Цього року Україна відзначатиме тридцяту річницю незалежності / фото УНІАН

"30 кроків" Незалежності. 2006-й – Повернення Януковича, Льоня-Космос в Києві та Крим проти НАТО

20:40, 16 травня 2021
5 хв. 8251

Не встигли озирнутися, а цього року зустрінемо тридцяту річницю Незалежності України. Який шлях українці пройшли з моменту проголошення Незалежності й до сьогодні? Чим запам’ятався 2006-й рік та як це – починати з нуля в новій, власній державі?

*«30 років – 30 кроків Незалежності» - спецпроект ТСН.Тижня, який розповідає, як і чим українці жили від буремного 1991-го і донині.

У 2006 році оточення президента Віктора Ющенка фактично «подорожує» з одного скандалу в інший. Охоронець сина президента Андрія  стріляє в ногу прокуророві в дорожній розбірці. Слова про боротьбу з корупцією так і лишаються обіцянками. Росія та Україна вперше воюють за газ, який був по 50 доларів за кубометр і раптом стає по 230. На ринку - ніби нізвідки – з’являється компанія Дмитра Фірташа «Росукренерго». Це змушує людей говорити, що родина президента заробляє на торгівлі «блакитним» паливом. 

Врешті, результати парламентських виборів доводять - час помаранчевих надій минув, довіру людей втрачено. Партія регіонів отримує 32% голосів, стає фаворитом перегонів 2006-го року  та створює так звану антикризову коаліцію - з комуністами та соціалістами. І ця коаліція робить Віктора Януковича, який тільки-но програв Ющенкові президентське крісло, прем’єром вдруге. 

Журналісти не вірять в те, що бачать: Віктор Ющенко  віддає Вікторові Януковичу владу, тисне руку - та бажає успіхів. 

У січні 2006 року температура на Луганщині падає до рекордних -35 градусів. Тепломережі міста Алчевськ не витримують. Місто замерзає за лічені години. 

Вся  Україна прикута до телеекранів – в ефірах щодня показують, як стодвадцятитисячне місто цілий місяць виживає без опалення на арктичному  холоді. 

Люди пробували рятуватися електричними обігрівачами.  Але енергомережа не витримує таких навантажень. Ремонтники  довбають замерзлий ґрунт,  щоб покласти 80 кілометрів труб. Земля  - як камінь. Утім, сковане холодом місто ніби об’єднує всю країну  -  жодної смерті від морозу. А вже за рік тепломережа в Алчевську стане однією з найсучасніших в Україні.  

До квітня 2006-го року Леоніда Черновецького знають лише працівники та клієнти його Правекс-банку. Але в столиці напередодні виборів банкір влаштовує пенсіонерам справжній гречаний банкет. 

Члени команди Черновецького ділять місто на сектори і ходять по квартирах, розносячи продуктові набори та агітацію. В результаті, на виборах мера - повна несподіванка. Майбутній Льоня-Космос, набравши всього третину голосів киян, стає столичним головою. І поки старий градоначальник Олександр Омельченко  судиться, Черновецький захоплює його кабінет. 

З собою курйозний мер приводить колишніх менеджерів власного банку – двадцятип’ятирічного секретаря Київради Олеся Довгого, трохи старших Дениса Баса та Ірену Кільчицьку.  Їх називають молодою командою, яка згодом стане найбільше відомою тотальним розпродажем київської землі.

В регіонах тим часом відбувається антиукраїнський демарш. У 2006 році цілий ряд міських та обласних рад на сході та півдні країні організовують тиху контрреволюцію. В березні в Харкові, а потім і в інших містах проголошують російську регіональною мовою.

Проросійські дії  регіоналів, комуністів та вітренківців майже всюди пізніше відмінить прокуратура. Та  російська збереже офіційний статус в чотирьох областях - Донецькій, Луганській, Харківській та Запорізькій. 

В Криму починається інший наступ  - антинатівський. Це дуже схоже на репетицію анексії та руської весни. Добре організовані протестувальники спочатку блокують порт Феодосії - туди зайшов військовий корабель НАТО, який привіз техніку для навчань «Сі Бріз». Вантаж так і не випускають з порту. Далі підозріло скоординовані  пікетувальники оточують аеропорт Сімферополя. Вони знають точний час посадки  літака з американськими солдатами. В результаті, навчання доводиться згорнути.  12 червня 2006 року останні солдати НАТО покидають Крим. 

Влітку 2006 року український футбол піднімається на небачену до цього висоту. Наша збірна вперше їде в Німеччину - на найбільше футбольне свято - Чемпіонат світу. І там дивує буквально кожного. 

Бо спочатку була розгромна поразка 4-0 від збірної Іспанії. Але федерація футболу  вірить в перемогу  і оголошує  велетенську премію за вихід в одну четверту фіналу - сім з половиною мільйонів доларів -  на команду. Українці - в барах та на площах – теж вірять і з подивом бачать, як збірна робить неможливе - долає Саудівську Аравію, потім Туніс - а потім, в легендарній грі з серією пенальті, Україна перемагає Швейцарію. Наша збірна буквально продирається у чвертьфінал, в якому програє майбутнім чемпіонам світу - італійцям. Такий програш поганою грою не назве ніхто. 

Наприкінці серпня 2006 року на Донеччині падає  пасажирський літак Ту-154. Він летів з Санкт-Петербурга до Анапи й мав на борту 160 пасажирів та 10 членів екіпажу. Не менше 45 з них - діти. Страшна катастрофа стається не через терористів. Лайнер летить над велетенським грозовим фронтом, і в нього раптом потрапляє блискавка. Починається  пожежа. Пілоти до останнього намагаються посадити авіалайнер, але він на величезній швидкості вдаряється об землю та вибухає. Трагедія в Сухій Балці стає найбільшою авіакатастрофою в українській мирній історії. Менш ніж через десятиліття, зовсім близько від цих місць, ракета з російського БУКа попаде в інший пасажирський лайнер – рейс МН-17. 

Станіслав Ясинський

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies