Олег Шевчук: Корупціонери у ВР знають одне одного і обмінюються законопроектами

У комітеті ми іноді переходимо на нецензурну лексику... На порядку денному багатомільярдні закони, але депутати сваряться через 17 неподілених квартир...  Інтерв`ю

У комітеті ми іноді переходимо на нецензурну лексику... На порядку денному багатомільярдні закони, але депутати сваряться через 17 неподілених квартир... ПР планувала акції разом з виступом профспілок...

Олег Шевчук, народний депутат України, член фракції БЮТ. Мені здалося дивним, коли в цьому скликанні Верховної Ради радіофізик, апологет інформаційного суспільства, фундатор IT-шного бізнесу в Україні та батько корпоратизації Укртелекому пішов працювати в непопулярний серед преси Комітет соціальної політики. Як виявилось, представники точних наук уміють дійшло заглиблюватись у будь-які питання, влаштовувати скандали, не гірше «бюджетних», і виявляти, наприклад, у скромному законі про єдиний внесок 200 мільярдів гривень, які от-от збиралися вилучити з антикризового бюджету Тимошенко представники опозиції.

Ми поставили Олегу Шевчуку кілька запитань.

У КОМІТЕТІ МИ ІНОДІ ПЕРЕХОДИМО НА НЕЦЕНЗУРНУ ЛЕКСИКУ

Олегу Борисовичу, днями парламент відхилив законопроект“Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнодоступне соціальне страхування”. Ви, мабуть, повинні відчувати свою власну перемогу?

Ні, це не перемога. Сам по собі закон потрібний, потрібний єдиний внесок, потрібна соціальна реформа. Але над процесом нависла група не дуже прозорих товаришів. І коли до нього дописали десять-п`ятнадцять сторінок додаткового тексту, реалізувавши сумнівні ідеї корупційного характеру, які просто висять у повітрі, то процес став дуже нервовим. А після того, як з`ясувалася справжня суть пропонованих змін, то в обговорення включилися багато людей – це і депутати БЮТ і, хоч як дивно, Партії регіонів. Але людям важко відстежити ситуацію, розібратися в таблиці і зрозуміти: де схема виведення грошей ліквідована, а де вона захована, – і тому вирішили закон відхилити в принципі.

Але нам нікуди не подітися від реформування системи соціального страхування. Адже нині в Україні, крім пенсійного, є ще три фонди соціального страхування. Це десятки тисяч держслужбовців, у яких велике фінансування. Фонди мають свою інфраструктуру, офіси, серверні й транспортні мережі. Уявіть, є велика самокерована система, яка збирає платежі. Усередині системи вже відбувається конкуренція, в ній крутяться пристойні гроші. Соціальне страхування – ніби і не бюджетні гроші, але вони планові. Виплата зарплати і нарахування на них власниками не порушуються – адже зараз введені статті, що посилюють відповідальність адміністрації підприємств, аж до порушення кримінальної справ. Виплата зарплат і нарахування на неї для бізнесменів – це зараз святе. Сьогодні підприємці можуть дозволити собі «побавитися» з ПДВ, податком на прибуток, але вони рідко дозволяють собі жартувати з нарахуванням на фонд зарплати, з яких кошти йдуть до цих самих фондів соціального страхування. Ці платежі – свята штука. І відповідно, фонди, які регулярно збирають платежі. Вони їх активно витрачають: будують, купують папір, комп`ютери, принтери, факси, ручки, олівці. Це величезні підприємства. І, зрозуміло, до цієї системи потягнувся великий бізнес. Тому що весь бізнес тягнеться до держзамовлень, держзакупівель.

Проте багато хто не знає, але сам закон спочатку створювався за активної підтримки західних експертів, Міжнародної організації праці, роботодавців і ін., які високо оцінили цю ініціативу. Це потім вже, коли закони завалюють, вони обростають новими подробицями, «цікавими» пропозиціями і виходять як законопроекти окремих депутатів.

А чим Вам не подобається норма закону про електронну звітність?

