Четвер,
21 вересня 2017
Наші спільноти

Хто відповість за бюджет?

Держбюджет-2007 писався в Кабінеті міністрів, приймався «прорегіональною» більшістю у Верховній Раді, ветувався Президентом України. Чи буде основний фінансовий документ прийнятий до кінця року – вилами по воді писано...

Перший віце-спікер Верховної Ради комуніст Адам Мартинюк після бюджетної наради представників антикризової коаліції з головою держави в Секретаріаті президента висловив сподівання, що бюджет-2007 буде прийнятий вже у вівторок. От, чи буде підписаний, або його спіткає доля попереднього варіанту – в цьому у Мартинюка є сумніви. Прем`єр-міністр Віктор Янукович виглядав ще менш упевненим, хоч і запевняв журналістів в тому, що можливості для досягнення компромісу є завжди. І чомусь визнав за потрібне донести до преси, що на його переконання, країна має входити в новий рік із вже готовим бюджетом. Президент Віктор Ющенко висловив надію, що за вихідні його Секретаріат і Кабінет міністрів схитряться знайти рішення, яке влаштує всіх.

Судячи з того, з яким ентузіазмом президентський Секретаріат узявся за пошук консенсусу, своєчасне ухвалення держбюджету Віктору Ющенку необхідне не менше, ніж його тезкові Віктору Януковичу.

В принципі, нічого дивного в цьому не немає. Навряд чи Президент може бути зацікавлений в ручному управлінні фінансовими потоками командою прем`єра, що неминуче відбудеться, якщо основний фінансовий документ 2007-го не приймуть до кінця 2006-го. Інше питання, чим доведеться пожертвувати в процесі.

Нагадаємо, що первинний варіант запропонованих Президентом змін до держбюджету, за даними голови комітету ВР з питань бюджету Володимира Макєєнка, мав би обійтися скарбниці держави в 10 мільярдів гривень. Втім, частина парламентаріїв називала скромнішу суму – 5 млд. Макєєнко ж стверджував, що 5,2 млрд. грн. необхідно на одне тільки заплановане Ющенком підвищення прожиткового мінімуму. 3,5 млрд. грн. – на підвищення мінімальної зарплати. 1,1 млрд. грн. – на врахування президентського варіанту витрат Міноборони і т.д.

Та і складно сказати, чи зміг би Кабмін в ті три тижні, що залишилися до Нового року (з моменту ветування президентом бюджету) переписати документ практично з нуля, адже йшлося про внесення змін до ряду основних показників бюджету. Але про будь-яку якість, очевидно, у такому разі говорити не варто було би.

Проте, у суботу стало відомо про новий компромісний варіант перерахунку бюджету, запропонований Секретаріатом президента, що передбачає мінімальний перерозподіл витрат. Всього лише в сумі 0,8 млрд. гривень. Головна ідея компромісу, за інформацією прес-служби Ющенка, полягає в тому, що  заплановане Президентом підвищення зарплат, пенсій, стипендій, допомоги і неминуче при цьому усунення диспропорцій в решті видів виплат, повинно компенсуватися вже введеним парламентом обмеженням депутатських пенсій, збільшенням доходів Пенсійного фонду, податкових надходжень від фізичних осіб, і, відповідно, доходів бюджету. У результаті, нібито, отримаємо зростання доходів громадян. І, як наслідок, зниження витрат на виплату субсидій за рахунок виключення деякої кількості українців з числа тих, хто має право претендувати на державну допомогу.

Втім, все це виглядає «охримовою свитою». Узяти, наприклад, хоч субсидії на сплату комунальних послуг. Максимальне зростання доходів, на яке і посилався Ющенко в своїх поясненнях до пропонованих змін до держбюджету, в 2005 році склало близько 40% (це за даними Президента). А збільшення тарифів на послуги ЖКГ в різних регіонах України передбачається в 2–4 рази. Тобто ми матимемо не скорочення, а збільшення числа громадян, які з повним правом зможуть претендувати на субсидування державою їхніх комунальних витрат.

Проте, мабуть, що «антикризова» коаліція погодиться з необхідністю закрити очі на виникаючі у процесі доопрацювання бюджету невідповідності. Принципова позиція тут тільки одна: та, яку озвучив міністр фінансів Микола Азаров: ухвалений ВР (ветованный Президентом) бюджет – соціальний, бюджет розвитку, і КМ ані за що не піде на зміну його ідеології. Формулювання настільки розпливчасте, що розуміти під цим можна все, що завгодно. Від «бюджет, розроблений кабінетом Януковича наказано вважати соціальним» і до Кабмін не дозволить реалізувати абсурдну ідею про те, що «економіку потрібно розвивати через збільшення вживання нашими пенсіонерами кефіру» (це вже азаровске формулювання). 

Лідер парламентської фракції ПР Раїса Богатирьова за кожної слушної нагоди наполягає, що ухвалений 6 грудня документ – результат продуктивної дискусії між гілками влади. Вона ж закликає прийняти бюджет практично за будь-яку ціну, не пізніше за 31 грудня, і обов`язково підписати його у Президента. У п`ятницю було реалізовано прагнення представників «антикризової» коаліції поговорити з Ющенком за бюджет і по душах. Все це призводить до думки, що «регіоналам» не тільки ухвалений в строк, а ще і підписаний Президентом документ дуже потрібний.

Звісно ж, про розпуск парламенту у випадку, якщо він прийнятний для Президента бюджет не ухвалить і вето не подолає, говорити просто смішно. Така можливість Конституцією не передбачена. Більше того, Основний Закон дозволяє парламентарям «за особливих обставин» (а що може бути «особливішим» за повторно накладене вето Президента, якщо таке відбудеться) приймати бюджет не до 31 грудня, а в «інший період». Який саме – не вказано. Тобто – хоч до нових віників.

Разом з тим коаліції, розділеній голосуванням за визнання Голодомору геноцидом, необхідно продемонструвати свою спроможність вирішувати питання державної ваги. І бажано у згоді з Президентом. Не довести здатність «батька гуртом бити» (що зараз ну ніяк не вийде – необхідних на подолання вето 300 голосів у коаліції просто немає), але і знаходити розумні компроміси зі всіма гілками влади, виступати такою собі об`єднувальною силою сумісної праці «на мою користь», як мовляв кіт Матроскін.

Втім, можна припустити існування і іншого мотиву. Бюджетний компроміс значно простіший і зручніший для «антикризової» коаліції, ніж бюджетні торги. Адже предметом торгу можуть стати не тільки якісь міністерські пости, які коаліція пообіцяє не чіпати, якщо Президент стримає вимоги до витратної частини бюджету. Але і зазіхання на переформатування коаліції в склад Партія регіонів, «Наша Україна», СПУ, внаслідок чого можуть спливти питання про зміну Віктора Януковича на більш компромісного прем`єра, про втрату Олександром Морозом посади спікера парламенту, про втрату фракцією СПУ її нинішнього положення «золотої акції» в коаліції з одночасним переходом в статус «приший кобилі хвіст» (сучасний статус комуністів в антикризовій більшості). Мабуть, соціалістам вчасно прийнятий бюджет потрібний більше, ніж кому б то не було. Недарма Мороз щосили експлуатував службові повноваження спікера, намагаючись забезпечити результативне голосування щодо хоч якогось варіанту бюджету. 

Комуністи не готові розлучитися навіть з таким незавидним положенням, чудово розуміючи, що для найменшої парламентської фракції і це – подарунок долі. І при будь-якому іншому розвитку ситуації могло не бути навіть такого мізерного представництва у владі. Отже, або йтимуть у фарватері ПР (якщо Ющенко з Януковичем не домовляться), або покусуватимуть Президента і НУ поодинокими виступами на рахунок нездатності до фінансових розрахунків. 

«Нашій Україні», яка добре знає своє власне хистке становище: справжнього реформування партії так і не було, коли Балога закінчить наведення ладу – складно сказати, розкольники і не думають знижувати активність, тільки й залишається, що підтримувати реноме партії Президента. Фактично це і відбувається: участь НУ в бюджетному процесі зводиться до вимог врахувати внесені Ющенком зміни, сили кинуті на підбір відповідної аргументації. Сьогодні можна непогано заробити, ставлячи на те, що якщо Віктор Андрійович «стримає апетити», його «особиста» фракція в парламенті не наполягатиме на розширеному варіанті вимог, миттю знайшовши аргументи на користь нового варіанту президентських правок. Втім, навряд чи знайдеться багато охочих поставити проти. Загалом, НУ в нинішньому бюджетному розкладі можна не враховувати. 

Мабуть, найбільш оригінальна пропозиція Президентові поступила від Юлії Тимошенко: не ветувати держбюджет-2007, але і не підписувати його доти, доки в документі не будуть враховані всі без виключення пропозиції Ющенка щодо збільшення витратної частини основного фінансового документу.

Оригінальність цієї ідеї полягає, перш за все, в тому, що таким чином Президент зняв би з себе всяку відповідальність за фінансовий стан країни впродовж 2007 року. Проте це абсолютно не означає, що бюджет у такому разі повинен буде «зависнути в повітрі». Конституція передбачає для Президента всього дві чітко описані моделі поведінки у разі незгоди із змістом законів, ухвалених Верховною Радою. Президент може застосувати право вето до документа, але в цьому випадку зобов`язаний направити закон на повторний розгляд парламенту зі своїми пропозиціями. Або ігнорувати право-обов`язок підпису закону, але тоді через 10 днів документ вступає в силу вже за підписом спікера парламенту.

Фактично пропозиція Юлії Володимирівни Віктору Андрійовичу зводиться до добровільного переходу у статус «опозиційного президента» з одночасною відмовою голови держави від важелів впливу на фінансову політику уряду. Із всіх можливих методів впливу Ющенко у такому разі залишив би собі лише можливість публічної критики. Та й її опоненти з парламентської більшості з великим задоволенням ігнорували б, звинувачуючи Президента в неконструктивній позиції.

Зрозуміло, слабкий Ющенко в президентському кріслі став би великою підмогою для Тимошенко, чиє прагнення стати першою леді України (ні, не в тому сенсі), давно вже ані для кого не секрет. Але, оскільки мотив тут дуже прозорий, а Юлія Володимирівна не так проста, цілком можна припустити, що її пропозиція насправді – підготовка до масованої піар-кампанії 2007 року. Закладання можливостей для критики Віктора Ющенка, якого попереджали про неприпустимість будь-яких форм співпраці з «регіонами», але який не послухався.

Поки що все йде до того, що президент із Кабміном і парламентом таки домовляться. Практично домовилися. З одного боку, рівень вимог буде понижений. З іншого – підвищать рівень поступок. Який-небудь бюджет та й приймуть. Що і добре, адже, за бажання в ручному управлінні фінансами такого можна нарулити...

Ось тільки крайнім, як завжди залишиться Ющенко. І протягом всього наступного року Віктор Андрійович буде украй уразливий для критики як коаліції – а хто ще має бути винним в дефіциті бюджету, як не людина, яка наполягла на збільшенні витрат, але не запропонувала ефективних засобів наповнення прибуткової частини? Так і опозиції: пропонував, мовляв, добре, але не дотиснув, ось народ тепер і страждає від недофінансування соціальних програм. Загалом рік свині для всіх інших, для Ющенка з високою часткою ймовірності стане роком стрілочника.

Олена Перегуда

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку