Калуш хоче бути зоною екологічного лиха 3–4 роки

Калуш хоче бути зоною екологічного лиха 3–4 роки

17 січня разом з президентськими виборами в Калуші відбувся місцевий консультативний референдум, на якому 97,27% громадян сказали, що їхнє місто є зоною надзвичайної екологічної ситуації...

17 січня разом з президентськими виборами в Калуші Івано-Франківської області відбувся місцевий консультативний референдум, на якому громадянам міста було запропоновано визначитися: вважають вони Калуш зоною надзвичайної екологічної ситуації чи ні.

З 53898 виборців, які мали право брати участь у референдумі, на ньому проголосувало 31289 калушан (58%). З них 30434 (97,27%) схвалили винесе питання.

Отже, у референдумі взяло участь більш як половина громадян міста, тому він вважається таким, що відбувся. А отриманий результат – саме те, на що розраховувала міська влада, ініціюючи референдум. До речі, за інформацією обласного комітету виборців України, якихось проблем із референдумом не виникало, значних порушень на виборчих дільницях зафіксовано не було.

За словами міського голови Ігоря Насалика, який розглядає референдум як єдиний на сьогодні шлях до отримання нашим містом спеціального статусу, а отже, і до відповідного фінансування, він не сумнівався, що калушани є “патріотами свого міста, підтримають ініціативу влади й позитивно проголосують на референдумі”. На переконання міського голови, “позиція громади міста є однозначною і нею не мають жодного морального права знехтувати ні Президент країни, ні прем’єр-міністр, ні Верховна Рада”. На початку цього тижня Насалик повіз офіційні результати референдуму до Києва. Наступним кроком має стати указ Президента, яким Калуш буде оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Позитив від референдуму й у тому, що завдяки йому до екологічних проблем міста прикуто увагу всієї країни. Так, інформація про складну ситуацію в Калуші у зв’язку з проведенням референдуму поширили загальноукраїнські засоби масової інформації, вона прозвучала у випусках новин популярних центральних телеканалів.

Про те, що в Калуші склалася критична ситуація, відомо давно. Не раз і не двічі міськрада зверталася до Президента, Кабінету міністрів, міністерств, Верховної Ради, Ради нацбезпеки і оборони, до обласної державної адміністрації. У відповідь Калуш отримував відписки, давались доручення, які ніхто не виконував, збирались наради, що розробляли рекомендації, до реалізації яких справа так і не дійшла. По суті, держава усунулася від вирішення екологічних проблем Калуша. А тим часом екологічна катастрофа, як мінімум, регіонального масштабу наближається.

За словами заступника міського голови Василя Петріва, основні проблеми Калуша пов’язані з наслідками калійного виробництва. Зокрема, потребує рекультивації хвостосховище №2 (тут у будь-який момент може відбутися прорив дамби, що призведе до засолення ґрунтів). Занепокоєння викликає і стан Домбровського кар’єру, який фактично кинуто напризволяще і який інтенсивно затоплюється. Нависає загроза раптового затоплення кар’єру водами річки Сівки. Це джерело потенційного засолення водоносного горизонту в басейні річок Лімниця та Дністер. Нещодавно міськрада затвердила проект рекультивації Домбровського кар’єру, але його реалізація за браку фінансування розпочатися не може. Більше того, на сьогодні, каже Василь Петрів, рахунки ДП «Калійний завод», а саме це підприємство має вживати природоохоронні заходи, заблоковано.

Водночас величезні підземні порожнини можуть провалитися й витиснути соляні розчини у водоносний горизонт. Ліквідація відпрацьованих підземних порожнин свого часу здійснювалася шляхом заливання концентрованих сольових розчинів у шахти. Це не стабілізувало поверхню, на території міста над шахтними виробітками вже утворилося 15 провальних воронок. На сьогодні загроза просідання земної поверхні нависла над близько 60 будинками міста, а також над селами Сівка Калуська й Кропивник. Оскільки закачування в шахти розсолів виявилося неефективним, то їх, очевидно, треба замінити на тверді породи або організувати відселення людей з небезпечних зон.

Крім того, у Калуші треба розв’язувати проблему полігону токсичних відходів. Це міна уповільненої дії: тут у землі зберігається близько 12 тис. тонн гексахлорбензолу, третина всіх токсичних відходів України, і, за словами Петріва, ніхто не може сказати, що з ними нині відбувається. Потенційно небезпечні відходи потрібно або утилізувати, або ж принаймні забезпечити їх надійне зберігання.

Ясно, що ні силами міського бюджету, ні силами області провести комплекс усіх заходів не вдасться. Ціна питання – мільярди гривень.

Усі ці проблеми вивчені й задокументовані, тож Калуш мав би отримати відповідний висновок Мінекології. Отже, є достатні підстави для видання указу Президента про надання Калушу статусу зони екологічного лиха.

Такий статус надається лише на певний період, протягом якого має відбуватися ліквідація загроз. Наприклад, після липневого паводку у 2008 році територія чотирьох областей (Івано-Франківської, Тернопільської, Закарпатської і Львівської) була оголошена зоною надзвичайної ситуації терміном на 90 днів. І за цей час вони отримали серйозні кошти на відновлювальні роботи. Мер Калуша вважає, що в цьому випадку період екологічного лиха має тривати 3–4 роки, за менший термін ліквідувати всі загрози не вдасться. Якщо Президент держави видасть відповідний указ, то уряд буде зобов’язаний розробити план заходів з усунення надзвичайної ситуації та централізовано фінансувати усі роботи.

Богдана Коршинська,Івано-Франківська область

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter