Янукович розказав у Нью-Йорку про свій орієнтир

У своєму житті я звик бути максимально конкретним… Не люблю багато говорити, а намагаюся більше діяти... А якщо робити – те, про що говорю. І не говорити ніколи того, що не зроблю…

У своєму житті я звик бути максимально конкретним… Не люблю багато говорити, а намагаюся більше діяти... А якщо робити – те, про що говорю. І не говорити ніколи того, що не зроблю…

Віктор Янукович відвідав Нью-Йорка, де взяв участь у традиційному саміті глав держав та урядів, що проводиться щороку у вересні в рамках початку роботи нової сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Пан Янукович летів своїм «Аеробусом», а журналістський пул чомусь спорядили через Москву – рейсовим російським «Аерофлотом».

На напів’ювілейну – 65-у – сесію Генасамблеї український гарант прибув у супроводі найближчого оточення своєї Адміністрації: Сергія Льовочкіна, Ганни Герман, Андрія Гончарука, Ірини Акімової. Уряд представляв лише міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.

Янукович узяв участь, як і решта керівників 138 делегацій, у так званій «загальнополітичній дискусії високого рівня». Під прапором ООН світове начальство традиційно обговорило глобальні виклики людству, пов’язані з досягненням Цілей розвитку, визначених у Декларації Тисячоліття ООН від 2005 року.

Янукович як президент уперше зійшов на високу трибуну Організації Об’єднаних Націй. Для нього це був певний політичний ритуал, покликаний показати, що він у колі світових лідерів «рівний серед рівних» і головний у своїй державі.

Що таке для Януковича оонівські Цілі Тисячоліття

На пленарному засіданні 23 вересня він виступав першим серед решти 30 керівників делегацій. Здогадуюся, що дехто з запопадливих колег-журналістів уже почав було писати в репортажі щось на кшталт: «бути першим – відповідально і почесно, і саме українському лідерові Януковичу поважне світове співтовариство довірило відкрити це пленарне засідання»... Але, як з’ясувалося, питання послідовності виступів вирішувалося за встановленими в ООН порядком – шляхом жеребкування (іноді, щоправда, використовується алфавітний принцип).

Янукович промовляв 8 хвилин. Звернення йому написали правильне й, мабуть, актуальне. У ньому йшлося про неухильну підтримку декларованих Об’єднаними Націями Цілей розвитку Тисячоліття та про значне просування в їх досягненні. Їх українська влада прилаштувала до процесу своїх домашніх реформ.

- Цілі розвитку тисячоліття стали реальним порядком денним глобального людського розвитку, загальним імперативом для всіх урядів, - сказав Янукович, правильно вимовивши слово «імператив». - З цієї високої трибуни я хотів би підтвердити волю нового політичного керівництва України в досягненні Цілей розвитку Тисячоліття й нашу готовність до найширшого міжнародного співробітництва під егідою ООН.

Далі він, звісно, похвалив себе та свою команду:

- Програма реформ, ініційованих мною як президентом, та програма діяльності нового уряду України у своїй соціальній спрямованості тісно пов’язані з реалізацією Цілей розвитку Тисячоліття, що є одночасно й орієнтиром, і системою пріоритетів для реалізації стратегії реформ в Україні… Оскільки вони відображають проблеми, що сьогодні стоять перед нашим суспільством… Взявши на себе зобов’язання згідно з Цілями розвитку Тисячоліття, Україна зробила їх досягнення головним орієнтиром національної економіки.

Цікаво було б запитати хоч одного з українських урядовців – Азарова, Цушка, чи, скажімо, Могильова, що вони чули про оонівські Цілі розвитку, які вони взяли для себе «орієнтиром»…

Зала ООН о 10-й ранку чимсь нагадувала рідну Верховну Раду… Мабуть, тим, що була напівпорожня. Януковича слухала українська делегація і трохи міжнародних бюрократів, які переважно бродили поміж рядами…

Діаспора зустрічатися не побажала, але дала Януковичу шанс

У перший день перебування в Нью-Йорку Янукович також провів двосторонні зустрічі з керівниками делегацій Австрії, Ізраїлю та В’єтнаму, а також Генсеком ООН Гі Муном. Оонівський начальник підтримав ініціативу України гідно відзначити 25-у річницю аварії на Чорнобильській АЄС, пообіцявши відвідати Київ у квітні наступного року.

Про зустріч з американським президентом під егідою ООН не заявлялося. Нагадаю, що з Обамою Янукович зустрівся у квітні в рамках міжнародного саміту з ядерної безпеки. Тоді ця зустріч теж не планувалася, але українська сторона дуже вже її хотіла, заявивши про відмову від запасів збагаченого урану. Американці «здалися», і Обама Януковича прийняв... Не варто, мабуть, пояснювати, як це було важливо для новообраного амбітного лідера…

Українська діаспора, зустріч із якою планувалася, спілкуватися з Януковичем не побажала. На їхню думку, він поки що не продемонстрував бажання захищати інтереси своєї держави. Таке бажання, вважають українці США, могло б бути засвідчене трьома речами: звільненням Табачника з посади міністра освіти й науки, комуніста Солдатенка – з посади керівника Інституту національної пам’яті та визнанням Голодомору геноцидом.

Заступник глави президентської Адміністрації Ганна Герман бідкалася, що президент спеціально у своєму щільному графіку знайшов час, аби приділити увагу американським українцям. Але вони проігнорували цей шляхетний порив.

Екзамен на розуміння демократії

Наступного дня Янукович спілкувався з американською елітою. Політики та представники ділових кіл зібралися на 36-му поверсі знаменитого нью-йоркського «Рокфелер-центру». Серед них – і 56-й держсекретар США Генрі Кісінджер, який і досі вважається вельми авторитетним дідусем американського політикуму. На зустріч, організовану Атлантичною радою США, Януковича також прийшли послухати вдова Григорія Гонгадзе – журналістка Мирослава Гонгадзе – та російський політичний біженець, бізнесмен Володимир Гусинський.

Американська еліта віталася з Януковичем стоячи й оплесками. Лише пані Гонгадзе не аплодувала. Але слухала уважно, багато й швидко нотувала щось собі в записник, іноді іронічно посміхаючись.

Президент розповідав про економічні реформи, зовнішню політику і безпеку, свої особистісні політичні й ділові принципи.

- Як відомо, дипломат двічі подумає перед тим, як нічого не скаже, - озвучив Янукович одну з інтерпретацій відомого стереотипу про дипломатів, які ніколи не кажуть ні «так», ні «ні». Після перекладу англійською аудиторія сприйняла жарт і навіть засміялася.

 – У своєму житті я звик дотримуватися інших підходів: бути максимально конкретним, відвертим та прагматичним, - продовжив він, резюмувавши, що не любить багато говорити, а намагається більше діяти.

- А якщо робити – те, про що говорю. І не говорити ніколи того, що не зроблю, - остаточно заплутав він американців.

Виступ президента був побудований таким чином, що Янукович заздалегідь відповідав на ймовірні, незручні для нього запитання. Так, він одразу наголосив, що українська влада жодним чином не причетна до деяких випадків порушення свободи слова.

- Абсолютно відповідально стверджую: влада жодним чином до них не причетна. Ідеться про конфлікти бізнес-інтересів, про конфлікти між менеджментом та працівниками. (Влада в нас і до Конституційного суду, який збирається скасувати політреформу, стосунку не має. - Ред.). Як гарант Конституції, як людина, що прийшла до влади в результаті чесних і прозорих виборів, я запевняю: в Україні свобода слова буде лише поширюватися. Альтернативі цього процесу немає.

Експерти, напевне, ще відкоментують цю тезу…

Далі – більше. Янукович почав чи то вчити американців демократії, чи то складати іспит на її розуміння. Присутнім, мовляв, можливо, буде «цікаво дізнатися, як я розумію демократію».

- З усіх визначень мені найближче таке: демократія – це стабільно функціонуючі державні інституції, широкі громадянські свободи та справедливість, - пояснив він. - З іншого боку, переконаний – основні права людини мають бути нерозривно пов’язані з обов’язком, а свободи – з відповідальністю. Влада повинна діяти прозоро, бути підзвітною громадянам.

Схоже було, що елітарних американців, слова українського лідера таки вдовольнили. Він відповів на чотири запитання та під оплески, до яких цього разу приєдналася Мирослава Гонгадзе, поїхав на заключний пункт свого візиту в США: у штаб-квартирі ООН розпочиналися загальні дебати в рамках 65-сесії Генасамблеї.

Знову про ядерну зброю і Чорнобиль

Перед тим відбулася ще одна зустріч, непланова, з Генеральним секретарем НАТО паном Рассмусеном. Цього року український лідер двічі відвідував Брюссель, активно спілкувався з усіма керівниками Євросоюзу, але в гості до штаб-квартири НАТО так і не завітав. Рандеву відбулося під егідою ООН, але без журналістів. «Сторони обговорили питання двостороннього співробітництва України і НАТО», - йдеться у сухому повідомленні. Про що говорили, можемо лише здогадуватися, але навряд чи Янукович знову став прибічником євроатлантичної інтеграції.

На оонівських дебатах упродовж відведених регламентом 15 хвилин Янукович говорив про досягнення України в реалізації Цілей розвитку Тисячоліття, про неминучість і ефективність внутрішніх реформ в Україні, яким заважає світова фінансово-економічна криза.

Ще він закликав усіх у світі позбутися ядерної зброї, як це зробила Україна у 1994 році, згадавши й про нещодавню відмову від запасів високозбагаченого урану.

Янукович також підтримав ідею реформування самих Об’єднаних Націй, повторив намір України стати непостійним членом Ради Безпеки у 2016-2017 роках та ініціював процес міжнародно-правового вдосконалення боротьби з піратством. З високої трибуни президент запросив представників світового співтовариства на міжнародну конференцію «25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього», яка пройде у квітні 2011 року під егідою ООН у Києві.

Далі Янукович провів короткі зустрічі з головуючим на 25-й сесії Генасамблеї швейцарським політиком Дайсом та прем’єр-міністром Канади Харпером. На цьому рутина робочої програми перебування в Нью-Йорку була вичерпана.

А ще міністр закордонних справ Костянтин Грищенко скористався нагодою та підмахнув у кулуарах Генасамблеї угоду про встановлення дипломатичних відносин з Гаїті. Отож буде тепер у нас форпост у Карибському морі.

Перекусивши на території Національного музею історії США, де Барак Обама від свого імені влаштував офіційний прийом, Янукович відбув на Батьківщину.

Андрій Лавренюк, Нью-Йорк – Київ

УНІАН в Google News