Іраклій Аласанія: ЄС зацікавлений, щоб Грузія і Україна знаходилися у сфері його впливу

Інтереси Росії дуже постраждали, і я сподіваюся, що наші європейські партнери зрозуміють, що не можна залишати друзів...  Інтерв`ю

Програш в російсько-грузинській війні, і як результат - визнання Росією незалежності Абхазії і Південної Осетії - привели Грузію до глибокої політичної кризи. Опозиція всіх мастей вимагає відставки Саакашвілі і проведення дострокових президентських виборів. Як свідчать соцопитування, якщо дострокові президентські вибори будуть оголошені, за право зайняти ключовий пост в Грузії боротимуться два головні претенденти: екс-спікер грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе і колишній представник Грузії в ООН, лідер опозиційного «Альянсу за Грузію» Іраклія Аласанія.  Про те, яким він бачить майбутнє своєї країни, Іраклій Аласанія розповів  в інтерв`ю УНІАН.

У Грузії склалася серйозна політична криза, яким Ви бачите вихід з неї?

Відео дня

Ми вважаємо, що для виходу країни з кризи, в першу чергу, необхідно добитися вільних, позачергових президентських виборів, після цього вже народ сам вибере політичного лідера.  Ми добре розуміємо, що через непродумані дії уряду Грузія була втягнута в провокаційну війну. Це всі добре зрозуміли - і населення, і політичні сили.

У Росії заявляють, що Грузія нарощує свій військовий потенціал для продовження війни. Чи відповідає це дійсності? Як Ви вважаєте, чому робляться подібні заяви?

Я думаю, що російсько-грузинські відносини – відносини двох войовничих сторін, оскільки Росія зараз окуповує значну частину грузинської території. Я не думаю, що грузинська сторона готується до розвитку якогось військового сценарію. У кожної сторони є можливість і необхідність в організації самооборони і оборонних систем, але це не означає, що грузинська сторона робить нові кроки для ескалації ситуації.

Пройшло півроку після російсько-грузинської війни. Ваша оцінка події... Чи могла ситуація піти іншим шляхом?

Я абсолютно упевнений, що ситуація могла розвиватися інакше. Думаю, що у Михайла Саакашвілі були всі можливості - внутрішні ресурси, підтримка народу і безпрецедентна підтримка міжнародного співтовариства, щоб Грузія інтегрувалася до Європи і просувалася вперед дуже серйозно, так само дуже великими темпами могла розвиватися її економіка. Але, на жаль, політика була непродуманою, хочу підкреслити, - імпульсивною. У країні немає інституційного механізму вирішення питань і, звичайно ж, є дисбаланс, який існує сьогодні між законодавчою і президентською властями... Все це призвело до того, що Грузія зараз поступово ізолюється від міжнародного співтовариства. Я думаю, що єдиний вихід з кризової ситуації – організація вільних виборів, коли новий лідер і нова політична сила, яка прийде до влади, буде легітимною і користуватиметься підтримкою народу Грузії і за її межами.

Кого Ви вважаєте реальним конкурентом президентові Грузії Михайлу Саакашвілі?

Я думаю, що головним конкурентом Саакашвілі є грузинський народ. На даному етапі, на жаль, Саакашвілі сам створив ситуацію, при якій він ізолював себе від громадян Грузії.

Як Ви гадаєте, чи залишилися в України і Грузії шанси найближчими роками одержати ПДЧ і продовжити інтеграцію в НАТО, якщо брати до уваги грузино-російську війну, внутрішньополітичні і економічні проблеми в обох країнах і зміну влади в США?

Я упевнений, що процес інтеграції повинен продовжуватися, але після серпневих подій інтеграція Грузії в НАТО – справа не найближчого майбутнього. Для мене процес інтеграції головним чином пов`язаний з реформами, які Грузія просуватиме в сферах безпеки і оборони, - це дуже важливо для нас, це дасть ще один стимул для інтеграції в Євросоюз, чого можна досягти вже в осяжному майбутньому. Майбутнє Грузії і України - в Європейському співтоваристві.

До речі, між Україною і Євросоюзом підписані дуже важливі домовленості  у паливно-енергетичній сфері, це ще раз демонструє нам, що Євросоюз зацікавлений, щоб Грузія і Україна знаходилися у сфері його впливу і стали б невід`ємною частиною європейської безпеки. Я упевнений, що цей процес йтиме активніше, і в найближчому майбутньому відбудуться значні зрушення, які відчує населення наших країн.

На Вашу думку, які цілі ставила Росія, почавши чергову «газову» війну проти України?

У першу чергу, Росія переслідувала практично ті ж самі цілі, що і відносно Грузії - дати зрозуміти Європі і нашим сусідам на пострадянськомі просторі, що Росія знов завойовує вплив в Україні, на Південному Кавказі і в Європі. Я думаю, що у Росії існують дуже серйозні наміри щодо газотранспортної системи України, щоб вона була в повній залежності від Москви. Я ще раз хочу підкреслити, що ті домовленості, які були досягнуті днями, – дуже важливий чинник, щоб Україна продемонструвала свою індивідуальність і свої плани в спільному з Євросоюзом будівництві майбутнього країни. Це буде одним з найважливіших чинників самооборони в цій сфері.

І хто, по-вашому, виграв, а хто програв в цьому протистоянні між Києвом і Москвою?

Я думаю, що інтереси Росії і її імідж дуже постраждали, і дуже сподіваюся, що наші європейські партнери зрозуміють, що не можна залишати друзів, партнерів без реагування в той час, коли з російського боку робляться подібні агресивні кроки. Я дуже чітко бачу, що в майбутньому європейське співтовариство буде дуже тісно взаємодіяти з Україною і Грузією, і реагуватиме на неадекватні дії Росії.

Як Ви вважаєте, яке політичне майбутнє президентів Михайла Саакавішвілі і Віктора Ющенка?

Воно залежить тільки від них самих. Кожен президент залишає себе в історії з розв`язаними ним проблемами, і з тими, які він переклав на іншого політичного лідера. Отже, у Саакашвілі ще є можливість прийти до народу і зробити все можливе, щоб ця традиція була мирною в Грузії, також у нього є можливість залишитися в історії президентом, який сприяв демократичним змінам в Грузії. Але якщо він упустить свій шанс, то вже інакше увійде до історії. А що стосується президента Ющенка, то я зараз буду вкрай обережний і не зроблю коментарів щодо президента іншої країни... Я думаю, що це вирішить сам український народ.

Інна Кукуджанова