Я як людина, яка вийшла з IT-бізнесу, вважаю, що чим швидше ми перейдемо до електронного документообігу, тим краще. Але я розумію, що це неможливо зробити одноразово, і вже точно сьогодні це не має ніякого відношення до єдиного внеску. Звичайно, коли в Україні буде створена здорова лобістська група, яка прагнутиме до повсюдного впровадження в країні норм електронного управління, цифрової демократії, електронної комерції тощо, я із задоволенням підключуся до її роботи. Я точно знаю, що комп`ютер - це не чиновник, який кладе папери під сукно. Комп`ютер працює і не вимагає хабара. Це філософія останніх десяти років мого життя. Але ж для впровадження всього цього необхідний цілий комплекс процедур, потрібні реформи в системі Мінохоронздоров`я, Міносвіти, потрібно навчати нових технологій і держслужбовців, і бізнесменів. І я не знаю жодної країни, де б це пройшло в обов`язковому порядку. Це природний і еволюційний процес. Люди самі перейдуть до електронної звітності, коли будуть готові, тому що набагато зручніше відправити до податкової інспекції звіт одним тиском комп`ютерної клавіші. Але не можна зараз це нав`язувати, коли багато керівників не можуть взагалі користуватися комп`ютерами.

Я і сам ще вчуся – цілу неділю просидів на тренінгах з лінійки продуктів кампанії Apple. І я готовий цим займатися, але точно не для того, щоб ліпити куди завгодно електронну звітність, зокрема – в закон про єдиний внесок. Зрозуміло, що після гіпотетичного введення електронної звітності у підприємців з`явилася б необхідність купувати у якогось посередника відповідний софтвер, ключі тощо.

Розкажіть, як поводяться на засіданні комітету люди, які лізуть до бюджету і при цьому знають, що вся країна спостерігає цей момент. Ви говорили прямим текстом таким колегам: «У держави, яка спливає кров`ю, не можна красти»?

Може, не так образно, але дуже часто. Повірте – загострення пристрастей настільки велике, що в комітеті під час таких моментів ми іноді переходимо на нецензурну лексику. Потім, щоправда, проходить час, тиснемо один одному руки, кажемо: нічого особистого, проїхали. Знову намагаємося розмовляти. Водночас мені часто намагаються натякнути, що десь з кимось щось узгоджене.

НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ БАГАТОМІЛЬЯРДНІ ЗАКОНИ, АЛЕ ДЕПУТАТИ СВАРЯТЬСЯ ЧЕРЕЗ 17 НЕПОДІЛЕНИХ КВАРТИР

Узгоджено? Це коли члени вашої фракції домовилися, що вони голосують за цей закон, а ПР голосує за закон БЮТ про обмеження пенсій. У такому разі БЮТ став би героєм відміни спецпенсій, виграючи не далеко найбільшу суму для бюджету.

Я б не хотів цього коментувати – це дуже болісна тема і для мене, і для багатьох депутатів. Але скажу, що пізніше в боротьбі проти допрацьованого в кулуарному режимі законопроекту про єдиний соціальний внесок об`єдналися в тому числі і регіонали. Хоча ліквідовувати спецпенсії - це ж набагато гучніша ініціатива, це ж скільки балів у електорату зрубати можна.

Чому парламент не відмінить спецпенсії?

У кількох версіях законопроектів, які подали і уряд і наш депутат Володимир Бондаренко, пропонувалося всі спецпенсії (депутатів, прокурорів, суддів) обмежити десятьма тисячами гривень. Але це не провина уряду, що його закони вичищаються депутатами. Дуже складна ситуація у ставленні самих депутатів до подібних речей. Тут багато парламентаріїв, які або пенсійного віку, або за півкроку від нього, і вони думають про пенсію.

Отже, десять тисяч гривень пенсії слугам народу мало?

Зрозуміло, що ніхто не візьме слово, не вийде на трибуну і не скаже, що він проти зниження спецпенсій. Але в кулуарах, приватно спілкуючись, люди висловлюються дуже гостро. Тут є якийсь прихований, незрозумілий мені лобізм. Ініціатив щодо скорочення пільг було море, але вони гинули на різних читаннях при різних процедурах в комітетах. Іноді взагалі незрозумілі мені речі відбуваються. На порядку денному стоять багатомільярдні законопроекти, але всі можуть пересваритися через сімнадцять неподілених в минулому скликанні квартир.

А у Верховній Раді є люди, які не мають житла?

Є. І вони наводять аргументи, що дешевше якійсь групі депутатів купити квартиру, ніж оплачувати готелі «Київ» і «Україна». І це правильно, але просто потрібно подумати, як і кому давати. Бо це перетворилося на бізнес. Зайшов один раз в депутати, купив квартиру, потім продав. А потім приходять нові депутати, які теж не мають квартир. І замкнене коло виходить. Як я розумію, треба надавати службове житло рівно на термін повноважень – без жодної можливості залишитися в ньому після закінчення цього терміну.

Депутати – люди небідні, додаткова плата за окремі голосування існує, і іноді суми виходять пристойні. За нинішньої кризи могли б і самі на житло назбирати.

Не знаю. Мені ніхто не платив. І я нічого не лобіював. Просто за те, чим я займаюся, ніхто не платить, тут немає вузькокорпоративних інтересів. Мені цікаво працювати на перспективу, просувати правильні речі для країни в цілому і окремих ринків. Але я чув, що таке буває. І добре пам`ятаю такі випадки в парламенті третього скликання, коли до нас в офіс Партії зелених, де я був заступником голови, приходили чимало таких «прохачів». Та й наші власні партійні бізнесмени не соромилися ставити свої бізнес-пріоритети на перший план. Це стосувалося і продовження термінів ваучерної приватизації, і передачі в управління народним депутатам акцій держпідприємств на зразок Запоріжсталі.

Але я кажу це для того, що б ви розуміли, що лобістів серед депутатів багато, але рішення ж більшість народних обранців ухвалюють самостійно, виходячи із своїх професійних і морально-етичних категорій.

ПР ПЛАНУВАЛА АКЦІЇ РАЗОМ З ВИСТУПОМ ПРОФСПІЛОК

Чи має уряд борги із зарплати?

У бюджетній сфері практично ні. Але якщо дивитися розклад заборгованостей по зарплаті, негативна динаміка спостерігається у підприємств з приватною формою власності. Наприклад, у Партії регіонів були плани, щоб терміни їх мітингів «співпали» з мітингами профосюзов. Але масово профспілки не вийшли. Хоча трудовий конфлікт державі оголосили. І ось мені цікаво, чому профспілки оголошують трудовий конфлікт урядові, а не стороні, яка підписала трудову угоду, власникам шахт, фабрик, заводів? Чи не тому, що вони разом сидять в одній фракції? Я б назвав це, якщо коректно, то «профспілковою нещирістю».

Повертаючись до кризи... Під час Великої депресії для бідних в США існувала системна допомога. Скажіть, а Ви не думали розробити про всяк випадок «запасні заходи», типу систематичних обідів для малоімущих?

Я не настільки песиміст. Думаю, що все буде нормально, ми одержимо другий транш МВФ, міждержавні кредити.

У нас по факту два мільйони безробітних. Ви вірите, що ця цифра не зростатиме?

У нас близько мільйона безробітних.

Плюс мільйон, які сидять в адміністративних відпустках. Адже це приховане безробіття....

Ми зараз працюємо над законопроектом, за яким роботодавцеві було б невигідно звільняти працівників.

У людей лежатиме трудова книжка на підприємстві, яке не платить? Формально у них буде робота, але не буде грошей.

Я вважаю, що якщо людина залишається, то у роботодавця зберігаються перед нею зобов`язання. Я б назвав це не прихованим безробіттям, а прихованою зайнятістю. Криза, можливо, ще і не досягла дна, але я думаю, що гірше вже не буде. Мені здається, ми пробудемо в цій точці ще кілька місяців, а потім почнуть працювати світові заходи. Нині на п`ять трильйонів буде простимульована світова торгівля, а це однозначно має позначитися на підвищенні експорту нашого металу і хімії. Ще один трильйон виділяє МВФ для поглиблення структурних реформ у країнах, що розвиваються. У цьому контексті намічається певний прогрес і перспектива для України.

Нам би ось з політикою розібратися! Тут ще вибори ці пропонують. У напівсиловому варіанті відправляють людей на вибори. Для країни ситуація, коли уряд не має можливості динамічно ухвалити необхідні антикризові рішення, – це майже катастрофа. Не знаю, як може прийти в голову ідея в такій складній ситуації погнати людей на вибори, запустити в округи всіх депутатів, губернаторів, міністрів.

КОРУПЦІОНЕРИ У ВР ЗНАЮТЬ ОДИН ОДНОГО І ОБМІНЮЮТЬСЯ ЛОБІСТСЬКИМИ  ЗАКОНОПРОЕКТАМИ

Від одного з останніх законів – про держзакупівлі, який створює аналог тендерної палати, – Світовий банк був в шоці. Кажуть, закон лобіюють бютівці...

Повірте, у фракції вкрай болісно реагують на подібні речі. Нещодавно на закритому засіданні було жорстко поставлене питання про необхідність контролю за законотворчістю, яка має будь-які прояви корупції. На жаль, ініціатори таких сумнівних схем – достатньо сильні, вони знають один одного, вони домовляються, вони передають один одному корупційні законопроекти. Але я думаю, що ситуація з єдиним внеском показала, що Верховна Рада може сама себе оздоровлювати. Інша справа, що коли закон викидають, то логіка одужання порушується. Але ви повинні знати, що в принципі тендерна палата була міжфракційним об`єднанням, і БЮТ в ній не був майже присутній.

А щоб прояснити ситуацію з фракцією, можу сказати, що недавно у нас була створена спеціальна антикорупційна група на чолі з Кожемякіним, яка відстежуватиме всі прояви некоректного лобізму на законодавчому рівні, ще на стадії розробки законопроектів.

Коли я бачу в партійному списку БЮТ імена Васадзе, Буряк, Губський, то не сильно з цього дивуюся... Чому Ви вірите більше: гаслам Юлії Тимошенко чи її здатності навести порядок?

Ви знаєте – цей мій усвідомлений вибір. Партію зелених, до якої я належав, постійною купівлею-продажем вбили. Ідеологічних партій, окрім КПУ, не було. Але, безумовно, мій вибір базувався і на основі особового чинника. А в цьому плані, повірте, Тимошенко – найбільш працездатна і активна людина в нашому політикумі.

А ось коли існуватиме ідеологія, команди, будуть розроблені ефективні принципи добору людей у команду, то тоді можна буде питати і з лідера, і з конкретного депутата.

У кожному списку, у кожної особи є спокуси, помилки. Коли буде змінений виборчий закон, коли команди стануть сильнішими, існуватиме колективна відповідальність, то з ідеологічної команди буде легше питати. А зараз один міністр повівся так, а інший інакше, а Тимошенко відповідає і за того, і за іншого. Я її не ідеалізую. Просто вважаю, що їй не позаздриш.

Президент Ющенко нещодавно, нагадавши, скільки він зробив для Закарпаття під час повені, сказав, що люди повинні відчувати відповідальність і страхувати своє житло від ризиків. Тоді мені хотілося попросити його назвати страхову кампанію, якою можна було б довіряти. А сьогодні я думаю, що якби він її назвав, то я б вже і не повірила...

На жаль, це приклад корозії принципів у владі.

Що стосується страхування, то тут є цікава думка щодо впливу кризи на цей ринок. Криза перевірить міцність, покаже серйозність тієї чи іншої компанії. Ринок страхування важливий, страхування ризиків в західних країнах – невід`ємна частина особистого фінансового плану. І, звичайно, страхування повинне стати частиною нашого життя. Я не думаю, що довіра до страхування у нас вже так була підірвана. Адже ми в Україні масово поки що тільки навчилися страхувати машини, і, загалом, всі були задоволені. Тому я думаю, що при стабілізації ситуації інтерес до різних видів індивідуального страхування повернеться.

Розмовляла Лана Самохвалова