рада знову їде до Києва - у понеділок, 10 липня, за участю Ради відбудеться низка подій. Зокрема, засідання Комісії Україна-НАТО під головуванням генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга і за участю президента України Петра Порошенка. Також Рада зустрінеться з урядом, а генсек вперше в історії двосторонніх відносин альянсу з Києвом виступить в українському парламенті.

Цей візит має особливе політичне значення - партнери відзначають двадцять років з дня заснування особливих відносин (двадцять років тому у Мадриді колишній президент України Леонід Кучма та генсек НАТО Хав’єр Солана підписали унікальний на той час документ - вперше в історії існування альянсу з’явилася так звана Хартія про особливе партнерство). З того часу у відносинах були різні фази: від рівних, але безрезультатних, до фактичного розриву за часів Януковича. Та й ставлення українського суспільства до НАТО мінялося. Дякуючи Путіну, який майже штовхнув Київ в обійми альянсу, наразі підтримка членства в цій організації серед українців висока, як ніколи. А членство в НАТО офіційно стало одним з пріоритетів зовнішньої політики України.

Напередодні візиту Північно-Атлантичної Ради до України генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг розповів в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН про причини такої довгої паузи між візитами Ради, про те, що він думає стосовно перспектив членства України в альянсі і чому НАТО, зупинивши практичну співпрацю з Москвою, продовжує тримати політичні канали відкритими.

Північно-Атлантична Рада востаннє відвідувала Україну вісім років тому. Чому у нас була така довга пауза?

За останні вісім років НАТО відвідувала Україну дуже багато разів – візити представників НАТО є досить регулярними. Всього пару днів тому [в Україні] був помічник генерального секретаря (Сорін Дукару), не так давно – заступник генерального секретаря (Роуз Гетемюллер), в Україні з трастовими фордами та різними програмами працюють близько 50 співробітників [НАТО]. І, звичайно, було багато зустрічей з українцями в Брюсселі - з президентом, міністром оборони, міністром закордонних справ тощо. Я думаю, що ми повинні пам'ятати, що співпраця між НАТО та Україною відбувається щодня у різних форматах. Це є віддзеркаленням широкої співпраці між НАТО та Україною.

Єнс Столтенберг / REUTERS

Візит всієї Ради - це велика подія, яка трапляється досить рідко, і тому було вісім років [паузи]. Але це не означає, що за останні роки не було багато зустрічей.

Що саме ви, як генеральний секретар, і Рада в цілому, хочете досягти під час цього візиту?

Я хочу відзначити двадцяту річницю нашого особливого партнерства, що є важливою віхою відмінного та дуже міцного партнерства між НАТО та Україною. Це також 20-річчя Комісії Україна-НАТО, яка є унікальним органом і рамковою платформою для розвитку співпраці.

Ми рішуче вітаємо підтримку НАТО з боку України. Україна бере участь у всіх місіях та операціях НАТО - в Афганістані, Косово, Середземномор'ї та в багатьох інших місцях. Ми також дуже цінуємо  нашу співпрацю щодо відповіді на нелегальну анексію Криму Росією, дестабілізацію сходу України. Нам є багато чого навчитися один в одного, коли мова йде про гібридну та кібер-війну, яку ми спостерігаємо в Україні. І, звичайно, НАТО надає Україні підтримку. У нас є десять трастових фондів, у рамках яких на різні види діяльності виділено майже 40 мільйонів євро. Крім того, НАТО постійно заохочує до двосторонньої співпраці союзників по НАТО з Україною.

Якщо повернутися до Хартії щодо особливого партнерства, якій вже двадцять років, чи бачите ви необхідність адаптувати цей документ до сучасних реалій?

Я вважаю важливим те, що ми заснували Комісію Україна-НАТО, базуючись на чому ми також розробили такі інструменти, як, наприклад, Комплексний пакет допомоги. Ці інструменти постійно коригуються, щоб відобразити зміни середовища безпеки та нові виклики.

Єнс Столтенберг / REUTERS

За даними Центру досконалості з питань кіберзахисту НАТО, шкідливе програмне забезпечення NotPetya «ймовірно, було запущено державною особою або недержавною особою за підтримки чи при схваленні держави. Навряд чи є інші варіанти». Якщо це була лише перша подібна кібер-атака та будуть інші, чи готовий Альянс цьому протистояти? Яка конкретна допомога може бути надана Україні?

НАТО значно посилила захист від кібер-атак. За останні кілька років ми, дійсно, підняли і посилили наш потенціал у кібер-стримуванні і кібер-обороні. Коли йдеться про захист нашої кібер-мережі, то ми багато зробили як для нашої штаб-квартири, так і для наших місій та операцій, які повністю залежать від функціонування кібер-мережі, в Афганістані чи Косово, або коли ми робимо нашу роботу тут, в Європі. Таким чином, ми покращили захист цих мереж.

