«Шоста колона» Росії в Україні

Севастополь – город русских моряков?.. Є таке слово – «Родіна»... Зробити все, щоб порушити Конституцію... «Велике задоволення – бути проектом Кремля»... Рейтинг проросійськості українських політиків

«П’ятою колоною» називали агентуру генерала Франко, яка діяла в Іспанській республіці під час громадянської війни 1936–1939 років. Чи є сьогодні в Україні «п’ята колона» сусідньої Росії? За всіма ознаками, існує. Але надто не світиться, така вже специфіка роботи спецслужб, яка не за чутками відома, зокрема, главі російського уряду. Зате лишень сліпий не помітить «шостої колони», себто численної колони проросійських «шісток» в українському політикумі. Вони наввипередки силкуються сказати щось приємне для найвищого керівництва РФ, сподіваючись на ласку, підтримку – а частенько й на гроші для виборчої кампанії.

Автор провів рейтингове опитування провідних політологів України з метою визначення першої п’ятірки наших найбільш проросійських політиків. Двоє основних кандидатів у президенти були залишені поза конкурсом. Справді, один (одна) догідливо хихикає, коли Путін відпускає казармені жарти на адресу глави української держави, а другий їде на з’їзд партії влади – «Єдиної Росії», де його явно не ждуть. Головного регіонала не прийняли не лише Путін з Медведєвим, а й навіть Гризлов – голова Держдуми і лідер «Єдиної Росії». З трибуни з`їзду українського кандидата запхали виступати останнім з гостей, коли Медведєва з Путіним у залі вже не було. Та все одно наш головний типу опозиціонер клявся у «вічній стратегічній дружбі». Мимоволі про «Божу росу» згадаєш…

Ні, з цією «солодкою парочкою» змагатися в проросійськості – марна справа. Тому експертів ми попросили не називати прізвищ Тимошенко і Януковича.

СЕВАСТОПОЛЬ – ГОРОД РУССКИХ МОРЯКОВ?

Номер перший – Інна Богословська. Політологи пояснюють такий «високий» результат Інни Германівни тим, що вона винайшла ноу-хау. Саме так можна розцінити її заклик фактично віддати Росії місто Севастополь під соусом «подвійного підпорядкування» як мінімум до 2017 року. Навіть зараз, коли в «місті російської слави» нібито українська влада, по його вулицях роз’їжджають машини з ракетами російського Чорноморського флоту, порушуючи українське законодавство. У нинішніх реаліях «подвійне підпорядкування» виллється в повний контроль російської влади над Севастополем. Не кажучи вже про відверте порушення Конституції та українських законів, які жодного «подвійного підпорядкування» територій суверенної України не передбачають.

Не дивно, що Служба безпеки України дала юридичну кваліфікацію закликам Богословської як «посягання на територіальну цілісність держави». І спрямувала матеріали дослідчої перевірки до Генпрокуратури. Де справа й заглухла.

За свідченням «Дзеркала тижня», Центр соціально-консерватиної політики, який працює на Богословську, фактично є структурою все тієї ж «Єдиної Росії».

Є ТАКЕ СЛОВО – «РОДІНА»

Номер другий – Сергій Тигіпко. Більшість політологів призналася, що політик-банкір, який, незважаючи на свою бутність керівником виборчого штабу Януковича у 2004 році, вважався патріотично налаштованим діячем, дещо їх розчарував. По-перше, Сергій Тигіпко у надто вже бізнесменівській манері заявив, що Чорноморський флот Росії може залишитися й після 2017 року в Севастополі, якщо РФ погодиться на вищу орендну плату за перебування на території України й передасть частину причалів, які нині орендуються, а також земель Севастопольському морському торговому порту та українським ВМС. «Росія повинна зробити пропозицію. Якщо ця пропозиція буде економічно й політично вигідною, то Україна може погодитися з цим».

А Конституція України? А міжнародні зобов’язання? А головне – як з національною безпекою?

І крім того, абсолютно незрозумілою є підтримка Сергія Леонідовича такою одіозною постаттю, як депутат Одеської міськради Ігор Марков з його махрово шовіністичною партійкою «Родіна».

19 листопада ще недавно заборонена в Україні партія «Родіна» провела конференцію і прийняла рішення про підтримку на президентських виборах… Сергія Тигіпка. Серед спільних програмових тез «Родіни» й Тигіпка Марков назвав курс на економічну кооперацію з Росією, Білорусією і Казахстаном. Експерти відверто дивуються, чому в той же день Сергій Тигіпко не відхрестився рішуче від такого «союзничка».

ЗРОБИТИ ВСЕ, ЩОБ… ПОРУШИТИ КОНСТИТУЦІЮ

Номер третій – Володимир Литвин. Спікер парламенту теж спіткнувся на злощасному Чорноморському флоті, який один гостроязикий український аналітик обізвав «беззахисним агресором». Литвин цілком у стилі Тигіпка вважає, що «потрібно зробити все, аби Чорноморський флот Російської Федерації продовжив оренду баз у Криму й після 2017 року на взаємовигідних умовах». «Вивчимо, чи корисно буде Україні продовження перебування Чорноморського флоту. Росія скаже, які в неї є інтереси. А Україна виставить свої інтереси. Якщо нам буде це вигідно, то ми повинні в такій площині вирішити це питання» .

Навіть незручно відсилати Голову Верховної Ради до ст. 17 Конституції України: «На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз».

А взагалі експертів жваво цікавило, що то воно є те «все», на яке готовий Литвин, щоб залишити ЧФ РФ в Україні? А ще вони відзначають, що такі проросійські «флотські» месиджі Тигіпка й Литвина можуть пояснюватися не лише ірраціональною любов’ю до братньої Росії та Путіна, а й прагненням «попастИся» на електоральному полі Януковича.

ІСТОРІЯ ЗРАДИ

Номер четвертий – Валерій Коновалюк. Як відзначають експерти, за ступенем запопадливості перед «старшим братом» цей депутат-«регіонал» є просто неперевершеним. Але – масштабом не вийшов, так, дрібний антиукраїнський бісик на побігеньках. Усе приндився, комісії очолював, українську зброю в Південній Осетії шукав – у супроводі офіцерів ФСБ. Навіть фільм відзняв з промовистою назвою, яка дуже пасує самому Валерію Іллічу – «Історія зради».

«ВЕЛИКЕ ЗАДОВОЛЕННЯ – БУТИ ПРОЕКТОМ КРЕМЛЯ»

Номер п’ятий – Василь Волга. Запам’ятався експертам тим, що курсував свого часу між Кремлем та Олександром Морозом (Сан Санича тоді сприймали всерйоз – як гаранта пріснопам’ятної «антикризової коаліції»), але потім зумів подружитися з комуністами – і з Леонідом Грачем, і з його запеклим однопартійцем Петром Симоненком одночасно.

А ще фахівці зі сміхом згадують ідею закону про «карту зарубіжного росіянина». Таку карту нібито мала прийняти з подачі Василя Державна Дума РФ. Але чи знала про те сама Дума?

Зрештою, краще за самого п’ятого номера нашого рейтингу не скажеш:

– Ви знаєте про те, що на Україні вас і ваш Союз лівих сил називають проектом Кремля?

– Для мене це велика честь. Якщо хтось вважає нас проектом Кремля, то я прийму таке визначення з великим задоволенням.

...Експерти підозрюють, що перший, четвертий і п’ятий персонажі нашого рейтингу є рівною мірою представниками як шостої, так і п’ятої колони Росії в Україні.

Петро Осадчук

УНІАН в Google News