Угадайте з трьох спроб: хто заважає Тимошенко виплатити тисячу?

Чим "він" заважає, коли накладає вето на корупційні оборудки?.. "Вона" категорично обіцяла піти у відставку, якщо не поверне заощадження за два роки...

Чим "він" заважає, коли накладає вето на корупційні оборудки?.. "Вона" категорично обіцяла піти у відставку, якщо не поверне заощадження за два роки...

Юлія Тимошенко

Коментувати піар-акцію пані Тимошенко, пов’язану з зустріччю із вкладниками банку “Родовід” я не планував. Ну що тут коментувати? І так усе зрозуміло. Але на очі мені потрапило одне повідомлення в ЗМІ щодо цієї зустрічі, яке таки змусило мене взятися “за перо”.

Юлія Володимирівна під час виступу перед вкладниками вдалася до чергового звинувачення на кшталт “їй заважають, а вона працює”. За її словами, «два мільйони чоловік не отримали гроші з тієї причини, що вето Президента зупинило всі програми і всі рішення уряду… Виплати були зупинені виключно тому, що не хотіли, щоб я як прем’єр виконала свої зобов’язання перед людьми».

Дозволю собі зробити дві репліки з цього приводу.

Насамперед не зрозуміло, про які два мільйони чоловік ідеться. За даними, ЗМІ, станом на кінець минулого року вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР було виплачено трохи більш як 6 мільярдів гривень, тобто по одній тисячі отримали близько 6 мільйонів вкладників, а перереєстрували свої вимоги понад 13 мільйонів громадян. Доречно також нагадати, що пані Тимошенко категорично обіцяла піти у відставку, якщо вона не поверне знецінені заощадження протягом двох років. Номінальна сума знецінених заощаджень станом на кінець 2007 року становила близько 130 мільярдів гривень. І кожна більш-менш адекватна людина чудово розуміє, що виплатити їх за два, та навіть за п’ять років неможливо. Особливо якщо не провести кардинальну реформу соціальної сфери.

Крім того, хотів би нагадати, що за чинним на той момент законодавством держава до початку виплати знецінених заощаджень була зобов’язана провести індексацію їх на розмір інфляції за період із 1997 року. Тобто в реальності загальна сума державних зобов’язань за знеціненими заощадженнями громадян на кінець 2007 року сягнула понад 480 мільярдів гривень. Але ж Юлію Володимирівну цікавило не реальне виконання державою зобов’язань перед мільйонами ошуканих українських громадян, а власний піар, тому під шумовиння заяв про повернення тисячі гривень кожному вкладникові вона тишком внесла у Верховну Раду й протягнула зміни до законодавства, якими зобов’язання щодо індексації цих заощаджень скасувала. Держава в особі керівника уряду та народних депутатів – такий собі хазяїн власного слова: спочатку взяла зобов’язання, а потім забрала їх назад. Але зрозуміло, що і 130 мільярдів пані Тимошенко повертати не збиралась. У кращому разі громадяни могли очікувати по одній тисячі гривень в зуби і необмежену кількість локшини на вуха...

Їй усе заважають... Справа, звісно, не лише поганому танцюристі. Цікаво було б дізнатися, чим, наприклад, Президент заважає прем’єр-міністрові, коли накладає вето на відверто корупційні оборудки з укладання контрактів на безтендерній основі. А в цьому питанні в Україні взагалі цікава ситуація. Уряд Януковича, який, коли вірити пані Тимошенко, крав по 60 доларів щосекунди цілодобово, без відпочинку на сон, дозволив укласти угоди на безтендерній основі на загальну суму в декілька мільярдів гривень , а уряд Тимошенко за останні півтора року видав таких дозволів на декілька десятків мільярдів гривень. Як показує український досвід, проведення тендерів не гарантує відсутності корупції та вигідних для держави цін, але відсутність таких тендерів дає стовідсотковий стимул для корупції та розкрадання мільярдів бюджетних коштів, які можна було б, зокрема, спрямувати на виплату заощаджень.

У звинуваченнях на адресу Ющенка, який заважав Тимошенко виконувати зобов’язання перед вкладниками Ощадбанку, є ще одна родзинка. Нещодавно мені потрапив у руки звіт голови правління Ощадбанку перед членами спостережної ради. І з нього я з подивом довідався, що наприкінці 2008 року – коли в чергах за «Юлиною тисячею» товклися мільйони людей, – Ощадбанк за дорученням урядовців із тих коштів, які йому були виділені на компенсацію заощаджень, 86 мільйонів гривень повернув на рахунки уряду. Тобто вісімдесят шість тисяч українських громадян були позбавлені навіть цієї нещасної тисячі гривень. Мабуть, у цьому теж Ющенко винуватий?..

Що ж таке важливе хотіла профінансувати пані Тимошенко за рахунок десятків тисяч ошуканих, насправді мало б бути темою окремого розслідування слідчої комісії Верховної Ради. Але щось мені підказує, що такої комісії створено не буде, і розслідувати нічого не будуть. В умовах, коли в парламенті фактично утворилася й почала діяти неформальна конституційна більшість БЮТ і Партії регіонів, розраховувати на оперативне та неупереджене розслідування оборудок уряду не доводиться. Нам лише демонструватимуть запеклу боротьбу нанайських хлопчиків з галасливими заявами пані Тимошенко про те, як вона страждає за народ і як їй усі заважають.

Борис Кушнірук