Ми проводимо більше навчань, ділимося кращою практикою, кращими технологіями, і це саме те, що ми робимо з Україною. У нас є трастовий фонд, ми працюємо з вашими фахівцями, ми допомагаємо захистити комп'ютерну мережу різних державних установ в Україні, і тепер ми надаємо обладнання, яке є ключовим та важливим для розслідувань, щоб встановити, хто стоїть за цими атаками, тому що однією з великих проблем, пов'язаних з кібер-атаками, є те, що дуже часто важко визначити, хто за ними стоїть.

За яких обставин союзники можуть застосувати Статтю 5 (щодо колективної оборони)?

Причина, чому ми це зробили, полягала не в тому, щоб застосовувати Статтю 5 кожного разу, коли є комп'ютерна атака - ці атаки трапляються, практично, кожного дня. Так, у 2016 році у порівнянні з 2015 роком, кількість атак на мережу НАТО збільшилася на 60%. Це значне зростання. При цьому ми визнали, що кібернетична атака може завдати великої шкоди – призвести до людських страждань, до падіння критично важливої інфраструктури, підриву військових можливостей. Тому нам було важливо стверджувати, що кібер-напади, якщо вони можуть завдати шкоди та збитків настільки серйозних, що це підриває нашу здатність захищати країни НАТО, можуть задіяти Статтю 5.

6 липня президент України підписав закон, згідно з яким однією з основних цілей зовнішньої політики України є членство в НАТО. Загальновідомо, що є країни, які не хочуть бачити Україну членом НАТО – що є причиною цього спротиву? Це відбувається через Росію, Україну чи через обох?

Для НАТО фундаментальним принципом є те, що кожна країна має право обирати свій власний шлях, вирішувати, чи хоче вона претендувати на членство в будь-яких безпекових організаціях, включаючи військові союзи. І потім 29 країн-членів НАТО та країна-кандидат будуть вирішувати, чи запросить НАТО нову країну приєднатися до альянсу. Ніхто інший, включаючи Росію, не має права вето чи втручатися в цей процес.

Зараз вся увага приділяється реформам, тому, як Україна може рухатися вперед, модернізуючи свої оборонні та безпекові інституції, на боротьбі з корупцією, посиленні верховенства права та дотримання стандартів НАТО. НАТО допомагає Україні реалізувати ці реформи, модернізувати оборонні інституції, боротися з корупцією та відповідати стандартам НАТО. Це одна з головних цілей наших програм, трастових фондів, нашої підтримки. І ми будемо продовжуватимемо надавати таку підтримку.

Ми твердо віримо, що для України буде добре відповідати стандартам НАТО незалежно від того, буде чи ні Україна членом альянсу. Відповідність стандартам НАТО покращить якість, спроможність українських оборонних та безпекових інституцій, покращить українську армію. Це також посилить взаємосумісність між НАТО та Україною. Але, в кінці кінців, коли це питання [членства] буде на столі, його будуть вирішувати 29 союзників та Україна. Чорногорія стала повноправним членом лише минулого місяця, і це демонструє, що двері НАТО відкриті.

Тим не менш, не можна не згадати Росію. Навчання «Кавказ-2012» Росія використала, щоб окупувати Грузію, українці побоюються, що майбутні навчання «Захід 2017» будуть використані для вторгнення в Україну або будь-яку європейську країну, що межує з Росією. Чи вважаєте ви, що буде достатньо сил чотирьох батальйонів (останнє посилення присутності НАТО в прибалтійських країнах та Польщі), чи має НАТО будь-який план, що робити в такій ситуації?

Ми не бачимо жодної неминучої військової загрози для будь-якої союзної країни НАТО, але ми бачимо все більш і більш напористу Росію, ми бачимо все більш непередбачуване безпекове середовище. Ось чому НАТО відреагувала збільшенням військової присутності у східній частині альянсу чотирма батальйонами в Прибалтиці та Польщі, а також збільшенням присутності в Чорноморському регіоні.

Єнс Столтенберг / REUTERS

Важливо зрозуміти, що це лише частина відповіді. НАТО також підвищує готовність своїх сил, які могли б швидко посилитися, якщо це необхідно, ми потроїли розмір Сил реагування НАТО до 40 тисяч, ми створили Сили швидкого реагування, і ми також створили вісім невеликих штаб-квартир у східній частині альянсу. Все це разом забезпечує надійне стримування. Той факт, що батальйони є багатонаціональними, і багато союзників беруть в них участь різними засобами, надсилає потужний сигнал будь-якому потенційному противнику, що напад на одного союзника НАТО викличе реакцію всіх союзників.

Чи є будь-який прогрес у питанні проведення Ради НАТО-Росія?

Засідання Ради НАТО-Росія відбудеться на наступному тижні, 13 липня. Ми будемо серед інших питань говорити про Україну. В НАТО вірять у те, що ми називаємо подвійним підходом до Росії. Росія - наш найбільший сусід, ми не можемо ізолювати Росію. Тому ми віримо у стримування, оборону та передбачуваний підхід, але, водночас, у відкриті канали для політичного діалогу. Тому що, в довгостроковій перспективі, нам потрібні більш конструктивні відносини та співпраця з Росією. Політичне вирішення кризи в Україні також вимагає політичного діалогу з Росією.

Ірина Сомер

УНІАН в Google News