Приватизація ОПЗ - передача майна України іншій державі?

Ми переконані, що рішення суду, яке зупиняє приватизацію ОПЗ, є незаперечною підставою для скасування результатів конкурсу... Інтервью

22 вересня Окружний адміністративний суд Києва за позовом ВАТ «Дніпроазот» (м. Дніпродзержинськ) вже втретє призупинив проведення конкурсу з приватизації ВАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ). Проте, схоже на те, що ФДМ не збирається виконувати рішення суду. При цьому 23 вересня в своєму інтерв`ю ЗМІ виконуючий обов`язки глави ФДМ Дмитро Парфененко заявив, що «сьогодні у Фонду відсутні судові рішення, які забороняють проводити конкурс щодо Одеського припортового, про існування якихось позовів ми дізнаємося з преси".

Про розвиток ситуації УНІАН розповів представник ВАТ «Дніпроазот» у суді Олексій Нижник.

Чи вдалося Вам передати рішення суду в канцелярію ФДМ і що, на вашу думку, повинен зробити Фонд держмайна після чергової судової заборони на приватизацію ОПЗ?

Склалася дуже дивна ситуація, відучора (22 вересня - УНІАН) канцелярія ФДМ категорично відмовляється приймати будь-які документи. У телефонній розмові зі мною співробітник ФДМ, який, щоправда, не представився, повідомив, що вони одержали вказівку від керівництва не приймати жодних документів. Я хочу зазначити, що заяви пана Парфененка щодо відсутності у Фонду інформації про судові рішення не відповідає дійсності, оскільки представник Кабінету міністрів України Батюк і представник ФДМ Шарапа брали участь у відкритому засіданні Окружного адміністративного суду Києва, яке відбулося 22 вересня. Після винесення судової ухвали, вони відмовилися від отримання ухвали суду про забезпечення позову ВАТ «Дніпроазот». Помічником судді складений акт про їхню відмову одержати судове рішення.

Чи означає це, що у такий спосіб керівництво ФДМ умисно прагне не виконувати рішення суду, хоч і зобов`язане це зробити згідно із законом?.. 

Хоч би як там було, о 15.00 23 вересня ми за допомогою кур`єрської служби доставили копію завіренох судом ухвали про заборону проведення конкурсу з продажу пакету акцій ОПЗ в офіс ФДМУ і поклали її в поштову скриньку, встановлену у вестибюлі Фонду. Ніяким іншим способом передати документи до ФДМ стало неможливо, до канцелярії кур`єра не пропустили, і, як я вже казав, самі працівники відмовилися прийняти на руки конверт з документами. Не виключаю, що виконуючий обов`язки глави ФДМ Дмитро Парфененко заперечуватиме і цей факт. З урахуванням його позиції можна припустити, що відносно доставленого 23 вересня рішення суду буде заявлено, що воно загублене, а хтось із рядових співробітників Фонду одержить за це догану.

Прогнозувати подальші дії ФДМ досить складно. Можливо, Фонд діятиме всупереч законодавству і проведе конкурс з приватизації Одеського припортового заводу, не зважаючи на судові рішення, які забороняють йому це робити.

Разом з тим, ми переконані, що рішення Окружного адміністративного суд Києва від 22 вересня, яке зупиняє приватизацію Одеського припортового заводу за позовом ВАТ «Дніпроазот» (м. Дніпродзержинськ), є незаперечною підставою для подальшої відміни результатів конкурсу з приватизації ОПЗ, якщо такий все ж таки буде проведений 29 вересня. Більше того, рішення Окружного суду від 22 вересня стане підставою для притягання до кримінальної відповідальності тих осіб, які умисно не виконали дане судове рішення.

Які порушення були, на вашу думку, допущені Фондом держмайна при підготовці конкурсу з приватизації Одеського припортового?

Основні порушення були допущені в ході передпродажної підготовки ОПЗ. Фонд не оприлюднив фінансову звітність підприємства. Потенційним покупцям фактично не дали можливості ознайомитися з параметрами роботи даного підприємства. Не була належним чином проведена екологічна експертиза ОПЗ, хоча відомо, що цей об`єкт в екологічному плані є вельми проблематичним. Фонд же провів екологічну експертизу за 8 днів, тоді як будь-який експерт скаже, що провести експертизу подібного об`єкту за такий короткий термін просто неможливо. У нас є претензії і до умов конкурсу, які абсолютно не враховують ситуації на світовому ринку мінеральних добрив, що склалася в умовах кризи. В результаті, ряд інвестзобов`язань стають просто нездійсненними. В принципі, якщо уважно прочитати умови приватизації ОПЗ, то створюється враження, що вони прописані під конкретного учасника.

У чому це виражається і кого, на вашу думку, із зареєстрованих учасників конкурсу можна вважати, так би мовити, «замовником»?

Один з пунктів інвестзобов`язань з приватизації ОПЗ звучить таким чином: «Покупець зобов`язаний забезпечити прибуткову стабільну роботу Товариства шляхом організації роботи із забезпечення його основною сировиною – природним газом, за цінами, які кореспондуються з цінами на продукцію Товариства на світовому ринку». Виникає резонне питання - хто у нас може впливати на ціни на газ, крім структури, яка безпосередньо пов’язана з постачальником газу?

І найголовніше, що той учасник, який єдиний в змозі виконати всі умови конкурсу, фактично є російською державною компанією. Таким чином, приватизація ОПЗ перетворюється на передачу держмайна України іншій державі, що категорично заборонене законом.

(Нагадаємо, що 22 вересня Окружний адміністративний суд Києва заборонив ФДМУ допускати до участі в конкурсі ТОВ «Азот-Сервіс (Росія) », який зареєстрований Фондом як один з трьох учасників конкурсу з приватизації ОПЗ, два інших учасника конкурсу - ТОВ "Фрунзе-Флора” (Україна) і ТОВ "Нортіма" (Україна). ТОВ «Азот-Сервіс» є структурним підрозділом російського «СИБУР-холдингу». У свою чергу, основними власниками «СИБУР-холдингу» є ВАТ «Газпром» (частка державної власності перевищує 50%), ВАТ «Газпромбанк» (частка державної власності становить 25%+1 акція плюс частка «Газпрому» складає більше 40%) і пенсійний фонд «Газфонд» (домінуючі власники - «Газпром» і «Газпромбанк»). Безпосередньо частка державної власності в статутному капіталі «СИБУР-холдингу» перевищує 30%. Отже, участь «СИБУР-холдингу» - фактично російських державних компаній - в приватизаційному конкурсі з продажу державного пакету акцій ОПЗ суперечить чинному законодавству України).

І все-таки, як Ви вважаєте, чи ризикне ФДМУ провести конкурс з приватизації ОПЗ 29 вересня?

Ми продовжуємо сподіватися, що цього не відбудеться. Ніяких правових підстав для проведення конкурсу у ФДМУ не немає.

Як Ви думаєте, чи усвідомлюють самі учасники конкурсу той ризик, на який вони йдуть, беручи участь у конкурсі, результати якого можуть бути оскаржені в суді?

Сподіваюся, що так.

Яка, в принципі, позиція «Дніпроазоту» відносно конкурсу з приватизації ОПЗ?

Ми вважаємо, що Одеський припортовий слід приватизовувати, але не 29 вересня і не з нинішніми умовами. ФДМ не слід продавати такий важливий об`єкт з невиправданою поспішністю. Як мінімум, слід було б з`ясувати, чи мають право компанії, що подали заявку на участь в конкурсі, взагалі брати в ньому участь. Я упевнений, що по будь-якому іншому об`єкту, за наявності подібного рішення суду, конкурс би однозначно не проводився. Очевидно, в даному випадку дії ФДМ продиктовані чиїмсь величезним бажанням продати ОПЗ певному інвесторові.

Петро Черних