Неділя,
23 квітня 2017
Наші спільноти

Навіщо Ющенко їздив у Туркменистан?

Сьогодні Ющенкові дуже вигідно продемонструвати «помаранчевому» електорату, що саме він бореться з російською експансією. У тому числі енергетичною...

Сьогодні Ющенкові дуже вигідно продемонструвати «помаранчевому» електорату, що саме він бореться з російською експансією. У тому числі енергетичною...

Президенти України і Туркменистану після церемонії підписання двосторонніх документів. Ашгабат, 15 вересня Офіційна версія – глава Української держави хотів домовитися зі своїм колегою Гурбангули Бердимухаммедовим про відновлення прямих постачань туркменського газу в Україну. Але в реальність такої можливості, здається, вірять лише працівники СП, та й у тих оптимізм спричинений виключно службовими обов’язками. Схоже, спражні мотиви візиту Ющенка до Ашгабата лежать не так у газовій, як у політичний та піарній площинах.

Як відзначають експерти, «прямота» постачань – поняття надто умовне. Транзит туркменського газу до України можливий виключно через російську територію. Повз Газпром його доставити не вдасться – ні літаками, ні танкерами по суходолу. Тим часом, саме зараз російська монополія веде переговори з туркменами щодо закупівлі блакитного палива. І хоча йдуть вони напружено, але переваги, природно, на боці росіян. Навіть незважаючи на їхню хамську поведінку. Вони – поруч, і від них туркменам поки що нікуди не дітися.

Нагадаємо, через неузгодженість у питанні ціни на газ 8 квітня цього року Газпром різко знизив відбір туркменського газу. Це призвело до аварії на трубопроводі, внаслідок якої постачання до Росії повністю припинилися. 13 вересня після зустрічі з президентом РФ Дмитром Медведєвим Бердимухаммедов повідомив, що всі питання про відновлення постачань Газпромом туркменського газу вирішені. Але експерти акцентували увагу на тому, що ця заява виглядає непереконливою, оскільки лідери Туркменії та Росії не погодили ні точну дату відновлення постачань газу, ні ціну палива.

Аналітик у галузі ПЕК Володимир Саприкін з Центру Разумкова таким чином обґрунтував свої сумніви в тому, що домовленості про постачання туркменського газу в Україну за "прямими контрактами" будуть досягнуті: "Росія ніколи й нікому не віддасть туркменський газ. Хоча вона показала, що хоче – бере його, хоче – ні. Проте вона ним не поступиться жодній іншій країні".

Крім того, незважаючи на напружені відносини Туркменистану з Газпромом, з одного боку, діє двосторонній контракт до 2027 року на продаж усіх надлишків туркменського газу саме росіянам; з другого – українсько-російський контракт «імені Тимошенко–Путіна», у якому зафіксовано обсяги газу, що значно перевищують потреби України.

Не кажучи вже про те, що свого часу Україна дещо попсувала в очах туркменів свій імідж надійного торговельного партнера. Адже схеми оплати туркменського газу українськими товарами були закриті з купою претензій з туркменського боку. Навряд чи ці образи сьогодні забуті.

Усе, що вдалося “досягти” Президенту, – домовитися про створення робочої групи, яка працюватиме над формуванням міждержавної комісії на рівні глав держав, «обговорити шляхи інтенсифікації двосторонньої торгівлі та скорочення негативного для України сальдо». А ще – запросити пана Бердимухаммедова до України.

Те, що візит Ющенка грає на руку Бердимухаммедову, це зрозуміло. Будь-які методи тиску на російську сторону з метою збереження заявлених Туркменистаном газових тарифів для нього є доцільними. Але який зиск з того матиме сам Ющенко?

По-перше, сьогодні, коли вже фактично стартувала президентська кампанія, Ющенкові дуже вигідно продемонструвати «помаранчевому» електорату, що саме він бореться з російською експансією. У тому числі енергетичною. Президент упевнився, що різкий випад з боку президента Росії Медведєва дещо підняв його авторитет і рейтинг. На його захист стали навіть політичні опоненти з «помаранчевого» табору. Тому для нього явно було б вигідним спонукати Дмитра Анатолійовича на нові словесні акти в тому ж дусі.

До речі, скидається на те, що цієї мети Віктор Андрійович таки досягнув. Учора, якраз під час переговорів між Ющенком та Бердимухаммедовим, Медведєв у Москві висловився на кшталт того, що його недавнє письмове звернення до Ющенка досягло поставленої мети. За його словами, начебто саме через Ющенка «наші відносини з Україною деградували до небувалого рівня». Іншими словами, Ющенко – головний ворог Росії в Україні. Це «почесне звання» справді може дати нинішньому Президентові певні політичні та електоральні дивіденди.

Проте розкручування теми «відновлення прямих постачань газу» речниками СП (зокрема, Богданом Соколовським) і самим Ющенком, здається, має ще одну мету, яка лягає в логіку виборчої кампанії Віктора Андрійовича. Добре помітно, що глава держави намагається тримати жорсткий інформаційний пресинг щодо прем’єр-міністра й претендента на президентську посаду Юлії Тимошенко. Для цього оперативно проводиться «влізання» в ті теми та інформаційні приводи, на яких піариться Юлія Володимирівна.

Тимошенко збирає на яскраве шоу голів сільських і селищних рад – на випередження йдуть заяви СП і Ющенка щодо «ницих цілей» цього зібрання, самих голів збирають у СП і проводять з ними «роз’яснювальну роботу». Тимошенко їде до Польщі розповісти про досягнення в боротьбі з кризою – і Президент туди ж, пояснювати, як уряд валить економіку України. Ось і зараз, після того, як Тимошенко активно розповідала про те, що в газовій сфері в нас неймовірна благодать, що Путін іде назустріч у газових проблемах, що газ закачується в сховища, оплата за нього здійснюється без проблем, – Ющенко, схоже, вирішив продемонструвати, що й він розв’язує газові проблеми не гірше від неї, або навіть краще. І не важливо, що туркменський газ в близькому майбутньому не потрапить до України. Але ж роботу Президент проводить…

Сьогодні чи не найгучнішою піар-акцією Юлії Тимошенко став поп-тур ряду “зірок” естради. Чи не готують зараз Віктору Андрійовичу в надрах СП список ще не охоплених виборчою кампанією трударів сцени?

Микола Писарчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку