Вівторок,
22 серпня 2017
Наші спільноти

Соціальні служби чекають штурму “незахищених”

Люди можуть скасувати нові тарифи через суд… Ніхто не може вплинути на Київську адміністрацію… Хто пояснить структуру тарифу?.. Коментарі

Учора Київрада подарувала Україні незабутнє шоу. Столичні депутати чубилися, навіть були потерпілі (одного депутата, який знепритомнів, забрала швидка).

Здавалось би, чого битися, якщо, згідно з обіцянками гуманітарного віце-прем’єра Дмитра Табачника та київської адміністрації, усі “незахищені” легко отримають субсидії? Соціальні служби вже сьогодні готуються до штурму з боку “незахищених” – невдовзі народ рине оформляти субсидії.

Отже, для того, щоб сім’я могла претендувати на субсидії, верхня межа сукупного доходу сім’ї може становити не 800 грн., як раніше, а 1500. За підрахунками парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування i житлово-комунального господарства, таких сімей в Україні 1 млн. 600 тис., на субсидії в бюджеті закладено 2,5 млрд. грн. Похибка може сягати 30%, тобто додатково може знадобитися ще 1 млрд. грн.

Василь Куйбіда, секретар Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування i житлово-комунального господарства:

Люди можуть скасувати нові тарифи через суд

“Декларації Табачника щодо спрощеної системи надання субсидій, як на мене, на сьогодні є лише деклараціями.

Насамперед треба об’єднати в єдину базу даних і податкову, і органи місцевого самоврядування, і ще купу різних інстанцій, аби отримувати всю потрібну інформацію щодо доходів громадян. Такої об’єднаної системи, наскільки мені відомо, на сьогодні немає в жодному місті, а це означає, що спрощена система не зможе ефективно працювати. Уже через місяць у відділах з надання субсидій з’являться велетенські черги.

Крім того, 2,5 млрд. грн. на всіх, хто претендуватиме на субсидії, найімовірніше, не вистачить, і потрібно буде за результатами першого чи другого кварталу здійснити коригування держбюджету. Чи знайдуться додаткові гроші в бюджеті?

Що ж до самих тарифів, то вони необґрунтовані, і це можна довести простим розрахунком: газ у структурі тарифу на житлово-комунальні послуги становить до 70%. Якщо врахувати, що газ подорожчав у півтора раза, то тарифи мали б зрости не більш як у 1,3–1,4 раза. А це означає, що в зростання тарифів заклали не тільки подорожчання газу, а й ще щось, про що нам не кажуть. Тому люди мають повне право вимагати їх скасування через суд.

У Львові три роки тому була аналогічна ситуація з необґрунтованим підвищенням тарифів на водопостачання. Тоді міська громада в суперечці з міською владою дійшла до Верховного суду й домоглася повернення старих тарифів”.

Олексій Кучеренко, голова парламентського підкомітету з питань ЖКГ:

Ніхто не може вплинути на Київську адміністрацію

“Проблема полягає в неврегульованому законодавстві у сфері ЖКГ. Сьогодні ні Антимонопольний комітет, ні Мін’юст не мають реальних повноважень для коригування прийнятих міською владою тарифів чи їх перевірки. На жаль, у нас немає єдиного тарифного органу, який би контролював обґрунтованість тарифів та відповідав за поступове їх зростання, уникаючи такої шокової терапії.

Тому мало шансів вплинути сьогодні на рішення КМДА, якщо тільки вона сама не перегляне тарифи. А те, що київська влада не розкриває економічного обґрунтування таких високих тарифів, є вагомою підставою для критики з боку опонентів та громадськості. Схема має бути прозора”.

Олександра Бетлій, експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:

Теоретично – можна уявити, а практично – куди йдуть гроші?

“Теоретично можна уявити, чому тарифи зросли так різко. Київська влада намагається сюди включити все, зокрема колосальні втрати тепла „по дорозі” до споживача.

У нас тарифи ніколи не покривали вартості послуг, крім того, влада намагається включити в структуру тарифу не лише поточні витрати, наприклад заробітну плату, на яку останнім часом ішла левова частка коштів зі сплати комунальних послуг, а й урахувати потребу в інвестиціях (треба ж оновлювати труби й таке інше).

У нас дуже довго не переглядалися тарифи. На цей процес дуже впливають вибори, коли влада не хоче вдаватися до непопулярних рішень. Зараз же маємо, з одного боку, значне зростання зарплат (з 1999 року тарифи не переглядалися, а зарплата зросла удвічі), подорожчання газу й велику потребу в інвестиціях. Тому можна припустити, що КМДА намагається вирішити всі проблеми одразу.

Але на практиці ми не бачимо затверджених розрахунків, які б пояснили структуру тарифу і за які влада вже б звітувала – скільки коштів куди пішло. До того ж, ніхто навіть не обіцяє покращання якості послуг.

Якщо тарифи економічно обґрунтовані, вони не можуть бути вищими чи нижчими. Усі люди мають платити однаково.

Якщо ж люди поведуться так, як каже Мін’юст – просто не платитимуть за новими рахунками, – то ми можемо отримати серйозну кризу платежів, з якої важко буде вийти”.

Відповідь на запитання: а чого, власне, битися, якщо всіх незаможних ощасливлять субсидіями, можна шукати в площині народної інтуїції: люди звикли не довіряти обіцянкам влади, знають, що таке бюрократична тяганина. З іншого боку, очевидно й те, що різке підвищення тарифів саме по собі є шоком. Якщо воно ще й необґрунтоване і не підкріплене розрахунками, то це викликає глибоку впевненість: нас елементарно дурять.

Галина Ключковська

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку